21.09.2026. Вступ до фаху — Transcript

Full transcript

1. 0:00до цієї теми. Тож слухайте і записуйте.
2. 0:07[прочищення горла] Проблема походження
3. 0:09мови є дуже складною.
4. 0:11Докладніше ми будемо говорити про неї в
5. 0:14курсі вступ до мовознавства в наступному
6. 0:17семестрі. І, звісно, будемо говорити про
7. 0:20неї з точки зору когнітивної еволюційної
8. 0:23теорії мови
9. 0:26у першому семестрі, коли будете на
10. 0:28третьому курсі.
11. 0:30Ну, а сьогодні я розповім вам про
12. 0:33головні моменти цієї проблематики.
13. 0:39Ну, звісно, ми жодним чином не можемо
14. 0:42довести, як виникла мова, бо цьому
15. 0:47відсутні емпірично верифіковані
16. 0:50докази.
17. 0:52Емпірична верифікація,
18. 0:54тобто перевірка за допомогою наших
19. 0:57органів чуттів.
20. 0:59Ну, це власне найголовніший,
21. 1:02найдоказовіший аргумент теорії
22. 1:05аргументації.
23. 1:09Універсальний, найдоказовіший, пряма
24. 1:12емпірична верифікація.
25. 1:15Але
26. 1:17щодо виникнення мови ми не можемо
27. 1:20застосувати саме таку верифікацію.
28. 1:24Але завдяки знахідкам залишків різних
29. 1:29людських предків, добре відомо, що мова
30. 1:32з'явилася,
31. 1:34ну, кілька тисячоліть тому. Хтось каже
32. 1:38100 000 років тому, хтось більше, хтось
33. 1:41менше.
34. 1:42Про це свідчить анатомічна будова
35. 1:46органів мовлення.
36. 1:48І саме по ній антропологи можуть
37. 1:51стверджувати,
38. 1:53могли люди вимовляти звуки мови чи ще не
39. 1:57могли.
40. 1:58>> Добрий ранок,
41. 2:04>> Іване. Я вже читаю лекцію, тому зараз
42. 2:06вітатись не треба вже. Просто
43. 2:08приєднуйтесь і все.
44. 2:10>> Окей.
45. 2:16Є ще один цікавий момент науки, що
46. 2:18дозволяє стверджувати існування
47. 2:21розвинутих органів мовлення у певний
48. 2:24період.
49. 2:25Це так звана гіпотеза Вигодського,
50. 2:30згідно [прочищення горла] якої розвиток
51. 2:31мови у філогенезі, тобто її розвиток у
52. 2:35всього людства, є ідентичним розвитку
53. 2:38мови в онтогенезі, тобто розвитку мови у
54. 2:42однієї людини від народження до смерті.
55. 2:47Ну, а під сучасну пору про розвиток мови
56. 2:49у дитини науковцям вже дуже добре
57. 2:52відомо.
58. 2:54Ну і необхідно сказати, що це не було
59. 2:57великим осяянням Вигодського, бо він
60. 3:00спирався на давно відомий біогенетичний
61. 3:04закон Геккеля.
62. 3:07Цей закон сформулював
63. 3:10саме він, німецький природонаслідник,
64. 3:14природослідник, вибачте, Ернст Гекель у
65. 3:181866
66. 3:20році, тобто за 8 років після першого
67. 3:24оприлюднення еволюційної теорії Дарвіна.
68. 3:30Він сформулював цей закон на основі
69. 3:33спостережень зоолога Фріца Мюллера.
70. 3:37Тому цей закон часто називають законом
71. 3:40Геккеля Мюлера.
72. 3:43Цей закон стверджує:
73. 3:45кожна жива істота в процесі свого
74. 3:49ембріонального розвитку повторює ті
75. 3:52етапи, які її вид пройшов за мільйони
76. 3:56років еволюції. Власне, ви мали це
77. 3:59вивчати на уроках біології в школі.
78. 4:03Коротше кажучи, онтогенез є коротким і
79. 4:06швидким повторенням філогенезу. Як можна
80. 4:10бачити, Вегоцький висунув свою гіпотезу
81. 4:13просто за аналогією
82. 4:16з законом Геккеля. Це знижує ефект його
83. 4:20першевідкриття.
