Що таке шизофренія? I Василь Нагібін — Transcript
Full transcript
- 0:00[музика]
- 0:04Шизофренія. Ну,
- 0:06захворювання на сьогоднішній день
- 0:09більш-менш
- 0:10конкретне. Пов'язують його в першу чергу
- 0:13з порушенням, а мислення і порушенням
- 0:17емоційних процесів, афектів емоційних.
- 0:20Тобто, якщо ми от весь час цілий тиждень
- 0:23говоримо про базисні функції психіки і
- 0:26кажемо, що це сприйняття пам'ять,
- 0:27мислення і емоційний процес, і
- 0:29відповідні їх порушення - це порушення
- 0:31сприйняття, запам'ятовування, мислення і
- 0:33емоційні розлади. Шизофренія первинно
- 0:35пов'язана з порушеннями мислення і з
- 0:38порушеннями емоцій, емоційними
- 0:40розладами. В принципі, так. Ви скажете,
- 0:42що, скажімо, галюцинації дуже части один
- 0:46з основних симптомів шизофренії, тобто
- 0:48порушення сприйняття сюди будуть
- 0:50відноситися, але воно не є первинним,
- 0:52так вважається принаймні, е, при такому
- 0:55захворюванні, як шизофренія. Тому
- 0:57переважно ми от дійшли вже до кінця, і
- 0:59це будуть емоційні розлади і порушення
- 1:03мислення. Введений цей термін був от в
- 1:06самому-самому кінці, або початку,
- 1:08вірніше, в самому початку XX сторіччя. І
- 1:12ввів його такий, е, Ейген Блейлер. Е,
- 1:15він швейцарець і в Швейцарії все життя
- 1:17прожив і там працював. Е, я навіть щось
- 1:20мені було цікаво з цим Крепеліном вони
- 1:22зустрічались чи ні. В принципі, був
- 1:24період, коли цей працював у Мюнхені, там
- 1:26де, е, Крепелін вже був, е, ну, він там
- 1:30завідував відділом цілим лікарнею цією
- 1:33психіатричною, ну, незрозуміло, може, і
- 1:36не зустрічалися. Ее, принаймні в
- 1:38літературі вони сперечалися щодо
- 1:40термінології. І Крепелін використовував
- 1:43термін рання деменція, деменція прекокс,
- 1:46і так відносив туди і шизофренію, і
- 1:48деякі інші розлади, які е мислення там,
- 1:51які зустрічалися в ранньому віці,
- 1:54скажімо, там, ну, до 50, мабуть, або 60
- 1:57років. От. А Блейлер ввів оцей термін
- 1:59шизофренії, який походить від грецьких
- 2:02слів розколію і розум. І через це своє
- 2:05походження в такій поп-культурі,
- 2:07скажімо, часто його плутують з
- 2:09роздвоєнням особистості, але нічого
- 2:11спільного немає між цими двома станами.
- 2:14І шизофренія
- 2:15окремо лежить і, е, роздвоєння
- 2:18особистості в такому класичному, знов
- 2:20таки, поп-культурному, да, варіанті не
- 2:22зустрічається. А так, в принципі, і
- 2:24різні там металгрупи свої альбоми так
- 2:26називали, і в фільмах це
- 2:28використовується постійна оця шизофренія
- 2:31в такому ракурсі, е, розглядається. Ну,
- 2:33це чисто з чисто з тому, що такий бу
- 2:37буквальний переклад цієї хвороби. На
- 2:39сьогоднішній день її визначають не
- 2:41просто як деменцію класичну, тому що,
- 2:43ну, деменція вона полягає у просто
- 2:46втраті функції, здатності, ну, в даному
- 2:49випадку, скажімо, до мислення, да, або
- 2:51там пам'яті, як от при хворобі
- 2:53Альцгеймера. Тут не тільки втрата
- 2:55відбувається, а з'являється, так би
- 2:57мовити, нова якість, да? Тобто якісь
- 3:00такі речі, яких не існує у здорової
- 3:03людини або поєднання людей, речей, які
- 3:06існують у здорової людини, їх якесь таке
- 3:08дивне по
- 3:10поєднання. Е, це Блейлер вперше
- 3:13запропонував оці 4А, е, як головні
- 3:16симптоми шизофренії. Він сюди відносив
- 3:19афект його зниження саме, тобто таку
- 3:23плоскість, плоскі емоції. Це російською
- 3:25мовою нам е колись казали. Е, крім
- 3:28зниження ефекту, він сюди відносив
- 3:30аутизм. На той час, звісно, не виділявся
- 3:33цей окремий спектр захворювань. Е,
- 3:35порушення асоціацій і амбівалентність.
- 3:39Ее, ну, нас на кафедрі психіатрії вчили
- 3:42тріаді 3а викидали порушення асоціацій.
- 3:46Е, чесно кажучи, не замислювався я, чому
- 3:49такий такий крок зробила наша кафедра.
- 3:52Ну, то чомусь так зробила. От. І, е, з
- 3:56цікавих слів, які тут зустрічаємо, це
- 3:59знов таки амбівалентність, да, от
- 4:00розколювань, подвоєння особистості і тут
- 4:03амбівалентність. Е, під амбівалентністю
- 4:05в даному розумінні, в даному місті
- 4:08мається на увазі таке явище, коли людина
- 4:11одночасно щодо певної якогось там явища
- 4:14зовнішнього середовища відчуває одразу,
- 4:17е, протилежні, взаємовиключаючі емоції,
- 4:20там, скажімо, і страх, і якусь радість.
- 4:22Ну, я чув, що здорові люди так описують
- 4:25своє ставлення до висоти іноді, що
- 4:27нібито вони її там і бояться туди
- 4:29зазирнути і в той же час вона там ніби
- 4:31їх притягує політати вони там хочать чи
- 4:33щось таке. Ну, можливо, це такий слабо
- 4:35виражений приклад. А крім емоцій людина
- 4:38має амбівалентність у ставленні. Тобто
- 4:40вона буде
- 4:41пояснювати якесь там явище. Одночасно з
- 4:44двох різних позицій ці пояснення будуть
- 4:47взаємовиключаючими. вони якісь там
- 4:48можуть бути
- 4:50фантасмагоричними, ее, такими досить
- 4:53глобальними, але взаємовиключаючими. І
- 4:56от вона буде жити, її це не буде
- 4:58турбувати, що нібито це нелогічно. От в
- 5:02цьому полягає амбівалентність у випадку
- 5:04шизофреніч, ну, шизофренії і
- 5:06шизофреноїдної там різних патологій. І,
- 5:10ее, симптомами головними цієї хвороби.
- 5:13Власне, діагностика заснована на цих
- 5:15симптомах з тим лише з, так би мовити
- 5:18поправкою на те, що якщо це м ефект
- 5:21такий сильно виражений або галюцинації,
- 5:24або маячня там якась, то вона має
- 5:26тривати не менше місяця. Якщо вона
- 5:28триває менше місяця, то людині не
- 5:29ставиться діагноз шизофренія і чекають,
- 5:32поки буде знову загострення і тоді вже
- 5:34знову заміряють цей місяць. Ее, а
- 5:37негативні симптоми мають тривати як
- 5:39мінімум півроку. Тобто, якщо людина
- 5:42терміном там чотири місяці, скажімо,
- 5:44ходить апатична і якась там така в'яла,
- 5:48беземоційна, то це ще не означає, що в
- 5:50неї шизофренія. Можливо, в неї там
- 5:52якась, я знаю, депресивна ситуація або
- 5:54вітаміноз, от, або вона не виспалася. А
- 5:57якщо півроку і більше, та ще й місяць
- 6:00були позитивні симптоми, ну, це вже
- 6:02свідчить про те, що це, ну, ставиться
- 6:05діагноз шизофренія. Хоча самі по собі,
- 6:07якщо взяти окремо, галюцинації можуть
- 6:09бути не тільки в шизофреника, апатія
- 6:10може бути не тільки в шизофреника, да?
- 6:13Е-е лише сукупність всіх цих ознак і їх
- 6:16часовий проміжок. Е-е до позитивних
- 6:19симптомів вони так називаються, тому що
- 6:21це нове, да, такого немає у здорових
- 6:24людей. Це власне марення і галюцинації.
- 6:28Ну, там деякі інші прояви, як правило,
- 6:30слухові, можуть бути зорові, ее різні
- 6:34абсолютно. Спектр просто невичерпний.
- 6:36Все, що завгодно. У кожної людини своє.
- 6:39Е, до негативних належить в першу чергу
- 6:42втрата не тільки емоції, от ми про це
- 6:44трошки поговоримо, а і втрата здатності
- 6:47сконцентрувати свою увагу на чомусь. Ну,
- 6:50теж у часто у людей, в принципі, може
- 6:52таке в бути здатність там, ну, знов таки
- 6:55сконцентруватися на якомусь об'єкті,
- 6:57когось довго слухати. І от з таких
- 6:59маленьких починаючи, закінчуючи повною
- 7:02відсутністю можливостей там зібрати свою
- 7:04волю для того, щоб виконувати якісь дії.
- 7:06Ну, просто лежати і все і не робити
- 7:08нічого. Там навіть, я знаю, до
- 7:10холодильника не
- 7:11ходити. Вот. А також важливими ознаками
- 7:14шизофренії є когнітивні порушення, тобто
- 7:16здатність навчатися, сприймати щось,
- 7:19вивчати щось за, ну, не тільки
- 7:20запам'ятовувати, а от взагалі пізнавати
- 7:23довколишнє середовище. В принципі,
- 7:25англійська Вікіпедія дає визначення
- 7:27шизофренії як хворобу, при якій
- 7:30порушується здатність адекватно
- 7:32сприймати оточуюче середовище і все.
- 7:34Тобто не ну не вводяться оці от
- 7:37порушення процесів мислення, емоцій.
- 7:39Нібито просто людина не може зрозуміти,
- 7:41що відбувається, і логічно собі це
- 7:43пояснити. Ну от вони таку дають. Ну але
- 7:45це Вікіпедія, тобто я не буду казати, що
- 7:48це обов'язкове таке визначення на за в
- 7:50західних країнах. Ну от приблизно так
- 7:52виглядає картина шизофренії.
- 7:55Повторюся, абсолютно там різні є форми.
- 7:57Гебофренічна виділяють, при якій там
- 8:00така схожа на дитячу якась поведінка
- 8:02відбувається у людей. Е, ну, па
- 8:05параноїдальна класична з маренням
- 8:08переслідування там чи якогось там
- 8:10відношення. Нібито там людина вважає, що
- 8:12все, що відбувається довкола, має
- 8:14ставлення е до неї. І там, скажімо, вона
- 8:17заходить в автобус, там розмовляють дві
- 8:19людини, вона буде думати, що вони
- 8:20розмовляють про неї. В мене колись було
- 8:22таке раптово. Це абсолютно, мабуть, було
- 8:25не пов'язано з цим. Ну, дійсно, вони так
- 8:27дивилися і розмовляли. Дивилися і
- 8:29розмовляли. Ну, думаю, що ж вони хочуть.
- 8:32Але в них це постійно і, мабуть, жити в
- 8:35такому стані досить нелегко. Тому, е,
- 8:38логічно було б очікувати якісь
- 8:40емоціональну бурю, але вона в них буває
- 8:42досить рідко, саме в стані загострення,
- 8:44саме в стані прояву цих позитивних
- 8:46симптомів. А зрештою досить спокійні,
- 8:48замкнені такі люди. Ну і власне,
- 8:51наскільки я от може вже забув, але м
- 8:54якщо там, ну, скажімо, якщо така людина
- 8:57живе в родині, то мабуть скарги
- 8:58з'являться у родичів раніше. Але якщо це
- 9:00якийсь там людина, яка сама по собі десь
- 9:03гуляє там, я не знаю, то її
- 9:05госпіталізувати будуть лише, якщо вона
- 9:07там почне кидатись на когось. Тобто вже
- 9:09в запущеній стадії і вже з стадіями цих
- 9:12позитивних е симптомів. Приблизно так це
- 9:15все виглядає. Спробуємо розібрати, що на
- 9:17молекулярному рівні. А для того, щоб в
- 9:19цьому
- 9:20розібратися, тут довелося мені трошки
- 9:22по-іншому побудувати лекцію, не так, як
- 9:24звичайно, тому
- 9:26що величезна просто проблема з
- 9:29дослідженням
- 9:30цих цього захворювання. Ну, як можна,
- 9:33тобто людину там в принципі були,
- 9:36звісно, що спроби ставити експерименти
- 9:38на людях там чи дивитись тих людей, але
- 9:40зрештою там зводилося це все до того, що
- 9:44під час от розквіту Евгеніки, як такої
- 9:46шизофреников, кастрували, щоб вони там
- 9:49не лишали потомства, а щось там вивчити
- 9:51на них особливо і не вдавалося, а зараз
- 9:53тим більше, ну, це все ж таки люди, да?
- 9:56От принаймні
- 9:58е на тваринах довгий час навіть ніхто не
- 10:01намагався відтворювати шизофренію, тому
- 10:03що вважалося, що це патологія душі,
- 10:06скажімо, якої у тварин немає, да? І що
- 10:08там моделювати, навіть якщо спробувати.
- 10:11Ну і, звісно, навіть якщо ми уявимо
- 10:13собі, що така модель існує, поведінка
- 10:15щорад сильно відрізняється від поведінки
- 10:18людини, тому порівнювати буде таки
- 10:20важко. І тому такі моделі особливо ніхто
- 10:23не намагався зробити. Головними методами
- 10:26були фармакологічні і біохімічні довгий
- 10:28час. Пізніше приєдналася біофізика в
- 10:31плані реєстрації потенціалів від окремих
- 10:33ділянок мозку. Електроенцефалограма
- 10:35класична або електроди вживлені тварини
- 10:38прямо в черепну порожнину, да? Ну і інші
- 10:42там методи реєстрації потенціалів. До
- 10:45окремих клітин теж не одразу дійшли.
