Сергій Жадан про українське суспільство, культуру і майбутнє | CEO Club та Інститут Фронтиру — Transcript
Full transcript
- 0:03І тим не менше практично повна зала.
- 0:06Попри те, що ми в іншій локації, ніж
- 0:08звично, і над нами не
- 0:11скло і синє небо, а кілька шарів міцного
- 0:16бетону і ми під землею. Тим не менше, а
- 0:20я думаю, що ми продовжуємо існувати. Я
- 0:24думаю, що для Сергія це, напевно, дуже
- 0:25така харківська історія, бо, наскільки я
- 0:28розумію, значна частина харківського
- 0:29життя так само пішла в в андерграунд.
- 0:33І я страшенно радий, бо, по-перше,
- 0:36продовжується співпраця ее цього клабу
- 0:38інституту фронтиру з а-а обміном,
- 0:44ідеями і взаємним запиленням різних
- 0:46світів. Сергій Жадан, який сьогодні з
- 0:49нами, це людина, яка не потребує
- 0:51представлення. Сергій, кожного разу,
- 0:53коли ми спілкуємося, стає для мене, е,
- 0:55вкотре відкриттям. І я сьогодні
- 0:59попробував, е, подумати про те, які
- 1:02питання я хотів би Сергійові поставити,
- 1:05про які я би шкодував, якби я їх не
- 1:07поставив.
- 1:09І відповідно
- 1:12ми так само відкриємо можливість
- 1:14спілкування для нас всіх. Так що
- 1:17сьогодні має бути, я сподіваюся,
- 1:20розмова, яка нам трошки краще дасть
- 1:22зрозуміти, де ми і зарядити трошки наші
- 1:26батарейки впевненістю перед, е, зимою з
- 1:30великою кількістю невідомих.
- 1:33Трошки посилити нашу оту стійкість. Мені
- 1:37в Харкові останній раз казали, що
- 1:39стійкість - це слово, за яку будуть бити
- 1:40в морду. Е-е, і наскільки вже ним всі
- 1:44дістали. І
- 1:46я, напевно, хотів би почати про час,
- 1:50бо
- 1:52кілька буквально тижнів тому Ігор
- 1:54Семоволос, директор центру
- 1:56близькосхідних досліджень, а це крім
- 1:59того, що він один з провідних
- 2:01інтелектуалів українських, він а людина,
- 2:04яка вміє зв'язувати в один вузол
- 2:07розуміння того, що зараз відбувається на
- 2:08близькому сході, того, що зараз
- 2:10відбувається в Румунській протоці, того,
- 2:11що відбувається в Ізраїлі з тим, що
- 2:14відбувається ться у нас. І він спостеріг
- 2:19річ, яка, а, мені здавалося, багато хто
- 2:23її відчував і не міг сформулювати. Він
- 2:25дуже точно про це сказав, що
- 2:28Захід, Україна і Путін зетолами і
- 2:34Сідзінпінем живуть в різних часах. Захід
- 2:38живе в часі, який давні греки назвали
- 2:41Кайрос. Це лінійний час, де все як на
- 2:45вокзалі. От написано, значить, 1028, то
- 2:491028.
- 2:50>> Хронос скоріше.
- 2:51>> Та хронос, перепрошую. Хронос. Та, а я
- 2:53сказав Кайрос. Та перепрошую. Значить,
- 2:55Хронос, вибачте, як добре мати справу з
- 2:57розумними співрозмовниками.
- 2:59І
- 3:01а і цей хронос е передбачає певну
- 3:05лінійність, певну раціональність.
- 3:08Далі є Україна, яка живе в Кайросі. І
- 3:11вона живе в Кайрусі.
- 3:13Це час,
- 3:15де все зводиться в одну точку, де
- 3:19минуле, теперішнє і майбутнє присутні
- 3:24весь час. Вони переплетені між собою. І
- 3:27мене це вражає тим, що українська
- 3:30історія дуже оця теперішня українська
- 3:33сторі, таке козацьке слово вживемо. Вона
- 3:38про майбутнє більше, ніж про щось інше,
- 3:42але елементи минулого в ній постійно
- 3:44присутні. І ми, коли вдягаємо вишиванки
- 3:48чи коли співаємо своїх пісень, це не
- 3:50тому, що ми такі
- 3:51консерватори-традиціоналісти,
- 3:53бо ми можемо бути в той момент
- 3:54суперінноваційними.
- 3:56І відповідно це час України. І є,
- 4:00е, ЕОН - це є час, це вічність, в якій
- 4:05живе Путін, в якій живуть аєтолли, в
- 4:07якій живе Циідзіньпінь. Вони можуть
- 4:10почекати, вони можуть втратити мільйон
- 4:12людей, їм не страшно в тому плані. І
- 4:16переклад між цими часовими формами
- 4:19складний.
- 4:20Я його, наприклад, відчуваю кожного
- 4:22разу, коли приїжджаю десь на захід до
- 4:23західної аудиторії і пробую пояснити,
- 4:27що у нас відбувається і чому
- 4:28відбувається, і як в німецьку оптику
- 4:32всунути
- 4:34цикл інновацій, який триваєть днів. І це
- 4:37складно.
- 4:38Поруч зі мною сидить, напевно,
- 4:43один з найбільш майстерних перекладачів
- 4:46з одної часової форми в іншу.
- 4:50з одної культурної площини в іншу, з
- 4:53одної мови, сектора чи середовища в
- 4:55іншу. Як ти перекладаєш те, що
- 4:59відбувається
- 5:00в Україні міжнародною? Як ти перекладаєш
- 5:03між цими світами?
- 5:05>> Дуже приємно вас бачити. Дякую вам за
- 5:06запрошення. Фок. Я мені страшенно
- 5:09страшенно суголосний оцей оця от
- 5:12концепція цих трьохчасових
- 5:15вимірів, трьохчасових е ніби векторів. І
- 5:18те, що світ справді зараз
- 5:20розбалансований за ними, мені здається,
- 5:22це це дуже точно. І ясна річ, що як
- 5:24будь-яка метафора, ця метафора теж має
- 5:26свої там якісь недоліки та її можна ее
- 5:30контраргументувати, але тим не менше.
- 5:32Але знаєш, що я би тобі запропонував? А
- 5:33давай ми спробуємо відштовхнутися від
- 5:35того найпершого речення від речення про
- 5:38підвали, тому що мені видається та
- 5:41метафора, яка теж великою мірою нас
- 5:43зараз характеризує.
- 5:45Мені видається, що в Києві це, мабуть,
- 5:47не стоїть настільки гостро, хоча останні
- 5:49місяці Київ найбільш зараз піддається
- 5:53нападам і в Києві найбільш небезпечно. А
- 5:56в Харків зараз несподівано став таким
- 5:57курортом, куди люди приїжджають, щоб
- 5:59поспати нормально. Так, перші чотири
- 6:01роки так не було. Харків, ну, Харків
- 6:02далі обстрілюється. Це і не те, що, е,
- 6:05туди зовсім не прилітає. Щодня є якісь
- 6:06прильоти, щодня є, на превеликий жаль,
- 6:08поранені, і іноді загиблі. Але тим не
- 6:11менше, але так чи інакше Харків є дуже
- 6:14дивним,
- 6:16дуже дивною формою зараз якоїсь такої
- 6:18міської міського існування, міського
- 6:21міського от якоїсь взаємодії. Тому що в
- 6:23нас, ми от сьогодні говорили перед перед
- 6:25початком, Харків - це місто, де не
- 6:27працюють театри, ну не так, де не
- 6:29працюють театральні зали, де не працюють
- 6:31концертні зали, де заборонені великі
- 6:34культурні заходи. Але в Харкові не
- 6:36заборонені великі свята на вулицях. в
- 6:38Харкові не заборонені великі зібрання,
- 6:40скажімо, там біля торгівельних центрів і
- 6:42так далі. Це дуже дивна річ, тому що ми
- 6:44для себе витворюємо якусь таку систему
- 6:47реакції, реагування на ту війну, на
- 6:48постійну загроженість, але це нагадує
- 6:51трішки гру, тому що зрозуміло, що коли в
- 6:54Харкові оголошується повітряна тривога,
- 6:55ніхто нікуди не ховається, ніхто не
- 6:57тривожиться вже давно. Але разом з тим,
- 6:59коли ти хочеш провести отаку от зустріч,
- 7:01як тут в Харкові, ти мусиш шукати
- 7:03виключно і винятково лише підвал. І
- 7:06відповідно це така гра, гра з новими
- 7:09правилами, гра з новою реальністю, яка
- 7:11не до кінця приймається, тому що люди
- 7:13далі намагаються хапатися. Вони не
- 7:15відпускають попередню реальність до до
- 7:17воєнного. Це знаєш все-таки, якщо ми
- 7:18говоримо про Хронос, та то люди далі
- 7:20намагаються жити все-таки не в Кайросі,
- 7:22а в Хроносі, бо так природніше. Вони так
- 7:24звикли. Коли тобі 30, 40 чи тим більше
- 7:2750 чи 60 років, ти не хочеш жити в
- 7:30розламі. Ти не хочеш бути частиною
- 7:32історичних подій. Ти хочеш просто жити
- 7:34життя. Відповідно, ти намагаєшся
- 7:37намагаєшся перехитрити ці обставини. І
- 7:39ти не ховаєшся під час тривоги, ти не
- 7:42спускаєшся в підвал. І відповідно
- 7:45підвали вони лишаються лише для того,
- 7:47для чого вони лишаються? Я не знаю, для
- 7:48чого вони лишаються, тому що зрозуміло,
- 7:50що зрозуміло, що можна проводити
- 7:52концерти і театральні вистави на горі у
- 7:55великих залах. Е, от скажімо, Харків
- 7:58знаходиться приблизно тій самій
- 7:59безпековій ситуації, як Запоріжжя. В
- 8:00Запоріжжі відбуваються театральні
- 8:02заходи. в нас не відбуваються вони. Але
- 8:04це от е це дивне дивне свідчення чогось
- 8:08цього часу, коли місто так просто
- 8:10розшаровується, коли вибудовується цей
- 8:12підземний Харків. І якщо сьогодні от
- 8:15навіть на п'ятому році війни він є
- 8:17скоріше символічним, то я припускаю, що
- 8:19якщо ми будемо будемо рухатися далі, то
- 8:22по війні так чи інакше Харків буде
- 8:24зовсім інакше. Я припускаю, що під землю
- 8:28піде не лише культура, під землю піде
- 8:31економіка. підземлі вже зараз іде
- 8:33освіта, тому що більше половини
- 8:34харківських школярів навчаються в
- 8:37підземних школах. От мені доводилось
- 8:39бачитися школи, які будує Харківська
- 8:41міська влада. І це дійсно такі величезні
- 8:43приміщення з хорошою вентиляцією, з
- 8:46хорошим освітленням. Ти туди потрапляєш,
- 8:49що ти не відчуваєш, що ти в підвалі.
- 8:51Але, але ти в підвалі. І це теж дуже
- 8:53важливо, коли ти фактично
- 8:56знаходишся знаходишся не там, де ти би
- 8:58мав знаходитися. І коли ти фактично
- 9:01фактично так чи інакше от є учасником
- 9:04цих от нових нових обставин і нової
- 9:07реальності. Мені здається, це дуже якась
- 9:09важлива, гостра і наочна метафора
- 9:12сьогоднішньої нашої реальності. Оці
- 9:14підвали, в яких ми щось намагаємося
- 9:16сховати і в яких ми намагаємося якось
- 9:18існувати і неприйняття цих підвалів.
- 9:21Тому що от
- 9:23знову ж таки в Харкові нещодавно, два
- 9:25тижні тому, відбувся Октоберфест. Це
- 9:27дуже дивно пояснити. От якщо ви я не
- 9:29знаю, тут є харків'яни, немає харків'ян.
- 9:31Харківська влада зробила нещодавно
- 9:33ремонт в нашої набережної та і зробила
- 9:36Октобрфест. І під відкритим небом були
- 9:39тисячі харків'ян, молоді, людей старшого
- 9:43віку, які там святкували, які там просто
- 9:45приходили просто побути, побути разом.
- 9:46Оце от відчуття відчуття причетності та
- 9:49відчуття відчуття дотичності до чогось,
- 9:52до до спільноти, до гурту, до громади,
- 9:53відчуття того, що ти не один. воно
- 9:55виявилося і виявляється дослід набагато
- 9:58важливішим за питання умовної безпеки. І
- 10:01ось з одного боку порожні театри, з
- 10:03одного боку літературні фестивалі, які
- 10:06відбуваються в невеличких невеличких
- 10:08непровітрюваних підвалах, а з іншого
- 10:10боку величезні величезні якісь
- 10:13збіговиська людей, які просто приходять,
- 10:15щоби побути разом.
- 10:17От коли ти їздиш між різними містами, ти
- 10:20там приїжджаєш, скажімо, до Одеси чи до
- 10:22Львова чи чи ще кудись, ти відчуваєш, що
- 10:24ти вже, умовно кажучи, говориш по
- 10:26харківському,
- 10:28чи ти не можеш пояснити свій досвід?
- 10:32>> Я тобі спробую зараз сказати, я
- 10:34безперечно є таким регіональним
- 10:37патріотом. Я дуже люблю Схід. Я все
- 10:39життя фактично прожив, не від'їжджаючи
- 10:4150 км від російського кордону. Я
- 10:43народився на Луганщині, там власне жив
- 10:45до 17 років. Потім я поїхав до Харкова.
- 10:47Це своє життя живу, доросле життя живу в
- 10:49Харкові. Але, е, мені завжди видавалося,
- 10:52що це страшенно така зручна і небезпечна
- 10:55небезпечна пастка. Е, починати себе
- 10:58ідентифікувати виключно з одним регіоном
- 11:01і відповідно говорити відмінні цього
- 11:04регіону. Чому мені завжди, ну, було таке
- 11:07незрозумілим оці спроби
- 11:10галицького культурного чи історичного
- 11:12сепаратизму? Він, ясна річ, не був
- 11:14настільки настільки небезпечним, як
- 11:16східний політичний сепаратизм. Він
- 11:18загальноукраїнсько-імперський просто.
- 11:20>> Ну, він, [сміх] слухай, там ясна річ, що
- 11:21це було цікаво концепція, це було це
- 11:23було екзотично, це було цікаво, але
- 11:26зрозуміло було, що це скоріше така певна
- 11:28гра. Мені це не подобалося на Галичині,
- 11:30мені це не подобається, наприклад, на
- 11:32Закарпат чи на Буковині. І мені це
- 11:34ніколи не подобалося у нас на Сході, на
- 11:36Донеччині, на Луганщині чи на
- 11:38Харківщині. Просто, якщо, скажімо, там,
- 11:40галицький сепаратизм - це була скоріше
- 11:42ігрова концепція, то наш
- 11:45харківсько-донецький сепаратизм свого
- 11:47часу двічі та фактично ледня призвів до
- 11:50втрати державності чи до
- 11:51переформатування державності. Тому,
- 11:53повертаючись до того питання, я дуже
- 11:55люблю Харків, але
- 11:57не вважаю, що, скажімо, Харків має якісь
- 11:59преференції і що Харків має свою мову.
- 12:01Він безперечно має свої особливості. Це
- 12:03прекрасні особливості. Мені здається,
- 12:05чим більше в кожного регіону своїх
- 12:06особливостей, тим краще для нас всіх. Це
- 12:08свідчить про нашу багатовимірність.
- 12:11Але, але мені здається, що тут варто
- 12:13варто розуміти певні певні ці межі, не
- 12:16заходити за ним. А повертаючись до твого
- 12:18питання, яке ти поставив на початку, як
- 12:20го як це перекладається зараз, як
- 12:23говорити, насправді мені видається, отут
- 12:25і є зараз найбільша проблема пробувати
- 12:28ділити, навіть не так, не діли ділитися
- 12:30досвідом не важко. Ти просто ділишся
- 12:32тим, що в тебе на серці. ти говориш, ти
- 12:34намагаєшся бути щирим і тобі здається,
- 12:37що цього достатньо, щоби тебе розуміли.
- 12:39А цього недостатньо. Абсолютно
- 12:40недостатньо, тому що ми знаходимося в
- 12:43тій ситуації, де твій персональний
- 12:46досвід, ну, фактично є твоїм найбільшим
- 12:48капіталом, от твоєю найбільш найбільш
- 12:52найбільше твоїм наповненням та якось
- 12:54найбільш точною твоєю характеристикою.
- 12:56Але разом з тим, е, він тебе найбільше
- 12:59обтяжує, тому що тому що він не
- 13:02співпадає в більшості випадків з
- 13:04досвідом інших людей, як всередині
- 13:06країни, так і поза межами країни. І
- 13:08відповідно ти не розумієш, чому твій
- 13:11біль, твоя правда, твоя потреба
- 13:13справедливості, твоя потреба, е,
- 13:16гідності, чому не знаходять
- 13:17стовідсоткового стовідсоткової реакції,
- 13:20стовідсоткового якогось резонансу в
- 13:22людини, з якою ти говориш? І тут
- 13:24починається найбільший невроз. е,
- 13:28українця, як мені видається. От звідси
- 13:29мені видається ця от наша нервозність,
- 13:31звідси от наша така зачаяна агресивність
- 13:35і звідси наша вже навіть і неприхована
- 13:38травмованість. Ми намагаємося себе
- 13:40пояснити, а нам це дуже часто не
- 13:42вдається. І мені здається, це от цікавий
- 13:46цікавий поворот, е, з якого ми можемо з
- 13:49тобою рухатися далі. От ти бачиш так
- 13:52само ще ту сторону, якої не бачить
- 13:56більшість цивільних. Ти постійно
- 13:57спілкуєшся з військовими.
- 14:00І
- 14:02мені здається, що якщо говорити про
- 14:04Україну в концепції американського цього
- 14:06плавельного казана, де все перемішується
- 14:08і то враження таке, що що тепер цих
- 14:11плавальних казанів стало два. То один
- 14:14служить, інший в цивільному житті.
- 14:18І от той, що служить, от як він
- 14:22відчувається
- 14:23і як відбувається оцей переклад з мови
- 14:28тих, хто має досвід безпосередньо
- 14:29бойових дій, на мову тих, хто може і під
- 14:33обстрілами, але залишаються цивільними.
- 14:35>> Гнико, я би тобі запропонував концепцію
- 14:37двох інших плавильних казанів. Перший
- 14:39плавильний казан - це людина, українець,
- 14:41е, який чи яка протягом війни
- 14:44переміщається, не лишається на місці.
- 14:47Якщо я думаю, це першу в першу чергу
- 14:50стосується військових, тому що ти ж
- 14:51подивись, що сталося внаслідок цієї
- 14:53війни. Українці для себе вперше вперше
- 14:56побачили свою країну. Ну, хто хто до
- 14:5814-го року знав знав назву Попасна, хто
- 15:03знав назву Вовчанськ, хто знав, ну, Ізю
- 15:05можливо знали, та але от більшість цих
- 15:07містечок, міст ніхто не знав.
- 15:10Зараз воюють на сході, на півдні хлопці,
- 15:14дівчата із заходу, з півночі, з усієї
- 15:16країни. Цето це оце дійсно плавильний
- 15:18казан. Армія - це величезний сили
- 15:19оборони - це величезний казан, який
- 15:21перемішав собі регіони, ее соціальні
- 15:26різні прошарки, професійні фахові різні
- 15:28прошарки, ее інтелектуальні прошарки.
- 15:31Тому що в одному підрозділі можуть бути
- 15:33кандидати наук і можуть бути люди без
- 15:35середньої освіти. І людина без середньої
- 15:37освіти може командувати
- 15:39кандидатом наук і командувати доволі
- 15:42успішно і ефективно. Ось і це величезний
- 15:44величезний плавильний казан, який от
- 15:45зараз от він плавиться. Та зараз от
- 15:47фактично фактично військо мабуть є таким
- 15:51локомотивом суспільства, тому що там
- 15:53робиться і там апробовується те, що
- 15:57українське цивільне суспільство до війни
- 15:58собі не могло навіть е дозволити, навіть
- 16:01подумати про це не могло дозволити. Але
- 16:03так чи інакше, з чим воно зіткнеться
- 16:05після того, як військо розійдеться,
- 16:07після того, як відбудеться оця перша
- 16:09велика хвиля демобілізації і за перший
- 16:11плавильний казан, а другий плавильний
- 16:13казан, як мені видається, це такі
- 16:15казанчики, так? А це люди, які за час
- 16:18цієї війни нікуди не виїжджали. Причому
- 16:20це незалежно від того, чи це, скажімо,
- 16:22громада де-небудь на півно, ну, умовний
- 16:25Богодухів на півночі Харківщини, чи там,
- 16:27скажімо, Охтирка, чи Гадяч, чи ще якесь
- 16:30місто вздовж оцього от східно-північного
- 16:32фронтиру. Чи це, скажімо, люди, які
- 16:34живуть на Прикарпатті, на Галичині чи на
- 16:37Закарпатті. Ось вони живуть собі 4, по
- 16:40роки. В них є бачення цієї війни. В них
- 16:42є дотичність до цієї війни, тому що
- 16:43війна сьогодні стосується всіх. Всіх. В
- 16:45кожній родині, майже в кожній родині
- 16:47хтось воює. Хтось уже, на превеликий
- 16:49жаль же, на превеликий, на превелику
- 16:51біду, хтось уже загинув, або знаходиться
- 16:53в полоні, або повернувся з полону вже.