84. 4:23Втім, у сучасному лінгвістичному
85. 4:26світі
86. 4:28про гіпотезу Вигоцького можна чути і
87. 4:31бачити постійно. Ба більше, все частіше
88. 4:34лунають пропозиції оголосити цю гіпотезу
89. 4:38законом, бо існує вже дуже багато її
90. 4:43підтверджень, а саме дуже багато існує
91. 4:46фактів ідентичності особливостей мов
92. 4:49прирісних людей, сучасних дітей, тобто
93. 4:51фактів ідентичності розвитку мови в
94. 4:54онтогенезі і філогенезі.
95. 4:58Ну і якщо я вже згадав Дарвіна, то
96. 5:02маю сказати про нього декілька слів.
97. 5:07Ее,
98. 5:10так би мовити, про цього великого і
99. 5:12неймовірно сміливого Дарвіна.
100. 5:15Це іронія. Попереджую.
101. 5:18Дарвен сформулював основні положення
102. 5:21своєї теорії ще у 1838-1839
103. 5:27роках,
104. 5:29одразу після навколосвітньої подорожі на
105. 5:32кораблі Бігль з його славетним капітаном
106. 5:35Робертом Фіцроєм
107. 5:38і, до речі, одразу надіслав свої
108. 5:40теоретичні положення до Британської
109. 5:43академії наук,
110. 5:46але навздогін Він раптом попросив
111. 5:50академію
112. 5:55поки що ці положення не оприлюднювати.
113. 5:59Про ці події є відома книга британського
114. 6:03біографа і письменника Генрі Едварда
115. 6:06Меллерша з двома л Меллерша. Фіцрой
116. 6:11капітан Біхля видана була у 1975 році.
117. 6:16І тоді ж була перекладена в Радянському
118. 6:19Союзі на російську мову. І саме на цій
119. 6:22мові я її і прочитав ще в шкільні роки
120. 6:25із задоволенням.
121. 6:27Дарвін зробив своє відкриття на в'юрках.
122. 6:31В'юрки - це різновид птиць.
123. 6:35Нині їх називають Дарвинові в'юрки.
124. 6:40Він досліджував їх на Галапагоських
125. 6:42островах.
126. 6:44Подивіться, де в нас Голопогоські
127. 6:47острови
128. 6:48біля Південної Америки.
129. 6:52І він виявив, що в юрки з різних
130. 6:54островів архіпелагу
131. 6:57мали різну будову дзьоба, залежно від
132. 7:00типу їжі, якою харчувалися на
133. 7:03конкретному острові. Або то було
134. 7:06насіння, або комахи, або навіть кактуси.
135. 7:10Спочатку він вважав, що це різні птахи,
136. 7:13але вже в Британії він показав цих
137. 7:15птахів орнітологам,
138. 7:18і ті сказали, що це один і той самий
139. 7:21птах Вюрок.
140. 7:25Це спостереження надихнуло в Дарвіна на
141. 7:27думку про те, що всі види походять від
142. 7:30єдиного спільного предка,
143. 7:33але змінюються з часом під впливом умов
144. 7:36середовища через природний відбір.
145. 7:41Чарльз Дарвін приховував свою теорію
146. 7:46еволюції близько 20 років.
147. 7:50Цей історичний факт про 20 років
148. 7:53приховування та душевні муки
149. 7:58вченого детально
150. 8:01змальовані в відомому художньому фільмі
151. 8:04Походження
152. 8:052009 року.
153. 8:08Оригінальна назва Creation.
154. 8:11Дуже раджу подивитись.
155. 8:14Чому приховував
156. 8:1720 років? Уявіть собі.
157. 8:19Чому приховував? Все дуже просто через
158. 8:22релігію.
159. 8:24Його дружина Емма Дарвін була глибоко
160. 8:28віруючою християнкою. Вона одразу
161. 8:31сказала чоловіку, що церква йому такої
162. 8:34єресі не вибачить.
163. 8:36Дійсно, у вікторіанській Англії такі
164. 8:39ідеї вважалися величезною єрістю.
165. 8:43Ну і Дарвін боявся стати вигнанцем,
166. 8:45втратити репутацію, повагу колег
167. 8:47науковців.
168. 8:49Отак наука в ті часи, всередині X
169. 8:54століття
170. 8:56залежала від церкви у такій розвинутій
171. 8:59країні, як Велика Британія.
172. 9:02А церква, навіть така порівняно
173. 9:04прогресивна, як протестантська,
174. 9:07ну, порівняно з католицизмом і
175. 9:09православ'ям,
176. 9:11так само, як і дві інші, наполягали на
177. 9:14тому, що Бог створив світ разом з
178. 9:17рослинами, тваринами і людьми саме
179. 9:20таким, яким він є зараз.