- 10:48Пізніше можна стало стало можна виділяти
- 10:51окремі клітини з відомих якихось ділянок
- 10:54мозку і досліджувати вже їх токи. Не
- 10:56просто там потенціали, а саме конкретні
- 10:58токи кальцієві, калієві, натрієві і
- 11:01інші, да? От. А потім з'явилися моделі
- 11:04на тваринах оті поведінкові тести. Ну,
- 11:06вони, в принципі, з'явились, мабуть,
- 11:07десь в 30-х роках, я думаю. От. Але вони
- 11:11набули е такого вирішального значення
- 11:14тоді, коли е-е зрозуміли, що на на цих
- 11:17поведінкових тестах можна досліджувати
- 11:19не тільки пам'ять, як правило, вони
- 11:21створювались для того, щоб досліджувати
- 11:23пам'ять, але й можна досліджувати якісь
- 11:26інші функції, зокрема чому один чр піде
- 11:29робити якусь справу, а інший не піде,
- 11:31да? Тобто принаймні мотивацію до дії,
- 11:33скажімо, або те, що цю мотивацію
- 11:35переборює і е гальмує.
- 11:38І ми про ці моделі зараз трошки з вами
- 11:41поговоримо. А потім прийшла генетика на
- 11:44допомогу і з'явилася генетични, ну,
- 11:46можливість робити генетичні модифікації
- 11:48на тваринах. І, тобто, скажімо, якщо
- 11:50фармакологія чи біохімія демонструє нам,
- 11:52що дофамінові рецептори відіграють
- 11:54важливу роль у виникненні галюцинації
- 11:56психозів, то отже, ми можемо спробувати
- 11:59порушити генетично у такої тваринки
- 12:01дофаміновий рецептор, а тоді дивитися
- 12:03протягом життя, як вона буде реагувати
- 12:05на зовнішні подразники, як вона буде
- 12:07себе вести. І ці генетичні модифікації
- 12:08дійсно, е, зробили прорив. Далі
- 12:11улюблений мною для лекційних, для
- 12:14підготовки до лекцій незамінний метод
- 12:17просто, тому що він дає одразу там
- 12:19величезний список генів, які асоціюються
- 12:21з захворюванням шизофренії. І далі можна
- 12:23робити слайди по кожному гену. І в
- 12:25принципі такий собі варіант підготовки.
- 12:28От і е-е сучасний метод, який дозволяє
- 12:33дивитися активність нейронів е-е у
- 12:36живого і у пацієнта, не обов'язково
- 12:38ущора, це позитронна емісійна
- 12:40томографія, радіографічний метод, який
- 12:44дозволяє дивитися просто активність
- 12:46споживання, скажімо, радіоактивної
- 12:48глюкози чи якогось іншого
- 12:50радіофармпрепарату ее онлайн, так би
- 12:53мовити, в живому часі при певних
- 12:55стимуляціях, знов таки там слухових чи
- 12:57якихось інших у хворих, у здорових, у
- 13:00різних абсолютно людей. Е, я зупинюся з
- 13:03цих усіх методів. В принципі, по ходу
- 13:06лекції так майже всі згадаємо, але от
- 13:08зараз на цих модельках, да, тобто дійсно
- 13:11прорив у вивченні етіології та
- 13:13патогенезу захворювання на шизофренію
- 13:15зро зробили дві методики. Це повідинкові
- 13:18тести на тваринках і генетичні
- 13:20маніпуляції з тими самими тваринками.
- 13:23Ее, повторюсь, що ці поведінкові тести,
- 13:27от такі от різні є варіанти лабіринтів,
- 13:30розроблялися в першу чергу для
- 13:32визначення просторового
- 13:33запам'ятовування. Вони, бачите, бувають
- 13:36різні. Це от плюс подібний,
- 13:37хрестоподібний, це
- 13:39тподібний. Вони, бачите, є повністю
- 13:41відкриті, є з такими закритими
- 13:44ділянками. От є круглий навіть. А є вони
- 13:48припідняті. Ну, це, власне, робиться
- 13:50лише для того, що щур не буде стрибати з
- 13:52такої висоти. Він просто буде думати, що
- 13:54туди, ну, не можна. Він не стане
- 13:56стрибати. Тому він ее вимушений
- 13:58знаходитись саме от на такій лінії от
- 14:01яку йому тут видається, да, де йому може
- 14:04і не дуже комфортно, але стрибати він не
- 14:07стане. Тому вони так і називаються. Ну,
- 14:08англійською це називається elevated
- 14:10maze, і вони бувають elevated t maze,
- 14:13elevated оце t, elevated plus maze, но
- 14:17это zero, наверное. чи якось так. Е-е,
- 14:20вот і е-е вивчали просто, скажімо,
- 14:23поклали от сюди от їжу, да, а сюди по
- 14:25посадили щора, він пробіжить, все
- 14:27понюхає, знайде їжу. На другий раз він
- 14:29вже має запам'ятати, де вона лежить. Е,
- 14:32для цих варіантів от з пошуком їжі є от
- 14:34такі більш складні. Бачите, тут цілих
- 14:36вісім коридорчиків. І він має
- 14:38запам'ятати, що, скажімо, там в першому
- 14:40і п'ятому лежить їжа, да, а в інших
- 14:43нема. І коли він буде там потрапляти в
- 14:45цей лабіринт на 10-й раз, то він вже
- 14:47одразу не буде заходити в ці інші
- 14:49коридорчики, а піде одразу туди, де
- 14:51лежить їжа. І от таким чином вивчали
- 14:53просторове запам'ятовування. Але потім
- 14:55з'ясували, що у щури, е, в таких
- 14:58лабіринтах демонструють тако особливий
- 15:00вид поведінки, який називається
- 15:03тигмотакс. Е, від, ну, це мабуть як
- 15:06тегментум щось на зразок покришка чи
- 15:09стіна закрите щось.
- 15:11Точно не скажу, якщо чесно, від чого це
- 15:13тигма пішло, але мається на увазі те,
- 15:16що, ну, от в гризуниці принаймні, да,
- 15:19щори, миші, вони весь час притискаються
- 15:22до стінки. Тобто, якщо ви її просто
- 15:24посеред кімнати там раптово впустите, то
- 15:27вона побіжить одразу десь в куток. Ну,
- 15:29зрозуміло, всі люди, ну, і, ну, всі так
- 15:31думають, що це вона просто намагається
- 15:33сховатися десь, правильно, щоб її там
- 15:35ніхто не спіймав. Але це особливий від
- 15:37поведінки, бо навіть там в більш-менш
- 15:40спокійному місці, вона рідко буде сидіти
- 15:42посередині своєї клітки там, скажімо, чи
- 15:44щось. Вона все одно потребує весь час
- 15:46відчувати, що вона біля стінки якоїсь. І
- 15:49от така от тропність до стінок, скажімо
- 15:52так, да, в рухах щрів. От вона отримала
- 15:54назву тигмотаксіс. І пов'язує це,
- 15:57звісно, з, ну, це це поведінка на
- 16:00безпеку, да, розрахована на те, що її
- 16:02ніхто не чіпне. Принаймні з одного боку,
- 16:03там, де вона притиснена. От. з іншого
- 16:06вона там вже буде дивитися. І коли цю
- 16:09справу відкрили, то ее почали
- 16:12використовувати ці тести для е вивчення
- 16:15рівня тривожності таких е піддослідних
- 16:18тваринок. Тому що якщо тій тваринці,
- 16:21скажімо, чогось страшно чи тривожно з
- 16:23якоїсь причини, вона, в принципі, як і
- 16:25люди, мабуть, буде намагатися десь
- 16:27сховатися і вона не захоче там іти
- 16:29розмовляти з іншими щорами чи не захоче
- 16:32виходити на відкриту площину.
- 16:35Вот вона буде тиснутись до цих стінок і
- 16:38і сидіти там, да? І почали вивчати,
- 16:41використовувати такі тести для вивчення
- 16:43рівня тривожності. Але про це ми трошки
- 16:46пізніше ще скажемо. Тут можна, ну,
- 16:50просто нагадати про те, що оскільки
- 16:52емоційний ефект у хворих на шизофренію
- 16:55нібито знижується, тому робити висновок
- 16:58про те, що в них тривожність не дає їм
- 17:00щось робити, мабуть, буде не зовсім
- 17:02вірно. Принаймні в історичному контексті
- 17:04розвивалися ці роботи саме на вивчення
- 17:06тривожності. Але пізніше були розроблені
- 17:09інші модифікації, які, е, вивчали саме
- 17:12не тривожність, а, е, зниження волі, да,
- 17:15тобто здатності зібратися і щось
- 17:17зробити. От абулія цей стан називається
- 17:21у хворих відсутність волі як такої, ну,
- 17:23в широкому розумінні, да. І, ее, такі
- 17:27тести були модифіковані. Ну от я в
- 17:29історичному контексті вам пропоную
- 17:31подивитися, як буде вести себе
- 17:34нормальний щур, да, е в те теподібному
- 17:39цьому лабіринті, да, він зайшов от в цю
- 17:42закриту ділянку і сидить там, да, але в
- 17:47нього тривожність нібито не підвищена,
- 17:49тому він шукає, що далі він може знайти
- 17:52в цьому лабіринті. виходить і, в
- 17:55принципі, спокійно іде собі на відкриту,
- 17:57абсолютно відкриту штуку, де йому немає
- 18:00тієї стінки, до якої він міг би
- 18:01приїжджатися, але він все одно йде. Е,
- 18:05тому що він ні, тому що він ну не не
- 18:08переймається з цього приводу і спокійно
- 18:10досить себе почуває.
- 18:12Щурик, який би мав якусь там підвищену
- 18:16тривожність, скажімо, він би не поліз на
- 18:18цю відкриту або поліз би через більш
- 18:21довгий час, ніж пройшло у цього щера, і
- 18:23він би забився в цю закриту і прижимався
- 18:26б там до стінки і певний час би
- 18:27вичікував, можливо, навіть дуже довгий
- 18:30час. Це краще видно в плавальних тестах.
- 18:33Такий Морс, він зробив от такий от
- 18:35варіант плавательного ее тесту. Е-е
- 18:38кладе він мишу. А можна ні, тут
- 18:41попередній, да, оцей, оцей. Ага. Кладе
- 18:43він мишу в такий, бачите, басейн. Ее і
- 18:48вона, звісно, починає плавати вздовж
- 18:50стінок. Це оцей тигмотаксис. Але ви
- 18:52можете сказати, що зрозуміло, що вона,
- 18:54ну, намагається ви вилізти на берег
- 18:56просто, правильно? То чого вона попливе
- 18:57на середину? Е, так, але нормальна миша
- 19:00пропливе ці 10 кругів, там, я знаю, 20
- 19:03кругів і зрозуміє, що виходу там немає.
- 19:05І так чи інакше вона буде змушена
- 19:07поплисти на середину, а на сеередині її
- 19:10чекає такий маленький острівець, на
- 19:12якому вона може вилізти з цієї води. Ось
- 19:14він тут такий. І от вона би так плавала
- 19:17досить довго, але суть цього
- 19:18експерименту не фіксувати час, а
- 19:20дослідник їй просто демонструє, де
- 19:22знаходиться цей острівець. І от він її
- 19:25туди переносить. Вона все одно біжить до
- 19:27стінки. Бачите цей тегнотаксис? Не хоче
- 19:29вона. От зараз вона зрозуміє, що ні, не
- 19:32зрозуміла. От зрозуміє вона. Ось тут,
- 19:36коли пройде декілька разів от такого
- 19:38тренування, вона зрозу Ні, да, отут
- 19:42можна. Вона зрозуміє. І дивіться, як
- 19:45швиденько чик. Вона взагалі не перевіряє
- 19:47ці стінки, навіть не спробує там не
- 19:50робить спроб знайти там якийсь вихід.
- 19:51Вона одразу розуміє, що вона вже
- 19:54пам'ятає, що він там є. Отже, зна, ну,
- 19:57от їй з іншого боку можна покласти, вона
- 20:00все одно знайде цей острівець.
- 20:05Причому швидко абсолютно вона пливе і
- 20:06вона його не бачить, що важливо ще в
- 20:08цьому досліді, вона просто пам'ятає. Але
- 20:11справа оттут в нашому випадку іде не про
- 20:13пам'ять, а про здатність перебороти
- 20:17тривожність. І от в історичному ро в
- 20:19історичному контексті ці експерименти
- 20:21проводили саме таким чином. Але
- 20:23повторююсь, да, при шизофренії в нас на
- 20:25перший план виходять такі негативні
- 20:28симптоми, як апатія і аболія. Тобто
- 20:30нібито тривожность не не головну роль
- 20:34відіграє. І тому оце дослідження
- 20:38тигмотаксі, да, це не тільки є модель,
- 20:40е, навчання і показник рівня
- 20:41тривожності, але вона вивчає, ну,
- 20:44тривожність розглядалася не просто як
- 20:46самий факт, що є така собі тривожність,
- 20:48а
- 20:49як, ну, якась річ, да, якась там емоція,
- 20:53яка ее діє сильніше за якусь там
- 20:56мотивацію зробити щось. Тобто є
- 20:58мотивація, скажімо, вийти за їжею, але
- 21:00вона цього не робить, тому що в неї їй
- 21:03страшно туди виходити. З іншого боку,
- 21:05так само ее переборює мотивацію на якусь
- 21:08дію оця от відсутність здатності
- 21:10зібратися, оця от власне абуля ее
- 21:13головний негативний симптом при
- 21:15шизофренії. Тобто нібито прояв буде
- 21:18більш-менш однаковий, да, от в цих
- 21:20експериментах. Ну, і та не пішла, і ця
- 21:22не пішла, але різні під цим лежать
- 21:26якісь, ну, скажімо так, суб'єктивні
- 21:28відчуття, да. От, е, тому, ее, були
- 21:32розроблені от такі от додаткові м тести.