- 16:55Відповідно, ця війна стосується всіх.
- 16:57Але ці люди не бачили безпосередньо
- 17:00війни. Вони не були під бомбардуванням.
- 17:02вони не бачили ворога. Тобто для них
- 17:03війна - це все-таки щось, що до них
- 17:05приходить через певні інформаційні
- 17:07портали або через якісь особистісні
- 17:09канали. Там хтось із твоєї родини воював
- 17:12чи буде воювати. Відповідно ця різність
- 17:15різність досвідів, вона теж призводить
- 17:19до певного певної такої певної бульбашки
- 17:22та коли людина не здатна почути того,
- 17:27хто має зовсім інший досвід. І це
- 17:29потенційно, мені видається, може бути
- 17:31проблемою. Це може бути проблемою в тому
- 17:33сенсі, що от якраз перекласти досвід,
- 17:36досвіди ці, е, дуже важко, тому що тут
- 17:39недостатньо логіки, тут недостатньо
- 17:40аргументів, тут недостатньо просто
- 17:43якоїсь аргументації. Тут ще має
- 17:46включатися
- 17:48емпатія, а вона, а вона, як виявилося,
- 17:51дуже обмежена. І це теж от мені здається
- 17:54чи не найбільше розчарування українців.
- 17:56Нам то здавалося, що те та безперечна
- 17:59трагедія, та очевидна трагедія, яка з
- 18:02нами сталася і відбувається до сьогодні,
- 18:05що вона би мала викликати, ну, якесь
- 18:08стовідсоткове прийняття і стовідсоткове
- 18:11розуміння і стовідсоткову якусь
- 18:13солідаризацію з нами. А так не а так не
- 18:15не трапляється. І це, я думаю, для для
- 18:18багатьох це стало величезним шоком. Чому
- 18:21світ не настільки емпатичний? Чому світ
- 18:24не настільки чутливий? чому він не
- 18:25настільки еластичний, щоби сприйняти, от
- 18:27власне, щоби нас почути.
- 18:29>> От я дивлюся
- 18:31на досвіди війни. Е-е, вони, напевно,
- 18:37я б почав, може, навіть з ковіду, е-е,
- 18:40але дуже чітко підкреслюва підкреслювали
- 18:42те, що адаптивність сильно залежала від
- 18:44доходів. От ковід показав, що якщо в
- 18:46тебе є власний автомобіль, ти десь можеш
- 18:48собі виїжджати, щось можеш е
- 18:50злагоджувати якісь справи. А з
- 18:52громадським транспортом складно. Війна
- 18:56фактично
- 18:58прив'язала до місця проживання не тільки
- 19:02тих, хто свідомо обрав залишитися вдома,
- 19:04але тих, хто нікуди не міг поїхати.
- 19:07І от в мене питання є стосовно емпатії
- 19:11між оцими групами, тими, хто
- 19:12пересувається і тими, хто не може
- 19:14пересуватися.
- 19:15>> Нко, я такого не бачу. Ні, я якраз бачу
- 19:17зовсім інакше, що війна, е, якраз
- 19:21е не питає тебе в багатьох випадках, є в
- 19:24тебе можливості виїхати чи нема. Хочеш,
- 19:26є в тебе бажання виїхати чи нема.
- 19:28Насправді ж більшість перемі, ну, не
- 19:30більшість, я тут я неправий, велика
- 19:32частина людей, ну, тимчасово переміщених
- 19:35осіб, вони ж не з власної волі
- 19:38переміщали. Зараз в Харкові, наскільки я
- 19:39знаю, проживає десь під 300 000
- 19:42тимчасово переміщених осіб. 300 000.
- 19:45обласний центр це Івано-Франківськ,
- 19:47умовно кажучи. Та не наскільки зараз в
- 19:49Інківську живе.
- 19:50>> Зараз може 300 000 живе, до речі, після
- 19:52того живе живе,
- 19:53>> як переїхали харків'яни туди.
- 19:55>> А і що? І відповідно, ну, я не думаю, що
- 19:58всі ці люди поїхали, тому що вони могли
- 20:00соноз. Це евакуація. Це евакуація. Це
- 20:02втеча. Це коли це той випадок, коли ти
- 20:05тікаєш, кинувши все. І їх в Харкові їх
- 20:09видно. От ти бачиш людину з таким
- 20:11загубленим поглядом, не дуже добре
- 20:13вдягнену людину. соціально соціально
- 20:15неадаптовану. Бачиш, а вже в Києві, чи
- 20:18вже у Львові, чи вже там в Франківську,
- 20:21чи в Варшаві, ти бачиш людину з номерами
- 20:26ах, ти бачиш людину одягнену добре,
- 20:29доглянуту і так далі, і так далі. І
- 20:30власне питання полягає в тому, що що в
- 20:33мене е-е в мене є питання, чи ми зараз
- 20:36не маємо ще одного соціального розриву,
- 20:39де ми перестаємо розуміти один одного
- 20:41ті, хто мають можливість поставити собі
- 20:44там батарею з інвертором вдома, е, там і
- 20:47захистити себе від, значить, ризиків,
- 20:50які приходять. І ті, хто вимушені просто
- 20:53приймати свою долю такою, яко вона є. І
- 20:55якщо треба, то втікати просто в тому, в
- 20:57чому вони були одягнені. Мені здається,
- 20:59що цей соціальний антагонізм, соціальний
- 21:01розрив, він не, мені видається, не в
- 21:03цьому полягає. Не в тому, що хтось
- 21:05виїхав, хтось не виїхав. Тому що я
- 21:06переконаний, що багато людей заможніх,
- 21:08ті, які можуть собі дозволити зняти,
- 21:11винайняти нормальне житло не лише в
- 21:13Варшаві, а де-небудь в Канах чи в
- 21:16Санремо. Та все одно частина із них
- 21:18хочуть дуже поверну, хотіли би дуже
- 21:19повернутися в умовний е Харків, в умовні
- 21:23Суми, в умовний Чернігів, звідки вони
- 21:24власне поїхали. Мені здається,
- 21:26антагонізм в іншому, в тому, що сама
- 21:28війна, вона ж вона є предметом великих
- 21:32спекуляцій і проходить цей антагонізм,
- 21:35цей розрив за лінією хто воює, хто не
- 21:39воює. Це те, на чому росіяни дуже вміло
- 21:41і дуже ефективно спекулюють. І що це та
- 21:45власне тріщина, яку вони поглиблюють,
- 21:47куди вони вганяють свої кілки, щоби її
- 21:50власне розламати. Що, мовляв війна - це
- 21:52для бідних, що багаті не воюють. що
- 21:55війна - це для тих для безправник, що
- 21:57війна - це взагалі про безправність,
- 21:58війна - це про соціальну
- 22:00несправедливість. І це та тема, яка,
- 22:03можливо, до 14-го року не сильно
- 22:05поделювалася в українському суспільстві,
- 22:06хоча проблеми ці були задавнені, зачаяні
- 22:08і зрозуміло, що про них слід було
- 22:10говорити ще й тоді. А зараз війна просто
- 22:13багато цих речей, по-перше, а
- 22:14підсвітила, по-друге, вони частково
- 22:16відповідають дійсності, а по-третє, ну,
- 22:19наш ворог з цим дуже міло працює.
- 22:22Відповідно, відповідно те, що війна - це
- 22:24для бідних, це вже навіть ті, хто
- 22:26підтримує Україну, навіть ті, хто
- 22:28підтримує сили оборони України, навіть
- 22:30ті, хто виступає і далі за українську
- 22:32державність і виступає проти російської
- 22:34агресії, все одно це сприймається вже як
- 22:36якась даність. Це вже навіть не не
- 22:37обговорюється. І всі ці
- 22:40численні, багаточисленні
- 22:43випадки, коли мобілізуються, приходять
- 22:47добровольцями люди з бізнесу, коли
- 22:49бізнес вкладає просто величезні кошти,
- 22:51коли служать служать умовні капіталісти,
- 22:55та не просто служать, воюють, та все
- 22:57одно це перебивається цією загальною
- 22:59тезою про те, що все-таки війна, війна -
- 23:02це для бідних.
- 23:03От
- 23:05як це, на твою думку, буде
- 23:08впливати далі? Тобто, дивись, я навіть
- 23:11сказав би, що це розчарування, воно є
- 23:13навіть всередині сил оборони. От ми
- 23:16маємо оці брендовані підрозділи, які е-е
- 23:20там можуть інакше управлятися, в них е
- 23:24там е-е краще побудовані системи е
- 23:29взаємодії, вони можуть бути краще
- 23:31забезпеченими і так далі, і так далі, і
- 23:32так далі. Тобто навіть в силах оборони
- 23:34ми маємо ці розриви.
- 23:36>> Яник, це все погляд зовні. Всередині
- 23:39цього всього. Всередини цього всього
- 23:41немає. Тому що ти можеш бути в мовній
- 23:43трійці або ти можеш бути в мовній
- 23:45бригаді тероборони і ти можеш почувати
- 23:49себе як захищеним, забезпеченим,
- 23:51навченим, так і незахищеним,
- 23:52незабезпеченим і ненавченим. Це все дуже
- 23:54індивідуально. Це залежить від твого
- 23:55безпосереднього командира, твого
- 23:57взводного, ротного твого.
- 23:59>> Тобто солдофонщина є навіть в
- 24:00брендованих підрозділах. Ти можеш
- 24:01сказати?
- 24:02>> Безречно. Тому що солдафонщина - це не
- 24:04щось прописане в статуті Збройних сил
- 24:06України чи національної гвардії України.
- 24:08Солдафончина - це просто особисті
- 24:11персональні людські якості твого
- 24:13командира. Вона там починається і там її
- 24:16зазвичай можна якось е припинити,
- 24:19вирвати та викорінити.
- 24:21В мене принаймні таке відчуття. Мені
- 24:24здається, що те, про що ми говоримо, це
- 24:26соціальне незадоволення і відчуття
- 24:29соціальної несправедливості, там не
- 24:30національної, не історичної
- 24:32несправедливості. те, що ми із, е,
- 24:34Хроноса опинилися в Кайрусі. Та а саме
- 24:37соціальної несправедливості - це
- 24:39задавнена, це от міна уповільненої дії,
- 24:43яка вже є в українському суспільстві і
- 24:45яка обов'язково спрацює. Вона почне
- 24:48працювати рівно в той момент, коли
- 24:50президент України підпише закон про
- 24:52наступні вибори, президентські і
- 24:54парламентські. От тоді все це просто
- 24:56відразу працює, закумулюється і все це
- 25:00все це великий великий виклик буде для
- 25:02суспільства.
- 25:03І в цьому можна знайти і об'єктивне
- 25:06об'єктивне пояснення, об'єктивне
- 25:07виправдання і те, що з цим будуть
- 25:08працювати наші вороги, і те, що з цим
- 25:11буде працювати політикум. Я навіть
- 25:12взагалі не сумніваюсь. Те, що
- 25:14представники різних політичних сил
- 25:16спробують це використати на свою
- 25:17користь. Ну, це вже очевидно зараз.
- 25:20Навіть зараз, коли в нас фактично
- 25:21відсутній політичний процес в країні, та
- 25:24але будь-яка заява чи будь-який жест, чи
- 25:27будь-яка політична ініціатива, ну, або
- 25:29ініціатива, яка бодай якось претендує на
- 25:31політичне забарвлення, вони відразу ж
- 25:33відразу показують, що повернення до
- 25:37політичного процесу, ну, це буде
- 25:39боротьба за виживання. Ніхто не буде ні
- 25:41з ким рахуватися, ніхто не буде
- 25:43враховувати суспільний інтерес. всі
- 25:45будуть максимум максимум витиснути з
- 25:48оцього суспільного незадоволення,
- 25:50суспільного стресу, суспільного страху,
- 25:52суспільної втоми.
- 25:53>> Знаєш, я от дивлюся на ее те, яким чином
- 25:57е-е відбувалися три майдани українські.
- 26:01Це Революція на граніті, Майдан
- 26:03Помаранчевий і Євромайдан. І дивлюся, як
- 26:07зараз виглядали оці картонкові протести.
- 26:10І одна з речей, яка вражає - це те,
- 26:12наскільки раціональними
- 26:14е-е були ті, хто протестували
- 26:17і як змінювалася,
- 26:20як змінювалися настрої. Тому що, е, там
- 26:23спочатку це був вибух, е, незгоди з
- 26:26відставкою Федорова, а потім
- 26:28виявляється, що Федоров, значить, не
- 26:31такий, як його собі малювали, значить, в
- 26:34уяві. А потім виявляється, що, значить,
- 26:37ніби відбулися інші перестановки, які
- 26:40важливі. Значить, і там Сирський ее
- 26:42відійшов, прийшов драпатий і от е
- 26:47питання того, щоби втримати розуміння,
- 26:50де є е яка сторона на оцьому полі ее
- 26:57вуличному, на оцьому полі політичному
- 26:59потребує, ну, такого не бінарного
- 27:02сприйняття світу, не чорно-білого. Тобто
- 27:04ти мусиш розуміти, що є градієнти, що
- 27:06історія насправді, а складніша, що життя
- 27:10складніше. І отут в мене питання є в
- 27:12тому, е-е, чи на твою думку є так само
- 27:16розриви між тими, хто зберігає
- 27:19спроможність до оцього складного
- 27:20мислення і тими, хто пішов в дуже просте
- 27:24мислення, в рефлекторне мислення, в
- 27:26мислення власне яке де людина може собі
- 27:31сказати, що мені настільки болить, що я
- 27:33готовий вже йти в ресентимент, в образу,
- 27:35в в злість, в помсту, значить, в
- 27:39безвідповідальність і так далі. і так
- 27:40далі.
- 27:41>> Ну та безперечно, мені видається такий
- 27:43розрив є. І він він він, можливо, зараз
- 27:47і не найважливіший, не найболючіший, але
- 27:49він присутній. І тут же річ в тому, що
- 27:51люди, які, як ти кажеш, мислять,
- 27:53намагаються мислити системно,
- 27:54намагаються мислити стратегічно,
- 27:56намагаються враховувати
- 27:58державний інтерес, національний інтерес,
- 28:00ну, вони зараз в дуже програшній
- 28:01ситуації, тому що, ну, вони змушені,
- 28:04вони змушені не проговорювати якісь
- 28:08якісь популістські речі, якісь речі,
- 28:10які, ну, їм би могли дати якісь
- 28:13додаткові бали.
- 28:14>> Ну, але дивися, ти завжди був людиною,
- 28:16яка добре розуміла вулицю. Ти завжди був
- 28:19людиною, яка от знаєш і питання твого
- 28:23там дискурсу становлення, і питання
- 28:25того, що ти писав і Воршеловград, і і це
- 28:28все питання того, яким і твоя музика, і
- 28:33значить ті, до кого вона пільна. Е-е це
- 28:38все питання того, що такі розриви, вони
- 28:41в Україні були весь час. І от завжди
- 28:43було складно там продавати стратегію
- 28:45там, де потребується просте коротке
- 28:47рішення. А от що зараз, як це зараз
- 28:49виглядає в порівнянні з тим, що було
- 28:51раніше?
- 28:51>> Є ж одна докорінна відміна, яка полягає
- 28:55в тому, що в нас зараз війна, в нас
- 28:57воєнний стан і відповідно дуже багато
- 28:59речей подобається нам, не подобається
- 29:02нам, хочеться нам чи не хочеться нам,
- 29:03вони не корелюються з питанням
- 29:05демократії, з питанням, наприклад,
- 29:06свободи слова, свободи свободи виражень
- 29:09і так далі. Тому що так чи інакше війна
- 29:11багато речей обмежує. Можна це називати
- 29:14цензурою, можна це називати
- 29:15тоталітаризмом, можна це називати
- 29:17узурпацією влади, але, ну, це так було в
- 29:19всіх країнах, які воювали, які
- 29:20знаходилися в цьому стані стані війни.
- 29:23Ну, багато речей просто ти не можеш собі
- 29:24дозволити, інакше це буде самогубство. І
- 29:26як ти говориш про відчуття вулиці, ну,
- 29:28мені здається, я не втратив цього
- 29:29відчуття вулиці. І саме тому я би не
- 29:31ставив один ряд студентське голодування
- 29:34себреволюцію на граніті майдан
- 29:35четвертого року, майдан 13-го року і
- 29:38картунку картонкові протести. Я би не
- 29:40ставив оці майдани, які були, вони мали
- 29:43власне фантастичну єдність тих, хто
- 29:46дивився стратегічно і тих, хто їх
- 29:47підтримував.
- 29:47>> Мен здається, річ навіть не в тому. Мені
- 29:48здається, річ в тому, що це були дійсно
- 29:51революційні ситуації, що це були
- 29:53революції.
- 29:55Ми ж можемо крім цього згадати ще кілька
- 29:58якихось більш-менш [прочищення горла]
- 30:00масових успішних тривалих резонансних
- 30:03акцій, вуличних суспільних акцій, які
- 30:04були, які, ну, не стали революцією.
- 30:07Можна згадати Україну безкучо. Та і ну
- 30:09от з об'єктивних, як на мене,
- 30:11об'єктивних причин ця акція, яка ніби за
- 30:14нею під нею були об'єктивні підстави,то
- 30:17були причини виходити на вулицю,
- 30:18протестувати проти проти чинної влади,
- 30:21але воно не спрацювало, тому що
- 30:23>> податковий майдан 2011
- 30:25>> податковий майдан, мовний майдан, знову
- 30:28ж таки, ці картонкові
- 30:31акції, протести. Та знову ж таки, мені
- 30:33видається, що дуже добре, що суспільство
- 30:35виходить і висловлює свою позицію. Мені
- 30:38здається, за будь-якої ситуацію це
- 30:39краще, ніж ко ніж ми ніж коли
- 30:41суспільство мовчить. Але ну не з усього
- 30:44не з усього може виродитися, народитися
- 30:46революція. Революція все-таки
- 30:48з'являється тоді, коли, ну, коли справді
- 30:52проблема закладена чи, скажімо, запит
- 30:55виходить суто поза межі якоїсь
- 30:57політичної, соціальної, культурної,
- 30:59мовної, релігійної чи ще чи регіональної
- 31:02групи, коли це справді перетворюється на
- 31:04запит цілого суспільства. Це це
- 31:07неможливо спрогнозувати. От я
- 31:09переконаний, що революційну ситуацію
- 31:10неможливо спрогнозувати і неможливо з її
- 31:13можна пробувати провокувати, але це
- 31:15скоріше скоріш за все скоріше за все
- 31:18призведе до невдачі. Я знаю, що я дуже
- 31:20добре пам'ятаю
- 31:22жовтень, початок листопада, здається, ее
- 31:2513-го року. І коли були ці такі доволі,
- 31:29доволі такі невпевнені, доволі такі
- 31:31немасові якісь виступи студентів за
- 31:34євроінтеграцію проти президента
- 31:36Януковича, перед тим влітку були мовні
- 31:38протести, туди приходили якісь сотні,
- 31:41кілька сотень активіст, яких ми всі
- 31:43знали в обличчя насправді. І відповідно,
- 31:45відповідно влада мала більш ніж
- 31:48впевнений вигляд. ситуація видавалася
- 31:51фатальною,
- 31:52ситуація якихось можливих змін не не
- 31:55проглядалася в майбутньому. Я пам'ятаю,
- 31:57в мене то було якесь інтерв'ю в Харкові
- 32:00і ми говорили говорили з фахівцями і з
- 32:04журналістами. Вони говорили непідписання
- 32:07Януковичем є оцього от акту про
- 32:09євроінтеграцію, про асоціацію те нічого
- 32:12не дасть. Це не призведе до жодних
- 32:13наслідків. Я казав: "Давайте почекаємо".
- 32:15Цілком можливо, що це призведе до
- 32:17наслідків. Не те, щоби я в це вірив, але
- 32:18я казав, що насправді ситуація настільки
- 32:21настільки хитка і настільки от помежова,
- 32:24настільки от вона, наприклад, от
- 32:25фронтирна, та що от все це може в
- 32:27будь-який момент просто вилитися в
- 32:28великий соціальний вибух.