180. 9:23Тобто думка про те, що раніше щось або
181. 9:26хтось могли бути іншими, та ще й згодом
182. 9:30поступово змінюватись. Ну, така думка
183. 9:33була величезною єрістю.
184. 9:36І от минуло 20 років, і в 1858
185. 9:41році раптом Дарвін отримує листа від
186. 9:45молодого англійського натураліста
187. 9:49Альфреда Расела Уллеса.
188. 9:53який,
189. 9:54як виявилось, дійшов тих самих
190. 9:57висновків, що і Дарвін, але приховувати
191. 10:01це не збирався.
192. 10:04От тоді Дарвін
193. 10:07відчув неприємне поколювання в одному
194. 10:10місці і терміново зв'язався з академією.
195. 10:14Там підтвердили, що Дарвін відкрив це
196. 10:17першим.
197. 10:19Але доповідь у 1858
198. 10:21році вони з волосом робили вдвох. І ця
199. 10:25теорія час від часу має в назві
200. 10:30не Дарвіна, а Дарвіна Улеса.
201. 10:35Тобто через дефіс Дарві теорія Дарвіна
202. 10:37Волеса, тому що Волес дійшов тих самих
203. 10:42висновків незалежно від Дарвіна.
204. 10:46У науці таке трапляється. Не можна
205. 10:49сказати, щоб часто,
206. 10:51але трапляється.
207. 10:54Дещо схоже було в історії математики
208. 10:58між Лейбніцем і Ньютоном.
209. 11:02Ее обидва вони, незалежно один від
210. 11:06одного відкрили так зване диференційне
211. 11:09зчислення.
212. 11:13Лейбніц був першим у часі.
213. 11:18Коли Ньютон про це дізнався, він сказав:
214. 11:21"Ні, я був першим у часі". Лейбніт
215. 11:23сказав: "Ні, це я був першим".
216. 11:26Тоді Ньютон запропонував Лейбніцу
217. 11:32з'ясувати цю суперечку
218. 11:36в Академії наук.
219. 11:38Ну, в ті часи Академія наук
220. 11:41найпрестижніша була в Лондоні, в Великій
221. 11:45Британії. І
222. 11:48Лебніц погодився.
223. 11:51Ну, а хто керував академією Великій
224. 11:54Британії? Ну, звісно, Ньютон.
225. 11:57Ну, так, ви ж розумієте, на чию користь
226. 12:00було прийнято рішення.
227. 12:03Історично доведено, що Лейбніц першим
228. 12:05відкрив диференційне з числення, але
229. 12:08тоді рішення було прийнято, ухвалене,
230. 12:12вибачте,
231. 12:13на користь саме Ісаака Ньютона.
232. 12:17Ось так.
233. 12:21Повертаємось до теми походження мови.
234. 12:24Коли дитина народжується, вона говорити
235. 12:27не може. Це всім відомо.
236. 12:30Чому вона говорити не може, відомо
237. 12:32далеко не всім.
238. 12:35Майже всі пересічні люди вважають, що
239. 12:38дитина від народження не говорить, тому
240. 12:39що вона ще не дуже розумна.
241. 12:44Ні, причина набагато прозиїчніша.
242. 12:47Дитина, народившись, не говорить тому,
243. 12:49що у цей період її дихальне горло і
244. 12:54ковтка розташовані далеко одне від
245. 12:57одного, як і у всіх тварин.
246. 13:01Це дозволяє дитині не поперхуватися у
247. 13:03горизонтальному положенні на спині під
248. 13:05час її годування молоком матері. Але це
249. 13:09положення і не дає можливості вимовляти
250. 13:11звуки мови, що ми спостерігаємо
251. 13:15у мовних проєктах з шимпанзе.
252. 13:19То як шимпанзе не навчай вимовляти щось
253. 13:23вони не можуть.
254. 13:25Ну і от коли дитина
255. 13:28поступово по мері того, як дитина
256. 13:30припиняє годуватися молоком матері,
257. 13:33дихальне горло та кофтка поступово
258. 13:36зближуються.
259. 13:38І по мірі цього зближення дитина починає
260. 13:41поступово, все чіткіше вимовляти звуки.
261. 13:46Спочатку крик, потім холофрази,
262. 13:49потім телеграфне мовлення, так зване.
263. 13:53Ну, крик, зрозуміло. А от холофрази,
264. 13:55холофрази - це
265. 13:58односкладові
266. 14:00слова,
267. 14:03які вміщують дуже багато
268. 14:07значень. Наприклад, е українська
269. 14:11холофраза стій - це не стояти,
270. 14:15це м стілець.