- 21:35Називається він Puzzle Box Arena. І тут
- 21:37ціла
- 21:38історія з цим Puzzle Box. Е, полягає
- 21:42суть в цьому. Значить, е, є камера, е,
- 21:45для, е, щура. І, е, ця камера розділена,
- 21:50да, одна частина цієї камери, вона
- 21:52повністю відкрита. Ну, і там, звісно,
- 21:54буде освітлення, це залізо, може, їй там
- 21:57холодно і так далі. А інша, вона
- 21:59повністю імітує ті умови, в яких живе
- 22:01лабораторна миша чи щур. Там насипані ці
- 22:05опілки, значить,
- 22:07на пол. Е, вона темна, затемнена, там її
- 22:12ніхто не чіпає. Є стінки, до яких можна
- 22:14притискатися. Он там є навіть щось
- 22:15погриз, якась їжа. Тобто там мишка буде
- 22:18себе відчувати повністю комфортно. Якщо
- 22:20ми саджаємо в таку світлу камеру
- 22:22нормальну мишу, вона швидко знаходить цю
- 22:25кімнатку, да, залазить туди і там живе
- 22:27собі іноді виходить тут погуляти. Якщо
- 22:30ми посадимо туди шизофренічну мишу, вона
- 22:32теж унюхає, побачить, залізе туди і,
- 22:34звісно, що буде там сидіти і навіть не
- 22:36захоче нікуди виходити.
- 22:38Після того, як вони це вивчили, їм
- 22:41засипають оцим тирсом засипають вхід до
- 22:44цієї кімнатки. Ее, вони потрапляють в цю
- 22:48ситуацію, здорова одразу йде, вона вже
- 22:50знає, куди їй треба, розгрібає цей тир,
- 22:52заходить і живе. А та, що трошки хвора,
- 22:56вона, ну, не одразу може зрозуміє. Коли
- 22:58зрозуміє, то так ще походить довкола,
- 23:00пошукає там ще щось або ляже просто там
- 23:03десь. Тоді розгребе вона цю тирсу,
- 23:06залізе і буде там жити. А на третій раз
- 23:10їм просто роблять таку фанерну перетинку
- 23:12і закривають вхід до, ну, до цієї
- 23:15кімнати. Здорова миша гризе, да, вона
- 23:18гризун, що її робити? Вона прогризає
- 23:19собі дирку, заходить і живе, знов таки.
- 23:22А от миш з моделлю шизофренії просто
- 23:25сядеть поруч і буде сидіти і плакати і
- 23:28все, і нічого не буде робити. Вона
- 23:30навіть не буде робити спроб для того,
- 23:32щоб прогризти там собі цей отвір. Хоча
- 23:34нібито вона відчуває запах їжі і вона
- 23:36має пам'ятати з пам'яті. У них там
- 23:38порушень немає, вона має знати, але вона
- 23:41просто, ну, ну сил нема, як люди кажуть,
- 23:43да, не може от зібрати себе, змусити там
- 23:46прогризти ту фанерку, хоча це не важко
- 23:48для неї було б. Ну, тут я відео не
- 23:51знайшов з цих з цими дослідами, але ви
- 23:53зрозуміли, да? От от це більш така
- 23:56комплексна модель. І тут вже справу має
- 23:58нетривожність, бо якби була тривожність,
- 24:00то скоріш, може, вона би прогризла і там
- 24:02би вже сиділа собі тривожилося, да? А
- 24:04тут саме нездатність зібратися з думками
- 24:07на те, щоб виконати якесь досить просте
- 24:09для е цих видів тварин завдання. От такі
- 24:14от є е досліди. І звісно, що ви в такий
- 24:18експеримент можете дати щора ее не
- 24:22будь-якого там здорового хворого.
- 24:24умовно, це може бути, е, щур, який, ее,
- 24:28використовує, скажімо так, якісь
- 24:29препарати фармацевтичні, да, ну, якого
- 24:31там накололи, е, і досліджують певні
- 24:34речовини. Це може бути генно
- 24:36модифікований щурик, у якого одразу були
- 24:39введені певні гени, які, вірніше, ну,
- 24:42там змінені були гени, да, які кодують
- 24:44там або рецептори до нейротрансмітерів,
- 24:47або якусь синоптичну передачу, ну,
- 24:49будь-що, або якісь ферменти, які беруть
- 24:52участь у метаболізмі цих
- 24:54нейротрансмітерів. І от враховуючи все
- 24:57це, спостерігається поведінка. А далі,
- 24:59звісно, що робиться і аналіз на
- 25:01експресію цих генів, і біофізичний
- 25:03аналіз, там на різні токи і канали і
- 25:05іони, які там проходять. І все це разом
- 25:08м відтворює нам більш чи менш е картину
- 25:13шизофренії як захворювання. Е, тут я
- 25:17пропоную вам виділити такі головні
- 25:20теорії або ланки, можна сказати,
- 25:22патогенезу шизофренії, тому що кожна ця
- 25:25теорія, вона формувалася як самостійна і
- 25:27нібито вона головна, але на сьогоднішній
- 25:29день стає зрозумілим, що жодна з цих
- 25:32гіпотез не може бути єдиною головною і
- 25:35скоріш за все відіграє роль, ну, як
- 25:37кажуть, мультифакторне ж, да,
- 25:39захворювання. Тобто всі потрошку десь
- 25:41роль відіграють. Головними з таких, що
- 25:44виділені завдяки таким експериментам і
- 25:46всім іншим різновидам експериментів, це,
- 25:49звісно, теорії патогенези шизофренії, як
- 25:52захворювання, пов'язаного з, е, нестачею
- 25:55або надлишком тих чи інших, е, речовин,
- 25:58що передають сигнал у нервовій системі
- 26:01медіаторів або нейротрансмітерів. Е,
- 26:03сюди відноситься дофамінова гіпотеза,
- 26:06глутаматна гіпотеза, серотонінова
- 26:08гіпотеза, інші нейротрансмітери. Ее, ми
- 26:12по два слова про кожну сьогодні скажемо,
- 26:14але в принципі тут зрозуміло. Головними
- 26:18доказами існування цих гіпотез безумовно
- 26:20є фармакологія. Тому що будь-який в
- 26:24усьому світі і де б там не трапилося з
- 26:27людиною якийсь там шизофренічний ефект і
- 26:30надзвичайно там якісь там галюцинації
- 26:33сильно виражені, і їх будуть знимати по
- 26:35одній і тій самій схемі: галоперидолом
- 26:37там або якісь там сібазоном, можливо,
- 26:39да? І це будуть інгібітори дофамінових
- 26:43D2 рецепторів. І все це слугує
- 26:45абсолютним доказом того, що якщо ці
- 26:47інгібітори D2 рецепторів допомагають,
- 26:49стало бути е-е дофамінова сигналізація в
- 26:52широкому розумінні бере участь в цьому
- 26:54захворюванні. Ну і на цьому стояли
- 26:56довгий довгі часи. І власне не тільки
- 27:00така фармакологія, я маю на увазі в
- 27:02лікарні або десь працювала, але такі
- 27:04експерименти і зараз люди досить часто
- 27:06полюбляють ставити на собі з різними
- 27:08такими нейротропними, да, агентами і
- 27:10речовинами. Ну, глю га га га
- 27:12галюциногенні 60-і роки там в Америці
- 27:14просто відкрили дуже багато науковцям
- 27:17взагалі для розуміння таких захворювань
- 27:20і ролі цих нейротрансмітерів. З іншого
- 27:23боку, і це була, мабуть, одна з перших,
- 27:27так би мовити, теорій, ну, просто чисто
- 27:29в теоретичному аспекті логічно сказати,
- 27:31що якщо щось у людини з психічним
- 27:34здоров'ям, то, мабуть, це в неї порушени
- 27:36нейрони або міжнейрональні якісь
- 27:38зв'язки. Ну, просто таке теоретичне
- 27:40припущення могло бути досить давнім і
- 27:43фармакологія його не підтверджувала, але
- 27:46на сьогоднішній день це відновлюється і
- 27:48зараз вже з нейротрансмітерами
- 27:49вважається, що розібралися. А от з
- 27:51нейронами і зв'язками між ними не дуже.
- 27:55І тут, е, власне, виділяються такі
- 27:58субтипи клітин, які відіграють важливу
- 28:00роль у, е, патогенезі шизофренії.
- 28:03Дзеркальні нейрони, нейрони фонекономо і
- 28:06кохалі ретціуса. От такі три типи
- 28:08клітин. Вони важливі, е, тому що вони,
- 28:11по-перше, локалізуються в тих ділянках
- 28:13корикампа, які переважно відповідають за
- 28:16когнітивні функції. По-друге, як
- 28:19правило, зустрічаються у людей і вищих
- 28:21савців, і не немає можливості їх
- 28:24дослідити, скажімо, на малюсках, бо там
- 28:26просто немає таких нейронів. Вони там у
- 28:29мафп зустрічаються, у дельфінів, у
- 28:31китів, тобто у таких вже більш-менш
- 28:33розвинених, да, приматів, софтів. От. Е,
- 28:37по-третє, вони корелюють, дійсно, їх
- 28:39порушення якісь корелюють з проявами
- 28:41шизофренії. І тому, власне, їх, е,
- 28:44досліджують такі нейрони. Ну і інші
- 28:47нейрони. А міжнейнальна дисфункція - це,
- 28:50власне, регулюється кількістю межнейнах
- 28:53контактів, яка, в свою чергу буде
- 28:54регулюватися, ну, буде залежати від
- 28:57кількості відростків на нейронах або на
- 29:00цих аксонах, або на дендритах, які
- 29:02формуються. І оці порушення, ее,
- 29:04генетично обумовлені були відкриті. І
- 29:08тому знову пішла така хвиля вивчення
- 29:10саме от нейронів і міжнейрональних
- 29:12зв'язків порівняно з попередніми роками,
- 29:15коли вивчалися нейротрансмітерами.
- 29:17Звісно, що завжди знайдуться люди, які
- 29:19скажуть, що ні, шизофренія - це не
- 29:22тільки захворювання центральної нервової
- 29:24системи. Тому на всі випадки життя існує
- 29:26теорія про окисний стрес, яка каже, що
- 29:29всі клітини весь час можуть зламатися,
- 29:31тому що окисний стрес відбувся або
- 29:33антиоксидантів не хватило, не вистачило,
- 29:36вибачте. А також існує теорія, пов'язана
- 29:38з імунною системою, ну, яку власне теж
- 29:41можна, якщо там не знати відповідь на
- 29:42якесь запитання, завжди можна сказати,
- 29:44що це пов'язано з дисфункцією імунної
- 29:46системи. Але дійсно, при шизофренії
- 29:48досить часто виявляють аутоантитіла
- 29:50проти тих чи інших е молекул, там,
- 29:53білків, які працюють в центральній
- 29:55нервовій системі. Ну, а також вважаючи
- 29:57те, що, е, мозок є забар'єрним органом,
- 30:00то дійсно порушення імунної системи
- 30:02логічно запропонувати як одну з ланок
- 30:05патогенезу. І є багато робіт, які це
- 30:08демонструють. Ну, давайте трошки
- 30:11пробіжимося по нейротрансміттерних
- 30:13теоріях. Доказом кожної з них, крім
- 30:15фармакології, нам будуть слугувати
- 30:18результати генетичних досліджень і,
- 30:20зокрема повногеномного пошуку асоціації,
- 30:22при яких які показують зв'язок прямий
- 30:26асоціацію між захворюванням і
- 30:28поліморфізмами в тих чи інших генів. До
- 30:30дофамінових до дофаміну існують
- 30:32рецептори першого і другого типу, які ще
- 30:35здатні утворювати гетеродімери між
- 30:37собою. І залежно від цього, вони
- 30:39активують всередині клітини Gпротеїн той
- 30:42чи інший, а далі циклічний АМФ.
- 30:45Абсолютно класична схема передачі
- 30:47сигналу всередині клітини. нібито
- 30:49активація D1 рецепторів призводить до
- 30:52активації циклічної, ну, до до
- 30:55збільшення концентрації циклічної АМФ, а
- 30:58активація D2 дофамінових рецепторів
- 31:00знижує активністьла циклази, відповідно
- 31:03знижує активність циклічного АМФ. Тут
- 31:06зображені протеїнкіназні каскади, які
- 31:08після цього цим циклічним АМФ
- 31:10активізуються. Ну, тут нема сенсу на
- 31:12кожному зупинятися, тим більше, що
- 31:14більшість з них вам дійсно відома. Це
- 31:16про фосфаліпаза це, скажімо, діоцил
- 31:18гліцерозитолтри фосфат. Далі збільшення
- 31:20кальцію, кальцій медолін. Ее абсолютно
- 31:23класичний каскад. Він тут спрацьовує,
- 31:25да? Тут через циклічне МФ буде
- 31:28активізуватися протинкіназа А, а також
- 31:30протинки наза B, е, які далі там будуть
- 31:34виконувати свої функції. Е тут немає
- 31:38сенсу, в принципі, детально зупинятися
- 31:40на цій схемі. А отут вже цікавіше, тому
- 31:43що ця схема нам демонструє, що генетичні
- 31:47поліморфізми оцієї протеїнкінази B
- 31:49асоціюються з захворюванням на
- 31:50шизофренію. От згідно певним даним,
- 31:53отриманих за допомогою досліджень цих
- 31:55повногеномних пошуку асоціацій.