- 32:30>> Ну от ти говориш про напругу, е, яка
- 32:34вилиється в момент, коли знову
- 32:37відновиться повноцінний політичний
- 32:38процес.
- 32:40А мене цікавить, чи справді це так, бо я
- 32:44бачу, що за той час збудовано багато
- 32:48інституцій, які дають можливість цю
- 32:51енергію
- 32:53вже не в революцію, а в еволюцію.
- 32:56суспільне мовлення, наприклад, та яке не
- 32:59дає монополізувати ее інформаційний
- 33:03простір і яке дає можливість бути тим,
- 33:06хто хоче бути в полі, скажемо так,
- 33:09доказових новин, доказової інформації,
- 33:11вони можуть бути в цьому полі. чи,
- 33:14наприклад, антикорупційна система, яка
- 33:17спроможна когось ее, значить, е, ее,
- 33:22примусити лякатися наслідків свого
- 33:25беспределу, чи, е, наприклад, розуміння
- 33:30того, що навіть під час війни люди
- 33:32можуть вийти на вулицю. І от мені
- 33:34здається, що що ми будуємо цю таку
- 33:37систему стримувань противаг нову, яка
- 33:39якраз може перейти в нову якість після
- 33:42того, як політичний процес відновиться.
- 33:45В тебе немає цього відчуття? Так.
- 33:46>> Ні-ні, з одного боку, я з тобою згоден,
- 33:47безперечно, ми зараз, мабуть, ну, зовсім
- 33:51інакше, ніж ми були в 13-му році. Це
- 33:53зовсім інше суспільство. Я не скажу
- 33:55краще чи гірше, але скоріше в більш
- 33:59більш навчене, більш досвідчене. Це то
- 34:01суспільство, яке справді, справді в
- 34:03нього загострені якісь рефлекси
- 34:05самозбереження. І те, що багато людей,
- 34:07які сьогодні мають свою політичну
- 34:09позицію, налаштовані, скажімо, там, от
- 34:11критично, наприклад, стосовно чинної
- 34:13влади, все одно не розуміють правильно,
- 34:15ну, вони виставляють для себе
- 34:17пріоритети, де головним пріоритетом є
- 34:20збереження державності. Це то так чи
- 34:22інакше це певний компроміс, так чи
- 34:23інакше це певне наступання та собі на
- 34:26горло з розумінням того, що є все-таки
- 34:29речі більш важливі і пріоритеті має
- 34:32збереження бути збереження от контуру
- 34:34нашої державності, контуру нашої нашої
- 34:36суб'єктності. А вже в межах цього
- 34:38контуру потім по війні можна щось
- 34:40робити. Якщо цей конкурс контур зараз
- 34:42розвалиться, якщо він трісне, ну
- 34:44фактично фактично от ти тоді можеш бути
- 34:46міністром, е, чи секретарем державним
- 34:50де-небудь в уряді, який буде в екзилі та
- 34:53де-небудь в Варшаві, чи де-невіть в
- 34:54Празі чи де-навіть в Лондоні, але ну що
- 34:56це тобі дасть? Що це кому дасть?
- 34:58>> Просто тут, розумієш, мені здається така
- 35:01річ, от чому я говорю про неминучість,
- 35:05неминучість оцього протистояння і
- 35:07неминучсті загострення ситуації. Ми
- 35:10страшенно от попри те, що ти ніби я
- 35:13говорю, що ти доросліше суспільство,
- 35:16відповідальніше суспільство, але все
- 35:17одно ми далі лишаємося страшенно
- 35:19страшенно вразливими і страшенно
- 35:20беззахисними емоційно, психологічно
- 35:23через інформаційні канали, через те, що
- 35:26ми знаходимося саме в цьому
- 35:27інформаційному полі. Ти згадав суспільне
- 35:30мовлення за великої поваги, за великої
- 35:32любові, без жодного знецінення, але ну
- 35:35ти ж не можеш порівняти рейтинги
- 35:37Суспільного з рейтингами
- 35:38Telegram-каналів. чи з рейтингами,
- 35:40скажімо, там,
- 35:42>> але це питання так само про те, що є не
- 35:43тільки кількісний, але так само якісний
- 35:45вплив. Тобто, умовно кажучи, від того,
- 35:47що твою музику чи твої вірші читали там,
- 35:51умовно кажучи, в певний момент кількасот
- 35:54чи кілька тисяч людей, е, з точки зору
- 35:56трансформаційного процесу це не було
- 35:59нецінне. Тобто ці сотні чи тисячі людей
- 36:02пізніше розвинулися в десятки тисяч і в
- 36:05мільйони. І зараз там, значить, твоя
- 36:08творчість є, напевно, одною з найбільш
- 36:11масових в країні. Розумієш? Ну, це це
- 36:14загалом ти говориш просто це мені
- 36:15видається, та мені видається це трішки
- 36:17не по не до порівняння, тому що ти
- 36:20говориш про вплив культури, який
- 36:24зазвичай є просто невидимим. Це от, ну,
- 36:26недаремно існує це то значення м'яка
- 36:29сила. Та
- 36:29>> вона справді існує, але її дуже важко
- 36:32замірити, дуже важко її якось
- 36:34соціологічно означити. скажімо, ну,
- 36:35зрозуміло, що, е, до того, як Шевченка
- 36:40дозволили дозволили в а коли його
- 36:43дозволили? В Радянській Україні його
- 36:44дозволили, да, по-справжньому. І він
- 36:46почав видаватися мільйонами накладів. Та
- 36:48до того його прочитали ну дуже мало
- 36:50людей. Умовного Олеся Гончара за його
- 36:53життя прочитали значно більше людей. Але
- 36:54в історичній ретроспективі та ну
- 36:56зрозуміло, що вплив Шевченка не до
- 36:58порівняння з впливом Олеся Теренчевича
- 37:00Гончара. Тому, що культура трішки інакше
- 37:02впливає і трішки інакше ее нею просякає
- 37:06суспільство. А політика ее політика
- 37:08працює зовсім інакше. І політика - це
- 37:11>> безперечно, це це питання моменту. Це ну
- 37:13політичний проект можна створити
- 37:14дослідно за два-три місяці і отримати
- 37:17отримати якийсь результат і ти його
- 37:19будеш бачити. Цей результат тобі буде
- 37:21прописаний в відсотках. Цето ти не можеш
- 37:24порахувати вплив Шевченка в відсотках чи
- 37:27вплив Франка в відсотках. Ну ніяк. Ну,
- 37:29навіть і всі ми читали Шевченка Франка,
- 37:32але це інакше трішки вимірюється.
- 37:34Натомість вплив тієї чи іншої політичної
- 37:36партії, популярність тієї чи іншої
- 37:37політичної партії і присутність в
- 37:39парламенті чи, скажімо, місцевих органах
- 37:42влади дуже легко. Просто наочно можна
- 37:44подивитися після кожних виборів,
- 37:45порахувати відсотки.
- 37:47>> Я спостерігаю два феномени, які
- 37:51певною мірою суперечать один одному.
- 37:53Одна з речей, яку я спостеріг з
- 37:56середовища своїх студентів,
- 37:59це те, що коли в мене в аудиторії сидить
- 38:01там 20-30 студентів і вони розмовляють,
- 38:05я перестав розуміти, хто звідки. Тобто
- 38:09всі розмовляють українською мовою
- 38:12певним, я би сказав, якимось усередненим
- 38:15каноном української. А людина, яка
- 38:20чудово володіє мовою, може бути з
- 38:21будь-якого регіону України.
- 38:24І з'являється така, значить, масовість у
- 38:30це проникність української культури. З
- 38:32іншого боку,
- 38:34>> унітарність
- 38:35>> певна певна така унітарність. Та з
- 38:37іншого боку, коли я ее подорожую, я
- 38:41помічаю наскільки е зникли макрорегіони.
- 38:45От немає більше сходу, тому що Харків і
- 38:48Дніпро - це дуже різне. От і стає
- 38:52інакшім з кожним з кожним роком. Та що
- 38:56там Львів і Івано-Франківськ так само
- 38:58живуть на різних планетах, там Вінниця і
- 39:00Житомир і так далі. Тобто це все, е,
- 39:03незалежно від того, чи вони сусіди, чи
- 39:05вони в, е, одній якійсь там групі, не
- 39:07знаю, там, наприклад, Подільській, чи
- 39:09Поліській, чи чи там Галицькій, чи ще
- 39:12якісь, чи вони в різних, е, тим не менше
- 39:15починають з'являтися оці е чіт чіткіше
- 39:19ідентифіковані місцеві культури. Як ти
- 39:22бачиш цей процес, е, власне на Сході? От
- 39:25сфокусо, якщо сфокусуватись на Сході, бо
- 39:28міста проходять через якісь неймовірні
- 39:32трансформаційні процеси, а і з Києва чи
- 39:37з Правобережжя складно собі уявити, що
- 39:39відбувається в Сумах. Складно собі
- 39:41уявити, що відбувається там, наприклад,
- 39:44в Харкові. І, наприклад, якщо порівняти,
- 39:48ну, я би сказав, що там Харків і Одеса,
- 39:50які раніше, наприклад, соціологічно за
- 39:52багатьма параметрами були подібними,
- 39:55зараз вони, ну, дуже відрізняються за за
- 39:58атмосферою, за політичними
- 39:59спрямуваннями, за тим, як виглядає
- 40:02осмислення війни і всього, що
- 40:04відбувається довкола і так далі. Як ти
- 40:05це бачиш?
- 40:06>> Якщо дозволиш, я би зупинився на двох
- 40:09моментах. Перше, це ця унітарність, яку
- 40:11ми з тобою згадали. Я з тобою абсолютно
- 40:13згоден. Зараз, коли бачиш молодих людей,
- 40:15це от покоління
- 40:17покоління, це вже навіть і не перше
- 40:19покоління незалежності, ну, тих, кому
- 40:20зараз 17, 18, 19, 20, ті, хто є, мабуть,
- 40:23найбільш активним споживачем
- 40:26актуальної культури. Вони ходять на
- 40:27концерти, на фестивалі, на вечори. Е,
- 40:30незалежно від результа від регіону. Та
- 40:32так ти їх важко зідентифікувати
- 40:35регіонально. Єдине, що в мене є інша
- 40:38інша примітка. Ти говориш: "Всі вони
- 40:40говорять українською". В моєму випадку
- 40:42всі вони говорять російською.
- 40:44>> Ну там, можливо, крім Львова,
- 40:45Франківська, от дійсно заходи України. І
- 40:48це це дуже дивна річ. Це, знову ж таки,
- 40:49я зараз там не намагаюся це якось
- 40:51висміяти чи не намагаюся якось подати як
- 40:55відсутність якихось змін, але от куди
- 40:57зараз не приїдеш, можливо, тому що зараз
- 40:59російська мова більш гостро впадає, ну,
- 41:01ти за за нею чіпляєшся вухом. І
- 41:04незалежно від того, чи це Черкаси, чи це
- 41:06Київ, чи це, чи це де останнім часом
- 41:10був, ну, от Сумщина,
- 41:13Дніпропетровщина, Харківщина, вони всі
- 41:16говорять російською мовою між собою.
- 41:18Вони до тебе підходять, вони є чистою
- 41:20українською та просять підпис, щось там
- 41:22говорять просять підписатися, передати
- 41:25вітання татові чи старшому брату, який
- 41:26знаходиться в силах оборони України.
- 41:28>> І це вони говорять українською. Так,
- 41:29>> от все це вони говорять українською.
- 41:31Тобто для них це от офіційна мова. Зараз
- 41:32як знаєш, як в Радянському Союзі було
- 41:34все навпаки. Да. Ти підійшов, ти мав
- 41:36говорити офіційно собою, ти міг говорити
- 41:38вже так, як ти і говорити, а зараз все
- 41:40навпаки. Себто українська стала
- 41:42офіційною, але вона для них не стала,
- 41:45себто вона для них є рідною. Вони її
- 41:46знають. Це для них не є щось чуже, вони
- 41:48їй там не соромляться, але вони не не
- 41:49говорять. Вона не стала для них повсяк,
- 41:51вона не стала для них побутовою. І мені
- 41:53здається, це ще от цей от момент не
- 41:56переходу, цей момент ще певної такої
- 41:59ненасичення, ненасичення цих от змін. Е,
- 42:02насправді це такий доволі доволі хиткий
- 42:03момент, який який може вивести до
- 42:05будь-якого результату.
- 42:05>> Ну, якщо я правильно розумію е оці
- 42:08маятникові тенденції трансформаційні, то
- 42:11мусить бути відкат.
- 42:12>> Ну та ясна річ. І плюс, ну, зрозумі, ну,
- 42:15мені зрозуміло, як люди, як людині, яка
- 42:17працює з дітьми, та, ну, все своє, все
- 42:20своє життя я педагог, я і викладав, і ми
- 42:23з 14-го року працюємо з дітьми та
- 42:26зокрема з дітьми Донеччини, Луганщини,
- 42:28Харківщини. Зрозуміло, що сьогодні
- 42:31оце от мовне питання, воно ще ж
- 42:34наклалося на питання цього підліткового
- 42:37несприйняття, на підлітково, на
- 42:38підліткове бунтарство. От нам свого часу
- 42:41пощастило, коли ми були підлітками,
- 42:43тінейджерами.
- 42:44>> Ми бунтували українською.
- 42:45>> Ми бунтували українською, тому що це
- 42:46була мова бунту. Тому що от якщо ти був
- 42:49проти комуністичної партії, проти
- 42:51умовного Горбачова, проти умовно
- 42:53умовного Радянського Союзу, ти говорив
- 42:55мовою народного руху України. Зараз для
- 42:58них
- 42:59>> зараз це антижаданівська контркультура.
- 43:01Так,
- 43:01>> ну фактично, да, да, да, так і є. І
- 43:03розумієш, для них, ну, причому не те, що
- 43:06антитежаданівська, тому що вони ж то
- 43:07читають, вони то читають, слухають.
- 43:08мається на увазі, це скоріше ні, ну, для
- 43:11них українська це є мовою, мовою
- 43:15дорослих. І відповідно вони ж вони
- 43:18протестують не так проти мови, як проти
- 43:20дорослих. Якщо дорослий у них не
- 43:22викликає, не викликає в них
- 43:23несприйняття, відповідно вони не
- 43:25приймають все, що є в дорослому, його
- 43:26ідеологію, його мову, його спосіб життя,
- 43:30його цінності передусім. Та і
- 43:31відповідно, та от зараз так наклалося.
- 43:33Це, ну, це дуже дивно, тому що це час
- 43:35війни і, ясна річ, хотілося, щоб було не
- 43:37так, але, ну, зараз це так. Як воно буде
- 43:40далі, подивимось. От ти вулицю
- 43:43відчуваєш, ти відчуваєш оцих молодих
- 43:45людей. Я соціологічно дивлюся на
- 43:49популяцію молодих. Я розумію, що нас
- 43:52чекає величезний розрив, е, в
- 43:55майбутньому, коли, е, одного дня, е-е,
- 43:59на одну працюючу людину в українському
- 44:01суспільстві буде е більше двох, можливо,
- 44:05ближче до трьох непрацюючих.
- 44:08Е солідарна пенсійна система,
- 44:10нереформовані
- 44:11системи соціальної підтримки. І раптом
- 44:15держава скаже молодим людям: "Ну, а ви
- 44:17тепер от беріть і тягніть на собі всіх
- 44:20цих пенсіонерів і так далі, і так далі".
- 44:21Я можу собі уявити, що як тільки буде
- 44:24стояти питання про підвищення податків,
- 44:27то в певний момент молоді люди скажуть:
- 44:29"Чекайте, чекайте, чекайте, а чому ми
- 44:31маємо платити за те, що ви свого часу не
- 44:34зробили зміни, які були необхідні?" Ти
- 44:36бачиш оцей протест, який може пізніше
- 44:39політизуватися? І ти бачиш там
- 44:42суб'єктність політичну? Ти бачиш там
- 44:43якісь ознаки?
- 44:44>> Ні, я поки що не бачу. Я, знаєш, зробив
- 44:46би крок назад там, де ти сказав, що це
- 44:48як ти сказантижадання, що я контролюю.
- 44:50Насправді ти розумієш, ні, якраз е
- 44:52>> ти розумієш, що я іренізував. Так,
- 44:53>> я ні-ні, я чудово розумію. Просто я
- 44:55намагаюся пояснити. Це не те, що от мене
- 44:56зачепило, я намагаюсь пояснити, що це не
- 44:58так. Я просто справді бачу, що це не
- 45:00так. І тут річ там не в мені особисто і
- 45:02там не в умовному, ну, в умовному
- 45:04Вакарчуку чи в умовному хлинку. Якраз
- 45:06мені видається для цього молодого
- 45:07покоління, яке зараз виростає.
- 45:08українська культура - це якраз є е
- 45:11якоюсь зоною, зоною платформою певної
- 45:14нормальності, певної чесності і певної
- 45:17прийнятності України як такої. А вже
- 45:19українська політика чи українська
- 45:21державність такою зоною не є. Вже там
- 45:24вони починають не довіряти, вже там вони
- 45:26починають сумніватися, вже там вони
- 45:28починають протестувати. Відповідно
- 45:30культура є оцією певною певною такою
- 45:32перехідною зоною, певним порталом, де ці
- 45:35діти приходять до українства. Та а далі
- 45:38на той бік вони вони не поспішають
- 45:40виходити, тому що ну насправді зараз
- 45:43скільки там доводиться бути на якихось
- 45:45концертах, фестивалях, вечорах, там
- 45:47переважно молодіжна аудиторія. Дуже
- 45:49молода аудиторія. От я я просто дивлюся
- 45:50і це це сталося в 22-му році. Я дуже
- 45:53добре пам'ятаю цей момент, коли ми в
- 45:5522-му році поїхали із собаками після
- 45:57першої певної паузи, коли вже
- 45:59повномасштабка тривала десь півроку, ми
- 46:01вирішили поїхати по пограти якісь
- 46:03концерта. Ми до цього щось не було. у
- 46:05нас такої можливіст ми поїхали і ми
- 46:07раптом дуже здивувалися, тому що зали
- 46:09були наповнені молоддю, просто
- 46:11підлітками, студентами, іноді навіть
- 46:12школярами. І це було несподівано. В нас
- 46:15такого ніколи не було. І ми бачимо, що
- 46:17для них це дуже важливо. І це от за ці
- 46:194, по роки не те, що не не зменшилося,
- 46:21скоріше збільшується. То дійсно
- 46:23аудиторія стає все більш юною, все більш
- 46:25володою. І для них от це їхня культура,
- 46:29це якраз от їхній спосіб висловлення
- 46:32своїх емоцій. Але це зовсім не означає,
- 46:35що вони приймають, наприклад, позицію,
- 46:37позицію держави як такої, позиції влади,
- 46:39як такої, і позиції до своїх батьків,
- 46:40наприклад. Якраз от вони можуть приймати
- 46:42позицію там улюбленого музиканта,
- 46:44письменника, режисера, лідера суспільної
- 46:46думки, умовно там, блогера та як вони,
- 46:49але батьки при цьому, які говорять ті
- 46:51самі речі, що говорять і блогери, і
- 46:53письменники, для них в них будуть
- 46:55викликати певне несприйняття,
- 46:56>> певне відторгнення. Так,
- 46:57>> безперечно. Та і це і це дуже знаєш така
- 47:00дуже тонка річ, з якою з якою треба
- 47:03працювати вже сьогодні.
- 47:03>> А ти бачиш відмінності от знову ж таки
- 47:05між там умовним Харковом, умовною
- 47:07Одесою, умовним Дніпром, умовним Львом?
- 47:10>> Не бачу, не бачу. Ну, чесно кажу, ну,
- 47:12ясна річ, що слухай, ну, є якісь речі,
- 47:13які там передаються з родини, з ее з
- 47:18школи. Во, ну, вони безперечно є. Там це
- 47:21мовне питання, це там ставлення, ну,
- 47:23наприклад, до церкви. Та але в цілому то
- 47:27ні. І що на Сході, що на Заході є велика
- 47:30кількість молодих людей, які готові
- 47:32включатися в якісь суспільні рухи, там,
- 47:34наприклад, всі ці вишколи, патріотичне
- 47:36виховання, підтримка підрозділів,
- 47:39активізм, ще щось. є велика кількість
- 47:41молодих людей, які є соціально
- 47:44пасивними, вони цим цим в принципі не
- 47:47цікавляться, але в цілому я не бачу аж
- 47:51такої якоїсь великої відмінності. І це
- 47:53знову ж таки, знаєш, до того питання, з
- 47:54якого ми з тобою почали, до цих от
- 47:56плавильних казанів. Мені здається, що
- 47:57зробила ця війна, вона дійсно нас усіх
- 48:00сильно перемішала. І зараз, ну, ну не не
- 48:04так важливо, ти з Тернополя чи з
- 48:06Краматорська. Головне, що ти робиш і чи
- 48:08ти відповідаєш за свої слова і за свій
- 48:10вчинки.