271. 14:20І якщо дитина каже: "Стій", то це може
272. 14:23означати, що дитина хоче сидіти на
273. 14:26стільці. Або нано не хоче сидіти на
274. 14:29стільці, або стілець їй не подобається,
275. 14:32або навпаки він подобається, або його
276. 14:34треба пересунути. Багато-багато сенсів.
277. 14:42Холофрази корелюють певною мірою з
278. 14:45інкорпорацією.
279. 14:48Ну, телеграфне мовлення - це коли
280. 14:51слів вже багато, але зв'язку між ними
281. 14:54немає.
282. 14:55Чому так називається? Тому що
283. 14:59коли були ще на пошті так звані
284. 15:02телеграми,
285. 15:04я ще як достатньо літня людина, я
286. 15:06пам'ятаю ті часи, коли
287. 15:10листоноще приносили вам телеграму,
288. 15:14просто стукали вам у двері.
289. 15:17Ви відчиняли, стоїть листоноша і каже:
290. 15:20"Вам телеграма, ось тримайте і
291. 15:22розпишіться в отриманні".
292. 15:25От і там в телеграмі на папірці
293. 15:29наклеювалися
294. 15:31стрічка. Стрічка, яка виходила з
295. 15:34телетайпу. З телетайпу виходила стрічка.
296. 15:37І там не було
297. 15:41прийменників, там не було сполучників,
298. 15:44нічого такого не було. Це робилося для
299. 15:47економії, бо кожне слово, неважливо
300. 15:51скільки літер воно складає, коштувало
301. 15:55окремо. І якщо ставити сполучники і
302. 15:59прислівники, то дорожче виходило
303. 16:01телеграму направити. Доставляли такі
304. 16:04телеграми дуже швидко, там, ну, за один
305. 16:07день, бо це ж телетайпом передають.
306. 16:09телетайпом миттєво там отримують,
307. 16:15виганяють з телетайпу, відрізають в
308. 16:18певному місці, розрізають на шматочки і
309. 16:20наклеюють в рядки на листочок. От
310. 16:23телеграма готова на бланк Telegram.
311. 16:27Телеграмами користувалися, коли треба
312. 16:29було повідомити щось дуже термінове.
313. 16:34І телеграфне мовлення діти отримали саме
314. 16:37через те, що немає ще таких сполучників,
315. 16:43прийменників, ще відсутні вони в
316. 16:45мовлені, тому просто випалюють слова
317. 16:48один за одним без будь-якої граматики.
318. 16:52Але
319. 16:54коли дитина починає поступово чіткіше
320. 16:57вимовляти звуки, вона розуміє дещо
321. 17:00більше, ніж може вимовити.
322. 17:03У віці від двох до трьох років процес
323. 17:06цього зближення дихального горла та
324. 17:09кофтки завершується.
325. 17:11І цей час у дитини зветься вченими
326. 17:14мовним вибухом. З цього часу дитина
327. 17:17більше не може приймати їжу в
328. 17:19горизонтальному положенні.
329. 17:22У книзі та у відповідному серіалі Гра
330. 17:25престолів. Думаю, бачили ви його. Там
331. 17:28збрехали, коли зобразили
332. 17:31вже більше ніж десятирічного сина сестри
333. 17:34Кейтлін Старк, що лежав у неї на руцях і
334. 17:38посмокнув материнське молоко з груди. У
335. 17:41такому віці він би не зміг цього робити
336. 17:44в такому положенні.
337. 17:47Спробував би актор цього твору або
338. 17:49сценарист цього фільму саме так
339. 17:51посмоктати молоко і невідомо, чи вижили
340. 17:53би.
341. 17:55Після двох років дитина починає говорити
342. 17:58все більше і починає говорити реченнями
343. 18:01і щодня вимовляє десятки нових слів. Ну
344. 18:05і не треба думати, що вона їх вимовляє
345. 18:07тому, що дізналася про них. Ні, вона їх
346. 18:10вимовляє саме тому, що тепер може їх
347. 18:13вимовляти.
348. 18:15Але знає вона ці слова змалку. Вчені
349. 18:18навіть довели, що ще в утробі матері
350. 18:21дитина розрізняє на слух до півсотні
351. 18:25слів. Уявіть собі.
352. 18:29Так от, якщо керуватися гіпотезою
353. 18:31Вигодського, то логічно припустити, що
354. 18:35становлення органів мовлення у первісних
355. 18:37людей відбувалося так само, як це
356. 18:39відбувається у сучасної дитини, але
357. 18:42набагато повільніше.
