Що таке шизофренія? I Василь Нагібін — Transcript

Full transcript

1. 0:00[музика]
2. 0:04Шизофренія. Ну,
3. 0:06захворювання на сьогоднішній день
4. 0:09більш-менш
5. 0:10конкретне. Пов'язують його в першу чергу
6. 0:13з порушенням, а мислення і порушенням
7. 0:17емоційних процесів, афектів емоційних.
8. 0:20Тобто, якщо ми от весь час цілий тиждень
9. 0:23говоримо про базисні функції психіки і
10. 0:26кажемо, що це сприйняття пам'ять,
11. 0:27мислення і емоційний процес, і
12. 0:29відповідні їх порушення - це порушення
13. 0:31сприйняття, запам'ятовування, мислення і
14. 0:33емоційні розлади. Шизофренія первинно
15. 0:35пов'язана з порушеннями мислення і з
16. 0:38порушеннями емоцій, емоційними
17. 0:40розладами. В принципі, так. Ви скажете,
18. 0:42що, скажімо, галюцинації дуже части один
19. 0:46з основних симптомів шизофренії, тобто
20. 0:48порушення сприйняття сюди будуть
21. 0:50відноситися, але воно не є первинним,
22. 0:52так вважається принаймні, е, при такому
23. 0:55захворюванні, як шизофренія. Тому
24. 0:57переважно ми от дійшли вже до кінця, і
25. 0:59це будуть емоційні розлади і порушення
26. 1:03мислення. Введений цей термін був от в
27. 1:06самому-самому кінці, або початку,
28. 1:08вірніше, в самому початку XX сторіччя. І
29. 1:12ввів його такий, е, Ейген Блейлер. Е,
30. 1:15він швейцарець і в Швейцарії все життя
31. 1:17прожив і там працював. Е, я навіть щось
32. 1:20мені було цікаво з цим Крепеліном вони
33. 1:22зустрічались чи ні. В принципі, був
34. 1:24період, коли цей працював у Мюнхені, там
35. 1:26де, е, Крепелін вже був, е, ну, він там
36. 1:30завідував відділом цілим лікарнею цією
37. 1:33психіатричною, ну, незрозуміло, може, і
38. 1:36не зустрічалися. Ее, принаймні в
39. 1:38літературі вони сперечалися щодо
40. 1:40термінології. І Крепелін використовував
41. 1:43термін рання деменція, деменція прекокс,
42. 1:46і так відносив туди і шизофренію, і
43. 1:48деякі інші розлади, які е мислення там,
44. 1:51які зустрічалися в ранньому віці,
45. 1:54скажімо, там, ну, до 50, мабуть, або 60
46. 1:57років. От. А Блейлер ввів оцей термін
47. 1:59шизофренії, який походить від грецьких
48. 2:02слів розколію і розум. І через це своє
49. 2:05походження в такій поп-культурі,
50. 2:07скажімо, часто його плутують з
51. 2:09роздвоєнням особистості, але нічого
52. 2:11спільного немає між цими двома станами.
53. 2:14І шизофренія
54. 2:15окремо лежить і, е, роздвоєння
55. 2:18особистості в такому класичному, знов
56. 2:20таки, поп-культурному, да, варіанті не
57. 2:22зустрічається. А так, в принципі, і
58. 2:24різні там металгрупи свої альбоми так
59. 2:26називали, і в фільмах це
60. 2:28використовується постійна оця шизофренія
61. 2:31в такому ракурсі, е, розглядається. Ну,
62. 2:33це чисто з чисто з тому, що такий бу
63. 2:37буквальний переклад цієї хвороби. На
64. 2:39сьогоднішній день її визначають не
65. 2:41просто як деменцію класичну, тому що,
66. 2:43ну, деменція вона полягає у просто
67. 2:46втраті функції, здатності, ну, в даному
68. 2:49випадку, скажімо, до мислення, да, або
69. 2:51там пам'яті, як от при хворобі
70. 2:53Альцгеймера. Тут не тільки втрата
71. 2:55відбувається, а з'являється, так би
72. 2:57мовити, нова якість, да? Тобто якісь
73. 3:00такі речі, яких не існує у здорової
74. 3:03людини або поєднання людей, речей, які
75. 3:06існують у здорової людини, їх якесь таке
76. 3:08дивне по
77. 3:10поєднання. Е, це Блейлер вперше
78. 3:13запропонував оці 4А, е, як головні
79. 3:16симптоми шизофренії. Він сюди відносив
80. 3:19афект його зниження саме, тобто таку
81. 3:23плоскість, плоскі емоції. Це російською
82. 3:25мовою нам е колись казали. Е, крім
83. 3:28зниження ефекту, він сюди відносив
84. 3:30аутизм. На той час, звісно, не виділявся
85. 3:33цей окремий спектр захворювань. Е,
86. 3:35порушення асоціацій і амбівалентність.
87. 3:39Ее, ну, нас на кафедрі психіатрії вчили
88. 3:42тріаді 3а викидали порушення асоціацій.
89. 3:46Е, чесно кажучи, не замислювався я, чому
90. 3:49такий такий крок зробила наша кафедра.
91. 3:52Ну, то чомусь так зробила. От. І, е, з
92. 3:56цікавих слів, які тут зустрічаємо, це
93. 3:59знов таки амбівалентність, да, от
94. 4:00розколювань, подвоєння особистості і тут
95. 4:03амбівалентність. Е, під амбівалентністю
96. 4:05в даному розумінні, в даному місті
97. 4:08мається на увазі таке явище, коли людина
98. 4:11одночасно щодо певної якогось там явища
99. 4:14зовнішнього середовища відчуває одразу,
100. 4:17е, протилежні, взаємовиключаючі емоції,
101. 4:20там, скажімо, і страх, і якусь радість.
102. 4:22Ну, я чув, що здорові люди так описують
103. 4:25своє ставлення до висоти іноді, що
104. 4:27нібито вони її там і бояться туди
105. 4:29зазирнути і в той же час вона там ніби
106. 4:31їх притягує політати вони там хочать чи
107. 4:33щось таке. Ну, можливо, це такий слабо
108. 4:35виражений приклад. А крім емоцій людина
109. 4:38має амбівалентність у ставленні. Тобто
110. 4:40вона буде
111. 4:41пояснювати якесь там явище. Одночасно з
112. 4:44двох різних позицій ці пояснення будуть
113. 4:47взаємовиключаючими. вони якісь там
114. 4:48можуть бути
115. 4:50фантасмагоричними, ее, такими досить
116. 4:53глобальними, але взаємовиключаючими. І
117. 4:56от вона буде жити, її це не буде
118. 4:58турбувати, що нібито це нелогічно. От в
119. 5:02цьому полягає амбівалентність у випадку
120. 5:04шизофреніч, ну, шизофренії і
121. 5:06шизофреноїдної там різних патологій. І,
122. 5:10ее, симптомами головними цієї хвороби.
123. 5:13Власне, діагностика заснована на цих
124. 5:15симптомах з тим лише з, так би мовити
125. 5:18поправкою на те, що якщо це м ефект
126. 5:21такий сильно виражений або галюцинації,
127. 5:24або маячня там якась, то вона має
128. 5:26тривати не менше місяця. Якщо вона
129. 5:28триває менше місяця, то людині не
130. 5:29ставиться діагноз шизофренія і чекають,
131. 5:32поки буде знову загострення і тоді вже
132. 5:34знову заміряють цей місяць. Ее, а
133. 5:37негативні симптоми мають тривати як
134. 5:39мінімум півроку. Тобто, якщо людина
135. 5:42терміном там чотири місяці, скажімо,
136. 5:44ходить апатична і якась там така в'яла,
137. 5:48беземоційна, то це ще не означає, що в
138. 5:50неї шизофренія. Можливо, в неї там
139. 5:52якась, я знаю, депресивна ситуація або
140. 5:54вітаміноз, от, або вона не виспалася. А
141. 5:57якщо півроку і більше, та ще й місяць
142. 6:00були позитивні симптоми, ну, це вже
143. 6:02свідчить про те, що це, ну, ставиться
144. 6:05діагноз шизофренія. Хоча самі по собі,
145. 6:07якщо взяти окремо, галюцинації можуть
146. 6:09бути не тільки в шизофреника, апатія
147. 6:10може бути не тільки в шизофреника, да?
148. 6:13Е-е лише сукупність всіх цих ознак і їх
149. 6:16часовий проміжок. Е-е до позитивних
150. 6:19симптомів вони так називаються, тому що
151. 6:21це нове, да, такого немає у здорових
152. 6:24людей. Це власне марення і галюцинації.
153. 6:28Ну, там деякі інші прояви, як правило,
154. 6:30слухові, можуть бути зорові, ее різні
155. 6:34абсолютно. Спектр просто невичерпний.
156. 6:36Все, що завгодно. У кожної людини своє.
157. 6:39Е, до негативних належить в першу чергу
158. 6:42втрата не тільки емоції, от ми про це
159. 6:44трошки поговоримо, а і втрата здатності
160. 6:47сконцентрувати свою увагу на чомусь. Ну,
161. 6:50теж у часто у людей, в принципі, може
162. 6:52таке в бути здатність там, ну, знов таки
163. 6:55сконцентруватися на якомусь об'єкті,
164. 6:57когось довго слухати. І от з таких
165. 6:59маленьких починаючи, закінчуючи повною
166. 7:02відсутністю можливостей там зібрати свою
167. 7:04волю для того, щоб виконувати якісь дії.
168. 7:06Ну, просто лежати і все і не робити
169. 7:08нічого. Там навіть, я знаю, до
170. 7:10холодильника не
171. 7:11ходити. Вот. А також важливими ознаками
172. 7:14шизофренії є когнітивні порушення, тобто
173. 7:16здатність навчатися, сприймати щось,
174. 7:19вивчати щось за, ну, не тільки
175. 7:20запам'ятовувати, а от взагалі пізнавати
176. 7:23довколишнє середовище. В принципі,
177. 7:25англійська Вікіпедія дає визначення
178. 7:27шизофренії як хворобу, при якій
179. 7:30порушується здатність адекватно
180. 7:32сприймати оточуюче середовище і все.
181. 7:34Тобто не ну не вводяться оці от
182. 7:37порушення процесів мислення, емоцій.
183. 7:39Нібито просто людина не може зрозуміти,
184. 7:41що відбувається, і логічно собі це
185. 7:43пояснити. Ну от вони таку дають. Ну але
186. 7:45це Вікіпедія, тобто я не буду казати, що
187. 7:48це обов'язкове таке визначення на за в
188. 7:50західних країнах. Ну от приблизно так
189. 7:52виглядає картина шизофренії.
190. 7:55Повторюся, абсолютно там різні є форми.
191. 7:57Гебофренічна виділяють, при якій там
192. 8:00така схожа на дитячу якась поведінка
193. 8:02відбувається у людей. Е, ну, па
194. 8:05параноїдальна класична з маренням
195. 8:08переслідування там чи якогось там
196. 8:10відношення. Нібито там людина вважає, що
197. 8:12все, що відбувається довкола, має
198. 8:14ставлення е до неї. І там, скажімо, вона
199. 8:17заходить в автобус, там розмовляють дві
200. 8:19людини, вона буде думати, що вони
201. 8:20розмовляють про неї. В мене колись було
202. 8:22таке раптово. Це абсолютно, мабуть, було
203. 8:25не пов'язано з цим. Ну, дійсно, вони так
204. 8:27дивилися і розмовляли. Дивилися і
205. 8:29розмовляли. Ну, думаю, що ж вони хочуть.
206. 8:32Але в них це постійно і, мабуть, жити в
207. 8:35такому стані досить нелегко. Тому, е,
208. 8:38логічно було б очікувати якісь
209. 8:40емоціональну бурю, але вона в них буває
210. 8:42досить рідко, саме в стані загострення,
211. 8:44саме в стані прояву цих позитивних
212. 8:46симптомів. А зрештою досить спокійні,
213. 8:48замкнені такі люди. Ну і власне,
214. 8:51наскільки я от може вже забув, але м
215. 8:54якщо там, ну, скажімо, якщо така людина
216. 8:57живе в родині, то мабуть скарги
217. 8:58з'являться у родичів раніше. Але якщо це
218. 9:00якийсь там людина, яка сама по собі десь
219. 9:03гуляє там, я не знаю, то її
220. 9:05госпіталізувати будуть лише, якщо вона
221. 9:07там почне кидатись на когось. Тобто вже
222. 9:09в запущеній стадії і вже з стадіями цих
223. 9:12позитивних е симптомів. Приблизно так це
224. 9:15все виглядає. Спробуємо розібрати, що на
225. 9:17молекулярному рівні. А для того, щоб в
226. 9:19цьому
227. 9:20розібратися, тут довелося мені трошки
228. 9:22по-іншому побудувати лекцію, не так, як
229. 9:24звичайно, тому
230. 9:26що величезна просто проблема з
231. 9:29дослідженням
232. 9:30цих цього захворювання. Ну, як можна,
233. 9:33тобто людину там в принципі були,
234. 9:36звісно, що спроби ставити експерименти
235. 9:38на людях там чи дивитись тих людей, але
236. 9:40зрештою там зводилося це все до того, що
237. 9:44під час от розквіту Евгеніки, як такої
238. 9:46шизофреников, кастрували, щоб вони там
239. 9:49не лишали потомства, а щось там вивчити
240. 9:51на них особливо і не вдавалося, а зараз
241. 9:53тим більше, ну, це все ж таки люди, да?
242. 9:56От принаймні
243. 9:58е на тваринах довгий час навіть ніхто не
244. 10:01намагався відтворювати шизофренію, тому
245. 10:03що вважалося, що це патологія душі,
246. 10:06скажімо, якої у тварин немає, да? І що
247. 10:08там моделювати, навіть якщо спробувати.
248. 10:11Ну і, звісно, навіть якщо ми уявимо
249. 10:13собі, що така модель існує, поведінка
250. 10:15щорад сильно відрізняється від поведінки
251. 10:18людини, тому порівнювати буде таки
252. 10:20важко. І тому такі моделі особливо ніхто
253. 10:23не намагався зробити. Головними методами
254. 10:26були фармакологічні і біохімічні довгий
255. 10:28час. Пізніше приєдналася біофізика в
256. 10:31плані реєстрації потенціалів від окремих
257. 10:33ділянок мозку. Електроенцефалограма
258. 10:35класична або електроди вживлені тварини
259. 10:38прямо в черепну порожнину, да? Ну і інші
260. 10:42там методи реєстрації потенціалів. До
261. 10:45окремих клітин теж не одразу дійшли.