- 31:58І ми з вами сказали, що протинки назва
- 32:00AKT, AKT або B, да, вона є однією з
- 32:04головних у передачі сигналу від
- 32:06дофамінових рецепторів до е, ну, там
- 32:10далі, да, всередину клітини. І у гена,
- 32:13який кадує цю протенкіназу, визначається
- 32:15от таких от п'ять поліморфізмів, да, в
- 32:18різних ділянках. І один з них, от цей от
- 32:22е-е алельний поліморфізм, призводить до
- 32:25того, що ця протинкіна бі майже не
- 32:27виконує свої функції. Е-е, у таких
- 32:30от у людей з таким поліморфізмом є
- 32:33схильність саме до шизофренії, хоча
- 32:35протинки НАЗБІ бере участь у безлічі
- 32:37різних абсолютно механізмів і
- 32:40її нокаут, він не залишається, так би
- 32:43мовити, ну, не залишає шансів
- 32:45розвинутися шизофренії, якщо можна так
- 32:47висловитись, тому що якщо це зробити в
- 32:49ембріогенезі, то організм просто не
- 32:51розвивається взагалі без цієї
- 32:53протинкінази. І це загибель в
- 32:55ембріогенезі відбувається. І там до якої
- 32:57шизофренії вже справи нема. Але то, якщо
- 32:59немає такого білку взагалі, да, якщо
- 33:01його ген заблокований. А якщо от просто
- 33:03поліморфізм, то її функція знижена,
- 33:05організм розвивається, а схильність дає
- 33:07саме до шизофренії, а не до, скажімо,
- 33:09там, я знаю, якогось виразрикового
- 33:11каліту чи іншого захворювання. Ну, це
- 33:13пов'язують з тим, що дійсно ця
- 33:15протенкіна забі є однією з ключових у
- 33:17передачі сигналу від дофамінових
- 33:18рецепторів. Крім цього, ее іншим
- 33:22доказом, да, того, що дофамін важливий,
- 33:24є мутація, вірніше, є алельні
- 33:27поліморфізми генів, що кодують ферменти,
- 33:29які розщеплюють дофамін. Е, значить,
- 33:32дофамін після того, як він виділяється у
- 33:33синаптичну щілину і діє на
- 33:35постсинаптичну мембрану і далі
- 33:37передається сигнал, він має так само, як
- 33:39і серотонін, зворотнє захоплення і знову
- 33:41по потрапляє в пересинаптичну мембрану,
- 33:44де він має руйнуватися. І на це в нього
- 33:46є два шляхи: моноаміноксідаза і катехол
- 33:49о е-е метілтрансфераза. От катехол
- 33:54ометілтрансфераза також має алельний
- 33:56поліморфізм, при цьому цілу купу. І
- 33:58деякі з них зустрічаються в популяції
- 34:00людей, це саме hюман, да, більше ніж
- 34:0310%. Тобто, ну, дуже широко
- 34:06розповсюджений поліморфізм. Якби він був
- 34:08такий прямо хвороботворливий, да, то
- 34:10нібито маємо так би собі міркувати, що
- 34:13він би не затвердився в популяції. Тому
- 34:15що не так часто сильно хворі люди
- 34:17отримують здатність там лишати
- 34:19потомство. Е-е, ну, з мого, так би
- 34:22мовити, особистого досвіду, я знав через
- 34:26там тх знайомих одну родину, де жіночка
- 34:28хворіла на шизофренію, але перш ніж її
- 34:30госпіталізували, вона встигла чотирьох
- 34:32дітей народити. А дебют в неї був такий,
- 34:35що вона цих чотирьох дітей не випускала
- 34:37нікуди взагалі з квартири. Вона там
- 34:39вигнала чоловіка, закрилася і по ночах
- 34:41лише там вибігала до якогось
- 34:42супермаркету і все. більше нічого не
- 34:44робили, але ті діти там, мабуть,
- 34:45занудилися сидіти і вони почали кричати
- 34:47і сусіди почули і, короче, і спіймали
- 34:49таким чином. От так, в принципі, нічого
- 34:52вона там ніякої шкоди вона їм діяти не
- 34:54збиралася. І по її лозиці, логіцій
- 34:58просто там було щось чомусь було їм не
- 35:00треба виходити на вулицю. Вот так. Це я
- 35:03до того розповідаю. По-перше, що
- 35:05розповсюдженість більша ніж в 10%, а
- 35:08по-друге, що так і встигають залишати
- 35:10потомство. Деякі люди хворі на
- 35:12шизофренію. І якщо це їм вдається, то от
- 35:15бачите, деякі менше 1%, а деякі більше
- 35:1810. Ну і для цих поліморфізмів показана
- 35:22схильність. Ну, вони створюють
- 35:24схильність до розвитку шизофренії. Тобто
- 35:26дофамін не буде правильно розщеплюватися
- 35:29і, мабуть, таким чином може знову там
- 35:31виділятися в пресинаптичну щілину або
- 35:33якось впливати на пресиноптичний нейрон
- 35:35там по-іншому і викликати от такі от е
- 35:39хвороботворні якісь моменти. Ну, а також
- 35:43доказом того, що дофамін відіграє роль в
- 35:46цьому, є те, що і досі, про це я вже
- 35:47сказав, і досі типовими антипсихотиками
- 35:50є селективні антагоністи дофамінових
- 35:52рецепторів. Але ця теорія потерпіла
- 35:55такий невеличкий крах, тому що е-е
- 35:58пізніше були описані і відкриті і
- 36:00запроваджені в клініку а-типові
- 36:02антипсихотики, які є неселективними
- 36:04інгібіторами різних рецепторів до різних
- 36:07нейротрансмітерів. Серотонін, зокрема,
- 36:09глютомат, звісно, як головний такий
- 36:11збуджуючий медіатор і дофомін в тому
- 36:14числі. Тобто він не селективний, але все
- 36:16одно дають такі результати.
- 36:20І після цього, якби не генетика, то
- 36:22дофамінова теорія, мабуть би
- 36:24просто підзабута була би. Вот я цей
- 36:29слайд взагалі вставив. Він нам, можливо,
- 36:31зараз не так важливий, але перед
- 36:33перервою тут, власне слід нагадати ось
- 36:35про що. Що якби ми казали просто, що
- 36:38стало більше дофаміну, і це дає картину
- 36:40схоже на шизофренію, а стало менше
- 36:42дофаміну або заблокували його рецептори
- 36:44і людина нормально себе почуває. Ну тоді
- 36:47не було б проблеми. Я б будував би
- 36:48лекцію, мабуть, по-іншому і всі би в,
- 36:50ну, можливо, це була б просто нецікава
- 36:52хвороба, тому що була б дуже просто її
- 36:54пояснити, як якусь хворобу накопичення.
- 36:56Там, скажімо, нема ферменту і все. От
- 36:59тут так не виходить, тому що цього
- 37:01дофаміну десь може бути більше, а десь
- 37:04може бути менше. Це весь час від
- 37:06постійно там його стає більше, тут його
- 37:08стає менше. Просто там протягом, я знаю,
- 37:11півгодини зміниться абсолютно його
- 37:12концентрація в різних ділянках мозку. Це
- 37:14залежить від циркадних ритмів і не
- 37:18усюди, якщо його стане менше, це
- 37:20допоможе заспокоїтися і зняти афект.
- 37:22Тому що, е, от щодо дофаміну, то відомо,
- 37:25що існує три таких головних шляхи
- 37:28дофамінергічної передачі у мозку. Вони
- 37:30ідуть от від цього там кінця довгастого
- 37:33мозку кудись тут в саму кору, да? Ну, і
- 37:36вони так відповідно називаються: "З
- 37:37середнього мозку до кори
- 37:38мезокортикальний, з середнього мозку до
- 37:40лімбічної системи мезолімбічний, а також
- 37:42є нігростриарний". Так от,
- 37:44мезокортикальний, він буде відповідати,
- 37:47е-е, він буде давати, власне, негативні
- 37:49симптоми за умов зниження дофаміну. І та
- 37:52сама людина буде давати позитивні
- 37:54симптоми за умов збільшення дофаміну у
- 37:56мезолілімбічній системі. І якщо ми даємо
- 37:59навіть селективний дофамінновий цей
- 38:02блокатор рецепторів, да, то ми не можемо
- 38:04сказати з впевненістю, в який саме шлях
- 38:06він потрапить у нас зараз. І якщо він
- 38:09потрапить в нігестриарний, то він
- 38:10викличе симптоми, схожі на хворобу
- 38:12Паркінсона, або на алкогольну
- 38:13абстиненцію з тремором і з От, до речі,
- 38:16тут буде вже тривожність саме залежно
- 38:18від дофаміну. От. А якщо він потрапить в
- 38:21мезокортикальний, то нібито мають пройти
- 38:24негативні симптоми. А якщо в
- 38:25мезолімбічний, то навпаки ще, ну, тобто
- 38:28е-е залежно від цієї локалізації і
- 38:31залежно від локалізації, можливо, навіть
- 38:34всередині цих шляхів. І це я просто вам
- 38:36наводжу як приклад, чому це захворювання
- 38:38зрештою так досі і не з'ясований його
- 38:40патогенез до кінця. Тому що от дофамін
- 38:43нібито багато чого пояснює, але не
- 38:46все. Інша нейротрансмітерна гіпотеза
- 38:49розвитку шизофренії пов'язана з
- 38:52нейромедіатором глутаматом. Глутамат -
- 38:54це чортівня якась, а не нейромедіатор,
- 38:57якщо чесно.
- 38:58Він нібито універсальний збуджуючий
- 39:00медіатор. Тобто, якщо до нього є
- 39:02рецептори, то він збуджує всі нейрони,
- 39:04на які він діє постсинаптично. Але він
- 39:07пови, ну, є винним в цілій купі там
- 39:10патології. Ну, от ви вчора, мабуть, це
- 39:11слухали на лекції щодо інсультів. Е,
- 39:15взагалі там якби не ну якби не було
- 39:17глитомату, то було б просто менше
- 39:18інсультів, здається, так? Ее, і це, ну,
- 39:21просто він збуджує все. Все може
- 39:23збуджувати. Тобто він може збуджувати
- 39:25медіатор, який потім буде виділяти
- 39:27гальмівний медіатор і таким чином от
- 39:30такий ефект справляти, а може збуджувати
- 39:32той, який буде видівляти інший
- 39:33збуджуючий медіатор. Тобто там влаштовує
- 39:36просто такі каскади, що неймовірні. Але
- 39:39він такий абсолютно універсальний і його
- 39:43рецептори до нього їх дуже багато і вони
- 39:45діляться на дві головні групи. Це
- 39:47йонотропні, а також метаботропні.
- 39:50Метаботропні діють через класичну
- 39:53аденілат циклазу, циклічний АМФ і всі ці
- 39:57класичні протенкіназні каскади або
- 39:59кальцієві каскади. А от іонотропні
- 40:04рецептори діють, вони самі, вони є
- 40:07рецепторами і це одночасно є канал.
- 40:10Тобто, ну, цей, в даному випадку ліганд
- 40:13глутомат, він виступає, ну, як відкривач
- 40:17там, скажімо, цього каналу, да, як
- 40:19додатковий фактор, який відкриває цей
- 40:21канал. Тобто це от рецептор і він
- 40:24одночасно є каналом. І до іонотропних
- 40:27рецепторів глутомату їх три. І вони отак
- 40:29от називаються за тими речовинами, які
- 40:32здатні там на них додатково впливати,
- 40:34да. Ну, найбільш розповсюджені це НМДА
- 40:37рецептори. Їх назва походить через те,
- 40:40що вони здатні от взаємодіяти з
- 40:41речовиною Nметіл Аспартат. І так і
- 40:43назвали НМДА. От саме з усіх от
- 40:47рецепторів, про які я казав досі, от
- 40:50саме з цими рецепторами безпосередньо
- 40:52працюють в цьому інституті. Там от у
- 40:54висотній будівлі м ну мабуть, ну так,
- 40:56там переважно там е-е сидять люди вчені,
- 41:01які знають дуже багато про ті рецептори
- 41:03і весь час, кожного дня їх можуть
- 41:05помацати, подивитися там на якісь токи,
- 41:07які через них проходять. І тут такі от
- 41:12як е, ну, тобто і і знають, коли вони
- 41:16можуть активізуватися. Е, зокрема НМДА
- 41:19рецептори, а також ці ампа і інші
- 41:22кайнатні. Всього їх три оцих іонотропних
- 41:25представників іонотропних рецепторів до
- 41:29глутомату. Е, коли вони відкриваються ці
- 41:32канали, то через AMPA і через каїнатні
- 41:36канали заходить всередину клітини
- 41:38натрій.
- 41:39від чого відбувається деполяризація і
- 41:42власне клітина стає більш збудливою.