- 48:11>> Оце чи ти відповідаєш за свої слова і за
- 48:13свої вчинки, це така дуже
- 48:16знову ж таки намацальна річ. Та це таке
- 48:19дуже конкретна відповідальність.
- 48:21>> І тут я би хотів, щоб ми перейшли так
- 48:24само в ще одну сферу. Це бізнес.
- 48:26>> А якщо ти дозволиш перебити тебе, ти
- 48:28поставив питання і обіцяв на нього
- 48:29відповісти і не встиг відповісти про
- 48:31Харків.
- 48:32>> Та так та що, мені здається, це теж це
- 48:35надзвичайно цікава річ. Я знову ж таки,
- 48:37е, зрозуміло, що в мене є цей
- 48:39регіональний патріотизм. Я Харків дуже
- 48:40люблю, але мені здається, що незалежно
- 48:42там від моєї до нього любові чи любові
- 48:45моїх друзів,
- 48:47є сьогодні в Харкові така річ, яка його
- 48:49трішки вирізняє. Це така заглибленість і
- 48:52причетність людей, які там живуть до
- 48:53міста. Це, знаєш, така показова,
- 48:56демонстративна і при цьому дуже щира
- 48:59прив'язаність до цього міста. От я
- 49:00думаю, ну, я припускаю, ви всі з цим
- 49:02стикались, коли людина з Харкова, вона
- 49:03говорить Харків, видно, як в неї горять
- 49:05очі. Знову ж таки, за цим стоїть не
- 49:08просто любов там до своїх вулиць чи
- 49:11певний там сентимент чи певна
- 49:12ностальгія, а за цим стоїть справді
- 49:14певна позиція, тому що Харків з огляду
- 49:17на ситуацію, з огляду на своє
- 49:19розташування, з огляду на свій статус, з
- 49:21огляду на своє місце, е, він став чимось
- 49:25більшим, ніж просто географічний
- 49:26географічна крапка. Та Харків - це
- 49:28справді таки
- 49:30певна фортеця. От тобі говорили, що за
- 49:32слово стійкість будуть бити. Та в
- 49:33>> Харкові вже слово фортеця викликаєте
- 49:35певне вторгнення, але це дуже точне
- 49:37слово, слово, яке дуже точно пояснює
- 49:39Харків, тому що він перетворився на таку
- 49:40фортецю, яка собою фактично прикриває
- 49:43весь лівий берег. От він він же ж
- 49:46фактично зараз є не просто обласним
- 49:48центром, він є регіональним центром,
- 49:50тому що, ну, до початку Великої війни
- 49:52він був центром і для частин Луганщини,
- 49:54для частини Донеччини. Зараз він от
- 49:56собою, ну, він він перекриває Полтаву,
- 49:58захищає Полтаву, він захищає Дніпро, він
- 50:00захищає захищає мости, він захищає
- 50:03власне весь лівий берег. І я думаю,
- 50:06багато хто це відчуває. І оце от сам це
- 50:10те теж те, про що ти говорив, вибір
- 50:12залишитися в Харкові чи повернутися в
- 50:14Харкові, це це не просто про
- 50:17житлову площу, це не просто про
- 50:19квартирне питання, це ще про твою
- 50:21позицію, це ще про твою готовність.
- 50:24готовність цю позицію якось
- 50:25продемонструвати і відповідати за неї,
- 50:27ну, своїм чином, своїм життям, тому що,
- 50:29ну, ти фактично знаходишся не просто
- 50:31прифронтовій зоні, а Харків - це
- 50:32прифронтове місто. І от багато хто теж,
- 50:34ее, до кінця цього не розуміє. В нас це
- 50:36це накладає як свої, ясна річ, мінуси,
- 50:39тому що в Харкові зазвичай прилітає, а
- 50:41потім починається повітряна тривога.
- 50:43Так, і свої плюси, тому що ми в
- 50:45прифронтовій зоні і нам в останню чергу
- 50:47вимикають світло, гази і воду. І
- 50:50відповідно Харків,
- 50:52Харків для себе переписує свою історію.
- 50:55Він перетворюється дійсно таке більше,
- 50:57ніж місто. От у нас наша міська влада
- 50:59розвісила по по місту такі
- 51:03плакати: "Харків більше, ніж місто".
- 51:04Воно звучить трішки претензійно і не
- 51:06зовсім з хорошим смаком, але ну в цьому
- 51:09є певна певна доля правди. Сьогодні в
- 51:11час війни, в час цього от великого
- 51:13розламу, в час оцього от нашого е
- 51:16потрапляння в це вікно можливостей
- 51:18оцього от Кайроса, так та от Харків
- 51:21дійсно несподівано несподівано набув
- 51:24додаткових функцій, додаткового статусу,
- 51:27додаткової ваги. І очевидно, ну, мені
- 51:30очевидно вже тепер, що це не зміниться
- 51:33по завершенню війни. скоріше, навпаки,
- 51:34для Харкова буде величезний величезне
- 51:37оце от вікно можливостей і величезне
- 51:40величезні підстави для виборів, тому що
- 51:42державний кордон ніде не зникне. Е, наш
- 51:44сусід ніде не зникне і оця от
- 51:47фронтирність Харкова теж ніде не зникне.
- 51:49Якщо це, скажімо, в умовах Російської чи
- 51:51Радянської імперії
- 51:53Харків як фронтир, він був містом між
- 51:56Москвою, Кримом, Кавказом і Києвом, то
- 51:59зараз фактично
- 52:01поки що поки що все це відрізано, крім
- 52:05Києва. Та але ця отфронтирність
- 52:07збереглася, ця перехресність,
- 52:09порубіжність Харкова збереглася.
- 52:10Відповідно з цього, як мені видається,
- 52:12буде вибудовуватися все. буде
- 52:14вибудовуватись регіональна політика,
- 52:16безперечно, яка зараз просто на низькому
- 52:18старті, яка зараз на паузі, тому що, ну,
- 52:20в нас нема в Харкові, як як і в
- 52:22Чернігові, як і в Києві, і у Львові,
- 52:24політичного життя немає. Є влада, яка є
- 52:27обраною і яка виконує свої обов'язки. І
- 52:29є очікування того, що буде далі. Я
- 52:32думаю, що це позначиться, безперечно
- 52:33позначиться на економіці, тому що,
- 52:35очевидно, економіка буде перезапускатися
- 52:38з урахуванням передусім оцієї
- 52:40отфронтирності і можливих можливих
- 52:42загроз. Тобто, ну, навряд чи, тобто,
- 52:45напевне, напевне в Харкові не будуть
- 52:47відбудовуватися заводи гіганти. Вони
- 52:49нікому не потрібні, але будуть
- 52:51будуватися якісь інші заводи. Що це буде
- 52:54за промисловість? Чи буде вона пов'язана
- 52:56з військово-промисловим комплексом?
- 52:57Скоріш за все, так? Як вона буде
- 53:00функціонувати, хто буде працювати, хто
- 53:02буде інвестором. Це насправді це
- 53:03величезне величезне питання про майбутнє
- 53:06місто, тому що от саме там от і ну буде
- 53:10відповідь, чи Харків буде розвиватись,
- 53:11чи буде певна стагнація, чи він буде от
- 53:14закапсульований, чи це буде далі місто
- 53:16фортеця, чи все-таки ця фортеця
- 53:17перетвориться на місто Порт. Це
- 53:20безперечно буде позначатися на
- 53:22культурному ландшафті міста. А
- 53:24культурний ландшафт - це не лише театри,
- 53:25які знову почнуть працювати. Ну,
- 53:27очевидно, вони колись почнуть працювати.
- 53:29Це і мовна ситуація. Це питання освіти,
- 53:31яке для Харкова зараз неймовірно болюче,
- 53:33тому що Харків був містом студентів. В
- 53:35Харкові до повномасштабки навчалося десь
- 53:38під 400 000 студентів. 400, як два
- 53:40Івано-Франківська. Так,
- 53:41>> ну просто цих молодих людей просто
- 53:44фізично не буде далі.
- 53:45>> Е, або навпаки вони будуть. Ну чому не
- 53:47буде? Ти ж розумієш, що в Харкові далі
- 53:48лишається,
- 53:49>> тому що тому що демографія.
- 53:51>> Я тобі скажу таку річ. От я спілкуюся з
- 53:53багатьма ректорами та намагаємося
- 53:56працювати, підтримувати
- 53:58наші університети. І вони перші роки
- 54:01війни дуже нарікали, тому що, ясна річ,
- 54:03що впав в набір студентів. Виїхали всі
- 54:06наші іноземні студенти, які були
- 54:08важливою статтею міського бюджету. Їх
- 54:10немає. Всіх цих індусів, в'єтнамців,
- 54:13китайців, африканців. Вони виїхали всі
- 54:15відразу перші тижні. Але вузи тоту
- 54:18збереглися. І ось цього року, мені
- 54:21здається, от я говорив з ректором нашого
- 54:25університету Академія міського
- 54:26господарства і з нашою пані Тетяною
- 54:28Кагановською, ректоркою Каразіна, із
- 54:32нашою Юра академією. Ну, на говоря, що
- 54:33ситуація якось вирівнюється, що
- 54:35повертаються ті цифри, які були кілька
- 54:37років тому, що багато моли молодих
- 54:40людей, попри те, що це навчання онлайн,
- 54:42попри те, що постійні загрози, попри те,
- 54:44що в навчатися складно, якщо ти не
- 54:48приходиш в аудиторію, все одно вони
- 54:49воліють лишатися вдома і навчатися в
- 54:52Харкові. І мені здається, це важлива
- 54:54запорука, тому що, ну, по-перше, освіта
- 54:56це так, мені загалом здається, що, ну,
- 54:58е, база України майбутнього - це, ну,
- 55:01по-перше, сила оборони, по-друге, це
- 55:02українська освіта. Тому що так чи
- 55:03інакше, це от кадри, які які зараз
- 55:05формуються, які так чи інакше будуть
- 55:07завтра складати основу цього
- 55:09суспільства, робочу основу цього
- 55:10суспільства, ефективну основу цього
- 55:11суспільства. І для Харкова це особливо
- 55:13болюче питання. Очевидно, воно теж буде
- 55:15якось трансформуватися. І щойно, щойно
- 55:18ми зможемо говорити про Харків як про
- 55:19мирне, повоєнне місто,
- 55:21>> е, там, очевидно, почнуться в системі
- 55:23світи якісь надзвичайно цікаві процеси.
- 55:26Плюс, знову ж таки, і це, мені здається,
- 55:28дуже важливо, ми зараз, ну, дуже гостро
- 55:31відчули пов'язаність
- 55:33пов'язаність
- 55:35освіти безпосередньо з практичним
- 55:37життям, все то з економікою, коли коли
- 55:40ти навчаєшся не просто для того і тебе
- 55:42розглядають не просто як людину в
- 55:44університеті, як людину, яка отримає там
- 55:46та посвідчення студента, який закінчив
- 55:48яку це диплом, а тепер розглядають як
- 55:51кадр. Тобто тебе розглядають як робочі
- 55:53руки, як мізки. І відповідно зараз з
- 55:56того, що я бачу, багато бізнесів, це вже
- 55:59ми переходимо до питання бізнесу, багато
- 56:01бізнесів полюють за студентами з деякими
- 56:03нашими вузами просто напряму, наприклад,
- 56:05наші айтішники просто виловлюють
- 56:06студентів ще на стадії, коли вони
- 56:09знаходяться в студентських аудиторіях. І
- 56:12що цікаво, військо зараз починає теж
- 56:14працювати з вузами, тому що розуміють,
- 56:15що там от їхні майбутні кадри. Плюс оця
- 56:19реформа в системі освіти, пов'язана з
- 56:23пов'язана із технічною освітою, це ж теж
- 56:25про майбутній ринок, теж про майбутню
- 56:28заповнюваність, заповнюваність ринку
- 56:30праці.
- 56:31>> А я тепер от підвішуємо цю рушницю на
- 56:34стіну з ее
- 56:37бізнесом. Е все-таки тепер заверну в
- 56:41Харків. е-е місто. Е-е, от я кілька
- 56:45разів приїжджав і кожного разу чув про
- 56:48те, як відчутно в очах тих, хто живе в
- 56:51Харкові, змінилося місто, як змінилася
- 56:54мова, як змінилося відчуття, як
- 56:57змінилися е політичні чи, ну, принаймні
- 57:01ті е публічно проявлені політичні
- 57:04погляди і так далі. А чи ти можеш
- 57:07описати от ці зміни з 22-го року по
- 57:1025-й? Як як виглядає, е, нова харківська
- 57:15політична свідомість? Як виглядає е оцей
- 57:19ландшафт політичний чи геополітичний
- 57:21навіть у Харкові?
- 57:22>> Ну, мені видається, про Харків важко і
- 57:24майже неможливо говорити об'єктивно,
- 57:27тому що багато речей, вони справді
- 57:29диктуються і пояснюються передусім
- 57:31ситуацією, оцим от моментом. Та ми
- 57:33знаходимося в стані війни. Відповідно
- 57:35дуже багато речей зараз просто
- 57:36елементарно на паузі. Тобто цей
- 57:38краматорський таксист в 2015 році
- 57:40слухає, якою мовою ти говориш, і тоді
- 57:42видає тобі таку версію реальності. Да.
- 57:44Ні, ні, ні, ні, не так, розумієш, тут не
- 57:46йдеться про пристосуванство і не йдеться
- 57:48про оче якусь таку, знаєш, гнучкість.
- 57:51Ні, не про це. Я знаю, що зміни
- 57:52відбуваються і вони, як мені видається,
- 57:54глобальні і вони незворотні і це
- 57:56стосується всього. Це стосується і зміни
- 57:59політичного самоусвідомлення, і зміни
- 58:01економічної доцільності, економічних
- 58:03розвитків і мовного питання. Це теж
- 58:05стосується. Я скажіть, що нам би всім,
- 58:06ну, я думаю, що нам би всім хотілося,
- 58:08щоби Харків на п'ятий рік
- 58:10повномасштабної війни все-таки заговорив
- 58:12українською. Він не заговорив
- 58:14українською. Ну, так само, як більшість
- 58:15інших наших міст не заговорили
- 58:16українською. Але, слухай, я як людина,
- 58:19яка все своє доросле життя прожила в
- 58:21Харкові, я просто фізично відчуваю
- 58:23наскільки, як набагато більше стало
- 58:26українською мовою, як вона наростає.
- 58:28Вона наростає просто з кожним місяцем. І
- 58:31очевидно, що це, знаєш, це той вектор,
- 58:32який вже не зупиниш. Може бути якийсь
- 58:34спад, може бути якесь прискорення. Я
- 58:37переконаний, що щойно в нас нормально
- 58:39запрацює система освіти. Цей процес буде
- 58:42прискорений.
- 58:42>> Слухай, а якщо взяти як мірило ставлення
- 58:46до державності, ти думаєш, що Рубікон
- 58:48перейдено?
- 58:49>> Я думаю, що він теж рухається в бік
- 58:52прийняття державності, але не, ну, не
- 58:54перейдено до конечно. Я думаю, що далі є
- 58:56частина харків'ян, для яких головним
- 58:57ворогом і головним винуватцем, ну,
- 59:01винуватцем цієї війни є все-таки
- 59:02українська держава. От якщо
- 59:04>> я не скажу, що їх більшість, я не скажу,
- 59:05що їх дуже багато, але є певна кількість
- 59:08цих мешканців міста, регіону, громадян
- 59:11України, які не є ворогами України, які
- 59:13там, ну, не є, вони не кликали росіян,
- 59:16але от для них далі держава є певним
- 59:20потенці є певною потенційною загрозою.
- 59:22Тобто в цьому сенсі
- 59:23>> держава чи українська суб'єктність? Ну,
- 59:26українська держава така, яка собі все
- 59:28виключає українську владу, українську
- 59:30інституційність, українську
- 59:32суб'єктність, украї українську ідею,
- 59:34українство як таке. Тобто оце все, що
- 59:36пов'язано, от все, що пов'язано з словом
- 59:38Україна, воно викликає певну не навіть
- 59:41ні сама саме то українство можливо і ні,
- 59:44а все-таки оця от офіційна
- 59:45інституційність, державність і і влада.
- 59:49Тобто це така потенційна загроза, якій
- 59:51краще не довіряти, краще все-таки
- 59:53покладатися на себе. Ну, а так всі вони
- 59:55люблять Україну. Ніхто ж ніхто ж проти
- 59:57цього не виступає.
- 59:58>> От Харків пережив шок перших днів
- 1:00:02повномасштабного
- 1:00:04нападу. Одеса цей шок мала відкладений
- 1:00:08після того, як бо Одеса якийсь час була
- 1:00:11захищена власне цими торгівельними
- 1:00:14домовленостями. І відповідно в момент,
- 1:00:17коли масштабні обстріли почалися, люди
- 1:00:19вже не були в такі, ну, не мали такого
- 1:00:24гострого сприйняття того, що
- 1:00:25відбувається. Ти Одесу трохи знав через
- 1:00:27свою дружбу з Ройдбурдом. Ти Одесу, ти в
- 1:00:30Одесі часто бував? От якщо порівняти
- 1:00:31Харків і Одесу, де ти бачиш оцю різницю
- 1:00:34власне в оцьому геополітичному чи
- 1:00:38вимірі, чи вимірі ставлення до
- 1:00:40української ідеї як такому? Це ж мені
- 1:00:42важко давати оцінку Одесі, тому що я там
- 1:00:44ніколи не жив так серйозно. Я я там
- 1:00:46завжди був туристом. Відповідно я боюся
- 1:00:49боюся наговорити якихось
- 1:00:52речей, які не відповідають дійсності.
- 1:00:54Просто в чому головна відмінність? В
- 1:00:55тому, що харків'яни бачать ворога. Ну
- 1:00:58лінія фронту от дослівно дослівно 20 км.
- 1:01:01Цебто коли працює артилерія в центрі
- 1:01:03міста, це чути. Артилерія воно не
- 1:01:05долітає, але чути. Коли почалась
- 1:01:08повномасштабна війна, харків'яни, які
- 1:01:10жили на верхніх поверхах і чиї вікна
- 1:01:13виходили на північ, вони бачила, як з
- 1:01:14Білгорода вилітала ракета. Цето це було
- 1:01:17видно просто. Білгород він був там за
- 1:01:19городом. От його з 12-го, з 15-го повер.
- 1:01:22От в мене була квартира на початок війни
- 1:01:24на 16-му поверсі. Ну от ми бачили все це
- 1:01:27наш світлове шоу в небі Харкова першого
- 1:01:30літа. Відповідно в Одесі цього немає. Ну
- 1:01:32і слава Богу, що немає. І відповідно оця
- 1:01:34все-таки дистанційованість, вона вона
- 1:01:36приводить до певної е до певної
- 1:01:38аберації, коли ну та ніби прилітає і
- 1:01:41ніби ніби знищуються будинки, гинуть
- 1:01:44люди, але ти не бачиш ворога. Відповідно
- 1:01:47відповідно тобі його ще потрібно
- 1:01:49сформулювати цей образ. О, хто по тобі
- 1:01:51стріляє? Ти не бачиш умовного росіянина?
- 1:01:53От в Харкові, Харків зараз, я не знаю,
- 1:01:55ви бачили цю новину.
- 1:01:57Зайшов росіянин із диверсант, зарізав
- 1:02:01п'ятьох бійців, здається. 72-ї бригади.
- 1:02:03Хартійці його взяли в полон. Він просто
- 1:02:05зажов в Харків. Оце от він фізично
- 1:02:07зайшов своїми ногами, передягнувшись і
- 1:02:09його в Харкові само піймалося. То лінія
- 1:02:12фронту - це не є якась абстракція. Це
- 1:02:14ЛБЗ - це не є щось із новин. Ти його
- 1:02:16бачиш. І оці от військові, які
- 1:02:18наповнюють, начинюють собою місто, та це
- 1:02:20теж не не певна абстракція. Вони вони ж
- 1:02:22не просто несуть службу, вони воюють,
- 1:02:24вони заїжджають в місто поснідати,
- 1:02:26поопідати, попратися і їдуть на лінію
- 1:02:27фронту. Відповідно війна є от
- 1:02:30реальністю. Я думаю, що це харків'ян,
- 1:02:32попри те, що, ясна річ, всі втомилися,
- 1:02:34ясна річ, що притупилося багато
- 1:02:35рефлексів, рефлекс самозбереження
- 1:02:37зокрема, а все одно це постійно тримає в
- 1:02:40тонусі війна. Ось вона тут, війна не
- 1:02:42десь далеко прилітає не звідкись,
- 1:02:44прилітає от звідси. Ти можеш побачити,
- 1:02:45звідки прилітає. Відповідно, в цьому
- 1:02:47велика відмінність. Ну, а далі є
- 1:02:48відмінності, ну, мабуть, історичні,
- 1:02:51можливо, ментальні, я не знаю, знову ж
- 1:02:52таки, от ментальність Одеси мені важко
- 1:02:54схопити.