262. 10:48Пізніше можна стало стало можна виділяти
263. 10:51окремі клітини з відомих якихось ділянок
264. 10:54мозку і досліджувати вже їх токи. Не
265. 10:56просто там потенціали, а саме конкретні
266. 10:58токи кальцієві, калієві, натрієві і
267. 11:01інші, да? От. А потім з'явилися моделі
268. 11:04на тваринах оті поведінкові тести. Ну,
269. 11:06вони, в принципі, з'явились, мабуть,
270. 11:07десь в 30-х роках, я думаю. От. Але вони
271. 11:11набули е такого вирішального значення
272. 11:14тоді, коли е-е зрозуміли, що на на цих
273. 11:17поведінкових тестах можна досліджувати
274. 11:19не тільки пам'ять, як правило, вони
275. 11:21створювались для того, щоб досліджувати
276. 11:23пам'ять, але й можна досліджувати якісь
277. 11:26інші функції, зокрема чому один чр піде
278. 11:29робити якусь справу, а інший не піде,
279. 11:31да? Тобто принаймні мотивацію до дії,
280. 11:33скажімо, або те, що цю мотивацію
281. 11:35переборює і е гальмує.
282. 11:38І ми про ці моделі зараз трошки з вами
283. 11:41поговоримо. А потім прийшла генетика на
284. 11:44допомогу і з'явилася генетични, ну,
285. 11:46можливість робити генетичні модифікації
286. 11:48на тваринах. І, тобто, скажімо, якщо
287. 11:50фармакологія чи біохімія демонструє нам,
288. 11:52що дофамінові рецептори відіграють
289. 11:54важливу роль у виникненні галюцинації
290. 11:56психозів, то отже, ми можемо спробувати
291. 11:59порушити генетично у такої тваринки
292. 12:01дофаміновий рецептор, а тоді дивитися
293. 12:03протягом життя, як вона буде реагувати
294. 12:05на зовнішні подразники, як вона буде
295. 12:07себе вести. І ці генетичні модифікації
296. 12:08дійсно, е, зробили прорив. Далі
297. 12:11улюблений мною для лекційних, для
298. 12:14підготовки до лекцій незамінний метод
299. 12:17просто, тому що він дає одразу там
300. 12:19величезний список генів, які асоціюються
301. 12:21з захворюванням шизофренії. І далі можна
302. 12:23робити слайди по кожному гену. І в
303. 12:25принципі такий собі варіант підготовки.
304. 12:28От і е-е сучасний метод, який дозволяє
305. 12:33дивитися активність нейронів е-е у
306. 12:36живого і у пацієнта, не обов'язково
307. 12:38ущора, це позитронна емісійна
308. 12:40томографія, радіографічний метод, який
309. 12:44дозволяє дивитися просто активність
310. 12:46споживання, скажімо, радіоактивної
311. 12:48глюкози чи якогось іншого
312. 12:50радіофармпрепарату ее онлайн, так би
313. 12:53мовити, в живому часі при певних
314. 12:55стимуляціях, знов таки там слухових чи
315. 12:57якихось інших у хворих, у здорових, у
316. 13:00різних абсолютно людей. Е, я зупинюся з
317. 13:03цих усіх методів. В принципі, по ходу
318. 13:06лекції так майже всі згадаємо, але от
319. 13:08зараз на цих модельках, да, тобто дійсно
320. 13:11прорив у вивченні етіології та
321. 13:13патогенезу захворювання на шизофренію
322. 13:15зро зробили дві методики. Це повідинкові
323. 13:18тести на тваринках і генетичні
324. 13:20маніпуляції з тими самими тваринками.
325. 13:23Ее, повторюсь, що ці поведінкові тести,
326. 13:27от такі от різні є варіанти лабіринтів,
327. 13:30розроблялися в першу чергу для
328. 13:32визначення просторового
329. 13:33запам'ятовування. Вони, бачите, бувають
330. 13:36різні. Це от плюс подібний,
331. 13:37хрестоподібний, це
332. 13:39тподібний. Вони, бачите, є повністю
333. 13:41відкриті, є з такими закритими
334. 13:44ділянками. От є круглий навіть. А є вони
335. 13:48припідняті. Ну, це, власне, робиться
336. 13:50лише для того, що щур не буде стрибати з
337. 13:52такої висоти. Він просто буде думати, що
338. 13:54туди, ну, не можна. Він не стане
339. 13:56стрибати. Тому він ее вимушений
340. 13:58знаходитись саме от на такій лінії от
341. 14:01яку йому тут видається, да, де йому може
342. 14:04і не дуже комфортно, але стрибати він не
343. 14:07стане. Тому вони так і називаються. Ну,
344. 14:08англійською це називається elevated
345. 14:10maze, і вони бувають elevated t maze,
346. 14:13elevated оце t, elevated plus maze, но
347. 14:17это zero, наверное. чи якось так. Е-е,
348. 14:20вот і е-е вивчали просто, скажімо,
349. 14:23поклали от сюди от їжу, да, а сюди по
350. 14:25посадили щора, він пробіжить, все
351. 14:27понюхає, знайде їжу. На другий раз він
352. 14:29вже має запам'ятати, де вона лежить. Е,
353. 14:32для цих варіантів от з пошуком їжі є от
354. 14:34такі більш складні. Бачите, тут цілих
355. 14:36вісім коридорчиків. І він має
356. 14:38запам'ятати, що, скажімо, там в першому
357. 14:40і п'ятому лежить їжа, да, а в інших
358. 14:43нема. І коли він буде там потрапляти в
359. 14:45цей лабіринт на 10-й раз, то він вже
360. 14:47одразу не буде заходити в ці інші
361. 14:49коридорчики, а піде одразу туди, де
362. 14:51лежить їжа. І от таким чином вивчали
363. 14:53просторове запам'ятовування. Але потім
364. 14:55з'ясували, що у щури, е, в таких
365. 14:58лабіринтах демонструють тако особливий
366. 15:00вид поведінки, який називається
367. 15:03тигмотакс. Е, від, ну, це мабуть як
368. 15:06тегментум щось на зразок покришка чи
369. 15:09стіна закрите щось.
370. 15:11Точно не скажу, якщо чесно, від чого це
371. 15:13тигма пішло, але мається на увазі те,
372. 15:16що, ну, от в гризуниці принаймні, да,
373. 15:19щори, миші, вони весь час притискаються
374. 15:22до стінки. Тобто, якщо ви її просто
375. 15:24посеред кімнати там раптово впустите, то
376. 15:27вона побіжить одразу десь в куток. Ну,
377. 15:29зрозуміло, всі люди, ну, і, ну, всі так
378. 15:31думають, що це вона просто намагається
379. 15:33сховатися десь, правильно, щоб її там
380. 15:35ніхто не спіймав. Але це особливий від
381. 15:37поведінки, бо навіть там в більш-менш
382. 15:40спокійному місці, вона рідко буде сидіти
383. 15:42посередині своєї клітки там, скажімо, чи
384. 15:44щось. Вона все одно потребує весь час
385. 15:46відчувати, що вона біля стінки якоїсь. І
386. 15:49от така от тропність до стінок, скажімо
387. 15:52так, да, в рухах щрів. От вона отримала
388. 15:54назву тигмотаксіс. І пов'язує це,
389. 15:57звісно, з, ну, це це поведінка на
390. 16:00безпеку, да, розрахована на те, що її
391. 16:02ніхто не чіпне. Принаймні з одного боку,
392. 16:03там, де вона притиснена. От. з іншого
393. 16:06вона там вже буде дивитися. І коли цю
394. 16:09справу відкрили, то ее почали
395. 16:12використовувати ці тести для е вивчення
396. 16:15рівня тривожності таких е піддослідних
397. 16:18тваринок. Тому що якщо тій тваринці,
398. 16:21скажімо, чогось страшно чи тривожно з
399. 16:23якоїсь причини, вона, в принципі, як і
400. 16:25люди, мабуть, буде намагатися десь
401. 16:27сховатися і вона не захоче там іти
402. 16:29розмовляти з іншими щорами чи не захоче
403. 16:32виходити на відкриту площину.
404. 16:35Вот вона буде тиснутись до цих стінок і
405. 16:38і сидіти там, да? І почали вивчати,
406. 16:41використовувати такі тести для вивчення
407. 16:43рівня тривожності. Але про це ми трошки
408. 16:46пізніше ще скажемо. Тут можна, ну,
409. 16:50просто нагадати про те, що оскільки
410. 16:52емоційний ефект у хворих на шизофренію
411. 16:55нібито знижується, тому робити висновок
412. 16:58про те, що в них тривожність не дає їм
413. 17:00щось робити, мабуть, буде не зовсім
414. 17:02вірно. Принаймні в історичному контексті
415. 17:04розвивалися ці роботи саме на вивчення
416. 17:06тривожності. Але пізніше були розроблені
417. 17:09інші модифікації, які, е, вивчали саме
418. 17:12не тривожність, а, е, зниження волі, да,
419. 17:15тобто здатності зібратися і щось
420. 17:17зробити. От абулія цей стан називається
421. 17:21у хворих відсутність волі як такої, ну,
422. 17:23в широкому розумінні, да. І, ее, такі
423. 17:27тести були модифіковані. Ну от я в
424. 17:29історичному контексті вам пропоную
425. 17:31подивитися, як буде вести себе
426. 17:34нормальний щур, да, е в те теподібному
427. 17:39цьому лабіринті, да, він зайшов от в цю
428. 17:42закриту ділянку і сидить там, да, але в
429. 17:47нього тривожність нібито не підвищена,
430. 17:49тому він шукає, що далі він може знайти
431. 17:52в цьому лабіринті. виходить і, в
432. 17:55принципі, спокійно іде собі на відкриту,
433. 17:57абсолютно відкриту штуку, де йому немає
434. 18:00тієї стінки, до якої він міг би
435. 18:01приїжджатися, але він все одно йде. Е,
436. 18:05тому що він ні, тому що він ну не не
437. 18:08переймається з цього приводу і спокійно
438. 18:10досить себе почуває.
439. 18:12Щурик, який би мав якусь там підвищену
440. 18:16тривожність, скажімо, він би не поліз на
441. 18:18цю відкриту або поліз би через більш
442. 18:21довгий час, ніж пройшло у цього щера, і
443. 18:23він би забився в цю закриту і прижимався
444. 18:26б там до стінки і певний час би
445. 18:27вичікував, можливо, навіть дуже довгий
446. 18:30час. Це краще видно в плавальних тестах.
447. 18:33Такий Морс, він зробив от такий от
448. 18:35варіант плавательного ее тесту. Е-е
449. 18:38кладе він мишу. А можна ні, тут
450. 18:41попередній, да, оцей, оцей. Ага. Кладе
451. 18:43він мишу в такий, бачите, басейн. Ее і
452. 18:48вона, звісно, починає плавати вздовж
453. 18:50стінок. Це оцей тигмотаксис. Але ви
454. 18:52можете сказати, що зрозуміло, що вона,
455. 18:54ну, намагається ви вилізти на берег
456. 18:56просто, правильно? То чого вона попливе
457. 18:57на середину? Е, так, але нормальна миша
458. 19:00пропливе ці 10 кругів, там, я знаю, 20
459. 19:03кругів і зрозуміє, що виходу там немає.
460. 19:05І так чи інакше вона буде змушена
461. 19:07поплисти на середину, а на сеередині її
462. 19:10чекає такий маленький острівець, на
463. 19:12якому вона може вилізти з цієї води. Ось
464. 19:14він тут такий. І от вона би так плавала
465. 19:17досить довго, але суть цього
466. 19:18експерименту не фіксувати час, а
467. 19:20дослідник їй просто демонструє, де
468. 19:22знаходиться цей острівець. І от він її
469. 19:25туди переносить. Вона все одно біжить до
470. 19:27стінки. Бачите цей тегнотаксис? Не хоче
471. 19:29вона. От зараз вона зрозуміє, що ні, не
472. 19:32зрозуміла. От зрозуміє вона. Ось тут,
473. 19:36коли пройде декілька разів от такого
474. 19:38тренування, вона зрозу Ні, да, отут
475. 19:42можна. Вона зрозуміє. І дивіться, як
476. 19:45швиденько чик. Вона взагалі не перевіряє
477. 19:47ці стінки, навіть не спробує там не
478. 19:50робить спроб знайти там якийсь вихід.
479. 19:51Вона одразу розуміє, що вона вже
480. 19:54пам'ятає, що він там є. Отже, зна, ну,
481. 19:57от їй з іншого боку можна покласти, вона
482. 20:00все одно знайде цей острівець.
483. 20:05Причому швидко абсолютно вона пливе і
484. 20:06вона його не бачить, що важливо ще в
485. 20:08цьому досліді, вона просто пам'ятає. Але
486. 20:11справа оттут в нашому випадку іде не про
487. 20:13пам'ять, а про здатність перебороти
488. 20:17тривожність. І от в історичному ро в
489. 20:19історичному контексті ці експерименти
490. 20:21проводили саме таким чином. Але
491. 20:23повторююсь, да, при шизофренії в нас на
492. 20:25перший план виходять такі негативні
493. 20:28симптоми, як апатія і аболія. Тобто
494. 20:30нібито тривожность не не головну роль
495. 20:34відіграє. І тому оце дослідження
496. 20:38тигмотаксі, да, це не тільки є модель,
497. 20:40е, навчання і показник рівня
498. 20:41тривожності, але вона вивчає, ну,
499. 20:44тривожність розглядалася не просто як
500. 20:46самий факт, що є така собі тривожність,
501. 20:48а
502. 20:49як, ну, якась річ, да, якась там емоція,
503. 20:53яка ее діє сильніше за якусь там
504. 20:56мотивацію зробити щось. Тобто є
505. 20:58мотивація, скажімо, вийти за їжею, але
506. 21:00вона цього не робить, тому що в неї їй
507. 21:03страшно туди виходити. З іншого боку,
508. 21:05так само ее переборює мотивацію на якусь
509. 21:08дію оця от відсутність здатності
510. 21:10зібратися, оця от власне абуля ее
511. 21:13головний негативний симптом при
512. 21:15шизофренії. Тобто нібито прояв буде
513. 21:18більш-менш однаковий, да, от в цих
514. 21:20експериментах. Ну, і та не пішла, і ця
515. 21:22не пішла, але різні під цим лежать
516. 21:26якісь, ну, скажімо так, суб'єктивні
517. 21:28відчуття, да. От, е, тому, ее, були
518. 21:32розроблені от такі от додаткові м тести.