358. 18:45Давайте замислимось щодо такої
359. 18:48повільності.
360. 18:53Скільки років існує наша планета?
361. 18:56Приблизно 4,5 млрд років.
362. 19:02Скільки років на нашій планеті існує
363. 19:04життя?
364. 19:05Приблизно 3,5
365. 19:08млрд років. Тобто 1 млрд земля була без
366. 19:12життя будь-якого.
367. 19:14Ну, тому що вона була занадто гарячою на
368. 19:18початку.
369. 19:20Скільки років існує людина? Ну, якщо
370. 19:23рахувати від наших предків
371. 19:24австралопітиків,
372. 19:29які набагато більше походили на малпу,
373. 19:32ніж на людину, то приблизно 1 млн років.
374. 19:36Ну, якщо рахувати предків
375. 19:38австралопетеків, то до чотирьох і більше
376. 19:40мільйонів років. Докладніше ми це
377. 19:42розглянемо під час вивчення
378. 19:44когнітивно-еволюційної теорії мови. Як я
379. 19:48вам казав на першій лекції, предки
380. 19:49людини почали відділятися від шимпанзе
381. 19:5210 млн років тому. І цей процес
382. 19:54розділення людини та шимпанзе тривав 5
383. 19:57млн років. Але зараз я вношу уточнення.
384. 20:01Ті, що відокремлювалися від шимпанзе,
385. 20:03були дуже-предуже далекими
386. 20:07до австралопітековими
387. 20:10предками людини.
388. 20:15А сьогодні, як ви знаєте з першої
389. 20:17лекції, на генетичному рівні людину від
390. 20:20шимпанзи відділяють дві амінокислоти, а
391. 20:23шимпанзе від польової миші відділяє лише
392. 20:25одна амінокислота. Тобто шимпанзе на
393. 20:27генетичному рівні вдвічі ближче ближче
394. 20:30до миші, ніж до людини. І в той самий
395. 20:33час ми маємо визнати, що шимпанзе
396. 20:35когнітивно ближчий до людини з усіх
397. 20:37тварин Землі. Особливо шимпанзе Бонобо,
398. 20:42так званий карликовий шимпанзе
399. 20:44Бонобо. Але він не дуже то карликовий
400. 20:47насправді. Ну, трохи менший, ніж
401. 20:50звичайний шимпанзе, але він набагато
402. 20:52вважається розумнішим, ніж шимпанзе
403. 20:54звичайний.
404. 20:56Тобто, ще раз уявіть, наскільки далеко
405. 20:59людина пішла від шимпанзе генетично
406. 21:03та як довго це відбувалося. Але чи довго
407. 21:06насправді?
408. 21:08З точки зору всієї історії Землі 4,5
409. 21:11млрд років та життя на ній 3,5 млрд
410. 21:14років.
411. 21:16О, пть чи навіть 10 млн років - це
412. 21:20зовсім недовго. А з точки зору сучасного
413. 21:23людства дуже і дуже недовго.
414. 21:28Якщо зобразити вік нашої планети у
415. 21:30вигляді
416. 21:34циферблата годинника,
417. 21:37то людство зі своїм віком у мільйон
418. 21:41років займе на ньому лише одну останню
419. 21:46хвилину.
420. 21:54Коли у людей з'явилося те, що можна
421. 21:56вважати аналогом дитячої здатності до
422. 21:59мовлення у два роки,
423. 22:03можливо 100 000 років тому, там зміняли
424. 22:08один одного гомо
425. 22:12ергастер і гомохабеліс.
426. 22:15Спочатку гомохаліс, потім гомое
427. 22:18аргастер, коли з'явилися мови, які ми
428. 22:21звемо національними
429. 22:23не раніше ніж 10 000 років тому. Це мови
430. 22:26перших цивілізацій.
431. 22:30Чому вони всі виникали майже одночасно
432. 22:32на одній широті, ви вже знаєте з минулої
433. 22:34лекції. Тепер ви уявляєте, в яких
434. 22:37часових умовах могла народитися мова.
435. 22:47У 17
436. 22:50століттях з'явилося кілька гіпотез
437. 22:53походження мови.
438. 22:56Звуконаслідувальна,
439. 22:58звукосимволічна,
440. 23:01вигукова,
441. 23:03соціального договору,
442. 23:05трудових вигуків,
443. 23:08жестів та інші. В теперішній час цих
444. 23:12гіпотез нараховується вже сотні.