- 1:02:57Натомість, як про ментальність Харкова,
- 1:02:59ну, мені здається, я можу собі дозволити
- 1:03:01говорити, проживши там 3035 років.
- 1:03:06Просто для мене Харків завжди було
- 1:03:07містом з дуже чіткою, зримою очевидною
- 1:03:11українською основою. Цебто все, що там
- 1:03:13було імперське, все, що там було
- 1:03:14радянське, воно було привнесено, воно
- 1:03:16було наносне, воно було не своє. воно
- 1:03:18воно туди принеслося і воно там
- 1:03:20інсталювалося, воно там якось е його там
- 1:03:23намагалися прищепити і залишити.
- 1:03:25Відповідно, мені особисто було завжди
- 1:03:27зрозуміло, що в разі чого Харків зробить
- 1:03:29обов'язково проукраїнський вибір і тут
- 1:03:31не може бути жодних якихось варіантів.
- 1:03:33Ну, так воно і сталося. Так воно сталося
- 1:03:35і в четвертому році, так воно сталося в
- 1:03:3814-му році, так сталося 22-му році. І
- 1:03:40тому для мене особисто тут Харків жодних
- 1:03:42якихось несподіванок б не зробив. Це
- 1:03:44було видно. Інша річ, що, е, оця от
- 1:03:47певна історична специфіка, політична
- 1:03:51специфіка регіону, ясна річ, вона
- 1:03:52накладала свої відбитки і, е, ну, іноді
- 1:03:55іноді це все викликало якісь
- 1:03:57занепокоєння, але, але не сильні.
- 1:03:59>> Оці 300 000 людей, які ти кажеш, що ти
- 1:04:01що можна побачити на вулицях. І, е, я
- 1:04:04пригадую, е, ще час, коли, е, кордон між
- 1:04:10так званими ДНР, ЛНР був відносно
- 1:04:13прозорим до там
- 1:04:16до 20-го року. І, якщо я не помиляюся,
- 1:04:1940 000 людей в день його перетинало. А,
- 1:04:23і тоді був величезний інформаційний
- 1:04:27обмін між тим, що відбувалося на
- 1:04:29неокупованій території і тим, що
- 1:04:30відбувалося на окупованій території.
- 1:04:33Як зараз виглядає погляд в життя
- 1:04:37окупованих громад, в життя окупованих
- 1:04:39територій? Що ми про них знаємо? Що ви
- 1:04:42про них знаєте? Що що ви про це знаєте,
- 1:04:45як харків'яни таке, що не знають інші
- 1:04:47українці?
- 1:04:48>> Я думаю, ми про них знаємо дуже-дуже
- 1:04:51мало, щоб не сказати, що ми про них
- 1:04:52нічого не знаємо. Я дещо знаю.
- 1:04:56>> Пам'ятаєш цей фільм? Жо вірити не можна
- 1:04:57нікому. Мені можу і просто я з моя то
- 1:05:01мала Батьківщина, вона окупована і
- 1:05:02відповідно в мене там залишились друзі,
- 1:05:04знайомі і час від часу якісь інформації
- 1:05:06отримую. Я розумію, що ну насправді ця
- 1:05:09інформація, вона страшенно суперечлива,
- 1:05:11вона дуже рвана, фрагментарна, що
- 1:05:13насправді зараз
- 1:05:16якось створити створити більш-менш
- 1:05:18об'єктивне об'єктивне бачення того, що
- 1:05:20відбувається на окупованих в окупованих
- 1:05:23районах Харківщини, Донеччини чи
- 1:05:25Луганщини, мабуть, неможливо.
- 1:05:27От я особисто чую, ну, дуже різні взаємо
- 1:05:31якісь взаємовиключні якісь речі. А так в
- 1:05:34цілому
- 1:05:35в цілому, я думаю, немає якоїсь візі. Ти
- 1:05:38ж, я не знаю, ти зауважив, не зауважив.
- 1:05:39В принципі, мені здається, ми
- 1:05:41знаходимося в дуже дивному, дуже дивній
- 1:05:44цій точ точці нашого, нашого часу та
- 1:05:47наших, нашого вікна можливостей, коли,
- 1:05:50ну, фактично інформації стає все менше,
- 1:05:52все більше лишається якихось каналів,
- 1:05:56каналів для пропаганди, для
- 1:05:58ідеологічного накачування, для
- 1:06:00налякування, для розпалювання тривоги і
- 1:06:03так далі.
- 1:06:03>> Більше туману війни.
- 1:06:05>> Е, себто, ну, ми зараз фактично
- 1:06:06знаходимося в тумані. в цьому тумані
- 1:06:08лише там деякі деякі маяки, на які ти
- 1:06:10можеш озигратися. Ну, наприклад, ну там
- 1:06:12от, ну, ми отримуємо зранку новину, що е
- 1:06:15Трамп скасував скасував санкції проти
- 1:06:19Росії. Ну, очевидно, це новина.
- 1:06:20Очевидно, це відповідає дійсності. А от
- 1:06:22ми там читаємо про якісь спалені спалені
- 1:06:25заводи, збиті збиті якісь літаки, і ти
- 1:06:28до кінця не не впевнен, що це
- 1:06:29реальність. І відповідно, відповідно, це
- 1:06:32якісь такі речі, які можна потвердити,
- 1:06:34їх можна навіть побачити через, е, якісь
- 1:06:36там камери стеження чи супутники. Та а
- 1:06:40що говорити про настрої в окупованому,
- 1:06:43наприклад, Сватовому чи настрої в
- 1:06:45окупованому Северодонецькому, мені
- 1:06:47здається, це просто зараз неможливо
- 1:06:49отримати якусь більш-менш цілісну,
- 1:06:52більш-менш об'єктивну інформацію.
- 1:06:53>> Ти собі якось намагаєшся уявити, як може
- 1:06:57виглядати оця зустріч?
- 1:07:01людей з різних боків ЛБЗ, тих, хто
- 1:07:05провели роки, роки в окупації і тих, хто
- 1:07:10провели роки в оцих динамічних змінах
- 1:07:13сучасної України. І я собі можу можу
- 1:07:16дуже чітко уявити при я собі чудово, ну,
- 1:07:19в голові іноді собі це придумаю, що я
- 1:07:21повертаюся до себе додому в ті місця, де
- 1:07:24я виріс. Я припускаю,
- 1:07:27припускаю, можливо, це трішки
- 1:07:29заоптимістично, що це би і не мало
- 1:07:30викликати аж надмірних проблем. Тому що,
- 1:07:34розумієш, ми говоримо з точки зору
- 1:07:35людей, людей, які мають свою позицію,
- 1:07:39які мають свої якісь переконання, які
- 1:07:41щось весь цей час роблять на підтримку
- 1:07:44оцих переконань. Натомість, як більшість
- 1:07:46людей, ну, якоїсь чіткої візії не мають.
- 1:07:49Вони просто є заручниками цього
- 1:07:51соціального якогось життя. Та, ну,
- 1:07:53сталась війна, частина людей там
- 1:07:54залишилось. Хто був ідейний, хто мав
- 1:07:56якісь якесь бачення, хто хотів
- 1:07:58захищатися, вони виїхали, вони
- 1:08:00захищаються, вони щось роблять. А
- 1:08:01більшість людей залишились не тому, що
- 1:08:03вони Росію люблять. Просто вони вони
- 1:08:04цієї зміни то великою мірою не помітили.
- 1:08:06Вони не помітять, коли Україна назад
- 1:08:07повернеться.
- 1:08:08>> Це така версія тутейшості.
- 1:08:10>> Ну, великою то мірою. Так, це я розумію,
- 1:08:11що я мабуть не дуже не дуже добре говорю
- 1:08:13про цих людей, але, ну, мій досвід п
- 1:08:15підказує, що для людей, для більшості
- 1:08:18людей це буде просто чергова зміна
- 1:08:20влади.
- 1:08:21Тобто, умовно кажучи, як той анекдот про
- 1:08:25людину, яка прожила все життя в одному
- 1:08:27будинку і була в п'яти державах. Тобто
- 1:08:29>> Так, так, десь так. Я розумію, що більше
- 1:08:33проблем, що проблеми будуть людей, які
- 1:08:35мали свою позицію, наприклад, тих
- 1:08:37українців, які пішли воювати за сили
- 1:08:40оборони України, чи навпаки пішли
- 1:08:42воювати за армію Російської Федерації.
- 1:08:44Ось там, я думаю, все буде набагато
- 1:08:46складніше. Це буде, я думаю, і це буде
- 1:08:49дуже драматично. отам будуть проблеми.
- 1:08:51Але і знову ж таки, мені видається, що в
- 1:08:54цілому оце, знаєш, оце бажання
- 1:08:56залишатися, бажання нічого не змінювати,
- 1:09:00воно абсорбує оці якісь радикальні
- 1:09:02позиції. Тому я припускаю, що коли що
- 1:09:05якби, наприклад, українська влада,
- 1:09:08українське
- 1:09:10законодавство, український суд і
- 1:09:12українське військо повернулися ви на,
- 1:09:15наприклад, наступного року на умовно
- 1:09:17Луганщину чи Донеччину, то це би не
- 1:09:18призвело до партизанської війни, це би
- 1:09:20не призвело до диверсій, це би не
- 1:09:22призвело до якихось соціальних виступів.
- 1:09:25На твою думку, оцей метаболізм
- 1:09:27українського
- 1:09:28суспільного життя, він спроможний
- 1:09:30перетравити ее я би навіть сказав, не
- 1:09:34скептичне, а вороже ставлення до ее
- 1:09:37оцієї української ідеї української
- 1:09:40суб'єктності чи ідеї української
- 1:09:41державності, яка
- 1:09:42>> тому що мені видається українська
- 1:09:44державність, вона здатна перет вже
- 1:09:46здатна перетравити будь-яке
- 1:09:48несприйняття, будь-яке відторнення,
- 1:09:50будь-яку будь-яку опозиційність.
- 1:09:51Все-таки з мені видається загалом, от
- 1:09:53дивлячись на всю цю ситуацію, яка з нами
- 1:09:55відбувається, що для нас найбільшою
- 1:09:58удачею і таким великим щасливим випадком
- 1:10:02стало те, що росіяни почали цю війну
- 1:10:04лише в 14-му році, вже тоді, коли наша
- 1:10:07держава так чи інакше встигла встигла
- 1:10:09реалізуватися, встигла відбутися.
- 1:10:11>> Ну, тут в залі присутній, е, Сергій
- 1:10:14Евтушенко. Ми разом з ним були в 2006
- 1:10:16році на саміті НАТО в Ризі, де е-е тоді
- 1:10:24Україна була від одного один підпис від
- 1:10:27набуття чле плану з набуття членства в
- 1:10:30НАТО. Цей membersih action план. І я от
- 1:10:33собі уявляю, що якби це сталося, то
- 1:10:37цілком не виключно, що в 2008 році була
- 1:10:40би не Грузія, а Україна. І тоді, власне,
- 1:10:42питання полягає в тому, що може ми і не
- 1:10:46змогли би втриматися, тому що
- 1:10:48>> та власне ми, знаєш, ми іноді іноді не
- 1:10:50до кінця усвідомлюємо,
- 1:10:52якою тонкою лінією ми проходили в 90-х
- 1:10:55на початку нульових років. От згадай
- 1:10:58тузлу, згадай події в Криму в 90-х
- 1:11:00роках, згадай це все. І насправді це ми
- 1:11:04були просто за крок, е, за крок від
- 1:11:06розвалу. Якби тоді росіяни пішли на
- 1:11:09ескалацію, я думаю, що тоді би тоді би
- 1:11:12ні на нам би нічого не вдалося.
- 1:11:13Все-таки, розумієш, якби це не звучало
- 1:11:17ретроградно, якби це не звучало
- 1:11:19консервативно, але ну людство,
- 1:11:22суспільство поки що не вигадало нічого
- 1:11:25більш захисного для суспільств, ніж
- 1:11:27держава. І відповідно, знаєш, от держава
- 1:11:30вона ж, знаєш, як оцей от китайський
- 1:11:32дерев'яний черевичок. Ти туди
- 1:11:33ногустовуєш, да, і потім вона твоя нога
- 1:11:35виростає ппі вона під нога
- 1:11:38підлаштовується під під форму взуття, а
- 1:11:40не взуття під форму ноги. Тобто держава
- 1:11:43- це цей черевик. І відповідно Україна,
- 1:11:46українське суспільство за за цей час
- 1:11:48воно все-таки підлаштувалося під форми
- 1:11:49держави. І держава, ясна річ, може
- 1:11:51викликати багато несприйняття, багато
- 1:11:53якихось закидів, багато претензій. Я
- 1:11:55думаю, що ці претензії ще будуть
- 1:11:57озвучені. Але в цілому, в цілому чому
- 1:12:00українцям вдалося і вдається і вдасться
- 1:12:03відстояти себе в цій ні? Тому що вони
- 1:12:05великою то мірою захищають державу. Там
- 1:12:06>> перший раз з тобою би не погодився і би
- 1:12:08сказав, що скорше українці адаптували
- 1:12:11державу під своє суспільство. Тобто я я
- 1:12:14не думаю, що тут є у нас з тобою ця
- 1:12:18місце місце непогодження насправді. Та
- 1:12:20зрозуміло, що з купою з купою зауважень.
- 1:12:23Зрозуміло, що українці не приймають
- 1:12:25корупцію. Зрозуміло, що в українців є
- 1:12:27дуже багато питань, наприклад, до
- 1:12:30теперішньої, до минулої, до позаминулої
- 1:12:32влади і до наступної теж буде дуже
- 1:12:34багато. І це питання будуть не просто
- 1:12:35тактично питання, що от ви нам щось
- 1:12:37обіцяли, ви не не здійснювали, це будуть
- 1:12:38стратегічні питання, що ми хочемо іншу
- 1:12:40державу і ця держава буде якось
- 1:12:42будуватися, вона буде далі далі якось
- 1:12:44вибудовуватися руками суспільства. те,
- 1:12:46що українці витворили цю таку от
- 1:12:48парадоксальну, але на надзвичайно дієву
- 1:12:50конструкцію, коли е коли не е держава
- 1:12:55фактично забезпечує суспільство і його
- 1:12:58потреби, а суспільство забезпечує
- 1:13:00державу через державні інституції,
- 1:13:02забезпечує себе саме. Тому що, подивись,
- 1:13:04у нас же най найцікавіші, найуспішніші
- 1:13:06кейси - це коли приватні ініціативи,
- 1:13:08громадські ініціативи поєднуються з
- 1:13:10державними ініціативами. В принципі, у
- 1:13:12нас є успішні громадські ініціативи,
- 1:13:14приватні, бізнесові, але от там, де є
- 1:13:16оця от оце поєднання, де є ця синергія,
- 1:13:18там відбуваються якісь дивовижні речі. Я
- 1:13:21думаю, що це є наш шлях і це є якась
- 1:13:23наша модель. І відповідно те, що в нас
- 1:13:26був час, в нас був час наростити м'язи,
- 1:13:28м'язи державності, ну, це нас і
- 1:13:30врятувало. І це нас врятує. Це те, що
- 1:13:32росіяни ніколи не розуміли, не
- 1:13:33розуміють. І оскільки, ну, вони не
- 1:13:35здатні до якоїсь рефлексії, вони цього
- 1:13:37ніколи не зрозуміють. І це, знову ж
- 1:13:38таки, наш шанс на перемогу. От я перед
- 1:13:40тим, як передати мікрофон до зали, я би
- 1:13:44ще одне питання тобі хотів поставити про
- 1:13:46релігію.
- 1:13:48А я постійно про це думаю, дивлячись на
- 1:13:52результати Всесвітнього дослідження
- 1:13:53цінностей, яке показує, як ее змінюється
- 1:13:58ее позиція України відносно інших
- 1:14:01держав. І ее це дослідження має
- 1:14:06секулярність чи релігійність як один з
- 1:14:07важливих критеріїв. І тут, е-е,
- 1:14:11виявляється, що, ну, фактично видно з
- 1:14:14цього дослідження, що комунізм фактично
- 1:14:16був не ідеологією, релігією. Тобто,
- 1:14:19іншими словами, релігія, в якій, е,
- 1:14:22гріхом є прояв суб'єктності, в якій ти
- 1:14:25мусиш бути пасивним, в якій патерналізм,
- 1:14:27власне, пояснює. Це є це є основна суть
- 1:14:31цієї релігії. І от якщо дивитися на
- 1:14:33патерналізм, як на е таке е мейнстрімне
- 1:14:38суспільне явище, чи ти бачиш, що війна
- 1:14:41завдає а-а е удару по патерналізму і
- 1:14:46люди вимушені ставати е активнішими,
- 1:14:49вимушені брати за себе відповідальність,
- 1:14:51чи на твою думку просто змінюється
- 1:14:54патра? Раніше це була там держава, тепер
- 1:14:56це там волонтери чи військові чи ще
- 1:14:59хтось? Тобто я як ти бачиш оцю зміну е-е
- 1:15:03патерналізму, бо в кінцевому підсумку
- 1:15:05вона визначає всю іншу суспільну зміну.
- 1:15:08Я з тобою, по-перше, згоден абсолютно з
- 1:15:11приводу комунізму як релігійної системи.
- 1:15:14Та безперечно та власне моральний кодекс
- 1:15:17будівника комунізму. Це ж, ну, фактично
- 1:15:1810 заповідей, да? Тобто в цьому в основі
- 1:15:20лежить не просто ідеологія, лежить
- 1:15:23етика. От ти маєш бути таким. Та от ти
- 1:15:25маєш поводитись так, а не інакше. Та
- 1:15:27безперечно. А стосовно патріоналізму,
- 1:15:29мені здається, да, він він він
- 1:15:31трансформується, він відходить і він
- 1:15:34він, мені здається, втрачає втрачає свою
- 1:15:37цю от домінуючу складову. А чому
- 1:15:40відбувається? Ну, безперечно, війна,
- 1:15:42безперечно, дуже багато викликів. А
- 1:15:44по-друге, вже така важлива річ, згадає,
- 1:15:46що Україна перед війною повномасштабною
- 1:15:51встигла провести так сяк тією чи іншою
- 1:15:54мірою про провести децентралізацію оцю
- 1:15:56от оцю от реформу. І мені здається, це
- 1:16:00от теж сьогодні надзвичайно важливий і
- 1:16:03потужний чинник для багатьох українців.
- 1:16:05Я дивлюся, як працюють зараз громади, як
- 1:16:08вони там на рівні на рівні села, на
- 1:16:10рівні містечка, на рівні кількох
- 1:16:11об'єднаних населених пунктів, об'єднаних
- 1:16:13громад, як вони беруть на себе
- 1:16:15ініціативу. В них значно більше
- 1:16:16можливостей, відповідно значно більше
- 1:16:18віри в себе і відповідно відповідно
- 1:16:21значно менше покладання на центр. І в
- 1:16:24моєму розумінні, моїй уяві це однозначно
- 1:16:26позитивне позитивна якась річ.
- 1:16:28>> Угу. Будь ласка.
- 1:16:30>> Да, дякую. Голішлінський, центр
- 1:16:33економічної стратегії. Сергію, я а-а чув
- 1:16:37ваш виступ на панелі військових на
- 1:16:40конференції ЄС [хекання] нещодавно. І от
- 1:16:44що мене вразило і що потім так сильно
- 1:16:47емоційно зарядило, оця ваша фраза про
- 1:16:50те, що в 20 в 1920 році, в 33му
- 1:16:57нам ми програли імперії, тому що у нас
- 1:17:01не було держави, яка стояла за нами. І
- 1:17:05паралельно я спостерігаю за реакцією
- 1:17:08бізнесу. Власне, Євген час від часу
- 1:17:10намагався до бізнесу прийти, але так і
- 1:17:14не дійшов. Я цю роль виконаю. От я
- 1:17:17спостерігаю зараз дискусії по такому
- 1:17:19досить технічному бізнес-питанню, але
- 1:17:22дуже пов'язаному з державою, як а
- 1:17:25компенсації постраждалим бізнесам від
- 1:17:29російських ударів, де бізнес
- 1:17:34переважною більшістю, майже
- 1:17:36конституційною, говорить: "Ми не віримо
- 1:17:39державі, щоб вона зібрала додатковий
- 1:17:41один відсотковий пункт ПДВ, бо Міндіч і
- 1:17:46його послідовники все розкрадуть. Тому
- 1:17:49ні, ми, хоча навіть нам це вигідно, але
- 1:17:52комусь з цього бізнесу, от наприклад
- 1:17:54вашому а земляку Ігорю Гуменному, але
- 1:17:57він все одно він пише пости в Фейсбуці і
- 1:18:00каже: "Ні, проти, бо держава все
- 1:18:02розкраде". Як що з цим робити, коли
- 1:18:05настільки велика група, як бізнес і
- 1:18:08настільки впливова, а не довіряє
- 1:18:11державі? От ви із вашим досвідом теж в
- 1:18:14хартії, яка по суті виросла з бізнесу,
- 1:18:17як бригади і потім корпус. Що з цим
- 1:18:20робити? Дякую.