519. 21:35Називається він Puzzle Box Arena. І тут
520. 21:37ціла
521. 21:38історія з цим Puzzle Box. Е, полягає
522. 21:42суть в цьому. Значить, е, є камера, е,
523. 21:45для, е, щура. І, е, ця камера розділена,
524. 21:50да, одна частина цієї камери, вона
525. 21:52повністю відкрита. Ну, і там, звісно,
526. 21:54буде освітлення, це залізо, може, їй там
527. 21:57холодно і так далі. А інша, вона
528. 21:59повністю імітує ті умови, в яких живе
529. 22:01лабораторна миша чи щур. Там насипані ці
530. 22:05опілки, значить,
531. 22:07на пол. Е, вона темна, затемнена, там її
532. 22:12ніхто не чіпає. Є стінки, до яких можна
533. 22:14притискатися. Он там є навіть щось
534. 22:15погриз, якась їжа. Тобто там мишка буде
535. 22:18себе відчувати повністю комфортно. Якщо
536. 22:20ми саджаємо в таку світлу камеру
537. 22:22нормальну мишу, вона швидко знаходить цю
538. 22:25кімнатку, да, залазить туди і там живе
539. 22:27собі іноді виходить тут погуляти. Якщо
540. 22:30ми посадимо туди шизофренічну мишу, вона
541. 22:32теж унюхає, побачить, залізе туди і,
542. 22:34звісно, що буде там сидіти і навіть не
543. 22:36захоче нікуди виходити.
544. 22:38Після того, як вони це вивчили, їм
545. 22:41засипають оцим тирсом засипають вхід до
546. 22:44цієї кімнатки. Ее, вони потрапляють в цю
547. 22:48ситуацію, здорова одразу йде, вона вже
548. 22:50знає, куди їй треба, розгрібає цей тир,
549. 22:52заходить і живе. А та, що трошки хвора,
550. 22:56вона, ну, не одразу може зрозуміє. Коли
551. 22:58зрозуміє, то так ще походить довкола,
552. 23:00пошукає там ще щось або ляже просто там
553. 23:03десь. Тоді розгребе вона цю тирсу,
554. 23:06залізе і буде там жити. А на третій раз
555. 23:10їм просто роблять таку фанерну перетинку
556. 23:12і закривають вхід до, ну, до цієї
557. 23:15кімнати. Здорова миша гризе, да, вона
558. 23:18гризун, що її робити? Вона прогризає
559. 23:19собі дирку, заходить і живе, знов таки.
560. 23:22А от миш з моделлю шизофренії просто
561. 23:25сядеть поруч і буде сидіти і плакати і
562. 23:28все, і нічого не буде робити. Вона
563. 23:30навіть не буде робити спроб для того,
564. 23:32щоб прогризти там собі цей отвір. Хоча
565. 23:34нібито вона відчуває запах їжі і вона
566. 23:36має пам'ятати з пам'яті. У них там
567. 23:38порушень немає, вона має знати, але вона
568. 23:41просто, ну, ну сил нема, як люди кажуть,
569. 23:43да, не може от зібрати себе, змусити там
570. 23:46прогризти ту фанерку, хоча це не важко
571. 23:48для неї було б. Ну, тут я відео не
572. 23:51знайшов з цих з цими дослідами, але ви
573. 23:53зрозуміли, да? От от це більш така
574. 23:56комплексна модель. І тут вже справу має
575. 23:58нетривожність, бо якби була тривожність,
576. 24:00то скоріш, може, вона би прогризла і там
577. 24:02би вже сиділа собі тривожилося, да? А
578. 24:04тут саме нездатність зібратися з думками
579. 24:07на те, щоб виконати якесь досить просте
580. 24:09для е цих видів тварин завдання. От такі
581. 24:14от є е досліди. І звісно, що ви в такий
582. 24:18експеримент можете дати щора ее не
583. 24:22будь-якого там здорового хворого.
584. 24:24умовно, це може бути, е, щур, який, ее,
585. 24:28використовує, скажімо так, якісь
586. 24:29препарати фармацевтичні, да, ну, якого
587. 24:31там накололи, е, і досліджують певні
588. 24:34речовини. Це може бути генно
589. 24:36модифікований щурик, у якого одразу були
590. 24:39введені певні гени, які, вірніше, ну,
591. 24:42там змінені були гени, да, які кодують
592. 24:44там або рецептори до нейротрансмітерів,
593. 24:47або якусь синоптичну передачу, ну,
594. 24:49будь-що, або якісь ферменти, які беруть
595. 24:52участь у метаболізмі цих
596. 24:54нейротрансмітерів. І от враховуючи все
597. 24:57це, спостерігається поведінка. А далі,
598. 24:59звісно, що робиться і аналіз на
599. 25:01експресію цих генів, і біофізичний
600. 25:03аналіз, там на різні токи і канали і
601. 25:05іони, які там проходять. І все це разом
602. 25:08м відтворює нам більш чи менш е картину
603. 25:13шизофренії як захворювання. Е, тут я
604. 25:17пропоную вам виділити такі головні
605. 25:20теорії або ланки, можна сказати,
606. 25:22патогенезу шизофренії, тому що кожна ця
607. 25:25теорія, вона формувалася як самостійна і
608. 25:27нібито вона головна, але на сьогоднішній
609. 25:29день стає зрозумілим, що жодна з цих
610. 25:32гіпотез не може бути єдиною головною і
611. 25:35скоріш за все відіграє роль, ну, як
612. 25:37кажуть, мультифакторне ж, да,
613. 25:39захворювання. Тобто всі потрошку десь
614. 25:41роль відіграють. Головними з таких, що
615. 25:44виділені завдяки таким експериментам і
616. 25:46всім іншим різновидам експериментів, це,
617. 25:49звісно, теорії патогенези шизофренії, як
618. 25:52захворювання, пов'язаного з, е, нестачею
619. 25:55або надлишком тих чи інших, е, речовин,
620. 25:58що передають сигнал у нервовій системі
621. 26:01медіаторів або нейротрансмітерів. Е,
622. 26:03сюди відноситься дофамінова гіпотеза,
623. 26:06глутаматна гіпотеза, серотонінова
624. 26:08гіпотеза, інші нейротрансмітери. Ее, ми
625. 26:12по два слова про кожну сьогодні скажемо,
626. 26:14але в принципі тут зрозуміло. Головними
627. 26:18доказами існування цих гіпотез безумовно
628. 26:20є фармакологія. Тому що будь-який в
629. 26:24усьому світі і де б там не трапилося з
630. 26:27людиною якийсь там шизофренічний ефект і
631. 26:30надзвичайно там якісь там галюцинації
632. 26:33сильно виражені, і їх будуть знимати по
633. 26:35одній і тій самій схемі: галоперидолом
634. 26:37там або якісь там сібазоном, можливо,
635. 26:39да? І це будуть інгібітори дофамінових
636. 26:43D2 рецепторів. І все це слугує
637. 26:45абсолютним доказом того, що якщо ці
638. 26:47інгібітори D2 рецепторів допомагають,
639. 26:49стало бути е-е дофамінова сигналізація в
640. 26:52широкому розумінні бере участь в цьому
641. 26:54захворюванні. Ну і на цьому стояли
642. 26:56довгий довгі часи. І власне не тільки
643. 27:00така фармакологія, я маю на увазі в
644. 27:02лікарні або десь працювала, але такі
645. 27:04експерименти і зараз люди досить часто
646. 27:06полюбляють ставити на собі з різними
647. 27:08такими нейротропними, да, агентами і
648. 27:10речовинами. Ну, глю га га га
649. 27:12галюциногенні 60-і роки там в Америці
650. 27:14просто відкрили дуже багато науковцям
651. 27:17взагалі для розуміння таких захворювань
652. 27:20і ролі цих нейротрансмітерів. З іншого
653. 27:23боку, і це була, мабуть, одна з перших,
654. 27:27так би мовити, теорій, ну, просто чисто
655. 27:29в теоретичному аспекті логічно сказати,
656. 27:31що якщо щось у людини з психічним
657. 27:34здоров'ям, то, мабуть, це в неї порушени
658. 27:36нейрони або міжнейрональні якісь
659. 27:38зв'язки. Ну, просто таке теоретичне
660. 27:40припущення могло бути досить давнім і
661. 27:43фармакологія його не підтверджувала, але
662. 27:46на сьогоднішній день це відновлюється і
663. 27:48зараз вже з нейротрансмітерами
664. 27:49вважається, що розібралися. А от з
665. 27:51нейронами і зв'язками між ними не дуже.
666. 27:55І тут, е, власне, виділяються такі
667. 27:58субтипи клітин, які відіграють важливу
668. 28:00роль у, е, патогенезі шизофренії.
669. 28:03Дзеркальні нейрони, нейрони фонекономо і
670. 28:06кохалі ретціуса. От такі три типи
671. 28:08клітин. Вони важливі, е, тому що вони,
672. 28:11по-перше, локалізуються в тих ділянках
673. 28:13корикампа, які переважно відповідають за
674. 28:16когнітивні функції. По-друге, як
675. 28:19правило, зустрічаються у людей і вищих
676. 28:21савців, і не немає можливості їх
677. 28:24дослідити, скажімо, на малюсках, бо там
678. 28:26просто немає таких нейронів. Вони там у
679. 28:29мафп зустрічаються, у дельфінів, у
680. 28:31китів, тобто у таких вже більш-менш
681. 28:33розвинених, да, приматів, софтів. От. Е,
682. 28:37по-третє, вони корелюють, дійсно, їх
683. 28:39порушення якісь корелюють з проявами
684. 28:41шизофренії. І тому, власне, їх, е,
685. 28:44досліджують такі нейрони. Ну і інші
686. 28:47нейрони. А міжнейнальна дисфункція - це,
687. 28:50власне, регулюється кількістю межнейнах
688. 28:53контактів, яка, в свою чергу буде
689. 28:54регулюватися, ну, буде залежати від
690. 28:57кількості відростків на нейронах або на
691. 29:00цих аксонах, або на дендритах, які
692. 29:02формуються. І оці порушення, ее,
693. 29:04генетично обумовлені були відкриті. І
694. 29:08тому знову пішла така хвиля вивчення
695. 29:10саме от нейронів і міжнейрональних
696. 29:12зв'язків порівняно з попередніми роками,
697. 29:15коли вивчалися нейротрансмітерами.
698. 29:17Звісно, що завжди знайдуться люди, які
699. 29:19скажуть, що ні, шизофренія - це не
700. 29:22тільки захворювання центральної нервової
701. 29:24системи. Тому на всі випадки життя існує
702. 29:26теорія про окисний стрес, яка каже, що
703. 29:29всі клітини весь час можуть зламатися,
704. 29:31тому що окисний стрес відбувся або
705. 29:33антиоксидантів не хватило, не вистачило,
706. 29:36вибачте. А також існує теорія, пов'язана
707. 29:38з імунною системою, ну, яку власне теж
708. 29:41можна, якщо там не знати відповідь на
709. 29:42якесь запитання, завжди можна сказати,
710. 29:44що це пов'язано з дисфункцією імунної
711. 29:46системи. Але дійсно, при шизофренії
712. 29:48досить часто виявляють аутоантитіла
713. 29:50проти тих чи інших е молекул, там,
714. 29:53білків, які працюють в центральній
715. 29:55нервовій системі. Ну, а також вважаючи
716. 29:57те, що, е, мозок є забар'єрним органом,
717. 30:00то дійсно порушення імунної системи
718. 30:02логічно запропонувати як одну з ланок
719. 30:05патогенезу. І є багато робіт, які це
720. 30:08демонструють. Ну, давайте трошки
721. 30:11пробіжимося по нейротрансміттерних
722. 30:13теоріях. Доказом кожної з них, крім
723. 30:15фармакології, нам будуть слугувати
724. 30:18результати генетичних досліджень і,
725. 30:20зокрема повногеномного пошуку асоціації,
726. 30:22при яких які показують зв'язок прямий
727. 30:26асоціацію між захворюванням і
728. 30:28поліморфізмами в тих чи інших генів. До
729. 30:30дофамінових до дофаміну існують
730. 30:32рецептори першого і другого типу, які ще
731. 30:35здатні утворювати гетеродімери між
732. 30:37собою. І залежно від цього, вони
733. 30:39активують всередині клітини Gпротеїн той
734. 30:42чи інший, а далі циклічний АМФ.
735. 30:45Абсолютно класична схема передачі
736. 30:47сигналу всередині клітини. нібито
737. 30:49активація D1 рецепторів призводить до
738. 30:52активації циклічної, ну, до до
739. 30:55збільшення концентрації циклічної АМФ, а
740. 30:58активація D2 дофамінових рецепторів
741. 31:00знижує активністьла циклази, відповідно
742. 31:03знижує активність циклічного АМФ. Тут
743. 31:06зображені протеїнкіназні каскади, які
744. 31:08після цього цим циклічним АМФ
745. 31:10активізуються. Ну, тут нема сенсу на
746. 31:12кожному зупинятися, тим більше, що
747. 31:14більшість з них вам дійсно відома. Це
748. 31:16про фосфаліпаза це, скажімо, діоцил
749. 31:18гліцерозитолтри фосфат. Далі збільшення
750. 31:20кальцію, кальцій медолін. Ее абсолютно
751. 31:23класичний каскад. Він тут спрацьовує,
752. 31:25да? Тут через циклічне МФ буде
753. 31:28активізуватися протинкіназа А, а також
754. 31:30протинки наза B, е, які далі там будуть
755. 31:34виконувати свої функції. Е тут немає
756. 31:38сенсу, в принципі, детально зупинятися
757. 31:40на цій схемі. А отут вже цікавіше, тому
758. 31:43що ця схема нам демонструє, що генетичні
759. 31:47поліморфізми оцієї протеїнкінази B
760. 31:49асоціюються з захворюванням на
761. 31:50шизофренію. От згідно певним даним,
762. 31:53отриманих за допомогою досліджень цих
763. 31:55повногеномних пошуку асоціацій.