- 41:44Легше їй там збуджуватися, генерувати
- 41:47потенціал дії, передавати там якісь
- 41:49потенціали далі. А якщо він
- 41:51відкриваються НМДА ее канали під дією
- 41:55глутомату, то всередину клітини заходить
- 41:57кальцій переважно. Е, ну, а кальцій він
- 42:01теж, в принципі, тут розповідати багато
- 42:03не треба. Я думаю, що за всі ці наші
- 42:05блоки попередні ви вже знаєте, що від
- 42:07кальцію добра особливо не чекати, але і
- 42:09функції ніякі без нього е не
- 42:12відбуваються всередині клітини. Кальцій
- 42:14буде запускати там для для збудливої
- 42:17клітини, що, звісно, це також буде
- 42:18деполяризація і збудження. Для, скажімо,
- 42:21м'язової, да, це буде скорочення, ну, і
- 42:23так далі. Ну, ми сьогодні про нервові
- 42:25клітини, тому надмірне збудження. І
- 42:30таким чином глютомат здійснює збудження
- 42:33нейронів, ну, які сприймають цей цю
- 42:36речовину. Але глотомат здатен діяти не
- 42:38тільки в синоптичній щілині, а й в
- 42:42знаходитись в міжклітинному просторі між
- 42:44нейронами, не в синаптичній щілині, а
- 42:47просто. І для них там є спеціаль для
- 42:49нього там є на мембрані клітин не
- 42:51синоптичній, а звичайній, да, рештці
- 42:54частини мембрани. Є спеціальні
- 42:56транспортери. патологія як рецепторів,
- 42:58так і транспортерів
- 43:01глутомату. Якісь поліморфізми, знов
- 43:04таки, в генах цих переносників або
- 43:05рецепторів асоціюються із захворюванням
- 43:08на шизофренію. З фармакологічної точки
- 43:10зору антагоністи НМДА рецепторів
- 43:12викликають симптоми, що схожі на
- 43:15шизофренію і когнітивні розлади. Але
- 43:17позитивна симптоматика, знов таки маячня
- 43:20і галюцинації, е не прибираються
- 43:23застосуванням глютоматергічних
- 43:24препаратів або антагоністів. ее
- 43:26глотоматргічної системи не впливає
- 43:28глотомат нібито, ну, впливає, але не так
- 43:31напряму на галюцинації і інші позитивні
- 43:35симптоми. Ее з, ну, говорячи про
- 43:38метаботропні рецептори, ось НМДА як
- 43:41головний іонотропний рецептор глутомату.
- 43:43А от метаботропні рецептори, ті, які
- 43:45діють через інозітолтрифосфат або через
- 43:48циклічний АМФ, вони дуже-дуже різні. Тут
- 43:51вони позначені метабоглютоматні
- 43:53рецептори. Їх, бачите, от сім чи там
- 43:55вісім,
- 43:56скільки ви видів. І, е, головними є
- 44:00такі, ну, головними, я маю на увазі саме
- 44:02в патогенезі шизофренії, є ті рецептори,
- 44:05які знаходяться на пресинаптичній
- 44:07мембрані, тому що вони відповідають за,
- 44:10так би мовити, зворотній зв'язок. Або це
- 44:12називається пресинаптичне гальмування,
- 44:14тобто явище, коли рецептори на
- 44:17пресинаптичній мембрані сприймають
- 44:18якийсь сигнал і цим гальмують діяльність
- 44:21пресиноптичного терміналу цього нейрону.
- 44:24Тобто нейрон виділив глутомат у
- 44:26синоптичну щілину. Глутомат подіяв на
- 44:29НМДА рецептори, в клітині виробився
- 44:31кальцій. Подіяв на метаборецептори,
- 44:34пішов сигнал через діацилгліцерол, там
- 44:36інозиталтрифосфат і інші месенджери
- 44:38молекули. Але в той же
- 44:41час цей глютомат в цій щілині
- 44:43синаптичній діє на метаботропні
- 44:46глутоматні свої рецептори пресинаптичної
- 44:49терміналі, так, цього закінчення. І тоді
- 44:52через целхолін, через циклу АМФ
- 44:55блокується виділення цього медіатору в
- 44:59пресинаптичну щілину. Тобто працює
- 45:01зворотній зв'язок. Якщо глутомату стало
- 45:03багато в синаптичній щілині, то нейрон
- 45:05пресинаптичний перестає його туди
- 45:07виділяти. От нібито от так от це працює.
- 45:10І саме оцей зворотній зв'язок порушений
- 45:13у хворих на шизофренію, тому що в них
- 45:15описані поліморфізми в метаболічних
- 45:18глютоматних рецепторах оцього типу, саме
- 45:20тих, які знаходяться на пресиноптичній
- 45:22мембрані. Тобто в такому розумінні в них
- 45:25глютомат виділяється, але зворотній
- 45:27зв'язок не спрацьовує і цей нейрон
- 45:29продовжує виділяти глутомат. Хоча це
- 45:31нейрон вже збуджений, далі нема куди,
- 45:33да? Але подітися він нікуди не може. цей
- 45:36глутомат продовжує, е, виходити в цю
- 45:38синептичну щілину. Отаке порушення
- 45:40зворотнього зв'язку, е, описане саме для
- 45:43глутомату і саме у хворих на, е,
- 45:45шизофренію. Тобто поліморфізми в
- 45:47рецепторах, що знаходяться на
- 45:48пресинаптичній мембрані, асоціюються із
- 45:51цим
- 45:52захворюванням. Е, дуже схожу, е-е,
- 45:55систему, але не в синаптичній щілині
- 45:58мають інші клітини. Тобто, якщо глутомат
- 46:00потрапить не в синапс, а, е, просто в
- 46:03міжклітинний простір, е, центральної
- 46:06нервової системи, то, е, клітини будуть
- 46:09намагатися забрати його звідти. І для
- 46:11цього вони мають переносник, який
- 46:13називається переносник розчинів солut
- 46:15кар'єр. Або він так буквально
- 46:18називається транспортер збуджуючих
- 46:20амінокислот. І відповідно такі важкі
- 46:22скорочення SLC1 або
- 46:25EAAT1, от це транспортер, який
- 46:28переносить збуджуючі амінокислоти. Ну, в
- 46:30даному випадку глутомат є похідним
- 46:33амінокислот ти однієї амінокислоти. От і
- 46:37ці транспортери, вони забирають цей
- 46:40глутомат з позаклітинного простору, тому
- 46:42що якщо його не забрати, то він може
- 46:44спричинити е таке явище, яке називається
- 46:47ексайтотоксичність, тобто загибель
- 46:49нейрону від надмірного збудження. Ну,
- 46:51загибель нейрону від надмірного
- 46:53збудження, в принципі, реалізується
- 46:54різними шляхами, якщо ми кажемо про от
- 46:56саме нейрон. Але крім там деполяризації,
- 47:00скажімо, надмірної розпаду іонних
- 47:02каналів мембрани, е, мабуть, головним
- 47:05фактором патогенезу цієї
- 47:06оксайтоксичності є перевантаження
- 47:08клітини кальцієм, тому що, зокрема, НМДА
- 47:12рецептори, да, оці от запускають кальцій
- 47:15всередину клітини. Ну, і ми казали, інші
- 47:17йонотропні рецептори до глітомату
- 47:19запускають натрій.
- 47:22Отже, клітина. От бачите, спочатку ці
- 47:24НМДА рецептори стимулюються, потім вони
- 47:27стимулюються ще сильніше і вже цей
- 47:30синапс починає руйнуватися, а
- 47:32постсинаптична ця клітина
- 47:33перевантажується кальцієм. І це,
- 47:35зрештою, може призвести до загибелі цієї
- 47:37клітини. Е, цей процес розглядається не
- 47:40тільки при шизофренії, звісно, а при
- 47:42дуже багатьох захворюваннях нервової
- 47:44системи. Ну і закрива в тому самому, в
- 47:46тій самій хворобі Альцгеймера, от про
- 47:48яку я читав, там нейродегенеративні ці
- 47:50захворювання, вони також часто будуть
- 47:52можуть бути пов'язані з
- 47:54ексайтотоксичністю, викликаною надмірною
- 47:56кількістю глутомату у позаклітинному
- 47:58просторі. При віч-інфекції деменцію
- 48:01пов'язують також з тим, що гліальні
- 48:02клітини починають виробляти надто багато
- 48:05глутомату. От. Ну, ви власне про все це
- 48:07чули, мабуть, вчора на лекції,
- 48:10присвяченій інсульту. Е-е, там це теж
- 48:13відіграє роль. Ну і отже, ці
- 48:15транспортери також вони при шизофренії
- 48:18надмірно
- 48:19експресуються, а при депресивних
- 48:21розладах їх кількість знижена. Тут,
- 48:24можливо, це трошки буде суперечити тій
- 48:27ло логіці, по якій надмірна кількість
- 48:30глутомату викличексатоксичність. Тобто
- 48:32тоді, скажімо, при шизофренії навпаки
- 48:34експресія може можливо має бути знижена,
- 48:36щоб цей глутомат лишався назовні і
- 48:38впливав на рецептори. Ну, але так, маємо
- 48:41те, що маємо. При шизофренії збільшена
- 48:44кількість цих
- 48:46транспортерів. Такий от механізм є серед
- 48:49іншого. Фермент, який бере участь у
- 48:52розщепленні глутомату, називається
- 48:53глутомат де декарбоксилаза. Він
- 48:56перетворює глутомат не на будь-що, а на
- 48:59найбільш поширений гальмівний медіатор у
- 49:01нервовій системі - це гамааміномасляна
- 49:04кислота. Тобто найбільш поширений,
- 49:05головний збуджуючий медіатор одним як-то
- 49:08движением руки, да? перетворюється на
- 49:12головний інгібіторний, да,
- 49:13пригнічувальний медіатор. І це робить
- 49:16фермент глютомат декарбоксилаза, яка має
- 49:20п'ять поліморфізмів от в тій ділянці. Ее
- 49:24це людська також на другій хромосомі
- 49:26розташована і має п'ять поліморфізмів,
- 49:28які для яких показана асоціація з
- 49:31виникненням шизофренії. Але тут вже ми
- 49:33не можемо однозначно сказати, що це,
- 49:35скажімо, буде надлишок глутомату, тому
- 49:37що, так, це може бути надлишок
- 49:39глутамату, але з іншого боку це буде
- 49:40нестача гамааміномасляної кислоти. І от
- 49:43знову пригадуєте ці дофамінові шляхи.