- 1:18:22>> Ну, бачите, яка річ. От добре, що наш
- 1:18:25бізнес має можливість вести дискусії.
- 1:18:27Якби не було держави, не було б дискусії
- 1:18:28взагалі, я думаю. Десь тут слід згадати,
- 1:18:31наприклад, 14-й рік, весна 14-го року,
- 1:18:33Донеччина, Луганщина. от там, куди
- 1:18:36заходили сепаратисти, що вони робили з
- 1:18:38бізнесом і як бізнес існував там, коли
- 1:18:40це просто, ну, це був навіть не рекет,
- 1:18:42це просто була це навіть не ну і на
- 1:18:44націоналізацію це надзвичай не знаю. Це
- 1:18:46просто грабіжництво було. Та тобто я то
- 1:18:49що хочу сказати, що в моєму
- 1:18:52розумінні, як громадянина, як людина,
- 1:18:53яка от живе 52 роки, погана держава - це
- 1:18:57все одно краще, ніж бездержавність. Мені
- 1:18:59здається, досвід досвід України це те,
- 1:19:02от про що ви говорите, згадавши цю мою
- 1:19:04промову на на ЄС. Та якраз про це
- 1:19:06йшлося, що е відсутність держави, ну,
- 1:19:09фактично це ж це ворота в пекло, тому що
- 1:19:12ну ти позбавлений будь-якої навіть
- 1:19:15ефемерної, навіть мінімальної можливості
- 1:19:17себе юридично захистити. Ти просто, ну,
- 1:19:21ти залежиш лише від себе і немає якихось
- 1:19:23механізмів, інституцій, адвокації, які
- 1:19:25би які би за тебе виступили. Це, знаєте,
- 1:19:28ну, загалом, от історія XX століття,
- 1:19:30вона ж якраз про те, що навіть погана
- 1:19:33державна машина, вона вона все-таки дає
- 1:19:37якісь механізми механізми захисту. От
- 1:19:39згадати Другу світову війну, історію,
- 1:19:41скажімо, німецьких євреїв та чи,
- 1:19:44скажімо, історію поляків і, знову ж таки
- 1:19:47польських євреїв, та коли одна
- 1:19:49національна
- 1:19:51верства була захищена, а інша не була
- 1:19:53захищена, тому що в них була в одних
- 1:19:54була держава, в іншої не було держави. Я
- 1:19:57до того, що, ну, та зрозуміло, що
- 1:20:00всіх нас є дуже багато питань та до
- 1:20:02умовного міндіча. Та, ну, я маю на увазі
- 1:20:06до Міндіча, як до певної емблеми, як до
- 1:20:08певної метафори. І зрозуміло, що ці
- 1:20:10питання, ну, вони не стосуються просто
- 1:20:13якихось політичних преференцій чи
- 1:20:15політичних симпатій. Чи ти підтримуєш
- 1:20:17президента України, чи ти в опозиції до
- 1:20:19президента України, що, в принципі, це
- 1:20:21неприйнятно. Такі речі неприйнятні. І
- 1:20:22зрозуміло, що це не просто не просто
- 1:20:26диверсії, це не просто саботаж, це не
- 1:20:28просто праця проти своєї країни. Ну, це
- 1:20:30велико це просто от ганьба. От це
- 1:20:32українське слово, яке яке тут більш ніж
- 1:20:35дотичне, коли країна просто стікає
- 1:20:36кров'ю, коли сотні тисяч людей, ну,
- 1:20:39фактично фактично віддають своє життя.
- 1:20:41Та навіть якщо вони там, якщо вони не
- 1:20:44загинули, все одно зрозуміло, що от вони
- 1:20:45поклали своє життя і як для них ця вся
- 1:20:47війна закінчиться, ніхто не знає. В цей
- 1:20:49час просто відбуваються такі речі і зро
- 1:20:52закиди, запити, сумніви і претензії з
- 1:20:54боку бізнесу, вони вони більш ніж
- 1:20:55зрозумілі. А як з цього всього виходити?
- 1:20:59Ну я думаю, що ми будемо з цього
- 1:21:00виходити так чи інакше, еспеду
- 1:21:03багато подій, зокрема в нас попереду
- 1:21:06відновлення нашого політичного процесу.
- 1:21:08Тут вже теж така річ. От я не хочу
- 1:21:09виступати, не хочу, щоб мої слова
- 1:21:11потрактували як там, скажімо, підтримку
- 1:21:13влади чи критику влади. Загалом не
- 1:21:16хочеться зараз здаватись до
- 1:21:17політиканства, але мені здається, ще
- 1:21:18велика велика причина незадоволення
- 1:21:22цього такого от закипання українського
- 1:21:23суспільства в тому, що а для нас же ці
- 1:21:26демократичні процедури і демократичні
- 1:21:28механізми, вони ж вони ж природні, вони
- 1:21:31не є штучними. Це там в нас
- 1:21:33сміються, що що ми кастрюлі, та що ми
- 1:21:35там от плутаємо плутаємо анархію,
- 1:21:39демократію. Насправді для українців це
- 1:21:40природньо. І скільки? 7 років без
- 1:21:42виборів для нас, для нас це забагато.
- 1:21:45Нам звично, що в нас є вибори. Нам
- 1:21:47звично, що в нас є вибір. І зрозуміло,
- 1:21:49що війна. Зрозуміло, що це питання про
- 1:21:51можливість чи неможливість проведення
- 1:21:54президентських, парламентських виборів в
- 1:21:55умовах війни - це відкрите питання. Воно
- 1:21:57воно не просто з голови вигадане, а тому
- 1:22:00що є багато безпекових моментів. Є
- 1:22:01питання процедури, скажімо, якщо це
- 1:22:03будуть вибори, як у них можуть взяти
- 1:22:05участь військові, наприклад. От як що
- 1:22:08командир бригади не може кинути бригаду
- 1:22:10і три місяці займатися своєю
- 1:22:11>> компанію,
- 1:22:12>> своєю кампанією виборчою.
- 1:22:14Але разом з тим, ну, ці питання, вони не
- 1:22:16просто через те, що українцям нема чим
- 1:22:18зайнятися, вони хочуть когось вибирати.
- 1:22:19Ми звикли, що в нас є вибір. Зараз в нас
- 1:22:21вибору фактично немає. Ми зараз є
- 1:22:23заручниками системи. Знову ж таки, мені
- 1:22:25здається, цій ситуації дуже важливо
- 1:22:27пам'ятати, що цю ситуацію і цю проблему,
- 1:22:31ну, Україна не сама собі створила. Цето
- 1:22:33є ворог, який на нас напав, і це от ніби
- 1:22:36[хекання] визначає всі подальші дії. Я
- 1:22:39думаю, що я на ваше питання не відпові,
- 1:22:40тому що в мене відповіді немає. Пане
- 1:22:42Юрію,
- 1:22:44>> Юрій Астапюк, Секб,
- 1:22:47Сергій та Євген, перш за все, хочу
- 1:22:49подякувати за змістовну бесіду, за
- 1:22:52сенси. Ви зробили досить непоганий
- 1:22:56аналіз того, що зараз відбувається з
- 1:22:58українським суспільством.
- 1:23:01І ось у мене питання ось до тих ризиків,
- 1:23:04котрі ми вже проговорили.
- 1:23:07Є ще один ризик. Ее, я хочу ваше
- 1:23:10відношення до нього. Це ресентимент.
- 1:23:14Ресентимент до наших західніх партнерів.
- 1:23:18І я навіть не про те зараз, що Трамп -
- 1:23:22це не всі Сполучені Штати. Ліпен - це
- 1:23:25там з великою вірогідністю майбутній
- 1:23:28президент Франції це не вся Франція. І
- 1:23:32про те, навіть не про те, що це буде там
- 1:23:34чорною невдячністю,
- 1:23:37не дякувати нашим партнерам у
- 1:23:39майбутньому, а скільки про те, що
- 1:23:42ресентимент - це така токсична штука,
- 1:23:44котра може отруювати наше суспільство.
- 1:23:49От як нам, да, бізнес у активній частині
- 1:23:53громадянського суспільства посприяти,
- 1:23:57щоб, ну, там, маючи всі підстави до
- 1:23:59такого ресентименту саме до наших
- 1:24:02західних партнерів, ми все ж таки не
- 1:24:04були під його сильним впливом. Дякую.
- 1:24:07Ну, я не знаю, я
- 1:24:09не впевнений, що мені цікава твоя
- 1:24:11відповідь насправді, знаєш,
- 1:24:14бо я все, що можу сказати, це є про те,
- 1:24:19що е життя воно несправедливе і нам з
- 1:24:24цією несправедливістю треба жити. І нам
- 1:24:27це від нас залежить, як ми до нього, ну,
- 1:24:29до цієї несправедливості ставимося. Ее і
- 1:24:32мені, я пам'ятаю, покійний Богдан
- 1:24:34Жолдак, ее мав збірку, яка називалася
- 1:24:38Бог буває.
- 1:24:39>> Тобто от що от справедливість, вона
- 1:24:42часом є, часом її немає. Тобто я от на
- 1:24:44це таким десь боком дивлюся, але е-е
- 1:24:48мені реально цікаво, що що ти на це
- 1:24:50скажеш, бо дивися, я сиджу з
- 1:24:52соціологічними даними, ти маєш живий
- 1:24:55контакт з суспільством, тому це до тебе
- 1:24:58питання.
- 1:25:00Та мені
- 1:25:02мені що в цій ситуації
- 1:25:04лишається сказати? Знаєте, згадайте, як
- 1:25:07всі ці розмови з Україною, про Україну
- 1:25:10відбувалися до 13-го року. В нас цих
- 1:25:12розмовах просто не було. Тобто, ясна
- 1:25:15річ, що не було війни, та але відповідно
- 1:25:17України не мала суб'єктності як такої.
- 1:25:19Тепер важко уявити ці розмови без участі
- 1:25:22України. От сьогодні з'явилась ця
- 1:25:24інформація, що ніби там от Росія
- 1:25:25пропонує тристоронню зустріч про
- 1:25:27вирішення з вирішення цієї війни на
- 1:25:30вигідних Росії умов і всі всі до цього
- 1:25:32ставляться на що що це може бути за
- 1:25:34розмова, якщо там немає України. Тому,
- 1:25:36мені здається, слід готуватися до того,
- 1:25:38що ми тепер от ми наш в нас є наш голос,
- 1:25:42в нас є наша позиція і ми будемо так чи
- 1:25:45інакше цю позицію відстоювати, будемо
- 1:25:47говорити з нашими партнерами чи з
- 1:25:50нашими, скажімо, там от ненадійними
- 1:25:52партнерами, залежно від того, як в тій
- 1:25:54чи іншій країні будуть відбуватися
- 1:25:55наступні вибори, як буде змінюватися
- 1:25:56позиція цієї країни чи цього
- 1:25:58суспільства. Але те, що, ну, в України
- 1:26:01тепер буде зовсім інша, інший статус,
- 1:26:03да, і зовсім інша оця от її присутність
- 1:26:06в цих розмовах, ну, для мене це
- 1:26:07очевидно. А так, ну да, ну, дивіться, от
- 1:26:10ми поки нарікали, а вже минула половина
- 1:26:12каденції Трампа, другої каденції. Та ну
- 1:26:15от ще два роки. Що що таке в історичні?
- 1:26:17Що таке для
- 1:26:19Хроноса? Два роки, так? [сміх]
- 1:26:22Та чи для Кайроса тільки два роки.
- 1:26:25Насправді, насправді час іде і я думаю,
- 1:26:28багато речей, які нам на початку
- 1:26:30видаються просто неприйнятними, е, там в
- 1:26:33нашому ставленні до союзників, до нашому
- 1:26:35ставленні до е країн Європи чи Америки,
- 1:26:39все це розмивається і вже за якийсь час
- 1:26:41стає якоюсь нормою. Ну, згадайте,
- 1:26:43згадайте, скажімо, епоху Меркель та і в
- 1:26:46принципі позиція позиція Німеччини, де
- 1:26:49Україна просто була якимось такою сірою
- 1:26:51зоною між Росією і Німеччиною, через яку
- 1:26:53перекачувався газ. І а з і подивіться на
- 1:26:57на сьогоднішні заяви, на сьогоднішню
- 1:26:59політику європейських лідерів. Знову ж
- 1:27:01таки, там можна себто не можна, слід
- 1:27:03пам'ятати, що лідери змінюються. От ви
- 1:27:05згадали Францію, так?
- 1:27:08І, скажімо, та підтримка, яка є
- 1:27:09сьогодні, і цілком можливо, що завтра
- 1:27:11зміниться на якусь більш прохолодну
- 1:27:12позицію, а потім ще на щось зміниться.
- 1:27:14Мені видається, що так чи інакше ми
- 1:27:15входимо в якусь іншу історію, якийсь
- 1:27:17інший інш іншу епоху. І в цій епосі то
- 1:27:21власне сталося те найважливіше, мабуть,
- 1:27:24найжах, ну, най найважче, найкривавіше,
- 1:27:26найдраматичніше, а і найважливіше, що ми
- 1:27:28все-таки відірвалися від від імперії. Е,
- 1:27:32ця історія ще триває. Ця історія ще не
- 1:27:34завершилася. Ще триває війна, вона в
- 1:27:37гарячій фазі, але так чи інакше, я
- 1:27:38думаю, так, як було, уже не буде.
- 1:27:41>> Ну, будь ласка.
- 1:27:43>> Вітаю. Е, мене звати Олег Давиденко,
- 1:27:45Метинвест група. Я зроблю другу спробу
- 1:27:49повернути до питання бізнесу. Е, певний
- 1:27:53час тому, здається, ну, скажемо, 10-15
- 1:27:57років тому, у якого ще на горизонті не
- 1:27:58було третьої світової шиї, е, тенденція
- 1:28:02велика в розвитку, не знаю, куди будуть
- 1:28:05рухатись країни і так далі, йшла до
- 1:28:08розмови, що корпорації - це нові
- 1:28:10держави. В певний момент,
- 1:28:13коли інші загрози з'явилися, з'явилися
- 1:28:15більш авторитарні системи, більше
- 1:28:19державного впливу на корпорації, вони
- 1:28:21почали, ця тема пішла з дискусії разом
- 1:28:25з, мабуть, з великими власниками там
- 1:28:27мафії PayP, які
- 1:28:29шукають інші можливості створення держав
- 1:28:32на базі своїх корпорацій там в пі в
- 1:28:35Південній е Америці і так далі. А
- 1:28:40питання до того, що ми сьогодні
- 1:28:42знаходимось в Кайросі, ми знаходимося в
- 1:28:45точці, де є певний
- 1:28:48відсоток майбу минулого і велике
- 1:28:51майбутнє. І йде багато переосмислення і
- 1:28:54в тому числі ролі суспільства,
- 1:28:56суспільного договору, ролі держави.
- 1:28:58Сьогодні ми казали багато про державу і
- 1:29:01про суспільство. Яка роль бізнеса? Яку
- 1:29:03ви бачите роль е голос? Тому що частіше
- 1:29:07бізнес, він залишається менш голосним,
- 1:29:10він більш дієвим, він більш як
- 1:29:12інструмент, він є частиною такий шар
- 1:29:16системи державної або суспільної. А тому
- 1:29:21два питання: яка його роль в тій новій
- 1:29:24системі, яку ми створюємо, і який її
- 1:29:27голос має бути? Голос бізнес?
- 1:29:30>> Е, знаєте, я вам скажу таку річ. Я, е,
- 1:29:33оскільки в довоєнному житті був
- 1:29:36максимально далекий від бізнесу, якщо
- 1:29:38десь в мене були якісь проекти бізнесові
- 1:29:41заробляння грошей, вони скоріше були
- 1:29:42все-таки, ну, більш суспільними. Там я
- 1:29:44скоріше колись відкривав книгарню в
- 1:29:46Харкові для того, щоб в Харкові була
- 1:29:48українська книгарня, а не для того, щоб
- 1:29:49заробити гроші. Коли ми там от щось
- 1:29:52робили, якісь фестивалі, то теж для
- 1:29:54того, щоби щось розповсюджувати,
- 1:29:56поширювати і займатися освітою. Тобто я
- 1:29:59ніколи бізнесом не займався. І ясна річ,
- 1:30:01моя думка, вона така буде скоріше думкою
- 1:30:05профана, думкою людини зовні. Але я от
- 1:30:07коли е лише коли долучився до
- 1:30:12Нацгвардії, я ж фактично в Хартії одне
- 1:30:14із моїх один з напрямків роботи - це
- 1:30:17взаємодія з бізнесом. От я займаюся
- 1:30:20комунікаціями і воно звучить та
- 1:30:21комунікація. Насправді це взаємодія з
- 1:30:24величезною кількістю людей, які
- 1:30:27заробляють гроші.
- 1:30:29І лише опинившися в цій системі, лише
- 1:30:33зустрівшись особисто, познайомившись,
- 1:30:35переспілкувавшися з великою кількістю
- 1:30:38людей, які роблять одні з найбільших в
- 1:30:40країні бізнеси, та ну в мене трапилась
- 1:30:43можливість побачити, як бізнес
- 1:30:45функціонує, що це сьогодні, ну, це не
- 1:30:47так про заробляння е грошей, як про
- 1:30:50вибудовування простору і свого,
- 1:30:53безперечно, простору, але передусім
- 1:30:55суспільного простору. Просто бачу, як
- 1:30:56бізнес зараз багато допомагає силам
- 1:30:59оборони. І це, ну, це не просто порожні
- 1:31:01слова. Е, це постійно, це якась постійна
- 1:31:05практика. Як багато фірм зараз
- 1:31:06взаємодіють з підрозділами, як багато,
- 1:31:09е, людей перелаштовують свій бізнес для
- 1:31:11того, щоби підтримувати військо. Як
- 1:31:13багато людей, власне, ну, віддають ті
- 1:31:15гроші, які би могли могли би не
- 1:31:18віддаватися. Зато ми з одного боку
- 1:31:19говоримо про умовного Міндіча, та а з
- 1:31:21іншого боку ми говоримо про десятки,
- 1:31:23сотні, тисячі фірм, корпорацій.
- 1:31:25компаній, які, ну, фактично сьогодні
- 1:31:28тримають сили оборони України, які
- 1:31:29тримають лінію фронту. І відповідно
- 1:31:31якраз в мене це я говорю не тому, що я
- 1:31:34тут намагаюся вам сподобатися, а тому,
- 1:31:37що, ну, справді це бачу,
- 1:31:40мабуть, за останні 2 по роки виникла
- 1:31:42така велика повага до вітчизняного
- 1:31:44бізнесу, тому що цей мені видається
- 1:31:46середовищем якраз дуже відповідальним і
- 1:31:49таким, яке, мабуть, найбільше думає
- 1:31:52думає про стратегію, тобто думає про про
- 1:31:54розвиток, думає про майбутнє. саме не
- 1:31:56наша політика, саме е не наша
- 1:31:59гуманітарна сфера, та а от бізнесмени,
- 1:32:02люди, які в принципі могли би цього і не
- 1:32:04робити. А от саме ця необов'язковість,
- 1:32:08вона мабуть і підкреслює наскільки це
- 1:32:10важливо, наскільки це значимо для цих
- 1:32:12людей. Тому мені видається великою то
- 1:32:15мірою бізнес він же ж і визначає дуже
- 1:32:18багато речей, навіть поза межами
- 1:32:20комерції, поза межами заробляння чи
- 1:32:22витрачання грошей і обігу цих грошей.
- 1:32:24Тобто це в принципі якась етика,
- 1:32:26побутова етика, логістична етика, етика
- 1:32:29комунікаційна. А мені здається, це
- 1:32:32страшенно страшенно важливі речі. І
- 1:32:34більше того, більше того, от знову ж
- 1:32:37таки сили оборони України, українська
- 1:32:40армія, ну, ну це ж структура дуже, е-е,
- 1:32:45дуже регламентована та і дуже
- 1:32:47нормалізована, тобто там все
- 1:32:49узгоджується статутами. Але там, де
- 1:32:50з'являється в цій системі, в цій дер, в
- 1:32:53цій машині, яка іноді іноді доволі
- 1:32:57інерційна, іноді доволі доволі
- 1:32:59неповоротка, іноді доволі заржавіла.