764. 31:58І ми з вами сказали, що протинки назва
765. 32:00AKT, AKT або B, да, вона є однією з
766. 32:04головних у передачі сигналу від
767. 32:06дофамінових рецепторів до е, ну, там
768. 32:10далі, да, всередину клітини. І у гена,
769. 32:13який кадує цю протенкіназу, визначається
770. 32:15от таких от п'ять поліморфізмів, да, в
771. 32:18різних ділянках. І один з них, от цей от
772. 32:22е-е алельний поліморфізм, призводить до
773. 32:25того, що ця протинкіна бі майже не
774. 32:27виконує свої функції. Е-е, у таких
775. 32:30от у людей з таким поліморфізмом є
776. 32:33схильність саме до шизофренії, хоча
777. 32:35протинки НАЗБІ бере участь у безлічі
778. 32:37різних абсолютно механізмів і
779. 32:40її нокаут, він не залишається, так би
780. 32:43мовити, ну, не залишає шансів
781. 32:45розвинутися шизофренії, якщо можна так
782. 32:47висловитись, тому що якщо це зробити в
783. 32:49ембріогенезі, то організм просто не
784. 32:51розвивається взагалі без цієї
785. 32:53протинкінази. І це загибель в
786. 32:55ембріогенезі відбувається. І там до якої
787. 32:57шизофренії вже справи нема. Але то, якщо
788. 32:59немає такого білку взагалі, да, якщо
789. 33:01його ген заблокований. А якщо от просто
790. 33:03поліморфізм, то її функція знижена,
791. 33:05організм розвивається, а схильність дає
792. 33:07саме до шизофренії, а не до, скажімо,
793. 33:09там, я знаю, якогось виразрикового
794. 33:11каліту чи іншого захворювання. Ну, це
795. 33:13пов'язують з тим, що дійсно ця
796. 33:15протенкіна забі є однією з ключових у
797. 33:17передачі сигналу від дофамінових
798. 33:18рецепторів. Крім цього, ее іншим
799. 33:22доказом, да, того, що дофамін важливий,
800. 33:24є мутація, вірніше, є алельні
801. 33:27поліморфізми генів, що кодують ферменти,
802. 33:29які розщеплюють дофамін. Е, значить,
803. 33:32дофамін після того, як він виділяється у
804. 33:33синаптичну щілину і діє на
805. 33:35постсинаптичну мембрану і далі
806. 33:37передається сигнал, він має так само, як
807. 33:39і серотонін, зворотнє захоплення і знову
808. 33:41по потрапляє в пересинаптичну мембрану,
809. 33:44де він має руйнуватися. І на це в нього
810. 33:46є два шляхи: моноаміноксідаза і катехол
811. 33:49о е-е метілтрансфераза. От катехол
812. 33:54ометілтрансфераза також має алельний
813. 33:56поліморфізм, при цьому цілу купу. І
814. 33:58деякі з них зустрічаються в популяції
815. 34:00людей, це саме hюман, да, більше ніж
816. 34:0310%. Тобто, ну, дуже широко
817. 34:06розповсюджений поліморфізм. Якби він був
818. 34:08такий прямо хвороботворливий, да, то
819. 34:10нібито маємо так би собі міркувати, що
820. 34:13він би не затвердився в популяції. Тому
821. 34:15що не так часто сильно хворі люди
822. 34:17отримують здатність там лишати
823. 34:19потомство. Е-е, ну, з мого, так би
824. 34:22мовити, особистого досвіду, я знав через
825. 34:26там тх знайомих одну родину, де жіночка
826. 34:28хворіла на шизофренію, але перш ніж її
827. 34:30госпіталізували, вона встигла чотирьох
828. 34:32дітей народити. А дебют в неї був такий,
829. 34:35що вона цих чотирьох дітей не випускала
830. 34:37нікуди взагалі з квартири. Вона там
831. 34:39вигнала чоловіка, закрилася і по ночах
832. 34:41лише там вибігала до якогось
833. 34:42супермаркету і все. більше нічого не
834. 34:44робили, але ті діти там, мабуть,
835. 34:45занудилися сидіти і вони почали кричати
836. 34:47і сусіди почули і, короче, і спіймали
837. 34:49таким чином. От так, в принципі, нічого
838. 34:52вона там ніякої шкоди вона їм діяти не
839. 34:54збиралася. І по її лозиці, логіцій
840. 34:58просто там було щось чомусь було їм не
841. 35:00треба виходити на вулицю. Вот так. Це я
842. 35:03до того розповідаю. По-перше, що
843. 35:05розповсюдженість більша ніж в 10%, а
844. 35:08по-друге, що так і встигають залишати
845. 35:10потомство. Деякі люди хворі на
846. 35:12шизофренію. І якщо це їм вдається, то от
847. 35:15бачите, деякі менше 1%, а деякі більше
848. 35:1810. Ну і для цих поліморфізмів показана
849. 35:22схильність. Ну, вони створюють
850. 35:24схильність до розвитку шизофренії. Тобто
851. 35:26дофамін не буде правильно розщеплюватися
852. 35:29і, мабуть, таким чином може знову там
853. 35:31виділятися в пресинаптичну щілину або
854. 35:33якось впливати на пресиноптичний нейрон
855. 35:35там по-іншому і викликати от такі от е
856. 35:39хвороботворні якісь моменти. Ну, а також
857. 35:43доказом того, що дофамін відіграє роль в
858. 35:46цьому, є те, що і досі, про це я вже
859. 35:47сказав, і досі типовими антипсихотиками
860. 35:50є селективні антагоністи дофамінових
861. 35:52рецепторів. Але ця теорія потерпіла
862. 35:55такий невеличкий крах, тому що е-е
863. 35:58пізніше були описані і відкриті і
864. 36:00запроваджені в клініку а-типові
865. 36:02антипсихотики, які є неселективними
866. 36:04інгібіторами різних рецепторів до різних
867. 36:07нейротрансмітерів. Серотонін, зокрема,
868. 36:09глютомат, звісно, як головний такий
869. 36:11збуджуючий медіатор і дофомін в тому
870. 36:14числі. Тобто він не селективний, але все
871. 36:16одно дають такі результати.
872. 36:20І після цього, якби не генетика, то
873. 36:22дофамінова теорія, мабуть би
874. 36:24просто підзабута була би. Вот я цей
875. 36:29слайд взагалі вставив. Він нам, можливо,
876. 36:31зараз не так важливий, але перед
877. 36:33перервою тут, власне слід нагадати ось
878. 36:35про що. Що якби ми казали просто, що
879. 36:38стало більше дофаміну, і це дає картину
880. 36:40схоже на шизофренію, а стало менше
881. 36:42дофаміну або заблокували його рецептори
882. 36:44і людина нормально себе почуває. Ну тоді
883. 36:47не було б проблеми. Я б будував би
884. 36:48лекцію, мабуть, по-іншому і всі би в,
885. 36:50ну, можливо, це була б просто нецікава
886. 36:52хвороба, тому що була б дуже просто її
887. 36:54пояснити, як якусь хворобу накопичення.
888. 36:56Там, скажімо, нема ферменту і все. От
889. 36:59тут так не виходить, тому що цього
890. 37:01дофаміну десь може бути більше, а десь
891. 37:04може бути менше. Це весь час від
892. 37:06постійно там його стає більше, тут його
893. 37:08стає менше. Просто там протягом, я знаю,
894. 37:11півгодини зміниться абсолютно його
895. 37:12концентрація в різних ділянках мозку. Це
896. 37:14залежить від циркадних ритмів і не
897. 37:18усюди, якщо його стане менше, це
898. 37:20допоможе заспокоїтися і зняти афект.
899. 37:22Тому що, е, от щодо дофаміну, то відомо,
900. 37:25що існує три таких головних шляхи
901. 37:28дофамінергічної передачі у мозку. Вони
902. 37:30ідуть от від цього там кінця довгастого
903. 37:33мозку кудись тут в саму кору, да? Ну, і
904. 37:36вони так відповідно називаються: "З
905. 37:37середнього мозку до кори
906. 37:38мезокортикальний, з середнього мозку до
907. 37:40лімбічної системи мезолімбічний, а також
908. 37:42є нігростриарний". Так от,
909. 37:44мезокортикальний, він буде відповідати,
910. 37:47е-е, він буде давати, власне, негативні
911. 37:49симптоми за умов зниження дофаміну. І та
912. 37:52сама людина буде давати позитивні
913. 37:54симптоми за умов збільшення дофаміну у
914. 37:56мезолілімбічній системі. І якщо ми даємо
915. 37:59навіть селективний дофамінновий цей
916. 38:02блокатор рецепторів, да, то ми не можемо
917. 38:04сказати з впевненістю, в який саме шлях
918. 38:06він потрапить у нас зараз. І якщо він
919. 38:09потрапить в нігестриарний, то він
920. 38:10викличе симптоми, схожі на хворобу
921. 38:12Паркінсона, або на алкогольну
922. 38:13абстиненцію з тремором і з От, до речі,
923. 38:16тут буде вже тривожність саме залежно
924. 38:18від дофаміну. От. А якщо він потрапить в
925. 38:21мезокортикальний, то нібито мають пройти
926. 38:24негативні симптоми. А якщо в
927. 38:25мезолімбічний, то навпаки ще, ну, тобто
928. 38:28е-е залежно від цієї локалізації і
929. 38:31залежно від локалізації, можливо, навіть
930. 38:34всередині цих шляхів. І це я просто вам
931. 38:36наводжу як приклад, чому це захворювання
932. 38:38зрештою так досі і не з'ясований його
933. 38:40патогенез до кінця. Тому що от дофамін
934. 38:43нібито багато чого пояснює, але не
935. 38:46все. Інша нейротрансмітерна гіпотеза
936. 38:49розвитку шизофренії пов'язана з
937. 38:52нейромедіатором глутаматом. Глутамат -
938. 38:54це чортівня якась, а не нейромедіатор,
939. 38:57якщо чесно.
940. 38:58Він нібито універсальний збуджуючий
941. 39:00медіатор. Тобто, якщо до нього є
942. 39:02рецептори, то він збуджує всі нейрони,
943. 39:04на які він діє постсинаптично. Але він
944. 39:07пови, ну, є винним в цілій купі там
945. 39:10патології. Ну, от ви вчора, мабуть, це
946. 39:11слухали на лекції щодо інсультів. Е,
947. 39:15взагалі там якби не ну якби не було
948. 39:17глитомату, то було б просто менше
949. 39:18інсультів, здається, так? Ее, і це, ну,
950. 39:21просто він збуджує все. Все може
951. 39:23збуджувати. Тобто він може збуджувати
952. 39:25медіатор, який потім буде виділяти
953. 39:27гальмівний медіатор і таким чином от
954. 39:30такий ефект справляти, а може збуджувати
955. 39:32той, який буде видівляти інший
956. 39:33збуджуючий медіатор. Тобто там влаштовує
957. 39:36просто такі каскади, що неймовірні. Але
958. 39:39він такий абсолютно універсальний і його
959. 39:43рецептори до нього їх дуже багато і вони
960. 39:45діляться на дві головні групи. Це
961. 39:47йонотропні, а також метаботропні.
962. 39:50Метаботропні діють через класичну
963. 39:53аденілат циклазу, циклічний АМФ і всі ці
964. 39:57класичні протенкіназні каскади або
965. 39:59кальцієві каскади. А от іонотропні
966. 40:04рецептори діють, вони самі, вони є
967. 40:07рецепторами і це одночасно є канал.
968. 40:10Тобто, ну, цей, в даному випадку ліганд
969. 40:13глутомат, він виступає, ну, як відкривач
970. 40:17там, скажімо, цього каналу, да, як
971. 40:19додатковий фактор, який відкриває цей
972. 40:21канал. Тобто це от рецептор і він
973. 40:24одночасно є каналом. І до іонотропних
974. 40:27рецепторів глутомату їх три. І вони отак
975. 40:29от називаються за тими речовинами, які
976. 40:32здатні там на них додатково впливати,
977. 40:34да. Ну, найбільш розповсюджені це НМДА
978. 40:37рецептори. Їх назва походить через те,
979. 40:40що вони здатні от взаємодіяти з
980. 40:41речовиною Nметіл Аспартат. І так і
981. 40:43назвали НМДА. От саме з усіх от
982. 40:47рецепторів, про які я казав досі, от
983. 40:50саме з цими рецепторами безпосередньо
984. 40:52працюють в цьому інституті. Там от у
985. 40:54висотній будівлі м ну мабуть, ну так,
986. 40:56там переважно там е-е сидять люди вчені,
987. 41:01які знають дуже багато про ті рецептори
988. 41:03і весь час, кожного дня їх можуть
989. 41:05помацати, подивитися там на якісь токи,
990. 41:07які через них проходять. І тут такі от
991. 41:12як е, ну, тобто і і знають, коли вони
992. 41:16можуть активізуватися. Е, зокрема НМДА
993. 41:19рецептори, а також ці ампа і інші
994. 41:22кайнатні. Всього їх три оцих іонотропних
995. 41:25представників іонотропних рецепторів до
996. 41:29глутомату. Е, коли вони відкриваються ці
997. 41:32канали, то через AMPA і через каїнатні
998. 41:36канали заходить всередину клітини
999. 41:38натрій.
1000. 41:39від чого відбувається деполяризація і
1001. 41:42власне клітина стає більш збудливою.