- 49:45Залежно від того, в якому нейроні, в
- 49:47якій ділянці мозку, в дану секунду там в
- 49:50даних ситуацій буде не вистачати гамку,
- 49:53а комусь буде забагато глутомату, ми
- 49:56будемо отримувати ту чи іншу картину у
- 49:59таких хворих. Але глютомат цікавий ще й
- 50:02тим, що гени, які беруть участь в його
- 50:04метаболізмі, це знов таки глютомат
- 50:06декарбоксилаза в першу чергу, е
- 50:09підлягають досить вираженій
- 50:10епігенетичним регуляції. Ну, ми з вами
- 50:13вже казали, цей слайд вам, мабуть,
- 50:15знайомий з попередніх лекцій, про те, що
- 50:17основними механізмами епогенетичних змін
- 50:19є метилювання генів і модифікація
- 50:21гестонів. Е, і ми з вами про це
- 50:23розповідали, що от
- 50:26ацетилю деацетилази або там якісь інші
- 50:29ферменти, е, які, е, створюють ці
- 50:33модифікації гістонів, вони, власне,
- 50:35виступають кофакторами для
- 50:36транскрипційних факторів, тому що вони
- 50:38допомагають саме цю ділянку ДНК
- 50:40звільнити від гістона, розкрутити і з
- 50:42неї буде відбуватись зчитування гена,
- 50:44тоді вона знову собі закрутиться. Оце,
- 50:46власне, досить такий механічний простий
- 50:48процес і є основою епігенетичних змін. І
- 50:53цим епігенетичним змінам підлягає ген
- 50:57глутомат дегідрогенази. І підлягає він
- 51:00дуже по-різному. На цій схемі зображена
- 51:02тільки модифікація гістонів. От тут буде
- 51:06метилювання гістону 3, а тут буде
- 51:10ацетилювання також гістонут, але за
- 51:13якоюсь іншою амінокислотою в іншому
- 51:15положенні. Тут К4, тут К 27. От. а-а, є
- 51:20варіанти, при яких відбувається
- 51:22одночасне, да, і метилювання, і
- 51:23ацетилювання в цих позиціях одного цього
- 51:26гістону 3. І відповідно, е, в цих
- 51:29умовах, ее, цей гістон буде зв'язаний,
- 51:33він не буде тримати ДНК, ДНК
- 51:35вівельниться і буде відбуватися е
- 51:37зчитування якихось генів. Ее, ну, в
- 51:41даному випадку, якщо ми кажемо про, е-е,
- 51:44ген оцієї глутомат дегідрогенази, у
- 51:48випадку, якщо порушене метилювання
- 51:50гістонутри, ген глютомат дегідрогенази
- 51:53зчитуватися не буде і відповідно її буде
- 51:56мало. Тобто порушень в гену як такому
- 51:59нема, алельного поліморфізму і тим
- 52:01більше якоїсь мутації немає. І мутації,
- 52:03здається, навіть не описані, тільки
- 52:05алельні поліморфізми. А от таке от
- 52:09модифікація гістонів, які просто поблизу
- 52:11знаходились і тримали цей ген, буде
- 52:13впливати на його зчитування. І тому
- 52:16пропонується отака от концепція, в якій
- 52:18ее білок фермент, який приєднує метильні
- 52:22групи, але в даному випадку
- 52:23розглядається не е гістон
- 52:26метилтрансфераза, а безпосередньо ДНК
- 52:28метилтрансфераза, яка здатня приєднувати
- 52:30метильні групи до певних ділянок ДНК,
- 52:33які багаті на нуклеотиди C та G. І от до
- 52:38цих ділянок CPG вона буде, ну, C фосфо,
- 52:41фосфор, фосфорний залишок EG скорочено
- 52:43CPG. І от до цих CPG ділянок, вони є там
- 52:46в різних генах, здатно приєднуватись
- 52:48метильні групи. Е, і якщо це буде
- 52:51відбуватися, наприклад, підвищена
- 52:53активність ДНК метилтрансферази, то
- 52:56відповідно зчитування такого гену буде
- 52:58знижена. І кількість матричної РНК,
- 53:01скажімо, от цієї
- 53:03глутоматранс декарбоксилази, також буде
- 53:06меншою. Отже, буде зменшена, ну, в цій
- 53:09схемі показано, що буде зменшення е-е
- 53:11діяль, ну, кількості гамк цього
- 53:14медіатору гамаміномасної кислоти. Ну, і
- 53:16далі порушення гальмування і підвищення
- 53:21збудливості. Е, з іншого боку, ми тут
- 53:24впевнено можемо намалювати, що буде
- 53:26більше глутамату, а отже, знов таки
- 53:28підвищення збудження і порушене
- 53:29гальмування, що може призвести до
- 53:32симптоматології шизофренії. Тобто, е, от
- 53:35навіть такі гени, які так дале, ну,
- 53:37кодують ферменти, які так далеко лежать
- 53:39від регуляції центральної нервової
- 53:40системи, можуть відігравати вирішальну
- 53:43роль. Ну і закінчуючи з
- 53:45нейротрансмітерами, я хотів просто
- 53:47згадати кінорені. Не тому, що вони
- 53:49важливі, тому що це була моя перша
- 53:50наукова доповідь. Вона була присвячена
- 53:52саме кільнуренім. Це була оглядова
- 53:54сугубо доповідь ще в студентські роки. А
- 53:57тоді мені, я здається на четвертому
- 53:59курсі навчався, коли мені батьки купили
- 54:01вперше комп'ютер. Ну, це ще були такі
- 54:03старенькі досить комп'ютери. І в мене
- 54:05був перший нік в усіх там різних чатах
- 54:07чи форумах саме
- 54:09Кінуренін. От тому я вирішив таки
- 54:12згадати про про ці речовини. От вони є
- 54:16ендогенними антагоністами НМДА
- 54:18рецепторів. Вони є так само, як і
- 54:21серотоніну, оцей гормон щастя,
- 54:23виробляються з триптофану. Ее по
- 54:27аналогії, ну, тобто в головному мозку з
- 54:29стриптофану може утворитися гормон щастя
- 54:31серотонін. І кажуть, що в печінці
- 54:33частіше утворюється гормон нещастя, до
- 54:35яких належать
- 54:37кенурініни. Але в мозку також показана
- 54:40можливість утворення кенурінінів з
- 54:43триптофану, а вони виступають
- 54:44антагоністами НМДА рецепторів. І у
- 54:47випадку, коли глютомат надмірно, далеко
- 54:50я повернувся, коли глютомат надмірно діє
- 54:52на НМДА рецептори, да, і виникає
- 54:56ексайтотоксичність, оці кінурені є
- 55:00варіантом ендогенного захисту, тому що
- 55:02вони антагоністи цих НМДА рецепторів. Ну
- 55:04і також вони відіграють роль у
- 55:06синептичному гальмуванні. І ще заверш
- 55:09завершуючи з синоптичним гальмуванням, я
- 55:12хотів згадати ендоканобіоїдну систему в
- 55:14організмі людини. Вона працює, е, і вона
- 55:18пов'язана от що найбільш дивне, тобто
- 55:20те, що є ендогенні канабіоїди, якось я
- 55:22спокійно ще більш-менш віднісся до
- 55:25цього. Але що мене дійсно здивувало, так
- 55:28це те, що вони утворюються з
- 55:29арохідонової кислоти. Це та сама
- 55:31арохідонова кислота, яка дає попередники
- 55:34для всіх прозапальних там різних
- 55:35медіаторів, для лейкотриенів,
- 55:37тромбоксанів, простоінів. Да. Ні,
- 55:39тромбоксанів, лейкотриенєв. Оце хто
- 55:42пам'ятає з запалення там
- 55:43ліпооксигеназний є шлях розпаду
- 55:45арахідоної кислоти, є циклооксигеназний
- 55:47шлях. І от вона дає собі всі ці
- 55:49попередники для запальних медіаторів.
- 55:52Але виявляється з неї також походять
- 55:54молекули, які схожі на канабіс. Зокрема
- 55:57анандамін, голов, анандамід, вибачте,
- 56:00він головний з них є. І вони виконують
- 56:02функції так само пресинаптичного
- 56:04гальмування, тобто за аналогією за цим
- 56:06зворотним зв'язком глютоматних
- 56:08рецепторів. вони знаходяться на
- 56:09пресинаптичній мембрані, а виробляються
- 56:13постсинаптичною терміналлю, діють на
- 56:16пресинаптичні рецептори і це гальмує
- 56:18виділення медіаторів. І ця система не є
- 56:20специфічна, тому що глютоматні
- 56:22рецептори на пресинаптичній мембрані,
- 56:25вони е, ну, вони спрацьовують лише на
- 56:27глютомат і відповідно регулюють
- 56:30пресинаптичне гальмування тільки в
- 56:33синапсітоматаргічному.
- 56:34А ці неспецифічно. Тобто тут може бути
- 56:37НМДА, от скажімо, який тут намальован з
- 56:39кальцієм і з глітоматом, а може бути
- 56:41габа, ну, гама аміномасляна кислота,
- 56:43так? Тобто абсолютно різні, а тим не
- 56:45менше оцей буде утворюватися адан
- 56:48анандемід, який є схожим на канабіс, да?
- 56:51І він буде діяти на ці рецептори і
- 56:53викликати гальмування, виділення
- 56:55медіатору з пресинаптичної е терміналі.
- 56:58Тобто
- 57:00ендоканабіоїдна система, вона гальмує
- 57:03виділення медіаторів і її головна роль
- 57:05показана, знов таки не стільки при
- 57:06шизофренії, скільки при оцих тривожних
- 57:10розладах. Ну, досить нещодавно тривожні
- 57:12розлади були виокремлені в окрему групу
- 57:15захворювань. Ее раніше як синдроми їх
- 57:19розглядали як окремі не розглядали.
- 57:22Так от, саме
- 57:24для виникнення відчуття тривоги показана
- 57:27нестача роботи ендоканабіоїдної системи.
- 57:30Тобто, ну, не гальмується виділення
- 57:32якихось медіаторів усіх, там, глютомату,
- 57:35гамку, я не знаю, дофаміну. І оце от з
- 57:38цим пов'язане відчуття тривожності. Але
- 57:39ми з вами вже обмовились про те, що при
- 57:44ее ну що тривожність не є головним
- 57:47головною рисою хворих на шизофренію.
- 57:49Тому, можливо, і ендоканабіоїдна система
- 57:52саме в цьому розумінні не так важлива в
- 57:54патогенезі шизофренії, але знов таки
- 57:57показана в різних в різних моделях те,
- 58:01що рецептори до канабіоїду, вони
- 58:02називаються CB. Їх два варіанти всього.
- 58:05Канабіоїд рецептор о канабіоїдрецептор
- 58:072. Вот показано, що їх відсутність на
- 58:10глютоматергічних нейронах, тобто не буде
- 58:12зворотного зв'язку, буде виділятись
- 58:14багато глю г глютомату, веде до
- 58:15агресивної поведінки, знижує
- 58:17соціалізацію. От. е-е на гамкергічних,
- 58:21тобто гальмівних медіаторах, е
- 58:23відсутність цих рецепторів призводить
- 58:25до, е, навпаки підвищеної соціалізації,
- 58:28такого веселого настрою і відсутності
- 58:31агресивної поведінки. Тобто тут буде
- 58:34багато виділятися гальмівного медіатору,
- 58:36тому що порушений цей інгібіторний
- 58:39механізм. Ну, отак от працює
- 58:41ендоканабіоїдна система і в ній
- 58:44поліморфізми. Звісно, що є. Ген
- 58:46канабіїдного рецептора один. Ну, сам
- 58:48рецептор називається CB1, а його ген
- 58:50називається CN, канабіс рецептор. Просто
- 58:54вот його поліморфізм асоціюється з
- 58:57виникненням, е, шизофренії. Ну, давайте
- 58:59переходити до все ж таки клітинних
- 59:02теорій, до міжнейрональної дисрегуляції.
- 59:05Е, тут ми згадаємо одразу ген диск, який
- 59:07називається Disraupted in шизофренія. І
- 59:10він так називається тільки тому, що коли
- 59:12його відкрили, коли був показаний
- 59:14асоціація між даним локусом в геномі
- 59:17людини і хворими на шизофренію, то ніхто
- 59:20просто гадки не мав, що цей робить біло,
- 59:22вірніше, що ця ділянка геному робить і
- 59:25що що робить ген, який там знаходиться.
- 59:27Тому його назвали порушений при
- 59:29шизофренії, да, ну, розірваний. От. А
- 59:32пізніше з'ясували, що, е, цей ген,
- 59:36продукт цього гену є фактором регуляції
- 59:39росту е акоксонів, ну, відростків цих
- 59:42нейрональних, є фактором, який регулює
- 59:45міграцію цілих нейронів. Ну, це скоріше
- 59:47в ембрегенезі має значення. І причому
- 59:50регулює по-різному, тому що от, скажімо,
- 59:52в супервентрикулярній цій зоні він буде
- 59:55е ну пришвидшувати дозрівання нейронів і
- 59:58ріст таксонів. А, скажімо, е, той самий
- 1:00:01продукт гену СК One або С 2 буде у де
- 1:00:06дентаному такому ядрі навпаки гальмувати
- 1:00:09ріст відростків цього нейрону або його
- 1:00:12дозривання. Тобто знов таки залежить від
- 1:00:14того, мабуть, які ре там будуть
- 1:00:16експресуватися клітини і клітинні
- 1:00:18рецептори е в цьо в цій ділянці і в
- 1:00:21даний момент часу. Тим не менше, він
- 1:00:22важливий в регуляції росту оксонів. Ми з
- 1:00:24вами знаємо, що не тільки в ембріогенезі
- 1:00:27відбувається міграція нейронів і ріст
- 1:00:29такксонів, але відбувається протягом
- 1:00:30всього життя. І зокрема я от досить
- 1:00:33нещодавно дізнався, що при формуванні
- 1:00:35довготермінової пам'яті у людей не
- 1:00:37просто ростуть там якісь аксони і
- 1:00:39утворюються нові синапси. Ну, так було б
- 1:00:41логічно, я так все собі думав. Ні, вони
- 1:00:43мігрують, причому мігрують з гіпокампа в
- 1:00:45кору. Тобто цілий нейрон переміщається з
- 1:00:48гіпокампа в кору е при формуванні такої
- 1:00:51довготривалої пам'яті. І оце от
- 1:00:53переміщення, ви ж розумієте, що воно має
- 1:00:55бути, ну, мозок компактний, да? І ці 100
- 1:00:58млрд чи скільки там нейронів, вони ж в
- 1:01:00такій коробочці вміщуються. Тобто там, я
- 1:01:03знаю, півсанти пів пів яких сантиметра,
- 1:01:05там півнанометра вправо, півнанометра
- 1:01:07вліво і буде вже не те, що шизофреника,
- 1:01:09а взагалі невідомо що. Тобто оця от дуже
- 1:01:12тонка регуляція міграції і росту аксонів
- 1:01:16і формування нових синапсів на кінцях
- 1:01:19цих аксонів, оце все регулюється цим
- 1:01:22геном диск. Показано, що при його
- 1:01:24мутаціях зменшується
- 1:01:27кількість шипіків на дендритних
- 1:01:30відростках е нейронів. При заглушенні.
- 1:01:33при заглушенні, да, не при мутаціях, при
- 1:01:35його, ну, при його нокауті, при
- 1:01:37заглушенні цього гену за допомогою
- 1:01:39інтерферуючих РНК зменшується кількість
- 1:01:41отаких дендритних шипіків на нейронах,
- 1:01:44що, в принципі, саме по собі, так би
- 1:01:46мовити, не має значення для цього
- 1:01:48нейрона. Можливо, немає, але точно має
- 1:01:51значення для формування його контактів.