445. 23:17Найвідоміше з цих гіпотез ми розглянемо
446. 23:19у відповідний час і не в цьому семестрі.
447. 23:23Там буде чому дивуватись. А зараз я
448. 23:26скажу от що.
449. 23:28Особисто мене в усій цій величезній за
450. 23:31розміром проблематиці
451. 23:34дуже цікавить думка деяких вчених. Вони
452. 23:38звертають увагу на той факт, що мова
453. 23:42дуже дороге надбання для людини.
454. 23:48В біологічному сенсі
455. 23:51воно бере в людини дуже багато енергії,
456. 23:58а саме звучання мови постійно створює
457. 24:01ризик поперхнутися,
458. 24:03коли їжа провалюється у дихальне горло.
459. 24:09Дихальне горло і ковтка людини, як я
460. 24:12сказав раніше, [прочищення горла]
461. 24:13розташовані дуже близько одне до одного.
462. 24:16І лише завдяки цій близькості ми можемо
463. 24:19говорити.
464. 24:22За відомостями Стівена Пінкера,
465. 24:26до винаходу прийому Гейнліха,
466. 24:31лише у Сполучених Штатах Америки
467. 24:34поперхування їжею
468. 24:37забирало кілька десятків тисяч життів
469. 24:41щорічно.
470. 24:44Щорічно кілька десятків тисяч.
471. 24:50Що таке прийом геймліха? Я думаю, ви
472. 24:52розумієте, коли людину, що попрхнулася,
473. 24:55ззаду обіймають отаким захватом і сильно
474. 25:01притискають
475. 25:03на тиснуть сильно на грудну клітину. І
476. 25:07тоді легені зжимаються, стискуються, і
477. 25:12повітря, яке в них є, виштовхує
478. 25:17те, що застрягло
479. 25:20у дихальному горлі.
480. 25:22Тоді виштовхує прийом Геймліха.
481. 25:26Не чув, щоб Гмліх отримав за це
482. 25:29Нобелевську премію.
483. 25:34Тож ми маємо усвідомлювати, що ризик
484. 25:36поперхнутися - це ціна, яку ми сплачуємо
485. 25:41за звуки нашого мовлення.
486. 25:45Так само, як і проблеми з хребтом.
487. 25:49Це ціна за наше прямоходня.
488. 25:54Усі ці грижі міжпозвонкові,
489. 25:58це все наслідки прямоходня.
490. 26:02У звірів, які бігають на чотирьох,
491. 26:05нема такої проблеми.
492. 26:10Ну, звідки взялося людське прямоходня? Є
493. 26:13дуже розповсюджена така гіпотеза, хоча
494. 26:15не всі з нею погоджуються, що
495. 26:19були
496. 26:20спочатку наші предки всі жили на
497. 26:23деревах,
498. 26:24а потім
499. 26:27прийшло
500. 26:29схолод схолоднення повітря
501. 26:33і від холоду ліси почали зникати.
502. 26:40Можна сказати, що просто під ногами,
503. 26:43лапами у наших предків дерева почали
504. 26:47зникати.
505. 26:49В тій же Африці почали з'являтися
506. 26:51саванни
507. 26:55з дуже великими відстанями відкритими.
508. 27:00Ну і коли наші предки опинилися на землі
509. 27:08у високій до метра трави, яка з'явилася
510. 27:11приблизно в ті ж самі часи,
511. 27:15то
512. 27:17люди стали легкою здобиччю для хижаків.
513. 27:22Саме з тих часів знаходять дуже багато
514. 27:25людських, протолюдських кісток,
515. 27:28обгризаних хижаками.
516. 27:33Щоб вижити в цій ситуації,
517. 27:36треба було хижаків бачити. А як їх
518. 27:39бачити? Як роблять наші киці, коли
519. 27:43хочуть подивитися далі? Вони
520. 27:45піднімаються на задні лапи, приймають
521. 27:49таке гори вертикальне положення, щоб
522. 27:51подивитись далі. Багато інших тварин так
523. 27:54робить, щоб подивитись далі.
524. 27:58Ну, а що
525. 28:00люди, наші предки, точніше зробили те ж
526. 28:02саме. Вони піднялися на задні кінцівки.
527. 28:06Відомий
528. 28:08факт, що австралопітеки,
529. 28:11наприклад, найвідоміша з них Люсі, так
530. 28:14звана, з якою залишилось найбільше
531. 28:17решток. От
532. 28:20ходили австралопітеки дуже важко, дуже
533. 28:24важко, незграбно, повільно вони ходили,
534. 28:28але вони могли завчасно бачити
535. 28:31наближення хижака, бо в траві видно
536. 28:34було, як він іде. навіть якщо самого
537. 28:36хижака не видно, а слід зверху можна
538. 28:39було бачити, де він там крадеться.