1002. 41:44Легше їй там збуджуватися, генерувати
1003. 41:47потенціал дії, передавати там якісь
1004. 41:49потенціали далі. А якщо він
1005. 41:51відкриваються НМДА ее канали під дією
1006. 41:55глутомату, то всередину клітини заходить
1007. 41:57кальцій переважно. Е, ну, а кальцій він
1008. 42:01теж, в принципі, тут розповідати багато
1009. 42:03не треба. Я думаю, що за всі ці наші
1010. 42:05блоки попередні ви вже знаєте, що від
1011. 42:07кальцію добра особливо не чекати, але і
1012. 42:09функції ніякі без нього е не
1013. 42:12відбуваються всередині клітини. Кальцій
1014. 42:14буде запускати там для для збудливої
1015. 42:17клітини, що, звісно, це також буде
1016. 42:18деполяризація і збудження. Для, скажімо,
1017. 42:21м'язової, да, це буде скорочення, ну, і
1018. 42:23так далі. Ну, ми сьогодні про нервові
1019. 42:25клітини, тому надмірне збудження. І
1020. 42:30таким чином глютомат здійснює збудження
1021. 42:33нейронів, ну, які сприймають цей цю
1022. 42:36речовину. Але глотомат здатен діяти не
1023. 42:38тільки в синоптичній щілині, а й в
1024. 42:42знаходитись в міжклітинному просторі між
1025. 42:44нейронами, не в синаптичній щілині, а
1026. 42:47просто. І для них там є спеціаль для
1027. 42:49нього там є на мембрані клітин не
1028. 42:51синоптичній, а звичайній, да, рештці
1029. 42:54частини мембрани. Є спеціальні
1030. 42:56транспортери. патологія як рецепторів,
1031. 42:58так і транспортерів
1032. 43:01глутомату. Якісь поліморфізми, знов
1033. 43:04таки, в генах цих переносників або
1034. 43:05рецепторів асоціюються із захворюванням
1035. 43:08на шизофренію. З фармакологічної точки
1036. 43:10зору антагоністи НМДА рецепторів
1037. 43:12викликають симптоми, що схожі на
1038. 43:15шизофренію і когнітивні розлади. Але
1039. 43:17позитивна симптоматика, знов таки маячня
1040. 43:20і галюцинації, е не прибираються
1041. 43:23застосуванням глютоматергічних
1042. 43:24препаратів або антагоністів. ее
1043. 43:26глотоматргічної системи не впливає
1044. 43:28глотомат нібито, ну, впливає, але не так
1045. 43:31напряму на галюцинації і інші позитивні
1046. 43:35симптоми. Ее з, ну, говорячи про
1047. 43:38метаботропні рецептори, ось НМДА як
1048. 43:41головний іонотропний рецептор глутомату.
1049. 43:43А от метаботропні рецептори, ті, які
1050. 43:45діють через інозітолтрифосфат або через
1051. 43:48циклічний АМФ, вони дуже-дуже різні. Тут
1052. 43:51вони позначені метабоглютоматні
1053. 43:53рецептори. Їх, бачите, от сім чи там
1054. 43:55вісім,
1055. 43:56скільки ви видів. І, е, головними є
1056. 44:00такі, ну, головними, я маю на увазі саме
1057. 44:02в патогенезі шизофренії, є ті рецептори,
1058. 44:05які знаходяться на пресинаптичній
1059. 44:07мембрані, тому що вони відповідають за,
1060. 44:10так би мовити, зворотній зв'язок. Або це
1061. 44:12називається пресинаптичне гальмування,
1062. 44:14тобто явище, коли рецептори на
1063. 44:17пресинаптичній мембрані сприймають
1064. 44:18якийсь сигнал і цим гальмують діяльність
1065. 44:21пресиноптичного терміналу цього нейрону.
1066. 44:24Тобто нейрон виділив глутомат у
1067. 44:26синоптичну щілину. Глутомат подіяв на
1068. 44:29НМДА рецептори, в клітині виробився
1069. 44:31кальцій. Подіяв на метаборецептори,
1070. 44:34пішов сигнал через діацилгліцерол, там
1071. 44:36інозиталтрифосфат і інші месенджери
1072. 44:38молекули. Але в той же
1073. 44:41час цей глютомат в цій щілині
1074. 44:43синаптичній діє на метаботропні
1075. 44:46глутоматні свої рецептори пресинаптичної
1076. 44:49терміналі, так, цього закінчення. І тоді
1077. 44:52через целхолін, через циклу АМФ
1078. 44:55блокується виділення цього медіатору в
1079. 44:59пресинаптичну щілину. Тобто працює
1080. 45:01зворотній зв'язок. Якщо глутомату стало
1081. 45:03багато в синаптичній щілині, то нейрон
1082. 45:05пресинаптичний перестає його туди
1083. 45:07виділяти. От нібито от так от це працює.
1084. 45:10І саме оцей зворотній зв'язок порушений
1085. 45:13у хворих на шизофренію, тому що в них
1086. 45:15описані поліморфізми в метаболічних
1087. 45:18глютоматних рецепторах оцього типу, саме
1088. 45:20тих, які знаходяться на пресиноптичній
1089. 45:22мембрані. Тобто в такому розумінні в них
1090. 45:25глютомат виділяється, але зворотній
1091. 45:27зв'язок не спрацьовує і цей нейрон
1092. 45:29продовжує виділяти глутомат. Хоча це
1093. 45:31нейрон вже збуджений, далі нема куди,
1094. 45:33да? Але подітися він нікуди не може. цей
1095. 45:36глутомат продовжує, е, виходити в цю
1096. 45:38синептичну щілину. Отаке порушення
1097. 45:40зворотнього зв'язку, е, описане саме для
1098. 45:43глутомату і саме у хворих на, е,
1099. 45:45шизофренію. Тобто поліморфізми в
1100. 45:47рецепторах, що знаходяться на
1101. 45:48пресинаптичній мембрані, асоціюються із
1102. 45:51цим
1103. 45:52захворюванням. Е, дуже схожу, е-е,
1104. 45:55систему, але не в синаптичній щілині
1105. 45:58мають інші клітини. Тобто, якщо глутомат
1106. 46:00потрапить не в синапс, а, е, просто в
1107. 46:03міжклітинний простір, е, центральної
1108. 46:06нервової системи, то, е, клітини будуть
1109. 46:09намагатися забрати його звідти. І для
1110. 46:11цього вони мають переносник, який
1111. 46:13називається переносник розчинів солut
1112. 46:15кар'єр. Або він так буквально
1113. 46:18називається транспортер збуджуючих
1114. 46:20амінокислот. І відповідно такі важкі
1115. 46:22скорочення SLC1 або
1116. 46:25EAAT1, от це транспортер, який
1117. 46:28переносить збуджуючі амінокислоти. Ну, в
1118. 46:30даному випадку глутомат є похідним
1119. 46:33амінокислот ти однієї амінокислоти. От і
1120. 46:37ці транспортери, вони забирають цей
1121. 46:40глутомат з позаклітинного простору, тому
1122. 46:42що якщо його не забрати, то він може
1123. 46:44спричинити е таке явище, яке називається
1124. 46:47ексайтотоксичність, тобто загибель
1125. 46:49нейрону від надмірного збудження. Ну,
1126. 46:51загибель нейрону від надмірного
1127. 46:53збудження, в принципі, реалізується
1128. 46:54різними шляхами, якщо ми кажемо про от
1129. 46:56саме нейрон. Але крім там деполяризації,
1130. 47:00скажімо, надмірної розпаду іонних
1131. 47:02каналів мембрани, е, мабуть, головним
1132. 47:05фактором патогенезу цієї
1133. 47:06оксайтоксичності є перевантаження
1134. 47:08клітини кальцієм, тому що, зокрема, НМДА
1135. 47:12рецептори, да, оці от запускають кальцій
1136. 47:15всередину клітини. Ну, і ми казали, інші
1137. 47:17йонотропні рецептори до глітомату
1138. 47:19запускають натрій.
1139. 47:22Отже, клітина. От бачите, спочатку ці
1140. 47:24НМДА рецептори стимулюються, потім вони
1141. 47:27стимулюються ще сильніше і вже цей
1142. 47:30синапс починає руйнуватися, а
1143. 47:32постсинаптична ця клітина
1144. 47:33перевантажується кальцієм. І це,
1145. 47:35зрештою, може призвести до загибелі цієї
1146. 47:37клітини. Е, цей процес розглядається не
1147. 47:40тільки при шизофренії, звісно, а при
1148. 47:42дуже багатьох захворюваннях нервової
1149. 47:44системи. Ну і закрива в тому самому, в
1150. 47:46тій самій хворобі Альцгеймера, от про
1151. 47:48яку я читав, там нейродегенеративні ці
1152. 47:50захворювання, вони також часто будуть
1153. 47:52можуть бути пов'язані з
1154. 47:54ексайтотоксичністю, викликаною надмірною
1155. 47:56кількістю глутомату у позаклітинному
1156. 47:58просторі. При віч-інфекції деменцію
1157. 48:01пов'язують також з тим, що гліальні
1158. 48:02клітини починають виробляти надто багато
1159. 48:05глутомату. От. Ну, ви власне про все це
1160. 48:07чули, мабуть, вчора на лекції,
1161. 48:10присвяченій інсульту. Е-е, там це теж
1162. 48:13відіграє роль. Ну і отже, ці
1163. 48:15транспортери також вони при шизофренії
1164. 48:18надмірно
1165. 48:19експресуються, а при депресивних
1166. 48:21розладах їх кількість знижена. Тут,
1167. 48:24можливо, це трошки буде суперечити тій
1168. 48:27ло логіці, по якій надмірна кількість
1169. 48:30глутомату викличексатоксичність. Тобто
1170. 48:32тоді, скажімо, при шизофренії навпаки
1171. 48:34експресія може можливо має бути знижена,
1172. 48:36щоб цей глутомат лишався назовні і
1173. 48:38впливав на рецептори. Ну, але так, маємо
1174. 48:41те, що маємо. При шизофренії збільшена
1175. 48:44кількість цих
1176. 48:46транспортерів. Такий от механізм є серед
1177. 48:49іншого. Фермент, який бере участь у
1178. 48:52розщепленні глутомату, називається
1179. 48:53глутомат де декарбоксилаза. Він
1180. 48:56перетворює глутомат не на будь-що, а на
1181. 48:59найбільш поширений гальмівний медіатор у
1182. 49:01нервовій системі - це гамааміномасляна
1183. 49:04кислота. Тобто найбільш поширений,
1184. 49:05головний збуджуючий медіатор одним як-то
1185. 49:08движением руки, да? перетворюється на
1186. 49:12головний інгібіторний, да,
1187. 49:13пригнічувальний медіатор. І це робить
1188. 49:16фермент глютомат декарбоксилаза, яка має
1189. 49:20п'ять поліморфізмів от в тій ділянці. Ее
1190. 49:24це людська також на другій хромосомі
1191. 49:26розташована і має п'ять поліморфізмів,
1192. 49:28які для яких показана асоціація з
1193. 49:31виникненням шизофренії. Але тут вже ми
1194. 49:33не можемо однозначно сказати, що це,
1195. 49:35скажімо, буде надлишок глутомату, тому
1196. 49:37що, так, це може бути надлишок
1197. 49:39глутамату, але з іншого боку це буде
1198. 49:40нестача гамааміномасляної кислоти. І от
1199. 49:43знову пригадуєте ці дофамінові шляхи.