- 1:01:53І отже, ми з вами підходимо до такого
- 1:01:55поняття, що не тільки окремий нейрон або
- 1:01:59окремий медіатор грає роль, а саме от
- 1:02:02те, до чого я вів, починаючи з тих
- 1:02:03дофаміх шляків. Саме ее одночасна
- 1:02:07сукупність всіх цих нейронів, контактів
- 1:02:10між ними, тих медіаторів, які одночасно
- 1:02:13по різних синапсах ідуть, от все це
- 1:02:15разом, е складає цю картину. І тому,
- 1:02:20мабуть, тому і важко пояснити
- 1:02:22шизофренію, що досі всі пошуки велися
- 1:02:25лише в контексті конкретних нейронів або
- 1:02:28конкретного нейромедіатору. А тут
- 1:02:30патологія не конкретного, а всієї схеми,
- 1:02:32да? Ну, от як в комп'ютері, скажімо, там
- 1:02:35мікросхема, вона ж не одна якась штучка
- 1:02:37відіграє роль. Ну, звісно, що відіграє,
- 1:02:39але саме зв'язок одної штучки з багатьма
- 1:02:42іншими штучками забезпечує те, що
- 1:02:44комп'ютер працює. Ну, так приблизно,
- 1:02:45мабуть, і тут, якщо розглядати окремі
- 1:02:48нейрони, то я вже казав, зараз таку
- 1:02:50цікавість, е,
- 1:02:53заохочення, так би мовити, викликали у
- 1:02:56науховців, е, такі нейрони. По-перше -
- 1:02:58це клітина Кахаля Ретціуса, яка була
- 1:03:02описана, власне, Рамоном і Кахалем в
- 1:03:041891 році. Він її замалював от таку от
- 1:03:07абстракцію. Ну, для нього, для нас це з
- 1:03:10вами вже не абстракція, власне. От. А
- 1:03:12крім нього швед такий був Магнус
- 1:03:14Густофреціус, який теж ці нейрони, е,
- 1:03:17описував. Вони унікальні тим, що
- 1:03:19по-перше, вони розташовані в корі у
- 1:03:21людини і в гіпокампі, переважно в корі,
- 1:03:24а зокрема в переважно в цій
- 1:03:25префронтальній корі, яка в нас
- 1:03:27відповідає і за когнітивні функції, і за
- 1:03:30ее пізна, ну, за за когнітивні функції,
- 1:03:33за мислення, за всі ті процеси, завдяки
- 1:03:35яким ми власне є людьми, да, вони
- 1:03:37переважно локалізуються в цій
- 1:03:39прифронтальній корі. і пам'ять гіпокамп,
- 1:03:42е, там вони переважно розташовані. Вони
- 1:03:45зустрічаються не у всіх тварин, а
- 1:03:47починаючи з таких вже досить
- 1:03:49високоорганізованих ссавців. Вони, е,
- 1:03:53переважно є
- 1:03:54глютоматергічними, але описана мала
- 1:03:56кількість таких нейронів, які здатні
- 1:03:58виробляти замість глутомату
- 1:04:01гамааміномасляну кислоту. Вони мають на
- 1:04:03своїй поверхні ці CB1 рецептори до
- 1:04:05ендогенних канобіоїдів, тобто здатни
- 1:04:07гальмуватися канобіоїдами. Але головна
- 1:04:10їх функція - це продукування ріліну. А
- 1:04:13от рів функцію схожу на продукт гену
- 1:04:17цього disk disрати, да, який рін він
- 1:04:21виробляється цими клітинами не як
- 1:04:23медіатор, а просто назовні. Ну, за
- 1:04:26принципом як фібробласт, скажімо, там
- 1:04:28колаген виробляє і назовні його викидає.
- 1:04:30Тобто не кудись направлено в цю
- 1:04:32синоптичну щілину. Так. І тут в синапсах
- 1:04:34у них глютомат, а так вони виробляють
- 1:04:37цей релін.
- 1:04:39Це є глікопротеїн позаклітинного
- 1:04:41матриксу, який займається ось чим. Він,
- 1:04:43знов таки регулює міграцію нейронів або
- 1:04:47різ таксонів, правильне місце і
- 1:04:50утворення нових синапсів. Е, через те,
- 1:04:53що от ця речовина так направляє рух
- 1:04:56нейронів, да, е, група цих речовин
- 1:04:58отримала назву семафорини. Ну, як
- 1:05:01світлофор якийсь, семафор тільки це, я
- 1:05:03не знаю, десь на залізницях він там
- 1:05:04використовується чи де. ее показує, куди
- 1:05:07треба рухатися даній клітині. В
- 1:05:09ембріогенезі ви розумієте, що це
- 1:05:10надзвичайно важливий компонент, тому що
- 1:05:13коли ці нейрони тільки утворюються, вони
- 1:05:15мають розподілитися дуже чітко. Але, як
- 1:05:17я вже сказав і у дорослого при
- 1:05:19формуванні якихось складних м там
- 1:05:22складних якихось відповідей е буде
- 1:05:25відігравати важливу роль е цей релін.
- 1:05:28Поліморфізми, звісно, що асоціюються з
- 1:05:29шизофренією. У шизофреників показана
- 1:05:32знижена експресія матричного РНК цього
- 1:05:35ріліну от в цих нейронах Кахаля Реціоса,
- 1:05:37тому що тільки вони здається, що поки що
- 1:05:39відомо, що тільки вони в нервовій
- 1:05:41системі його виділяють. Але я так думаю,
- 1:05:43що Глія теж має виділяти. Можливо, я
- 1:05:44просто не знайшов публікації. Ну, тому
- 1:05:47що якось їх не так багато цих нейронів.
- 1:05:49І якби вони регулювали весь ембреогенез,
- 1:05:51то то було б трошки, як на мене, дивно.
- 1:05:53Можливо, просто я не
- 1:05:54дошукав. От. А також він теж має
- 1:05:57епігенетичну регуляцію через метилювання
- 1:05:59ділянок гену. Це нам буде свідчити про
- 1:06:02те, що, скажімо, в ембріогенезі ее
- 1:06:04людина може розвиватися мозок абсолютно
- 1:06:06нормально. Поки вона молода, в неї теж
- 1:06:09мозок буде функціонувати абсолютно
- 1:06:10нормально. А от коли вона буде вже в
- 1:06:13певному віці, ну там дебют шизофренії
- 1:06:15від там, скажімо, 15-16 років там і
- 1:06:17далі, то тут можуть запросто включитись
- 1:06:21ці епігенетичні механізми. І ми від не
- 1:06:23віднайдемо ані алельних поліморфізмів,
- 1:06:25ані тим більше мутацій у таких хворих. А
- 1:06:28це буде от така от зміна, завдяки якій
- 1:06:30не буде виділятися рілін нейронами
- 1:06:32кохаля реціуса, завдяки якому, скажімо,
- 1:06:34з гіпокампу нейрон не буде мігрувати в
- 1:06:37кору або буде мігрувати неправильно і
- 1:06:39викличе, створить якийсь неправильні
- 1:06:41синапс і викличе абсолютно якийсь
- 1:06:43неправильний рефлекс у цієї людини або
- 1:06:45неправильне запам'ятовування, або,
- 1:06:47розумієте, да? Тобто не буде жодного
- 1:06:49лельного поліморфізму. Ну, може таке
- 1:06:50бути. Можна собі це уявити принаймні от
- 1:06:53тільки таким чином. А якщо навіть
- 1:06:56відкинути міграцію нейронів цього
- 1:06:58гіпокампа, то ріст аксонів і утворення
- 1:07:00нових синапсів все одно залишається. І
- 1:07:02всі ці зв'язки будуть формуватися
- 1:07:04невірно тільки тому, що порушено
- 1:07:06метилювання гістона біля гену реліна. Ну
- 1:07:08от приблизно так. Ее і звісно, що
- 1:07:11субстрат для такої патології знайти дуже
- 1:07:14важко. Це ні в мікроскоп не побачиш, ні
- 1:07:16генетичні методи не не вкажуть. то
- 1:07:18тільки оця епігенетичні методики. Інший
- 1:07:21цікавий нейрон - це нейрон фонкономо.
- 1:07:23Але цікавий він перш за все тим, що ее
- 1:07:27його описав вперше не фон Економо, а він
- 1:07:30австрієць був.
- 1:07:32А бес всім вам, нам відомий Без, який
- 1:07:36працював, ну, тоді ще в університеті
- 1:07:38Святого Володимира і відомий на весь
- 1:07:41світ тим, що описав оці
- 1:07:43гігантопірамідальні нейрони клітини БЦА.
- 1:07:45Вони називаються, здається, четвертий
- 1:07:47шар коривного мозку. Ее, от. Крім того,
- 1:07:50він описував різні інші нейрони, але не
- 1:07:53так не такої слави собі здобув з іншими
- 1:07:56нейронами. Але серед іншого він написав
- 1:07:57і ті, вони ще називаються spindle
- 1:07:59shaped, тобто такі витягнуті, да, з
- 1:08:01якось там веретеноподібні, да,
- 1:08:03веретеноподібні нейрони. Е, і їхні
- 1:08:06характерні вони тим, що від їх тіла
- 1:08:10відходить, як правило, тільки один аксон
- 1:08:12і один дендрит, який потім там
- 1:08:14розгалуджується, на відміну від
- 1:08:15звичайної клітини. Але нібито є і такі,
- 1:08:18але вони теж відносяться до цієї групи.
- 1:08:22І, до речі, бець, це не те, що я там
- 1:08:24десь ви вигадав заради того, що тому що
- 1:08:26я тут в Києві живу, да, а тому, що
- 1:08:28навіть у світі визнають, що їх вперше
- 1:08:31описав Бец, але вже так усталося, що
- 1:08:33називають їх фон економо. Вони
- 1:08:36локалізуються не тільки у людей там і
- 1:08:38вищих софтів, але просто у тварин з
- 1:08:40великим мозоком, от у слона, наприклад.
- 1:08:43Тому що вони мають ці відростки
- 1:08:45дуже-дуже довгі і вони забезпечують
- 1:08:46швидкий зв'язок між віддаленими
- 1:08:48ділянками мозку. Тому у людини, скажімо,
- 1:08:51вони локалізуються в центрі мови, тому
- 1:08:53що людина здатна виражати словами
- 1:08:56реакцію на будь-який подразник
- 1:08:57абсолютно. Тобто буде там, я знаю, е
- 1:09:01самольот падати або кран на кухні тече,
- 1:09:03да, рівень стресу трошки різний, людина
- 1:09:06знайде для цього слова. Буде зоровий
- 1:09:08подразник, буде слуховий подразник, буде
- 1:09:10тактильний подразник. Все це ми
- 1:09:12виражаємо словами. Е, то, тобто там десь
- 1:09:15з зорового центру одразу треба сказати
- 1:09:18слово. Це швидко ми можемо сказати
- 1:09:20слухового центру швидко. От ці нейрони,
- 1:09:23їх багато в центрі мови, ну їх тіл. А
- 1:09:25відростки їх по всьому мозку і вони
- 1:09:27забезпечують от такий от типа такий, ну
- 1:09:30хайвей, да? Не якась там електричка, а
- 1:09:32такий потяг, який передає сигнал одразу
- 1:09:34там з одного з однієї ділянки мозку в
- 1:09:38інший в іншу ділянку мозку. І тому вони
- 1:09:40такі, ну, таку
- 1:09:44цікавість мають до них зараз виникла.
- 1:09:47От вони переважно глютоматергічною також
- 1:09:51володіють активністю, тобто
- 1:09:52використовують як медіатор е саме
- 1:09:56глутамат. Е, щодо їх участі при
- 1:09:59шизофренії, то 2010 року є така стаття
- 1:10:01неплот щільність нейронів фонеконома в
- 1:10:04передній там
- 1:10:06якійсь корі е знижена при реальному е
- 1:10:10дебюті шизофренії. А взагалі про роль
- 1:10:14цих нейронів при шизофренії не так
- 1:10:16багато і є зараз публікацій. Більше
- 1:10:18якраз там з розладами мови різними там
- 1:10:21діслепсі, як це називається,
- 1:10:23дислексіями. Так е от е нарешті м
- 1:10:29завершуючи, я хотів ще, да, ще як один
- 1:10:31метод діагностування, власне, який зараз
- 1:10:33використовується, щоб людину там не
- 1:10:35ганяти по лабіринтах якихось. Ее досить
- 1:10:39новий і досить ефективний метод
- 1:10:41діагностики. Це позитронна емісійна
- 1:10:43томографія, про яку я власне сказав. Її
- 1:10:45принцип полягає на тому, що, скажімо,
- 1:10:47дається радіоактивна помічена глюкоза,
- 1:10:48там втором радіоактивно мічена і далі
- 1:10:51спостерігає, як клітини мозку споживають
- 1:10:54цю глюкозу, а клітини мозку не здатні
- 1:10:56накопичувати глюкозу, не здатні її там
- 1:10:59робити глюконеогенез. Тобто вони живуть
- 1:11:01весь час потребують глюкози з крові,
- 1:11:03тому вони доси досить чутливі там до
- 1:11:05голодування, скажімо. М-м, і тут сині,
- 1:11:08там це холодні, е-е, вогнища, тобто там,
- 1:11:11де глюкоза майже не споживається, да? А
- 1:11:13червоний - це там, де глюкоза
- 1:11:15споживається. І отже, ця радіоактивна
- 1:11:16мітка вивільняється і фіксується цим
- 1:11:19позиторонно-есійним томографом. І дуже
- 1:11:21великі відмінності такі у шизофреників.
- 1:11:23І в даному випадку ми бачимо
- 1:11:24префронтальну кору, в якій знижені, ну,
- 1:11:26це ділянку, скажімо, да, в якій знижене
- 1:11:29захоплення глюкози. Ну, і тут ще десь
- 1:11:32біля потилочної ділянки теж. От, тобто
- 1:11:35різні зони. Ну, це просто як приклад. А,
- 1:11:37звісно, що можна зробити більш
- 1:11:39контрастне дослідження, більш там якось
- 1:11:41детально подітись по подивитися якусь
- 1:11:44ділянку мозку. І тому визначають за
- 1:11:46допомогою такого методу, що, скажімо, в
- 1:11:48тому ж центрі мовлення, де ми знаємо, є
- 1:11:51багато, ну, різних нейронів, але серед
- 1:11:53них є багато саме нейронів фонеконома,
- 1:11:56скажімо, оцих, що забезпечують зв'язок
- 1:11:59між різними ділянками, то можна
- 1:12:02пропонувати дивитися, чи у шизофреника
- 1:12:04вони також менше поглинають глюкози і
- 1:12:06отже, менше працюють, чи ні. Але,
- 1:12:08звісно, ми тут не можемо побачити
- 1:12:10окремий нейрон, саме точно знаючи, яку
- 1:12:12він має енергічність. Ну, і так далі.