539. 28:43Це якось допомагало людям
540. 28:46добігти до найближчого дерева.
541. 28:52Така версія, ну, інша версія
542. 28:57говорить, що насправді дерева якісь
543. 29:00залишалися і люди висіли саме на цих
544. 29:03деревах. Але
545. 29:06щоб перебратися до іншого дерева, яке
546. 29:08могло бути на відстані декілька
547. 29:11сотен метрів, ну, треба було пробігти цю
548. 29:15відстань. Можна було бігти на чотирьох
549. 29:18кінцівках, але тоді сприймають хижаки. А
550. 29:20так, якщо бігти на двох кінцівках, то ти
551. 29:22все бачиш і можеш таким чином
552. 29:25врятуватися.
553. 29:32Ну так.
554. 29:33Чому ж у людства з'явилася потреба мати
555. 29:37таку коштовну систему спілкування?
556. 29:44Ця система спілкування спровокувала
557. 29:47зростання нашого мозку,
558. 29:50а наш мозок витрачає до 20%
559. 29:56нашої енергії.
560. 29:59На його утримання потрібно не менше 20%.
561. 30:04А якщо людина займається розумовою
562. 30:06працею, то іще більше.
563. 30:12Якщо ми замислимось над цим питанням,
564. 30:17чому ми дійдемо висновку: мала скластися
565. 30:20ситуація,
566. 30:22за якою перехід до створення мови
567. 30:26був життєво [прочищення горла]
568. 30:28необхідним,
569. 30:30бо без такого переходу людство не вижило
570. 30:35би.
571. 30:37Тобто це не просто якась забаганка,
572. 30:39появи мови, а чому б ні? В стилі цьому
573. 30:42ні. Без неї неможливо було вижити.
574. 30:49Звернемо увагу на дуже просту річ.
575. 30:52Людство у ході своєї еволюції
576. 30:56постійно зустрічалося з новими
577. 30:59викликами.
578. 31:06Людство постійно втрачало джерела їжі.
579. 31:10Для виживання людству потрібно було
580. 31:12постійно вигадувати різні стратегії
581. 31:15поведінки.
582. 31:17І от коли таких стратегій набралось вже
583. 31:20достатньо багато, з'явилася потреба
584. 31:23якось на них вказувати,
585. 31:26а отже, якось їх називати.
586. 31:30Тобто ускладнювалася господарська
587. 31:33діяльність людини.
588. 31:36Коли у вас дуже багато в господарстві
589. 31:39різних речей, без мови вже одними
590. 31:43жестами обійтися буде важко. Наприклад,
591. 31:47коли у вас стоїть підряд декілька
592. 31:50гличиків різного розміру і вас просять
593. 31:54подати один з них, ви маєте розуміти,
594. 31:56який подати. А їх там штук п'ять стоїть,
595. 31:59наприклад, і вони різні всі за формою. А
596. 32:04якщо вони будуть мати назву, ще можна
597. 32:06сказати: "Дай отой". От тоді без мови
598. 32:10ніяк. Оце і є ускладнення. Ну, на дуже
599. 32:14простому прикладі. Я вам це показав на
600. 32:18дуже простому.
601. 32:31І от коли таких стратегій стало багато,
602. 32:34з'явилася потреба якось на них
603. 32:36вказувати, отже, якось їх називати.
604. 32:38Нехай спочатку їх позначали жестами,
605. 32:40лише потім перейшли до слів. Головне, що
606. 32:43поштовхом для створення комунікативної
607. 32:46системи була небезпека для життя.
608. 32:51Не в тому сенсі, що от хижак зараз
609. 32:54нападе і відкусить голову, а в тому
610. 32:58сенсі, що без цього неможливо було вести
611. 33:01далі господарство.
612. 33:04Виживання ускладнювалося, і накоплені
613. 33:06людством можливості подолання складнощів
614. 33:08потрібно було швидко позначати
615. 33:11зрозумілим для всіх чином. Це і був
616. 33:15початок мови.
617. 33:17Коли саме він стався і де він стався? не
618. 33:20так важливо, як розуміння причини його
619. 33:24появи.
620. 33:26Таке пояснення повністю корелює із
621. 33:28когнітивно еволюційною теорією мови, що
622. 33:31будемо вивчати потім.