1200. 49:45Залежно від того, в якому нейроні, в
1201. 49:47якій ділянці мозку, в дану секунду там в
1202. 49:50даних ситуацій буде не вистачати гамку,
1203. 49:53а комусь буде забагато глутомату, ми
1204. 49:56будемо отримувати ту чи іншу картину у
1205. 49:59таких хворих. Але глютомат цікавий ще й
1206. 50:02тим, що гени, які беруть участь в його
1207. 50:04метаболізмі, це знов таки глютомат
1208. 50:06декарбоксилаза в першу чергу, е
1209. 50:09підлягають досить вираженій
1210. 50:10епігенетичним регуляції. Ну, ми з вами
1211. 50:13вже казали, цей слайд вам, мабуть,
1212. 50:15знайомий з попередніх лекцій, про те, що
1213. 50:17основними механізмами епогенетичних змін
1214. 50:19є метилювання генів і модифікація
1215. 50:21гестонів. Е, і ми з вами про це
1216. 50:23розповідали, що от
1217. 50:26ацетилю деацетилази або там якісь інші
1218. 50:29ферменти, е, які, е, створюють ці
1219. 50:33модифікації гістонів, вони, власне,
1220. 50:35виступають кофакторами для
1221. 50:36транскрипційних факторів, тому що вони
1222. 50:38допомагають саме цю ділянку ДНК
1223. 50:40звільнити від гістона, розкрутити і з
1224. 50:42неї буде відбуватись зчитування гена,
1225. 50:44тоді вона знову собі закрутиться. Оце,
1226. 50:46власне, досить такий механічний простий
1227. 50:48процес і є основою епігенетичних змін. І
1228. 50:53цим епігенетичним змінам підлягає ген
1229. 50:57глутомат дегідрогенази. І підлягає він
1230. 51:00дуже по-різному. На цій схемі зображена
1231. 51:02тільки модифікація гістонів. От тут буде
1232. 51:06метилювання гістону 3, а тут буде
1233. 51:10ацетилювання також гістонут, але за
1234. 51:13якоюсь іншою амінокислотою в іншому
1235. 51:15положенні. Тут К4, тут К 27. От. а-а, є
1236. 51:20варіанти, при яких відбувається
1237. 51:22одночасне, да, і метилювання, і
1238. 51:23ацетилювання в цих позиціях одного цього
1239. 51:26гістону 3. І відповідно, е, в цих
1240. 51:29умовах, ее, цей гістон буде зв'язаний,
1241. 51:33він не буде тримати ДНК, ДНК
1242. 51:35вівельниться і буде відбуватися е
1243. 51:37зчитування якихось генів. Ее, ну, в
1244. 51:41даному випадку, якщо ми кажемо про, е-е,
1245. 51:44ген оцієї глутомат дегідрогенази, у
1246. 51:48випадку, якщо порушене метилювання
1247. 51:50гістонутри, ген глютомат дегідрогенази
1248. 51:53зчитуватися не буде і відповідно її буде
1249. 51:56мало. Тобто порушень в гену як такому
1250. 51:59нема, алельного поліморфізму і тим
1251. 52:01більше якоїсь мутації немає. І мутації,
1252. 52:03здається, навіть не описані, тільки
1253. 52:05алельні поліморфізми. А от таке от
1254. 52:09модифікація гістонів, які просто поблизу
1255. 52:11знаходились і тримали цей ген, буде
1256. 52:13впливати на його зчитування. І тому
1257. 52:16пропонується отака от концепція, в якій
1258. 52:18ее білок фермент, який приєднує метильні
1259. 52:22групи, але в даному випадку
1260. 52:23розглядається не е гістон
1261. 52:26метилтрансфераза, а безпосередньо ДНК
1262. 52:28метилтрансфераза, яка здатня приєднувати
1263. 52:30метильні групи до певних ділянок ДНК,
1264. 52:33які багаті на нуклеотиди C та G. І от до
1265. 52:38цих ділянок CPG вона буде, ну, C фосфо,
1266. 52:41фосфор, фосфорний залишок EG скорочено
1267. 52:43CPG. І от до цих CPG ділянок, вони є там
1268. 52:46в різних генах, здатно приєднуватись
1269. 52:48метильні групи. Е, і якщо це буде
1270. 52:51відбуватися, наприклад, підвищена
1271. 52:53активність ДНК метилтрансферази, то
1272. 52:56відповідно зчитування такого гену буде
1273. 52:58знижена. І кількість матричної РНК,
1274. 53:01скажімо, от цієї
1275. 53:03глутоматранс декарбоксилази, також буде
1276. 53:06меншою. Отже, буде зменшена, ну, в цій
1277. 53:09схемі показано, що буде зменшення е-е
1278. 53:11діяль, ну, кількості гамк цього
1279. 53:14медіатору гамаміномасної кислоти. Ну, і
1280. 53:16далі порушення гальмування і підвищення
1281. 53:21збудливості. Е, з іншого боку, ми тут
1282. 53:24впевнено можемо намалювати, що буде
1283. 53:26більше глутамату, а отже, знов таки
1284. 53:28підвищення збудження і порушене
1285. 53:29гальмування, що може призвести до
1286. 53:32симптоматології шизофренії. Тобто, е, от
1287. 53:35навіть такі гени, які так дале, ну,
1288. 53:37кодують ферменти, які так далеко лежать
1289. 53:39від регуляції центральної нервової
1290. 53:40системи, можуть відігравати вирішальну
1291. 53:43роль. Ну і закінчуючи з
1292. 53:45нейротрансмітерами, я хотів просто
1293. 53:47згадати кінорені. Не тому, що вони
1294. 53:49важливі, тому що це була моя перша
1295. 53:50наукова доповідь. Вона була присвячена
1296. 53:52саме кільнуренім. Це була оглядова
1297. 53:54сугубо доповідь ще в студентські роки. А
1298. 53:57тоді мені, я здається на четвертому
1299. 53:59курсі навчався, коли мені батьки купили
1300. 54:01вперше комп'ютер. Ну, це ще були такі
1301. 54:03старенькі досить комп'ютери. І в мене
1302. 54:05був перший нік в усіх там різних чатах
1303. 54:07чи форумах саме
1304. 54:09Кінуренін. От тому я вирішив таки
1305. 54:12згадати про про ці речовини. От вони є
1306. 54:16ендогенними антагоністами НМДА
1307. 54:18рецепторів. Вони є так само, як і
1308. 54:21серотоніну, оцей гормон щастя,
1309. 54:23виробляються з триптофану. Ее по
1310. 54:27аналогії, ну, тобто в головному мозку з
1311. 54:29стриптофану може утворитися гормон щастя
1312. 54:31серотонін. І кажуть, що в печінці
1313. 54:33частіше утворюється гормон нещастя, до
1314. 54:35яких належать
1315. 54:37кенурініни. Але в мозку також показана
1316. 54:40можливість утворення кенурінінів з
1317. 54:43триптофану, а вони виступають
1318. 54:44антагоністами НМДА рецепторів. І у
1319. 54:47випадку, коли глютомат надмірно, далеко
1320. 54:50я повернувся, коли глютомат надмірно діє
1321. 54:52на НМДА рецептори, да, і виникає
1322. 54:56ексайтотоксичність, оці кінурені є
1323. 55:00варіантом ендогенного захисту, тому що
1324. 55:02вони антагоністи цих НМДА рецепторів. Ну
1325. 55:04і також вони відіграють роль у
1326. 55:06синептичному гальмуванні. І ще заверш
1327. 55:09завершуючи з синоптичним гальмуванням, я
1328. 55:12хотів згадати ендоканобіоїдну систему в
1329. 55:14організмі людини. Вона працює, е, і вона
1330. 55:18пов'язана от що найбільш дивне, тобто
1331. 55:20те, що є ендогенні канабіоїди, якось я
1332. 55:22спокійно ще більш-менш віднісся до
1333. 55:25цього. Але що мене дійсно здивувало, так
1334. 55:28це те, що вони утворюються з
1335. 55:29арохідонової кислоти. Це та сама
1336. 55:31арохідонова кислота, яка дає попередники
1337. 55:34для всіх прозапальних там різних
1338. 55:35медіаторів, для лейкотриенів,
1339. 55:37тромбоксанів, простоінів. Да. Ні,
1340. 55:39тромбоксанів, лейкотриенєв. Оце хто
1341. 55:42пам'ятає з запалення там
1342. 55:43ліпооксигеназний є шлях розпаду
1343. 55:45арахідоної кислоти, є циклооксигеназний
1344. 55:47шлях. І от вона дає собі всі ці
1345. 55:49попередники для запальних медіаторів.
1346. 55:52Але виявляється з неї також походять
1347. 55:54молекули, які схожі на канабіс. Зокрема
1348. 55:57анандамін, голов, анандамід, вибачте,
1349. 56:00він головний з них є. І вони виконують
1350. 56:02функції так само пресинаптичного
1351. 56:04гальмування, тобто за аналогією за цим
1352. 56:06зворотним зв'язком глютоматних
1353. 56:08рецепторів. вони знаходяться на
1354. 56:09пресинаптичній мембрані, а виробляються
1355. 56:13постсинаптичною терміналлю, діють на
1356. 56:16пресинаптичні рецептори і це гальмує
1357. 56:18виділення медіаторів. І ця система не є
1358. 56:20специфічна, тому що глютоматні
1359. 56:22рецептори на пресинаптичній мембрані,
1360. 56:25вони е, ну, вони спрацьовують лише на
1361. 56:27глютомат і відповідно регулюють
1362. 56:30пресинаптичне гальмування тільки в
1363. 56:33синапсітоматаргічному.
1364. 56:34А ці неспецифічно. Тобто тут може бути
1365. 56:37НМДА, от скажімо, який тут намальован з
1366. 56:39кальцієм і з глітоматом, а може бути
1367. 56:41габа, ну, гама аміномасляна кислота,
1368. 56:43так? Тобто абсолютно різні, а тим не
1369. 56:45менше оцей буде утворюватися адан
1370. 56:48анандемід, який є схожим на канабіс, да?
1371. 56:51І він буде діяти на ці рецептори і
1372. 56:53викликати гальмування, виділення
1373. 56:55медіатору з пресинаптичної е терміналі.
1374. 56:58Тобто
1375. 57:00ендоканабіоїдна система, вона гальмує
1376. 57:03виділення медіаторів і її головна роль
1377. 57:05показана, знов таки не стільки при
1378. 57:06шизофренії, скільки при оцих тривожних
1379. 57:10розладах. Ну, досить нещодавно тривожні
1380. 57:12розлади були виокремлені в окрему групу
1381. 57:15захворювань. Ее раніше як синдроми їх
1382. 57:19розглядали як окремі не розглядали.
1383. 57:22Так от, саме
1384. 57:24для виникнення відчуття тривоги показана
1385. 57:27нестача роботи ендоканабіоїдної системи.
1386. 57:30Тобто, ну, не гальмується виділення
1387. 57:32якихось медіаторів усіх, там, глютомату,
1388. 57:35гамку, я не знаю, дофаміну. І оце от з
1389. 57:38цим пов'язане відчуття тривожності. Але
1390. 57:39ми з вами вже обмовились про те, що при
1391. 57:44ее ну що тривожність не є головним
1392. 57:47головною рисою хворих на шизофренію.
1393. 57:49Тому, можливо, і ендоканабіоїдна система
1394. 57:52саме в цьому розумінні не так важлива в
1395. 57:54патогенезі шизофренії, але знов таки
1396. 57:57показана в різних в різних моделях те,
1397. 58:01що рецептори до канабіоїду, вони
1398. 58:02називаються CB. Їх два варіанти всього.
1399. 58:05Канабіоїд рецептор о канабіоїдрецептор
1400. 58:072. Вот показано, що їх відсутність на
1401. 58:10глютоматергічних нейронах, тобто не буде
1402. 58:12зворотного зв'язку, буде виділятись
1403. 58:14багато глю г глютомату, веде до
1404. 58:15агресивної поведінки, знижує
1405. 58:17соціалізацію. От. е-е на гамкергічних,
1406. 58:21тобто гальмівних медіаторах, е
1407. 58:23відсутність цих рецепторів призводить
1408. 58:25до, е, навпаки підвищеної соціалізації,
1409. 58:28такого веселого настрою і відсутності
1410. 58:31агресивної поведінки. Тобто тут буде
1411. 58:34багато виділятися гальмівного медіатору,
1412. 58:36тому що порушений цей інгібіторний
1413. 58:39механізм. Ну, отак от працює
1414. 58:41ендоканабіоїдна система і в ній
1415. 58:44поліморфізми. Звісно, що є. Ген
1416. 58:46канабіїдного рецептора один. Ну, сам
1417. 58:48рецептор називається CB1, а його ген
1418. 58:50називається CN, канабіс рецептор. Просто
1419. 58:54вот його поліморфізм асоціюється з
1420. 58:57виникненням, е, шизофренії. Ну, давайте
1421. 58:59переходити до все ж таки клітинних
1422. 59:02теорій, до міжнейрональної дисрегуляції.
1423. 59:05Е, тут ми згадаємо одразу ген диск, який
1424. 59:07називається Disraupted in шизофренія. І
1425. 59:10він так називається тільки тому, що коли
1426. 59:12його відкрили, коли був показаний
1427. 59:14асоціація між даним локусом в геномі
1428. 59:17людини і хворими на шизофренію, то ніхто
1429. 59:20просто гадки не мав, що цей робить біло,
1430. 59:22вірніше, що ця ділянка геному робить і
1431. 59:25що що робить ген, який там знаходиться.
1432. 59:27Тому його назвали порушений при
1433. 59:29шизофренії, да, ну, розірваний. От. А
1434. 59:32пізніше з'ясували, що, е, цей ген,
1435. 59:36продукт цього гену є фактором регуляції
1436. 59:39росту е акоксонів, ну, відростків цих
1437. 59:42нейрональних, є фактором, який регулює
1438. 59:45міграцію цілих нейронів. Ну, це скоріше
1439. 59:47в ембрегенезі має значення. І причому
1440. 59:50регулює по-різному, тому що от, скажімо,
1441. 59:52в супервентрикулярній цій зоні він буде
1442. 59:55е ну пришвидшувати дозрівання нейронів і
1443. 59:58ріст таксонів. А, скажімо, е, той самий
1444. 1:00:01продукт гену СК One або С 2 буде у де
1445. 1:00:06дентаному такому ядрі навпаки гальмувати
1446. 1:00:09ріст відростків цього нейрону або його
1447. 1:00:12дозривання. Тобто знов таки залежить від
1448. 1:00:14того, мабуть, які ре там будуть
1449. 1:00:16експресуватися клітини і клітинні
1450. 1:00:18рецептори е в цьо в цій ділянці і в
1451. 1:00:21даний момент часу. Тим не менше, він
1452. 1:00:22важливий в регуляції росту оксонів. Ми з
1453. 1:00:24вами знаємо, що не тільки в ембріогенезі
1454. 1:00:27відбувається міграція нейронів і ріст
1455. 1:00:29такксонів, але відбувається протягом
1456. 1:00:30всього життя. І зокрема я от досить
1457. 1:00:33нещодавно дізнався, що при формуванні
1458. 1:00:35довготермінової пам'яті у людей не
1459. 1:00:37просто ростуть там якісь аксони і
1460. 1:00:39утворюються нові синапси. Ну, так було б
1461. 1:00:41логічно, я так все собі думав. Ні, вони
1462. 1:00:43мігрують, причому мігрують з гіпокампа в
1463. 1:00:45кору. Тобто цілий нейрон переміщається з
1464. 1:00:48гіпокампа в кору е при формуванні такої
1465. 1:00:51довготривалої пам'яті. І оце от
1466. 1:00:53переміщення, ви ж розумієте, що воно має
1467. 1:00:55бути, ну, мозок компактний, да? І ці 100
1468. 1:00:58млрд чи скільки там нейронів, вони ж в
1469. 1:01:00такій коробочці вміщуються. Тобто там, я
1470. 1:01:03знаю, півсанти пів пів яких сантиметра,
1471. 1:01:05там півнанометра вправо, півнанометра
1472. 1:01:07вліво і буде вже не те, що шизофреника,
1473. 1:01:09а взагалі невідомо що. Тобто оця от дуже
1474. 1:01:12тонка регуляція міграції і росту аксонів
1475. 1:01:16і формування нових синапсів на кінцях
1476. 1:01:19цих аксонів, оце все регулюється цим
1477. 1:01:22геном диск. Показано, що при його
1478. 1:01:24мутаціях зменшується
1479. 1:01:27кількість шипіків на дендритних
1480. 1:01:30відростках е нейронів. При заглушенні.
1481. 1:01:33при заглушенні, да, не при мутаціях, при
1482. 1:01:35його, ну, при його нокауті, при
1483. 1:01:37заглушенні цього гену за допомогою
1484. 1:01:39інтерферуючих РНК зменшується кількість
1485. 1:01:41отаких дендритних шипіків на нейронах,
1486. 1:01:44що, в принципі, саме по собі, так би
1487. 1:01:46мовити, не має значення для цього
1488. 1:01:48нейрона. Можливо, немає, але точно має
1489. 1:01:51значення для формування його контактів.