- 1:12:14Але приблизно можемо визначати
- 1:12:16дзеркальні нейрони. Зараз вони найбільше
- 1:12:18вивчаються у зв'язку з аутизмом. Окреме
- 1:12:21захворювання. Я, чесно кажучи, мав думку
- 1:12:23вставити більше про аутизм в цю лекцію,
- 1:12:25але, як бачите, не встиг би. Але це не
- 1:12:28так просто, бо я, коли навчався, то
- 1:12:30аутиків вважали як різновид шизофренії і
- 1:12:33ніхто особливо не переймався. Зараз, як
- 1:12:35вони почали, ну, якщо не повністю
- 1:12:37виліковуватися, то принаймні
- 1:12:38соціалізуватися там нормально, то
- 1:12:41звісно, що почали вивчати більше, тому
- 1:12:43що є шанси врятувати таку людину і
- 1:12:44вивчаються вони більше. І от в них
- 1:12:47показана патологія цих дзеркальних
- 1:12:49нейронів. Е, це нейрони, які
- 1:12:52збуджуються, якщо е-е тварина чи людина
- 1:12:56спостерігає е як інша тварина чи людина
- 1:12:59виконує якісь дії чи переживає якусь
- 1:13:01емоцію. І людина, ну, або тварина
- 1:13:03починає співчувати. Відкриті вони були
- 1:13:06на мавпах. Мавпам вживили електроди в
- 1:13:09мозок за класичною схемою. Там вивчали
- 1:13:11якийсь умовний рефлекс за Павловим. Е,
- 1:13:13стимул там якийсь і сок їй чи фрукти
- 1:13:16якісь давали. Е, вона з цими електродами
- 1:13:19сиділа, відпочивала, коли вони побачили,
- 1:13:21що вона бачить, що в сусідній клітці
- 1:13:23обез мавпа там хаває, ну, їсть якісь там
- 1:13:25фрукти. І у неї пішло збудження так,
- 1:13:28ніби вона сама їсть ці фрукти. І таким
- 1:13:30чином були відкриті оці нейрони. Вони
- 1:13:34відповідають у вищій нервовій діяльності
- 1:13:36за такий афект. Це, в принципі, емоційна
- 1:13:39справа, який називається емпатія, да,
- 1:13:41тобто здатність, ну, співчувати,
- 1:13:43дослівно співчувати, тобто відчувати
- 1:13:46емоції, які спостерігаються у іншої там
- 1:13:49тварини чи людини. І в принципі, е, якщо
- 1:13:53це емоційна функція, то вона, як і решта
- 1:13:55емоційних функцій при шизофренії, може
- 1:13:58бути знижена. Пізніше показали, що вона,
- 1:14:01ця емпатія, властива не тільки ее
- 1:14:03мавпам, а от на щурах. Значить, тут яка
- 1:14:06справа, одного щура посадили в ловушку,
- 1:14:09да, таку трепет, треapet cageмейт, да,
- 1:14:13типа, ну как руммейт, а это cageмейт,
- 1:14:15типа приятель, який живе з з нею в одній
- 1:14:18клітці, трапив в якусь ловушку. І інший
- 1:14:22щур, він починає йому співчувати і
- 1:14:24реально нервує з цього приводу. Можна
- 1:14:26вас попросити клацнути?
- 1:14:30Е-е, зараз побачити, побачите. Да, да,
- 1:14:33воно так має бути.
- 1:14:37Да, в перший день він от це прискорено
- 1:14:41запис, звісно, але бачите, він не ну
- 1:14:43просто
- 1:14:46співчуває. Вот. Ее тому що він мав би,
- 1:14:51ну, звичайна його поведінка. От ми зараз
- 1:14:53тут побачимо, він би там ходив собі по
- 1:14:54кутках десь з нього. З згадайте цю цей
- 1:14:58тигмотаксис там. Але він цю клітку знає,
- 1:15:00тому А це вже щас давайте подивимось. Це
- 1:15:04він вже навчився відкривати, рятувати
- 1:15:06цього свого кейджмейта. І він абсолютно
- 1:15:09спокійний, що той закритий. Він собі
- 1:15:12походив, понюхав усі кутки. Це його
- 1:15:14стандартна поведінка, коли його
- 1:15:15підсаджують в нову клітину. Він
- 1:15:17подивився все, що довкола, тоді зайшов і
- 1:15:19просто так собі його відкрив. Він його
- 1:15:21відкрив і сам поліз дивитися, що там
- 1:15:23робиться. А той пішов собі десь гуляти.
- 1:15:26Тут треба звернути увагу на два головних
- 1:15:28аспекти. Значить, перший, коли він не
- 1:15:31знає, як відкривати цю клітку і вперше
- 1:15:33бачить, що той інший потрапив у халепу
- 1:15:35таку, то він, е, ну, демонструє
- 1:15:38поведінку, яка у людини назвалася би
- 1:15:40сутіца. Тобто він не а метушитися, да?
- 1:15:44Він не ходить по стінках, як він
- 1:15:47зазвичай робить. Він там не дивиться, де
- 1:15:49їжа лежить, де ще щось. Ні, він довкола
- 1:15:52цього кружляє і шукає спосіб його
- 1:15:54звільнити. Коли йому цей спосіб дають,
- 1:15:57тут я просто там було ще далі відео про
- 1:15:59шизофренічну крису в аналогічних умовах,
- 1:16:01але воно за гроші і я якось не зміг його
- 1:16:03зламати. От то я вона вона буде так само
- 1:16:09бачити, що та сидить закрита, але вона
- 1:16:11не буде навіть спроб робити її
- 1:16:12відкривати, не буде довколо неї бігати.
- 1:16:14Вона сидить з цим тегмотаксисом своїм в
- 1:16:17кутку і, ну, дивиться. Можливо, вона
- 1:16:19хвилюється, але нічого робити вона не
- 1:16:21буде. Тобто, знов таки оця от аболія,
- 1:16:24да, нездатність змусити себе піти і щось
- 1:16:26зробити, вона то може і співчуває, але
- 1:16:29не робить спроб. Тобто тут з одного боку
- 1:16:32буде продемонстрована ця аболія, а з
- 1:16:33іншого боку просто знижене співчуття,
- 1:16:36знижена оця емпатія, тому що, ну, він
- 1:16:38сам в собі, в нього аутизм там, да, а
- 1:16:40тут якась сидить, ну, хай сидить. От. І
- 1:16:43з іншого боку ще важливий фактор
- 1:16:45поведінки в тому, що коли перший щур
- 1:16:47звільнив другого, то вони ходять там в
- 1:16:50обнімку буквально, там обнюхують один
- 1:16:52одного, ну і нібито діляться враженнями,
- 1:16:55що ж то відбулось таке. А от на
- 1:16:57останньому відео ви бачили, що він Можна
- 1:16:59Давайте ще раз включимо
- 1:17:02його. Він, коли його, бачите, він не
- 1:17:05звертає уваги, він пішов обнюхувати
- 1:17:07кутки. Це стандартна його поведінка.
- 1:17:09Подивитися, що довкола на того не
- 1:17:11звертає уваги. тут посидить щось на
- 1:17:13ньому там ще зверху і коли він його
- 1:17:15відкриє, вони не будуть звертати увагу
- 1:17:17один на одного. Тобто як в перший день
- 1:17:19вони просто бігають разом, сидять разом,
- 1:17:22там щось з'ясовують. Тут він його
- 1:17:24відкрив, той пішов по своїх справах, цей
- 1:17:26заліз сюди всередину, все вже ніякого
- 1:17:28такого нема, бо вони привчилися просто.
- 1:17:30А от перший день це от була ця емпатія.
- 1:17:34Е про нейрони фонекономо ее також
- 1:17:38відомо. Чого я їх тут вставив, да? Про
- 1:17:40них також є стаття, що вони асоціюються
- 1:17:43з шизофренією. Це дзеркальні, звісно,
- 1:17:45нейрони. Я мав на увазі оці, що
- 1:17:47відповідають за емпатію. Це просто я тут
- 1:17:48написав навірно. Вот їх дефіцит при
- 1:17:51шизофренії показаний, е, при шизофренії.
- 1:17:56Е, і от я вже про це два слова сказав.
- 1:17:58Зараз просто є такий як напрямок науки,
- 1:18:01який називається конектом, да? Тобто
- 1:18:04можливість вивчити, описати всі зв'язки.
- 1:18:06Тобто кількість нейронів обмежена і
- 1:18:09кількість зв'язків між ними страшенно
- 1:18:10велика, але зрештою обмежена і можна
- 1:18:13рано чи пізно буде описати їх усі. Для,
- 1:18:16здається, е, дощового черв'яка в нього
- 1:18:20мозок, ну, головний Ганглій, скажімо
- 1:18:22навіть, а не мозок, складається з 305 чи
- 1:18:25щось таке нейронів.
- 1:18:27І ці 300 нейронів мають там порядка 7
- 1:18:30000 контактів між собою. І вони всі
- 1:18:32описані комп'ютерною програмою і так от
- 1:18:35таким от чином замальовані. Їх можна
- 1:18:37знати і тоді дивитися, що там де
- 1:18:38порушується. Для людини поки що це
- 1:18:40неможливо описати через просто
- 1:18:42астрономічне число нейронів і ще більше
- 1:18:45астрономічне число зв'язків між ними.
- 1:18:48Але скоріш за всього треба
- 1:18:49шукати, звідки ростуть ноги у шизофренії
- 1:18:52саме в порушенні цього конектому, тобто
- 1:18:55дисконектомі, а не в конкретних якихось
- 1:18:58медіаторах чи е чи там трансмітерах чи
- 1:19:02нейронах. Ну, тут узагальнено те, що в
- 1:19:05принципі до шизофренії шизофренія, ну,
- 1:19:08як правило, знов таки я так вчився, що
- 1:19:10це захворювання, яке або є, або немає.
- 1:19:13Тобто людина, в принципі, вона, якщо
- 1:19:15народиться зі схильністю, то у 100%
- 1:19:17випадків ця схильність в неї
- 1:19:19реалізується. Е-е от хоча нібито зараз
- 1:19:23кажуть про те, що це не вивчається і
- 1:19:26вірніше, що не обов'язково це саме так.
- 1:19:28Не обов'язково вона реалізується у 100%
- 1:19:30випадків. І в принципі от хворі на
- 1:19:34аутизм дещо в цьому плані дають якісь
- 1:19:37такі оптимістичні прогнози. Е-е, серед
- 1:19:41факторів риску зовнішнього середовища
- 1:19:43вік батьків. Чим старші батьки, тим
- 1:19:45більше ризик. Інфекції під час
- 1:19:48вагітності, різне там розлади
- 1:19:51харчування,
- 1:19:52гіпоксія. В дитинстві це от якісь там
- 1:19:56травми, стреси. Потім виділяють окремо
- 1:20:00урбаністичне оточення, тобто люди, які
- 1:20:02там в селі спокійно на природі живуть. В
- 1:20:04них менша реалізація шизофренії, ніж в
- 1:20:06місті, де весь час там метро. Я знаю,
- 1:20:08там пробки і так далі. От еміграцію
- 1:20:12пов'язують як фактор ризику. У людей,
- 1:20:14які емігрували, частіше реалізується
- 1:20:16шизофренія. Тому, ну, не тільки тому. От
- 1:20:19у розвинених країнах, в принципі, в
- 1:20:22містах розвинених країн концентрація
- 1:20:24шизофреників досить велика. Можливо,
- 1:20:27завдяки ще й фактору міграції. Е,
- 1:20:29споживання канабісу. Ну, не тільки
- 1:20:31канабісу. Канабіс ми просто з вами
- 1:20:33пояснили через те, що є ендоканабіоїдна
- 1:20:35система, є рецептори. Але крім канабізу,
- 1:20:37алкогольний дебют, будь ласка, на
- 1:20:39кожному, ну, часто зустрічається. І інші
- 1:20:42варіанти психотропних
- 1:20:44речовин також є факторами ризику
- 1:20:48розвитку шизофренії. Ну, і, як бачите, в
- 1:20:50якийсь загальний висновок зробити досить
- 1:20:52важко, але я зупинюся на цій емпатії,
- 1:20:55тому що якщо ці нейрони слабкі у
- 1:20:57шизофреників, то їх треба тренувати,
- 1:21:00щоби не виникла шизофренія. Якщо є
- 1:21:02якась, не дай боже, генетична схильність
- 1:21:05до цього захворювання, щоб їх тренувати,
- 1:21:07треба один одному співчувати. І я вам
- 1:21:10дякую за увагу і відчуваю когнітивну
- 1:21:13емпатію за вашу вдячність.
- 1:21:18[музика]
About this transcript
This page contains the full transcript of Що таке шизофренія? I Василь Нагібін by IDEALIST.media, generated from the public captions YouTube serves with the video. The transcript has 11,428 words across 1,959 segments, with the original timestamps preserved so you can click any line to jump to that moment in the embedded player.
What you can do with it
Use the transcript to take notes, quote the speaker, build a study guide, generate a summary with ChatGPT or Claude via the YouTube Summary tool, or export it as a timed subtitle file with YouTube to SRT. You can also re-open it in the transcriber to translate the transcript into 100+ languages.
Free YouTube transcript tool
YouTube2Text is a free YouTube transcript generator — no signup, no daily limit. Paste any YouTube link and get the full transcript instantly, with timestamps, click-to-jump, translation to 100+ languages, AI prompts for ChatGPT, Claude, and Gemini, and exports to TXT, SRT, VTT, or Markdown.