- 1:33:02Тобто оця от воєнщина, солдатчиина, про
- 1:33:03яку ми тут згадували, вона ж всюди
- 1:33:04присутня. От незалежно від підрозділів,
- 1:33:06незалежно від родів військ, але там, де
- 1:33:09з'являється саме приватна бізнес
- 1:33:12присутність, а отам от починаються якісь
- 1:33:16можливості для прориву і для якихось
- 1:33:18інновацій. І насправді, от якщо
- 1:33:20подивитися на сьогоднішні сили оборони
- 1:33:21України, то ті підрозділи, які зараз на
- 1:33:23слуху, вони зазвичай не просто так на
- 1:33:25слуху, не тому, що вони там навішили
- 1:33:27багато банерів, зазвичай у них хороші
- 1:33:28результати, хороші показники. Там завжди
- 1:33:31можна знайти якусь присутність бізнесу,
- 1:33:33залученість бізнесу і взаємодію з
- 1:33:36бізнесом. Тому я от в нашій історії, в
- 1:33:39нашій парі та в нашому тандемі буду
- 1:33:42якраз адвокатом бізнесу. Але я думаю, я
- 1:33:45я напевно та ми тут з тобою в одну
- 1:33:47церкву ходимо, тобто [сміх]
- 1:33:49я би сказав, що е-е в мене є до тебе
- 1:33:52інше питання. Знаєш, річ, яка мене дивує
- 1:33:55в українському житті, це те, що я бачу
- 1:33:59кілька паралельних ее процесів, які мені
- 1:34:03здаються, ну, майже тотожними. Це
- 1:34:06боротьба української культури за
- 1:34:08визнання своєї суб'єктності. І оця
- 1:34:10українська культурна суб'єктність, це
- 1:34:13боротьба громадянського суспільства за
- 1:34:15свою суб'єктність громадську. Та тобто,
- 1:34:17що ми ми як громадяни, ми маємо певні
- 1:34:19права. Та і це точно така сама боротьба
- 1:34:22за суб'єктність, яка є в підприємництві
- 1:34:25і в бізнесі.
- 1:34:26>> Я тобі зараз спробую сказати таку річ. Я
- 1:34:28не знаю наскільки вона прозвучить
- 1:34:29переконливо, наскільки ти з нею
- 1:34:30погодишся, але мені видається, що от ти
- 1:34:33назвав три таких вектори. Вони велику то
- 1:34:36міру це все історія про одне каса. То от
- 1:34:38власне в мене в мене про це є власне
- 1:34:40питання тобі. Тобто якщо це історія про
- 1:34:42одне тостомент, то чому немає цієї
- 1:34:44коаліції в такому міцному вигляді? Чому
- 1:34:46треба було війну, щоб ми один одного
- 1:34:48побачили?
- 1:34:49>> Так не треба було війни. Війна не була
- 1:34:51потрібна українцям. Українці не
- 1:34:52потребували війни. Знову ж таки, знаєш,
- 1:34:54ми ми вперто по повертаємося до цієї,
- 1:34:57знаєш, дуже небезпечної тези про те, що
- 1:34:59ми ми винні в тому, що ця війна
- 1:35:00почалась.
- 1:35:00>> Ні, ні, я не про це. Я не про то, що там
- 1:35:02що ми накликали собі війну. Я про те, що
- 1:35:05так розумієш, я про те, що ми просто
- 1:35:07>> існували в різних просторах і не
- 1:35:09перетиналися, розумієш?
- 1:35:11>> Ну, не перетиналися з, мабуть, тому що
- 1:35:14багато речей не були пропрацьовані. Але
- 1:35:16от де ці ці середовища перетнулися
- 1:35:20вперше повною мірою? На Майдані 13-14го
- 1:35:23року. Тому що йшлося не про, е,
- 1:35:26євроінтеграцію, йшлося не про скинення
- 1:35:30чи не скинення президента Януковича,
- 1:35:32йшлося не про підтримання умовного
- 1:35:34Арсенія Петровича Яценюка чи Віталія
- 1:35:36Каличка чи Олега Тягнебока, а йшлося
- 1:35:38саме про підтримку оцього от проекту.
- 1:35:39>> Ух, ти добру пам'ять маєш,
- 1:35:41>> проекту про проекту українства. Та цебто
- 1:35:44так сталося, що і це теж от мені
- 1:35:46здається те, що нас великою то мірою
- 1:35:48тримає, да, надає нам ресурсності, надає
- 1:35:50нам якоїсь сили, енергії, те, що як 100
- 1:35:52років тому, так і сьогодні українство
- 1:35:56воно є вибором. От недостатньо просто
- 1:35:59народитися в Україні і отримати 16 років
- 1:36:02паспорт, щоби, ну, щоби вирішити всі
- 1:36:04свої світоглядні проблеми, всі свої
- 1:36:06проблеми з ідентичністю, всі свої
- 1:36:07проблеми, скажімо, з патріотизмом і так
- 1:36:11далі. Все-таки навіть сьогодні, навіть
- 1:36:14на 13-му році війни, на п'ятому році
- 1:36:16великої війни, все одно це вибір. Ти цей
- 1:36:18вибір можеш робити через перехід на
- 1:36:20українську мову, через перехід в
- 1:36:22українську церкву, через
- 1:36:25ти приймаєш рішення: "Я буду платити
- 1:36:27податки, я не буду красти". Ну, це
- 1:36:29звучить так трішки значе утопічно,
- 1:36:30ідеалістично, але десь воно так от
- 1:36:32працює. Тобто як свого часу для
- 1:36:34Чикаленка, так свого часу для наших
- 1:36:36бізнесменів те, що от вони інвестують в
- 1:36:39армію, вони ж не просто відкуповуються.
- 1:36:41Це не просто десятина на церкву. Це це
- 1:36:44десятина в самого себе. Це десятина
- 1:36:45власне оце середовище. І мені здається,
- 1:36:48ее з одного боку, ну це ну зрозу це
- 1:36:50зрозуміло звідки звідки це все походить.
- 1:36:53Е, цей постколоніальний статус,
- 1:36:55узалеження від імперії, ее, дуже довга
- 1:36:59відсутність суб'єктності як такої, вона
- 1:37:00так чи інакше зараз виливається в те, що
- 1:37:03ми намагаємося, да, далі для себе
- 1:37:05з'ясувати якісь, ну, елементарні речі.
- 1:37:07Так от, чому я говорю такою мовою? Чому
- 1:37:09я маю читати це? А чому я не маю читати
- 1:37:10Пушкіна? І чи справді Пушкін винен за
- 1:37:13те, що на нас напав Путін? Якісь такі
- 1:37:15прості речі, які, знаєш, які дедалі
- 1:37:16багато дорослих людей собі зараз вперше
- 1:37:19ставлять, перше в своєму житті. А
- 1:37:20великою-то мірою, великою то мірою дуже
- 1:37:22важливо і дуже правильно, що вони це
- 1:37:23ставлять. І дуже це нам дає нам дає
- 1:37:26власне можливість можливість себе
- 1:37:29проговорити, можливість себе зрозуміти.
- 1:37:30Це те, що мені видається в ліберальних
- 1:37:34демократіях, які які от останні 30 років
- 1:37:38проспали фактично. Та от вони вони все
- 1:37:40проспали. Вони після падіння
- 1:37:41берлінського мусу майже 40 років вони
- 1:37:45вважали, що ця цю війну виграно і що
- 1:37:48все, відкату не буде. А вони втратили
- 1:37:50відчуття цього. Та цебто вони далі у
- 1:37:52своєму оцьому от хроносі та багато речей
- 1:37:55просто не відчувають. І відповідно для
- 1:37:57них там слово свобода звучить пафосно,
- 1:37:59слово демократія звучить смішно, слово
- 1:38:01націоналізм звучить страшно. Е для них
- 1:38:04все це просто наповнено зовсім іншим
- 1:38:06сенсом. А для нас, оскільки це далі
- 1:38:08речі, пов'язані не просто з нашою
- 1:38:09кар'єрою, не просто з нашим з нашим
- 1:38:11добробутом, не просто з нашим якимось е
- 1:38:16комфортними речами, а це пов'язано
- 1:38:17безпосередньо з нашим виживанням. Для
- 1:38:19нас це звучить дуже живо. Це те, що от
- 1:38:21власне фактично питання нашого життя. Ти
- 1:38:23>> знаєш, для мене от таким е достатньо
- 1:38:28шокуючим досвідом було читання Матеріал
- 1:38:31справи Богуслаєва. Це Моторсі Січ. Це
- 1:38:35стратегічно важливе підприємство. І це
- 1:38:37підприємство, яке вже під час війни
- 1:38:41повномасштабної
- 1:38:43далі фактично працювало на іншу сторону.
- 1:38:46І і в мене до тебе в зв'язку з цим
- 1:38:49питання: як ти бачиш оцю не просто
- 1:38:51еманципацію бізнесу, як ти бачиш оцю
- 1:38:54визначеність бізнесу? Тому що Харків -
- 1:38:56це так само місце, де частина бізнесу
- 1:38:58проросійська. Харків - це ее місце, де
- 1:39:03відбувалися оці великі переходи. Ми
- 1:39:05маємо спільних знайомих, які власне
- 1:39:07здійснили свій український вибір після
- 1:39:10партії регіонів, посад, значить, в цих
- 1:39:12всіх вертикалях, там, Януковичів і так
- 1:39:14далі на український бік, коли сталося
- 1:39:16повномасштабне вторгнення. Але частина
- 1:39:19бізнесів, які до яких ми там часом
- 1:39:21можемо їх називати олігархічними чи ще
- 1:39:23якимись, вони є в оцій зоні
- 1:39:25невпевненості, чи вони є добром, чи вони
- 1:39:27є злом. Е-е, чи ті, які, наприклад,
- 1:39:30сформовані внаслідок рентних відносин.
- 1:39:33От
- 1:39:35як
- 1:39:36має виглядати оце, я би сказав,
- 1:39:40увласнення в український
- 1:39:44проект е тих, хто приходить або з
- 1:39:49протилежного боку, або далі залишається
- 1:39:52на двох стільцях.
- 1:39:53>> Хочеться сказати, що мала би бути якась
- 1:39:55суспільна свідомість, яка би мала
- 1:39:59>> Але ми вже дорослі. Але ми вже дорослі
- 1:40:01відповідно, да, відповідно все це до
- 1:40:03спалення віддіму крок власне до цього
- 1:40:06всього. Та відповідно я все-таки скажу,
- 1:40:08що є українське законодавство. Добре
- 1:40:09було б, щоб воно працювало. І знову ж
- 1:40:11таки українська держава, яка вона не є,
- 1:40:14наскільки вона не наповнена
- 1:40:16суперечностями і внутрішніми якимись
- 1:40:20внутрішніми слабкостями, все одно, ну,
- 1:40:22вона би мала все це якось регулювати.
- 1:40:25Тото, тобто, тобто на твою думку через
- 1:40:26закон, а не через, наприклад, суспільний
- 1:40:29осуд чи не через офісів? Ну, спалення
- 1:40:31офісів швидше і ефектніше. Мені
- 1:40:34здається, спавнення офісів - це така
- 1:40:36річ, але я просто я пригадую, як один з
- 1:40:39>> віце-президентів е крупної рі мережі
- 1:40:43продуктового рітейлу в 2013 році казав
- 1:40:46мені, що оці українські там розмови про
- 1:40:50то, що споживачі можуть об'єднатися і
- 1:40:54там бойкотувати якийсь продукт, що це
- 1:40:55все казки. А вже в 14-му році він казав,
- 1:40:59що вони знімають російську продукцію з
- 1:41:01полиць. не тому, що люди протестують, а
- 1:41:04тому, що вона не продається. І от і
- 1:41:07власне отут питання є в тому, чи чи ми
- 1:41:09як споживачі, чи ми як платники
- 1:41:12податків, чи ми як громадяни, чи ми як
- 1:41:14активісти, чи ми як, не знаю, там люди,
- 1:41:16які публічно висловлюються, ми ми маємо
- 1:41:18мати якийсь вплив чи ми маємо сказати от
- 1:41:21нехай суд вирішує, нехай закон вирішує?
- 1:41:23>> Та ні, ми маємо мати вплив, ми повинні
- 1:41:25мати вплив, безперечно, активна
- 1:41:27громадянська позиція, мені здається, це
- 1:41:29це має бути нормою. І ні, нічого
- 1:41:32поганого я в цьому не бачу. Скоріше,
- 1:41:34мені видається відсутність
- 1:41:35>> власне відносно позиції бізнесу,
- 1:41:36>> будь-чого будь-чого
- 1:41:39стосовно, ну, слухай, це ходити на
- 1:41:40вибори, е, не ігнорувати їх, та це
- 1:41:44виступати проти якогось порушення
- 1:41:46закону, це виступати проти таких речей.
- 1:41:47Просто, знаєш, тут є інша річ, і вона
- 1:41:49полягає в тому, що якщо все-таки, ну,
- 1:41:51говорити тверезо і приземлено, ну, оцей
- 1:41:54інститут відмінювання, та, ну, він же ж,
- 1:41:58ну, він дуже часто в наших головах та
- 1:42:01аніж в реальності. Пам'ятаєш цю хвилю е
- 1:42:03хвилю люстрації, е, і кидання кидання
- 1:42:07політиків і чиновників сміттєві баки,
- 1:42:09яка була в 14-му році. Ну, от тоді нам
- 1:42:12видавалося, що це, що це дуже ефективно,
- 1:42:14що якщо ти людину кинеш сміттєвий бак,
- 1:42:16вона звідти вже не вилізе ніколи. Вона
- 1:42:17вилізала ішла до себе назад на робоче
- 1:42:19місце. Ну, у кого цели і ко Ну встилась,
- 1:42:22не встилась, тот я про інше, про те, що
- 1:42:23це ж не працює великою мірою і що
- 1:42:25все-таки все-таки має бути активізм, має
- 1:42:28бути активна позиція, мають бути
- 1:42:30громадські ініціативи,
- 1:42:32але все це, ну, так чи інакше, якщо це
- 1:42:34не підкріплюється законодавством, якщо
- 1:42:36це не підкріплюється якимись законами і
- 1:42:38роботою правоохоронних органів, все це
- 1:42:40просто зведеться до кидання кидання воро
- 1:42:42ворога сміттєвий бак. Це приємно, але це
- 1:42:45не дає результату.
- 1:42:47>> Дякую. Я думаю, що настав час хоч якийсь
- 1:42:49мінімальний гендерний баланс встановити
- 1:42:52в цій залі. Тому я попрошу пані Наталю,
- 1:42:54а потім пану Геннадію.
- 1:42:57>> Дякую. Це не тільки про гендерний
- 1:42:59баланс, але і про секторальний, тому що
- 1:43:01я представляю громадський сектор Наталя
- 1:43:03Климова і Сергій Нання. І дуже так прям
- 1:43:06проситься до розмови про бізнес і про
- 1:43:07державу ще трохи громадського сектору
- 1:43:09добавити. Доєднуюсь до слів колег про
- 1:43:11те, що розмова сьогодні слухалась як
- 1:43:13хороша мрія про майбутнє, про проблеми
- 1:43:16зумерів і пенсійного фонду, про вибори і
- 1:43:19про політичний процес. Це все колись
- 1:43:22дасть біг нам доживемо і і побачимо. Але
- 1:43:25я з того сектору, який можливо не такий
- 1:43:28стратегічний, як бізнес, але він дуже
- 1:43:30реактивний. Та тобто наш сектор перший
- 1:43:33включається в якісь надзвичайні
- 1:43:36ситуації, в вирішування ситуації. Ми
- 1:43:38завжди біжимо і щось робимо.
- 1:43:40І підтримую Гліба, до речі, який казав
- 1:43:43про те, що не не бажання співпрацювати з
- 1:43:46володою. То в секторі ми бачимо ще один
- 1:43:49дуже небезпечний тренд, бо сектор
- 1:43:52починає не просто відмовлятися від
- 1:43:55співпраці з владою, а починає створювати
- 1:43:57паралельні структури.
- 1:44:00Сектор починає робити свої соціальні
- 1:44:02послуги, свої служби, свої сервіси і
- 1:44:05будувати паралельну державу по факту. І
- 1:44:08це теж з чим нам ще доведеться теж мати
- 1:44:10справу, тому що цей паралельний процес
- 1:44:12іде. Але питання моє дуже просте про
- 1:44:15сьогодні та не про майбутнє, про
- 1:44:18сьогодні. Ми бачимо, що Європа, е, ну,
- 1:44:22катастрофа наближається. Східна
- 1:44:24центральна Європа або крайня ліва, або
- 1:44:26крайня права Західна Європа свої виклики
- 1:44:29має. Європа на сьогодні наш єдиний
- 1:44:32стійкий геополітичний союзник. не беремо
- 1:44:35Балтію і Скандинавію, беремо Європу в
- 1:44:37широкому розумінні. Ми бачимо, що
- 1:44:39відбулося зі Штатами. Ми бачимо, що
- 1:44:41відбувається з бізнесом, як
- 1:44:43катастрофічно за цей рік вибили
- 1:44:44український бізнес. Ми бачимо, що влада,
- 1:44:48е, ну, не хоче ніхто з нас з нею
- 1:44:50особливо мати справу, але задача
- 1:44:53вистояти стоїть. Нам треба щось
- 1:44:55сьогодні, зараз робити для того, щоб
- 1:44:57вистояти. От для нашого суперреактивного
- 1:45:00і нестратегічного сектору три
- 1:45:02найголовніші задачі на сьогодні, які би
- 1:45:04ви поставили? Слухайте, я не знаю, три
- 1:45:07задачі, які щоб я комусь задачі ставив.
- 1:45:11>> Ні, я я не годен. Єдине, знаєте, що я
- 1:45:13би, ну, знову ж таки, сказав би таку
- 1:45:15річ, що ця реактивність, зокрема
- 1:45:18громадянського суспільства, яка
- 1:45:19безперечно в моменті може бути корисною,
- 1:45:22може бути може бути ефективною. Ну, вона
- 1:45:25ж вона часто, мені здається, змінює
- 1:45:29збиває нам от оптику, тому що от ви
- 1:45:32говорите Америка, ну та ясна річ, що
- 1:45:34сьогоднішня американська адміністрація,
- 1:45:36кому вона може подобатися, але знову ж
- 1:45:38таки, ми про це говорили, в них зараз
- 1:45:40одні вибори, через два роки в них
- 1:45:41наступні вибори. І якою буде Америка вже
- 1:45:43цієї зими, вірніше, якою буде позиція
- 1:45:45Америки вже цієї зими, мені здається,
- 1:45:47зараз важко сказати. А хто прийде
- 1:45:49наступним президентом? Важко сказати.
- 1:45:51Якою буде його політика стосовно Європи,
- 1:45:53стосовно Росії, стосовно Китаю, стосовно
- 1:45:55нас? Важко сказати. Відповідно, якось,
- 1:45:57ну, приймати це як якусь катастрофу, та
- 1:46:00я би не став. Або от ви говорите,
- 1:46:01дивишся на Європу і відчуваєш
- 1:46:03катастрофу. Та чому ж катастрофа?
- 1:46:05Подивіться, як Європа змінила свою
- 1:46:07риторику нарешті, як вона нарешті
- 1:46:10змінила свою позицію стосовно Росії і
- 1:46:13стосовно цієї війни. Ясна річ, що є
- 1:46:15вибори. Просто в нас кожного разу, коли
- 1:46:16в умовній Словаччині чи в умовній
- 1:46:18Угорщині перемагає кандидат, на якого ми
- 1:46:21не ставили, та то нам здається, що це,
- 1:46:24що це якийсь локальний кінець світу. А
- 1:46:26потім виявляється, що це ніякий не
- 1:46:27кінець світу. Зараз в Словаччині та
- 1:46:30їхній чичу чи в Чехії та відбулися
- 1:46:32вибори і кандидат, [прочищення горла]
- 1:46:33який ніби антиукраїнський, нібито як
- 1:46:35нами
- 1:46:36>> трактується, позиціонується, він зазнав
- 1:46:39розгромної поразки. І це от протягом
- 1:46:42року в сталося в тій такій Чехії. Тому
- 1:46:44і, мені здається, тут варто не впадати
- 1:46:47аж в такий радикалізм, оціночний
- 1:46:49радикалізм, що щось сталося. Але це не
- 1:46:52задача з мого боку. Це скоріше таке,
- 1:46:54знаєте, рефлексія і коментар стосовно
- 1:46:57того, що ви сказали. Мені здається, дуже
- 1:46:58важливо не втрачати не втрачати оцю от
- 1:47:03оцієї можливості реактивності. Це дуже
- 1:47:06важливо. Мені здається, це те, що нас
- 1:47:07останні 20 років рятує, що кожного разу,
- 1:47:10коли ситуація наближається до якоїсь
- 1:47:12критичної, українці все-таки знаходять
- 1:47:14собі якийсь механізми протидії.