1490. 1:01:53І отже, ми з вами підходимо до такого
1491. 1:01:55поняття, що не тільки окремий нейрон або
1492. 1:01:59окремий медіатор грає роль, а саме от
1493. 1:02:02те, до чого я вів, починаючи з тих
1494. 1:02:03дофаміх шляків. Саме ее одночасна
1495. 1:02:07сукупність всіх цих нейронів, контактів
1496. 1:02:10між ними, тих медіаторів, які одночасно
1497. 1:02:13по різних синапсах ідуть, от все це
1498. 1:02:15разом, е складає цю картину. І тому,
1499. 1:02:20мабуть, тому і важко пояснити
1500. 1:02:22шизофренію, що досі всі пошуки велися
1501. 1:02:25лише в контексті конкретних нейронів або
1502. 1:02:28конкретного нейромедіатору. А тут
1503. 1:02:30патологія не конкретного, а всієї схеми,
1504. 1:02:32да? Ну, от як в комп'ютері, скажімо, там
1505. 1:02:35мікросхема, вона ж не одна якась штучка
1506. 1:02:37відіграє роль. Ну, звісно, що відіграє,
1507. 1:02:39але саме зв'язок одної штучки з багатьма
1508. 1:02:42іншими штучками забезпечує те, що
1509. 1:02:44комп'ютер працює. Ну, так приблизно,
1510. 1:02:45мабуть, і тут, якщо розглядати окремі
1511. 1:02:48нейрони, то я вже казав, зараз таку
1512. 1:02:50цікавість, е,
1513. 1:02:53заохочення, так би мовити, викликали у
1514. 1:02:56науховців, е, такі нейрони. По-перше -
1515. 1:02:58це клітина Кахаля Ретціуса, яка була
1516. 1:03:02описана, власне, Рамоном і Кахалем в
1517. 1:03:041891 році. Він її замалював от таку от
1518. 1:03:07абстракцію. Ну, для нього, для нас це з
1519. 1:03:10вами вже не абстракція, власне. От. А
1520. 1:03:12крім нього швед такий був Магнус
1521. 1:03:14Густофреціус, який теж ці нейрони, е,
1522. 1:03:17описував. Вони унікальні тим, що
1523. 1:03:19по-перше, вони розташовані в корі у
1524. 1:03:21людини і в гіпокампі, переважно в корі,
1525. 1:03:24а зокрема в переважно в цій
1526. 1:03:25префронтальній корі, яка в нас
1527. 1:03:27відповідає і за когнітивні функції, і за
1528. 1:03:30ее пізна, ну, за за когнітивні функції,
1529. 1:03:33за мислення, за всі ті процеси, завдяки
1530. 1:03:35яким ми власне є людьми, да, вони
1531. 1:03:37переважно локалізуються в цій
1532. 1:03:39прифронтальній корі. і пам'ять гіпокамп,
1533. 1:03:42е, там вони переважно розташовані. Вони
1534. 1:03:45зустрічаються не у всіх тварин, а
1535. 1:03:47починаючи з таких вже досить
1536. 1:03:49високоорганізованих ссавців. Вони, е,
1537. 1:03:53переважно є
1538. 1:03:54глютоматергічними, але описана мала
1539. 1:03:56кількість таких нейронів, які здатні
1540. 1:03:58виробляти замість глутомату
1541. 1:04:01гамааміномасляну кислоту. Вони мають на
1542. 1:04:03своїй поверхні ці CB1 рецептори до
1543. 1:04:05ендогенних канобіоїдів, тобто здатни
1544. 1:04:07гальмуватися канобіоїдами. Але головна
1545. 1:04:10їх функція - це продукування ріліну. А
1546. 1:04:13от рів функцію схожу на продукт гену
1547. 1:04:17цього disk disрати, да, який рін він
1548. 1:04:21виробляється цими клітинами не як
1549. 1:04:23медіатор, а просто назовні. Ну, за
1550. 1:04:26принципом як фібробласт, скажімо, там
1551. 1:04:28колаген виробляє і назовні його викидає.
1552. 1:04:30Тобто не кудись направлено в цю
1553. 1:04:32синоптичну щілину. Так. І тут в синапсах
1554. 1:04:34у них глютомат, а так вони виробляють
1555. 1:04:37цей релін.
1556. 1:04:39Це є глікопротеїн позаклітинного
1557. 1:04:41матриксу, який займається ось чим. Він,
1558. 1:04:43знов таки регулює міграцію нейронів або
1559. 1:04:47різ таксонів, правильне місце і
1560. 1:04:50утворення нових синапсів. Е, через те,
1561. 1:04:53що от ця речовина так направляє рух
1562. 1:04:56нейронів, да, е, група цих речовин
1563. 1:04:58отримала назву семафорини. Ну, як
1564. 1:05:01світлофор якийсь, семафор тільки це, я
1565. 1:05:03не знаю, десь на залізницях він там
1566. 1:05:04використовується чи де. ее показує, куди
1567. 1:05:07треба рухатися даній клітині. В
1568. 1:05:09ембріогенезі ви розумієте, що це
1569. 1:05:10надзвичайно важливий компонент, тому що
1570. 1:05:13коли ці нейрони тільки утворюються, вони
1571. 1:05:15мають розподілитися дуже чітко. Але, як
1572. 1:05:17я вже сказав і у дорослого при
1573. 1:05:19формуванні якихось складних м там
1574. 1:05:22складних якихось відповідей е буде
1575. 1:05:25відігравати важливу роль е цей релін.
1576. 1:05:28Поліморфізми, звісно, що асоціюються з
1577. 1:05:29шизофренією. У шизофреників показана
1578. 1:05:32знижена експресія матричного РНК цього
1579. 1:05:35ріліну от в цих нейронах Кахаля Реціоса,
1580. 1:05:37тому що тільки вони здається, що поки що
1581. 1:05:39відомо, що тільки вони в нервовій
1582. 1:05:41системі його виділяють. Але я так думаю,
1583. 1:05:43що Глія теж має виділяти. Можливо, я
1584. 1:05:44просто не знайшов публікації. Ну, тому
1585. 1:05:47що якось їх не так багато цих нейронів.
1586. 1:05:49І якби вони регулювали весь ембреогенез,
1587. 1:05:51то то було б трошки, як на мене, дивно.
1588. 1:05:53Можливо, просто я не
1589. 1:05:54дошукав. От. А також він теж має
1590. 1:05:57епігенетичну регуляцію через метилювання
1591. 1:05:59ділянок гену. Це нам буде свідчити про
1592. 1:06:02те, що, скажімо, в ембріогенезі ее
1593. 1:06:04людина може розвиватися мозок абсолютно
1594. 1:06:06нормально. Поки вона молода, в неї теж
1595. 1:06:09мозок буде функціонувати абсолютно
1596. 1:06:10нормально. А от коли вона буде вже в
1597. 1:06:13певному віці, ну там дебют шизофренії
1598. 1:06:15від там, скажімо, 15-16 років там і
1599. 1:06:17далі, то тут можуть запросто включитись
1600. 1:06:21ці епігенетичні механізми. І ми від не
1601. 1:06:23віднайдемо ані алельних поліморфізмів,
1602. 1:06:25ані тим більше мутацій у таких хворих. А
1603. 1:06:28це буде от така от зміна, завдяки якій
1604. 1:06:30не буде виділятися рілін нейронами
1605. 1:06:32кохаля реціуса, завдяки якому, скажімо,
1606. 1:06:34з гіпокампу нейрон не буде мігрувати в
1607. 1:06:37кору або буде мігрувати неправильно і
1608. 1:06:39викличе, створить якийсь неправильні
1609. 1:06:41синапс і викличе абсолютно якийсь
1610. 1:06:43неправильний рефлекс у цієї людини або
1611. 1:06:45неправильне запам'ятовування, або,
1612. 1:06:47розумієте, да? Тобто не буде жодного
1613. 1:06:49лельного поліморфізму. Ну, може таке
1614. 1:06:50бути. Можна собі це уявити принаймні от
1615. 1:06:53тільки таким чином. А якщо навіть
1616. 1:06:56відкинути міграцію нейронів цього
1617. 1:06:58гіпокампа, то ріст аксонів і утворення
1618. 1:07:00нових синапсів все одно залишається. І
1619. 1:07:02всі ці зв'язки будуть формуватися
1620. 1:07:04невірно тільки тому, що порушено
1621. 1:07:06метилювання гістона біля гену реліна. Ну
1622. 1:07:08от приблизно так. Ее і звісно, що
1623. 1:07:11субстрат для такої патології знайти дуже
1624. 1:07:14важко. Це ні в мікроскоп не побачиш, ні
1625. 1:07:16генетичні методи не не вкажуть. то
1626. 1:07:18тільки оця епігенетичні методики. Інший
1627. 1:07:21цікавий нейрон - це нейрон фонкономо.
1628. 1:07:23Але цікавий він перш за все тим, що ее
1629. 1:07:27його описав вперше не фон Економо, а він
1630. 1:07:30австрієць був.
1631. 1:07:32А бес всім вам, нам відомий Без, який
1632. 1:07:36працював, ну, тоді ще в університеті
1633. 1:07:38Святого Володимира і відомий на весь
1634. 1:07:41світ тим, що описав оці
1635. 1:07:43гігантопірамідальні нейрони клітини БЦА.
1636. 1:07:45Вони називаються, здається, четвертий
1637. 1:07:47шар коривного мозку. Ее, от. Крім того,
1638. 1:07:50він описував різні інші нейрони, але не
1639. 1:07:53так не такої слави собі здобув з іншими
1640. 1:07:56нейронами. Але серед іншого він написав
1641. 1:07:57і ті, вони ще називаються spindle
1642. 1:07:59shaped, тобто такі витягнуті, да, з
1643. 1:08:01якось там веретеноподібні, да,
1644. 1:08:03веретеноподібні нейрони. Е, і їхні
1645. 1:08:06характерні вони тим, що від їх тіла
1646. 1:08:10відходить, як правило, тільки один аксон
1647. 1:08:12і один дендрит, який потім там
1648. 1:08:14розгалуджується, на відміну від
1649. 1:08:15звичайної клітини. Але нібито є і такі,
1650. 1:08:18але вони теж відносяться до цієї групи.
1651. 1:08:22І, до речі, бець, це не те, що я там
1652. 1:08:24десь ви вигадав заради того, що тому що
1653. 1:08:26я тут в Києві живу, да, а тому, що
1654. 1:08:28навіть у світі визнають, що їх вперше
1655. 1:08:31описав Бец, але вже так усталося, що
1656. 1:08:33називають їх фон економо. Вони
1657. 1:08:36локалізуються не тільки у людей там і
1658. 1:08:38вищих софтів, але просто у тварин з
1659. 1:08:40великим мозоком, от у слона, наприклад.
1660. 1:08:43Тому що вони мають ці відростки
1661. 1:08:45дуже-дуже довгі і вони забезпечують
1662. 1:08:46швидкий зв'язок між віддаленими
1663. 1:08:48ділянками мозку. Тому у людини, скажімо,
1664. 1:08:51вони локалізуються в центрі мови, тому
1665. 1:08:53що людина здатна виражати словами
1666. 1:08:56реакцію на будь-який подразник
1667. 1:08:57абсолютно. Тобто буде там, я знаю, е
1668. 1:09:01самольот падати або кран на кухні тече,
1669. 1:09:03да, рівень стресу трошки різний, людина
1670. 1:09:06знайде для цього слова. Буде зоровий
1671. 1:09:08подразник, буде слуховий подразник, буде
1672. 1:09:10тактильний подразник. Все це ми
1673. 1:09:12виражаємо словами. Е, то, тобто там десь
1674. 1:09:15з зорового центру одразу треба сказати
1675. 1:09:18слово. Це швидко ми можемо сказати
1676. 1:09:20слухового центру швидко. От ці нейрони,
1677. 1:09:23їх багато в центрі мови, ну їх тіл. А
1678. 1:09:25відростки їх по всьому мозку і вони
1679. 1:09:27забезпечують от такий от типа такий, ну
1680. 1:09:30хайвей, да? Не якась там електричка, а
1681. 1:09:32такий потяг, який передає сигнал одразу
1682. 1:09:34там з одного з однієї ділянки мозку в
1683. 1:09:38інший в іншу ділянку мозку. І тому вони
1684. 1:09:40такі, ну, таку
1685. 1:09:44цікавість мають до них зараз виникла.
1686. 1:09:47От вони переважно глютоматергічною також
1687. 1:09:51володіють активністю, тобто
1688. 1:09:52використовують як медіатор е саме
1689. 1:09:56глутамат. Е, щодо їх участі при
1690. 1:09:59шизофренії, то 2010 року є така стаття
1691. 1:10:01неплот щільність нейронів фонеконома в
1692. 1:10:04передній там
1693. 1:10:06якійсь корі е знижена при реальному е
1694. 1:10:10дебюті шизофренії. А взагалі про роль
1695. 1:10:14цих нейронів при шизофренії не так
1696. 1:10:16багато і є зараз публікацій. Більше
1697. 1:10:18якраз там з розладами мови різними там
1698. 1:10:21діслепсі, як це називається,
1699. 1:10:23дислексіями. Так е от е нарешті м
1700. 1:10:29завершуючи, я хотів ще, да, ще як один
1701. 1:10:31метод діагностування, власне, який зараз
1702. 1:10:33використовується, щоб людину там не
1703. 1:10:35ганяти по лабіринтах якихось. Ее досить
1704. 1:10:39новий і досить ефективний метод
1705. 1:10:41діагностики. Це позитронна емісійна
1706. 1:10:43томографія, про яку я власне сказав. Її
1707. 1:10:45принцип полягає на тому, що, скажімо,
1708. 1:10:47дається радіоактивна помічена глюкоза,
1709. 1:10:48там втором радіоактивно мічена і далі
1710. 1:10:51спостерігає, як клітини мозку споживають
1711. 1:10:54цю глюкозу, а клітини мозку не здатні
1712. 1:10:56накопичувати глюкозу, не здатні її там
1713. 1:10:59робити глюконеогенез. Тобто вони живуть
1714. 1:11:01весь час потребують глюкози з крові,
1715. 1:11:03тому вони доси досить чутливі там до
1716. 1:11:05голодування, скажімо. М-м, і тут сині,
1717. 1:11:08там це холодні, е-е, вогнища, тобто там,
1718. 1:11:11де глюкоза майже не споживається, да? А
1719. 1:11:13червоний - це там, де глюкоза
1720. 1:11:15споживається. І отже, ця радіоактивна
1721. 1:11:16мітка вивільняється і фіксується цим
1722. 1:11:19позиторонно-есійним томографом. І дуже
1723. 1:11:21великі відмінності такі у шизофреників.
1724. 1:11:23І в даному випадку ми бачимо
1725. 1:11:24префронтальну кору, в якій знижені, ну,
1726. 1:11:26це ділянку, скажімо, да, в якій знижене
1727. 1:11:29захоплення глюкози. Ну, і тут ще десь
1728. 1:11:32біля потилочної ділянки теж. От, тобто
1729. 1:11:35різні зони. Ну, це просто як приклад. А,
1730. 1:11:37звісно, що можна зробити більш
1731. 1:11:39контрастне дослідження, більш там якось
1732. 1:11:41детально подітись по подивитися якусь
1733. 1:11:44ділянку мозку. І тому визначають за
1734. 1:11:46допомогою такого методу, що, скажімо, в
1735. 1:11:48тому ж центрі мовлення, де ми знаємо, є
1736. 1:11:51багато, ну, різних нейронів, але серед
1737. 1:11:53них є багато саме нейронів фонеконома,
1738. 1:11:56скажімо, оцих, що забезпечують зв'язок
1739. 1:11:59між різними ділянками, то можна
1740. 1:12:02пропонувати дивитися, чи у шизофреника
1741. 1:12:04вони також менше поглинають глюкози і
1742. 1:12:06отже, менше працюють, чи ні. Але,
1743. 1:12:08звісно, ми тут не можемо побачити
1744. 1:12:10окремий нейрон, саме точно знаючи, яку
1745. 1:12:12він має енергічність. Ну, і так далі.
1746. 1:12:14Але приблизно можемо визначати
1747. 1:12:16дзеркальні нейрони. Зараз вони найбільше
1748. 1:12:18вивчаються у зв'язку з аутизмом. Окреме
1749. 1:12:21захворювання. Я, чесно кажучи, мав думку
1750. 1:12:23вставити більше про аутизм в цю лекцію,
1751. 1:12:25але, як бачите, не встиг би. Але це не
1752. 1:12:28так просто, бо я, коли навчався, то
1753. 1:12:30аутиків вважали як різновид шизофренії і
1754. 1:12:33ніхто особливо не переймався. Зараз, як
1755. 1:12:35вони почали, ну, якщо не повністю
1756. 1:12:37виліковуватися, то принаймні
1757. 1:12:38соціалізуватися там нормально, то
1758. 1:12:41звісно, що почали вивчати більше, тому
1759. 1:12:43що є шанси врятувати таку людину і
1760. 1:12:44вивчаються вони більше. І от в них
1761. 1:12:47показана патологія цих дзеркальних
1762. 1:12:49нейронів. Е, це нейрони, які
1763. 1:12:52збуджуються, якщо е-е тварина чи людина
1764. 1:12:56спостерігає е як інша тварина чи людина
1765. 1:12:59виконує якісь дії чи переживає якусь
1766. 1:13:01емоцію. І людина, ну, або тварина
1767. 1:13:03починає співчувати. Відкриті вони були
1768. 1:13:06на мавпах. Мавпам вживили електроди в
1769. 1:13:09мозок за класичною схемою. Там вивчали
1770. 1:13:11якийсь умовний рефлекс за Павловим. Е,
1771. 1:13:13стимул там якийсь і сок їй чи фрукти
1772. 1:13:16якісь давали. Е, вона з цими електродами
1773. 1:13:19сиділа, відпочивала, коли вони побачили,
1774. 1:13:21що вона бачить, що в сусідній клітці
1775. 1:13:23обез мавпа там хаває, ну, їсть якісь там
1776. 1:13:25фрукти. І у неї пішло збудження так,
1777. 1:13:28ніби вона сама їсть ці фрукти. І таким
1778. 1:13:30чином були відкриті оці нейрони. Вони
1779. 1:13:34відповідають у вищій нервовій діяльності
1780. 1:13:36за такий афект. Це, в принципі, емоційна
1781. 1:13:39справа, який називається емпатія, да,
1782. 1:13:41тобто здатність, ну, співчувати,
1783. 1:13:43дослівно співчувати, тобто відчувати
1784. 1:13:46емоції, які спостерігаються у іншої там
1785. 1:13:49тварини чи людини. І в принципі, е, якщо
1786. 1:13:53це емоційна функція, то вона, як і решта
1787. 1:13:55емоційних функцій при шизофренії, може
1788. 1:13:58бути знижена. Пізніше показали, що вона,
1789. 1:14:01ця емпатія, властива не тільки ее
1790. 1:14:03мавпам, а от на щурах. Значить, тут яка
1791. 1:14:06справа, одного щура посадили в ловушку,
1792. 1:14:09да, таку трепет, треapet cageмейт, да,
1793. 1:14:13типа, ну как руммейт, а это cageмейт,
1794. 1:14:15типа приятель, який живе з з нею в одній
1795. 1:14:18клітці, трапив в якусь ловушку. І інший
1796. 1:14:22щур, він починає йому співчувати і
1797. 1:14:24реально нервує з цього приводу. Можна
1798. 1:14:26вас попросити клацнути?
1799. 1:14:30Е-е, зараз побачити, побачите. Да, да,
1800. 1:14:33воно так має бути.
1801. 1:14:37Да, в перший день він от це прискорено
1802. 1:14:41запис, звісно, але бачите, він не ну
1803. 1:14:43просто
1804. 1:14:46співчуває. Вот. Ее тому що він мав би,
1805. 1:14:51ну, звичайна його поведінка. От ми зараз
1806. 1:14:53тут побачимо, він би там ходив собі по
1807. 1:14:54кутках десь з нього. З згадайте цю цей
1808. 1:14:58тигмотаксис там. Але він цю клітку знає,
1809. 1:15:00тому А це вже щас давайте подивимось. Це
1810. 1:15:04він вже навчився відкривати, рятувати
1811. 1:15:06цього свого кейджмейта. І він абсолютно
1812. 1:15:09спокійний, що той закритий. Він собі
1813. 1:15:12походив, понюхав усі кутки. Це його
1814. 1:15:14стандартна поведінка, коли його
1815. 1:15:15підсаджують в нову клітину. Він
1816. 1:15:17подивився все, що довкола, тоді зайшов і
1817. 1:15:19просто так собі його відкрив. Він його
1818. 1:15:21відкрив і сам поліз дивитися, що там
1819. 1:15:23робиться. А той пішов собі десь гуляти.
1820. 1:15:26Тут треба звернути увагу на два головних
1821. 1:15:28аспекти. Значить, перший, коли він не
1822. 1:15:31знає, як відкривати цю клітку і вперше
1823. 1:15:33бачить, що той інший потрапив у халепу
1824. 1:15:35таку, то він, е, ну, демонструє
1825. 1:15:38поведінку, яка у людини назвалася би
1826. 1:15:40сутіца. Тобто він не а метушитися, да?
1827. 1:15:44Він не ходить по стінках, як він
1828. 1:15:47зазвичай робить. Він там не дивиться, де
1829. 1:15:49їжа лежить, де ще щось. Ні, він довкола
1830. 1:15:52цього кружляє і шукає спосіб його
1831. 1:15:54звільнити. Коли йому цей спосіб дають,
1832. 1:15:57тут я просто там було ще далі відео про
1833. 1:15:59шизофренічну крису в аналогічних умовах,
1834. 1:16:01але воно за гроші і я якось не зміг його
1835. 1:16:03зламати. От то я вона вона буде так само
1836. 1:16:09бачити, що та сидить закрита, але вона
1837. 1:16:11не буде навіть спроб робити її
1838. 1:16:12відкривати, не буде довколо неї бігати.
1839. 1:16:14Вона сидить з цим тегмотаксисом своїм в
1840. 1:16:17кутку і, ну, дивиться. Можливо, вона
1841. 1:16:19хвилюється, але нічого робити вона не
1842. 1:16:21буде. Тобто, знов таки оця от аболія,
1843. 1:16:24да, нездатність змусити себе піти і щось
1844. 1:16:26зробити, вона то може і співчуває, але
1845. 1:16:29не робить спроб. Тобто тут з одного боку
1846. 1:16:32буде продемонстрована ця аболія, а з
1847. 1:16:33іншого боку просто знижене співчуття,
1848. 1:16:36знижена оця емпатія, тому що, ну, він
1849. 1:16:38сам в собі, в нього аутизм там, да, а
1850. 1:16:40тут якась сидить, ну, хай сидить. От. І
1851. 1:16:43з іншого боку ще важливий фактор
1852. 1:16:45поведінки в тому, що коли перший щур
1853. 1:16:47звільнив другого, то вони ходять там в
1854. 1:16:50обнімку буквально, там обнюхують один
1855. 1:16:52одного, ну і нібито діляться враженнями,
1856. 1:16:55що ж то відбулось таке. А от на
1857. 1:16:57останньому відео ви бачили, що він Можна
1858. 1:16:59Давайте ще раз включимо
1859. 1:17:02його. Він, коли його, бачите, він не
1860. 1:17:05звертає уваги, він пішов обнюхувати
1861. 1:17:07кутки. Це стандартна його поведінка.
1862. 1:17:09Подивитися, що довкола на того не
1863. 1:17:11звертає уваги. тут посидить щось на
1864. 1:17:13ньому там ще зверху і коли він його
1865. 1:17:15відкриє, вони не будуть звертати увагу
1866. 1:17:17один на одного. Тобто як в перший день
1867. 1:17:19вони просто бігають разом, сидять разом,
1868. 1:17:22там щось з'ясовують. Тут він його
1869. 1:17:24відкрив, той пішов по своїх справах, цей
1870. 1:17:26заліз сюди всередину, все вже ніякого
1871. 1:17:28такого нема, бо вони привчилися просто.
1872. 1:17:30А от перший день це от була ця емпатія.
1873. 1:17:34Е про нейрони фонекономо ее також
1874. 1:17:38відомо. Чого я їх тут вставив, да? Про
1875. 1:17:40них також є стаття, що вони асоціюються
1876. 1:17:43з шизофренією. Це дзеркальні, звісно,
1877. 1:17:45нейрони. Я мав на увазі оці, що
1878. 1:17:47відповідають за емпатію. Це просто я тут
1879. 1:17:48написав навірно. Вот їх дефіцит при
1880. 1:17:51шизофренії показаний, е, при шизофренії.
1881. 1:17:56Е, і от я вже про це два слова сказав.
1882. 1:17:58Зараз просто є такий як напрямок науки,
1883. 1:18:01який називається конектом, да? Тобто
1884. 1:18:04можливість вивчити, описати всі зв'язки.
1885. 1:18:06Тобто кількість нейронів обмежена і
1886. 1:18:09кількість зв'язків між ними страшенно
1887. 1:18:10велика, але зрештою обмежена і можна
1888. 1:18:13рано чи пізно буде описати їх усі. Для,
1889. 1:18:16здається, е, дощового черв'яка в нього
1890. 1:18:20мозок, ну, головний Ганглій, скажімо
1891. 1:18:22навіть, а не мозок, складається з 305 чи
1892. 1:18:25щось таке нейронів.
1893. 1:18:27І ці 300 нейронів мають там порядка 7
1894. 1:18:30000 контактів між собою. І вони всі
1895. 1:18:32описані комп'ютерною програмою і так от
1896. 1:18:35таким от чином замальовані. Їх можна
1897. 1:18:37знати і тоді дивитися, що там де
1898. 1:18:38порушується. Для людини поки що це
1899. 1:18:40неможливо описати через просто
1900. 1:18:42астрономічне число нейронів і ще більше
1901. 1:18:45астрономічне число зв'язків між ними.
1902. 1:18:48Але скоріш за всього треба
1903. 1:18:49шукати, звідки ростуть ноги у шизофренії
1904. 1:18:52саме в порушенні цього конектому, тобто
1905. 1:18:55дисконектомі, а не в конкретних якихось
1906. 1:18:58медіаторах чи е чи там трансмітерах чи
1907. 1:19:02нейронах. Ну, тут узагальнено те, що в
1908. 1:19:05принципі до шизофренії шизофренія, ну,
1909. 1:19:08як правило, знов таки я так вчився, що
1910. 1:19:10це захворювання, яке або є, або немає.
1911. 1:19:13Тобто людина, в принципі, вона, якщо
1912. 1:19:15народиться зі схильністю, то у 100%
1913. 1:19:17випадків ця схильність в неї
1914. 1:19:19реалізується. Е-е от хоча нібито зараз
1915. 1:19:23кажуть про те, що це не вивчається і
1916. 1:19:26вірніше, що не обов'язково це саме так.
1917. 1:19:28Не обов'язково вона реалізується у 100%
1918. 1:19:30випадків. І в принципі от хворі на
1919. 1:19:34аутизм дещо в цьому плані дають якісь
1920. 1:19:37такі оптимістичні прогнози. Е-е, серед
1921. 1:19:41факторів риску зовнішнього середовища
1922. 1:19:43вік батьків. Чим старші батьки, тим
1923. 1:19:45більше ризик. Інфекції під час
1924. 1:19:48вагітності, різне там розлади
1925. 1:19:51харчування,
1926. 1:19:52гіпоксія. В дитинстві це от якісь там
1927. 1:19:56травми, стреси. Потім виділяють окремо
1928. 1:20:00урбаністичне оточення, тобто люди, які
1929. 1:20:02там в селі спокійно на природі живуть. В
1930. 1:20:04них менша реалізація шизофренії, ніж в
1931. 1:20:06місті, де весь час там метро. Я знаю,
1932. 1:20:08там пробки і так далі. От еміграцію
1933. 1:20:12пов'язують як фактор ризику. У людей,
1934. 1:20:14які емігрували, частіше реалізується
1935. 1:20:16шизофренія. Тому, ну, не тільки тому. От
1936. 1:20:19у розвинених країнах, в принципі, в
1937. 1:20:22містах розвинених країн концентрація
1938. 1:20:24шизофреників досить велика. Можливо,
1939. 1:20:27завдяки ще й фактору міграції. Е,
1940. 1:20:29споживання канабісу. Ну, не тільки
1941. 1:20:31канабісу. Канабіс ми просто з вами
1942. 1:20:33пояснили через те, що є ендоканабіоїдна
1943. 1:20:35система, є рецептори. Але крім канабізу,
1944. 1:20:37алкогольний дебют, будь ласка, на
1945. 1:20:39кожному, ну, часто зустрічається. І інші
1946. 1:20:42варіанти психотропних
1947. 1:20:44речовин також є факторами ризику
1948. 1:20:48розвитку шизофренії. Ну, і, як бачите, в
1949. 1:20:50якийсь загальний висновок зробити досить
1950. 1:20:52важко, але я зупинюся на цій емпатії,
1951. 1:20:55тому що якщо ці нейрони слабкі у
1952. 1:20:57шизофреників, то їх треба тренувати,
1953. 1:21:00щоби не виникла шизофренія. Якщо є
1954. 1:21:02якась, не дай боже, генетична схильність
1955. 1:21:05до цього захворювання, щоб їх тренувати,
1956. 1:21:07треба один одному співчувати. І я вам
1957. 1:21:10дякую за увагу і відчуваю когнітивну
1958. 1:21:13емпатію за вашу вдячність.
1959. 1:21:18[музика]