- 1:47:18З одного боку, я чудово розумію те, що
- 1:47:20ви говорите про державу. І знаєте, от
- 1:47:22якби сам сам себе зараз слухав із 13-го
- 1:47:25року, я би я би мабуть не повірив би, що
- 1:47:28це я говорю, тому що ну ми з мистецького
- 1:47:31середовища всі та ми для нас держава
- 1:47:33завжди була не просто небезпека, це був
- 1:47:36ворог. Це це це було джерело джере джере
- 1:47:40джерело
- 1:47:42цензури, джерело обмежень, джерело
- 1:47:44контролю, джерело зради. Це було те, що
- 1:47:47абсолютно не корелювалося з нашими
- 1:47:49уявленнями. Тобто це була не наша
- 1:47:51держава, це була наша країна, це був наш
- 1:47:54народ, наша культура, наша історія, але
- 1:47:56не наша держава. І з одного боку це було
- 1:47:59зрозуміло і виправдано, але мені
- 1:48:01здається надзвичайно важливо те, що це
- 1:48:03змінюється. Держава, можливо, не встигає
- 1:48:06за цими змінами, а суспільство
- 1:48:07змінюється. ставлення суспільства
- 1:48:08змінюється великою мірою. Саме
- 1:48:09суспільство зараз оцю от державу
- 1:48:11недосконалу, е,
- 1:48:15злочинну в чомусь, в чомусь суперечливу,
- 1:48:17в чомусь непослідовну, слабку, воно ж її
- 1:48:20зберігає для того, що розуміє, що це, що
- 1:48:22це його держава. Воно зберігає її для
- 1:48:24себе там, не не для умовного Володимира
- 1:48:25Олександровича Зеленського, та чи не для
- 1:48:27умовного парламенту чи для Кабміну, а
- 1:48:29для себе. Тому що нам далі тут всім жити
- 1:48:31і нам дуже важливо, щоб ця держава
- 1:48:32збереглася. І зрозуміло, що це не
- 1:48:34передбачає толерування толерування
- 1:48:37корупції, душок на Москву, співпраці з
- 1:48:40окупантами і так далі. Безперечно, ні.
- 1:48:42Безперечно, що навіть, ну, сьогодні в
- 1:48:45умовах війни речі потрібно називати
- 1:48:47своїми іменами. Якщо є порушення, про
- 1:48:48них потрібно говорити і потрібно
- 1:48:49виступати проти цього. Але, мені
- 1:48:51здається, дуже важливо пам'ятати
- 1:48:52все-таки цю кінцеву мету, щоби ми за цим
- 1:48:55всім не втратили головне нашу
- 1:48:58державність.
- 1:49:00Геннадій Зубко в першу чергу хочу
- 1:49:02подякувати за дуже суперову таку розмову
- 1:49:05фахову про сенси, тому що ми не шукаємо
- 1:49:08зараз коротких відповідей там і коротких
- 1:49:11інструментів. І хотів би сказати
- 1:49:13декілька так рефлексій з приводу цієї
- 1:49:15розмови, тому що, наприклад, якщо ми
- 1:49:17говоримо про реформу децентралізації, то
- 1:49:19це був пошук збільшення наших і
- 1:49:23посилення горизонталій. Це як
- 1:49:25європейському суспільстві, да, нам треба
- 1:49:27мати класний фундамент, а саме небезпека
- 1:49:31і безпекові умови початку
- 1:49:33широкомасштабної війни дали нам
- 1:49:35можливість відчути, що ми хочемо не
- 1:49:37тільки мати сильні регіони, ми хочемо
- 1:49:40мати сильну державу, яка нам в першу
- 1:49:41чергу забезпечить безпеку. І тут
- 1:49:44будь-який бізнес, будь-яке громадянське
- 1:49:46суспільство або місцева влада не
- 1:49:48забезпечить ці умови. І безпека - це
- 1:49:51умови держави. Друге питання - це те, що
- 1:49:54дуже важливо підняло тему, що ми бачимо
- 1:49:57за межою
- 1:49:59нашого фронту, да, де наші люди, які
- 1:50:03залишилися на окупованих територій. І
- 1:50:05скажу відверто, знаєте, коли з 14-го
- 1:50:07року ми почали займатися цим, то взагалі
- 1:50:10люди живуть в іншому вимірі. Там немає
- 1:50:12громад, ви уявіть собі, вони живуть все
- 1:50:16до сих пір в містах, селищах. І такого
- 1:50:19розуміння, як суспільна
- 1:50:22соціальна згуртованість, немає в них
- 1:50:24взагалі. То есть ми живемо логікою
- 1:50:27громад, побудови там боротьби за
- 1:50:29культуру, за там за бізнес, да, в логіки
- 1:50:31громад. Там взагалі зовсім інше. І скажу
- 1:50:34ще дуже важливо, що там спілкуючись
- 1:50:37нещодавно з професором, не буду називати
- 1:50:40прізвище, Дерезнському університету, він
- 1:50:42вважає взагалі, що руйнування, ми
- 1:50:43вважаємо, що руйнування Берлінської ни
- 1:50:46стіни - це було е поступ демократії. А
- 1:50:50вони вважають зараз наоборот, що це була
- 1:50:52взагалі така стратегія
- 1:50:54захоплення західного світу зв'язку з
- 1:50:57тим, що АФД сьогодні саме набирає на
- 1:51:00територіях бувшого ГДР і намагається
- 1:51:05захопити західну Німеччину. Тому тут
- 1:51:07дуже велике питання, яким чином ми
- 1:51:10взагалі не тільки бачимо людей на
- 1:51:13окупованих територіях, а формування
- 1:51:15державної регіональної політики. Тому що
- 1:51:17та державна регіональна політика, яка
- 1:51:19була до цього часу, вона не працює. В
- 1:51:21нас є деокуповані, є окуповані
- 1:51:23території, у нас є фронтові території, у
- 1:51:25нас є території, які мають більше
- 1:51:29економічну здатність сьогодні приймати
- 1:51:32егоне підприємство. І тому в мене
- 1:51:34питання дуже просте. Ваше бачення. А пан
- 1:51:39Євген говорив про те, що,
- 1:51:42ну, ми маємо жахливу демографію і
- 1:51:45відповідно ми будемо мати ми її після
- 1:51:47зупинки війни. Я не бачу там будь-якого
- 1:51:50миру або мирової угоди. Це буде зупинка
- 1:51:52війни. Відповідно, найбільший приток
- 1:51:55населення ми можемо мати тільки з
- 1:51:57повернення наших людей або з окупованих
- 1:52:00територій. І я не відкидаю того, що там
- 1:52:03є українці, які мають українські
- 1:52:04паспорта. і зможуть приїхати сюди або з
- 1:52:08тих людей, які покинули територію
- 1:52:11України. Це величезна кількість. Що
- 1:52:12треба зробити? Які яке ваше бачення, що
- 1:52:16ми повинні зробити, щоб повернути? Тому
- 1:52:18що іншим шляхом, шляхом там природного
- 1:52:21зростання і демографії ми не зможемо
- 1:52:23нічого зробити. Нам треба повертати
- 1:52:25людей. От як ви бачите, що треба
- 1:52:28сказати, що треба зробити владі для
- 1:52:30того, щоб на місці, на рівні місцевої
- 1:52:32влади, на на рівні держави, щоб
- 1:52:34повертати людей?
- 1:52:35>> Я тут додам, що в Ірванцевому
- 1:52:40е Рівнеровно ровно перемогло Рівне.
- 1:52:44>> І тут як цього уникнути?
- 1:52:48>> Ну є, та є така концепція. Це ти згадав
- 1:52:53Ірванця на насправді це ж
- 1:52:56можна згадати не лише Ірванця, можна
- 1:52:58згадати острів Крим Аксьонова, де теж
- 1:53:01Крим як певна капсула, яка трималася,
- 1:53:03трималася, відкривши ворота. Цето
- 1:53:05пустило цього троянського коня імперії,
- 1:53:07троянського коня ее з минулого, який все
- 1:53:12знищив. Е мені здається, що що має
- 1:53:16сказати? Та немає у влади таких слів,
- 1:53:19немає у влади такого якогось механізму,
- 1:53:21щоби е і всі повернулися. Мені здається,
- 1:53:25що так чи інакше це довгий, тривалий,
- 1:53:27складний ее поступовий процес. В мене є
- 1:53:30відчуття, знову ж таки, я сьогодні
- 1:53:32виступаю таким стриманим оптимістом, що
- 1:53:35щойно будучи достатні і належні
- 1:53:38безпекові умови, тобто що дійсно це буде
- 1:53:41не, як ви кажете пауза в війні, а
- 1:53:44все-таки буде відчуття того, що ця війна
- 1:53:46закінчилася. Хай там не назавжди, не на
- 1:53:49не тисячоліття, але я думаю, що такий
- 1:53:51варіант теж можливий і просто
- 1:53:52категорично відкидати, мабуть, теж не
- 1:53:54може. Ніхто не знає, що буде в цій
- 1:53:56війні, наприклад, через кілька місяців,
- 1:53:58через півроку, через рік чи через два
- 1:54:00роки. Можливо, нічого не станеться,
- 1:54:01ніяких змін не станеться. Ця війна буде
- 1:54:03тривати далі, а можливо, щось станеться
- 1:54:05ближчим часом. Відповідно, коли будуть
- 1:54:07такі умови, я припускаю, більш того, я
- 1:54:10навіть певен, що багато українців,
- 1:54:12зокрема із Європи повернуться. Ну,
- 1:54:15просто тому, що та ситуація, які вони
- 1:54:17там перебувають, ті умови, в яких вони
- 1:54:19там перебувають, той їхній статус там,
- 1:54:21ну, навряд чи, навряд чи він буде кращим
- 1:54:24за статус громадянина країни, яка
- 1:54:26відбудовується. Те, що Україна буде
- 1:54:29великим, великим соціальним, економічним
- 1:54:33полігоном, ну, це очевидно, що Україна
- 1:54:34буде великою територією відбудови, е,
- 1:54:37територію, ну, якби це цинічно не
- 1:54:39звучало можливостей.
- 1:54:41Я припускаю, що для частини людей це
- 1:54:43буде достатньо підстави сюди
- 1:54:44повернутись, ніж сидіти де навіть на
- 1:54:45соціалі чи взагалі без соціалу в Польщі
- 1:54:47чи в Чехії краще приїхати в свій Кривий
- 1:54:51Ріг чи в своє Запоріжжя чи в свій Дніпро
- 1:54:53і почати там все будувати. Стосовно
- 1:54:57стосовно
- 1:54:59ее наших громадян, які співгромадян, які
- 1:55:01знаходяться на е окупованих територіях.
- 1:55:04Ну то знову ж таки, ви розумієте, все
- 1:55:06залежить від того, що буде з Росією. А
- 1:55:09мені видається оце там і знаходиться
- 1:55:11питання, коли, як, де закінчиться ця
- 1:55:14війна. В моєму розумінні, моїй уяві,
- 1:55:17вона може закінчитися лише через якийсь
- 1:55:19надлам самій Росії. Чи то політичний
- 1:55:22надлам, чи то, скажімо, якийсь
- 1:55:23соціальний надлам, чи то, скажімо,
- 1:55:25економічний надлам. Інакше, інакше
- 1:55:27навряд чи вона завершиться. Просто для
- 1:55:29цього нема підстав, щоб вона
- 1:55:30завершувалась. Вона буде далі тривати. А
- 1:55:32відповідно, якщо стається якийсь надлам,
- 1:55:34ну, то ми ж не знаємо, як ця це ефект
- 1:55:38доміно буде працювати. Знову ж таки,
- 1:55:40згадайте війну, Першу світову війну. Е,
- 1:55:44згадайте, скажімо, 15-й-16-й рік, коли
- 1:55:47імперія російська доволі впевнено себе
- 1:55:49почуває, проводить великі фронтальні
- 1:55:52наступи, а вже через півроку цієї
- 1:55:54імперії немає, а ще через три року немає
- 1:55:57цих кордонів, з'являються якісь нові
- 1:55:59державні утворення і суспільство
- 1:56:00фактично стає зовсім інакшим. Цето
- 1:56:04створюється незалежна Польща,
- 1:56:05створюється незалежна Фінляндія. Та
- 1:56:07Україна, на жаль, не змогла відстояти
- 1:56:09свою незалежність. Але хоча Радянський
- 1:56:11Союз став за національним принципом
- 1:56:13структурованим,
- 1:56:15>> так, але великою то мірою, мені
- 1:56:16здається, це ж і є, мабуть, не
- 1:56:19стосується нашої сьогоднішньої розмови.
- 1:56:20Але це страшенно цікава річ, тому що ми
- 1:56:22часто розглядаємо УРСР як таку повну
- 1:56:25капітуляцію української української
- 1:56:28ідеї, українськості цієї, про яку ми
- 1:56:30говоримо. Насправді ж це не зовсім так.
- 1:56:31Насправді для багатьох українських лівих
- 1:56:34е і радикальних лівих більшовиків,
- 1:56:37скажімо, і боротьбистів та ісерів, які
- 1:56:39тоді підтримали, свідомо підтримали
- 1:56:41підтримали проект радянський, які
- 1:56:43свідомо виступали проти УНР, як про
- 1:56:45проти чужого для себе ідеологічного
- 1:56:47проекту, ее для них
- 1:56:50можливість створити свою соціалістичну
- 1:56:53республіку насправді була певна форма
- 1:56:55автономії. І вони її довгий час навіть
- 1:56:57відстоювали. і не лише на рівні
- 1:56:58культури, бо ми звикли говорити про
- 1:57:01конструктора цієї української
- 1:57:03автономності 20-х років, про про
- 1:57:05Хвильового, як про конструктора. От
- 1:57:07насправді це там було набагато цікавіші
- 1:57:09процеси. Вони були і на рівні політики.
- 1:57:11Та ж група Шумського, яка намагалася
- 1:57:13відстоїти політичний політичну
- 1:57:15автономію. І на економічному рівні
- 1:57:18рівні, коли економісти
- 1:57:20випрацьовували, випрацьовували
- 1:57:22пояснювали центру Москві ідею того, що
- 1:57:25Україна
- 1:57:27має право на свою економічну
- 1:57:28автономність. І насправді до певної міри
- 1:57:30це видавалося як щось реальне, а не
- 1:57:32утопічне. І я до того, що якщо говорити
- 1:57:38говорити про це от можливе завершення
- 1:57:40війни, ніхто ж не знає, які процеси
- 1:57:41почнуться по той бік ЛБЗ.
- 1:57:44От уявіть, умовна смерть Путіна. Та це
- 1:57:47ж, ну, цілком можливо, що наступного дня
- 1:57:49після Путіна прийде умовний Патрушев. Та
- 1:57:52і нічого не зміниться. І віна буде три.
- 1:57:53А цілком можливо, що почнуться почнуться
- 1:57:55якісь процеси,
- 1:57:57порівняно з якими навіть 91-й рік
- 1:58:00видасться відсутністю відсутністю змінек
- 1:58:02таких. Цілком можливо, що може початись
- 1:58:04будь-що, якийсь розпад, якась
- 1:58:07громадянська війна, якісь інші речі.
- 1:58:10Ніхто не знає. В цій ситуації важко
- 1:58:12сказати,
- 1:58:14якою буде оптика, якими будуть запити
- 1:58:17громадян України і тих, які 13 років
- 1:58:20тому опинилися в окупації, живуть вже
- 1:58:22там діти і закінчили школу в російській
- 1:58:24школі. Тобто я маю на увазі умовний
- 1:58:26Алчевськ, умовний Донецьк, умовний
- 1:58:28Луганськ, умовний Сімферополь, Ялту і
- 1:58:31так далі. І ті, які от 4з по роки
- 1:58:34знаходяться в окупації, для яких для
- 1:58:37яких теж ну жодної якоїсь стабільності
- 1:58:40немає взагалі. Тобто, якщо їм здавалося,
- 1:58:44можливо, комусь на початках цієї
- 1:58:47окупації, що це все, це от прийшла Росія
- 1:58:48і це назавжди, ну, то вже сьогодні, я
- 1:58:51думаю, їм так не здається, тому що лінія
- 1:58:53фронту, вона ближче, ніж ніж ніж їм би
- 1:58:55хотілося. І цей фронт, він зовсім не
- 1:58:57стоїть. От подивіться, те, що зробила
- 1:58:59трійка на е на лиманському напрямку. Та
- 1:59:02вони фактично показали, що українська
- 1:59:04армія може робити навіть сьогодні, на
- 1:59:06п'ятому році війни серйозні фрон
- 1:59:08фронтальні прориви.
- 1:59:09>> А скажи, будь ласка, от твої тури, які
- 1:59:12ти робиш е за кордоном, коли ти бачиш
- 1:59:16українців в європейських містах і так
- 1:59:19далі, в тебе є відчуття того, що для
- 1:59:22того, щоб вони повернулися, держава має
- 1:59:25гармонізуватися з країною? Чи на твою
- 1:59:28думку це все-таки
- 1:59:30пошук більшого комфорту під приводом
- 1:59:34війни?
- 1:59:35>> Гнико, ну давай почнемо з того, що в
- 1:59:36мене немає тур турів по Європі. Зараз
- 1:59:38перший раз тільки їду в Європу, ми з
- 1:59:41Хартією робимо таку поїздку. Перше за
- 1:59:42три роки. То за останні три роки я
- 1:59:45виступав в Німеччині, Польщі там зо два
- 1:59:48рази може там. І це приходили ті люди,
- 1:59:50які підтриму, себто, якщо це місцеве
- 1:59:52населення, ті, які завжди підтримали
- 1:59:54Україну,
- 1:59:56ті українці приходять, які говорять:
- 1:59:58"Да, ми хочемо повернутися". Це активна
- 2:00:00активна українська громада, яка там
- 2:00:01знаходиться, що неї керує? Ну, питання
- 2:00:03безпеки, безперечно, питання комфорту,
- 2:00:06питання
- 2:00:07питання турботи про дітей. Але
- 2:00:09десовєтизація держави, як така, не є, на
- 2:00:12твою думку, критерієм, який дозволить?
- 2:00:14>> Мені здається, ні. І тут, знаєш, я я
- 2:00:16коли говорю про комфорт і про безпеку, і
- 2:00:18про дбання про дітей, я не говорю про це
- 2:00:20як про щось негативне. Зрозуміло, що
- 2:00:22знаєш, ну, звинувачути людину в тому, що
- 2:00:24вона не хоче помирати і що вона не хоче
- 2:00:27не хоче виходити страждати, що вона не
- 2:00:29хоче страждати, мені здається, це
- 2:00:30некоректно. Це, ну, це неетично,
- 2:00:32>> в принципі. Тому вони там знаходяться. Я
- 2:00:35розумію, що багато хто перебуває там
- 2:00:38через дітей своїх. Та тому що діти
- 2:00:40навчаються, в дітей є можливість ходити
- 2:00:42до школи, до університету. І в принципі
- 2:00:43нічого поганого, якщо дитина закінчить
- 2:00:46німецький чи австрійський чи польський
- 2:00:47університет, потім повернеться з цими
- 2:00:49знаннями в Україну, я особисто не бачу.
- 2:00:52Тому я не, ну, от не маю достатньо
- 2:00:55матеріалу, щоби відповісти на твоє
- 2:00:57питання. От ми зараз поїздимо місяць,
- 2:00:59давай ми з тобою зустрінемося в грудні і
- 2:01:01я скажу все все, що я думаю.
- 2:01:04am
About this transcript
This page contains the full transcript of Сергій Жадан про українське суспільство, культуру і майбутнє | CEO Club та Інститут Фронтиру by CEO Club Ukraine, generated from the public captions YouTube serves with the video. The transcript has 17,981 words across 3,027 segments, with the original timestamps preserved so you can click any line to jump to that moment in the embedded player.
What you can do with it
Use the transcript to take notes, quote the speaker, build a study guide, generate a summary with ChatGPT or Claude via the YouTube Summary tool, or export it as a timed subtitle file with YouTube to SRT. You can also re-open it in the transcriber to choose a caption track available on the video.
Free YouTube transcript tool
YouTube2Text is a free YouTube transcript generator — no signup, no daily limit. Paste any YouTube link and get the full transcript instantly, with timestamps, click-to-jump, caption language selection, AI prompts for ChatGPT, Claude, and Gemini, and exports to TXT, SRT, VTT, or Markdown.