623. 33:34Ще хочу сказати, що великою допомогою у
624. 33:37вирішення питання про походження мови є
625. 33:40вивчення комунікації тварин.
626. 33:43За останні кілька десятиліть дослідники
627. 33:46дізналися про цю комунікацію дуже багато
628. 33:48цікавого. у тому числі неочікувано
629. 33:51просунутого, розвинутого.
630. 33:54Наведу вам лише один приклад. Як
631. 33:57виникають комунікаційні сигнали, можна
632. 33:59спостерігати на прикладі
633. 34:02двох
634. 34:04бли близьких видів ящурок
635. 34:09та кирної
636. 34:11та сітчастої
637. 34:13круглоголовок.
638. 34:15Такирна круглоголовка і сітчаста
639. 34:17круглоголовка.
640. 34:19Два види ящірки. Вони походять з одного
641. 34:22джерела обидві, але зараз розрізняються
642. 34:26як два види.
643. 34:29Так от, для обох видів цих круглоголовок
644. 34:33необхідно,
645. 34:35щоб самець не парувався з самкою, яка
646. 34:39вже запліднена іншим самцем і не
647. 34:43марнумав, не марнував таким чином свої
648. 34:46репродуктивні ресурси. Відповідно, самка
649. 34:50має ухилитися від спарювання.
650. 34:54Сітчаста круголовка у таких випадках або
651. 34:57тікає, або кусає самця.
652. 35:01Але у такирних круглоголовок такий номер
653. 35:05не пройде. По-перше, такирні кругловки
654. 35:08більш цілеспрямовані, тому тактика
655. 35:10втекти вимагатиме більших енерговитрат,
656. 35:14а по-друге, вони краще озброєні.
657. 35:17Тож укуси завдадуть більшої шкоди
658. 35:20здоров'ю самця.
659. 35:23Тож виникає проблема збереження здоров'я
660. 35:27і врешті-решт життя.
661. 35:29І тоді з'являється комунікативний
662. 35:33сигнал.
663. 35:35Причому, ясна річ, він з'являється
664. 35:37підсвідомо.
665. 35:39Легко помітно, що цей сигнал по суті ті
666. 35:43самі рухи, що і у сітчастої кругловки.
667. 35:47Рухи, що відображають
668. 35:50конфлікт двох спонукань.
669. 35:53Втекти або вкусити.
670. 35:56Втекти або вкусити. Але усі частові
671. 36:00круглоголовки, ці рухи визначаються суто
672. 36:03емоційно і можуть бути взагалі
673. 36:05непомітні.
674. 36:06А от такирна круглоголовка робить їх
675. 36:09явно на показ.
676. 36:11Вони більш стереотипні, навіть дещо
677. 36:14неприродні,
678. 36:16з різкими, чітко виділеними межами. І
679. 36:20вся демонстрація триває довше, ніж у
680. 36:24січаї. І це не дивно. Для такирних
681. 36:27кровоголовок дуже важливо, щоб самець
682. 36:30сам відмовився від своїх намірів без
683. 36:33шкоди здоровою, як свого, так і самки.
684. 36:37Це знакова поведінка.
685. 36:40І ви бачите, що така поведінка
686. 36:42обумовлена дуже зрозумілою потребою,
687. 36:46потребою уникнути ризику для здоров'я і
688. 36:50життя, потребою виживання.
689. 36:53Якби такирні кровоголовки не випрацювали
690. 36:56собі таку знакову поведінку, вони могли
691. 36:59б не вижити. От і все. Через подібну
692. 37:02потребу могла виникнути і людська мова.
693. 37:09Є ще один приклад, який я пригадую на цю
694. 37:12тему. Антиприклад, так скажімо.
695. 37:18Ви знаєте, що на території Австралії
696. 37:22розвиток тваринного світу дещо
697. 37:25гальмував, як відокремлений, і тому там
698. 37:29досі є сумчасті, так звані тварини.
699. 37:33Сумчасті тварини у когнітивному сенсі
700. 37:36вважаються не такими просунутими, як ті
701. 37:41тварини, до яких ми звикли, які живуть у
702. 37:43нас.
703. 37:44От так от є навіть сумча сумчасті летючі
704. 37:49миші.
705. 37:51І оці сумчасті летючі миші, вони не
706. 37:53мають такого комунікативного сигналу. І
707. 37:57коли самці хочуть самицю, вони кидаються
708. 38:01на неї просто з розгону і отримують на
709. 38:05горіхи. Тобто отримують укуси, отримують
710. 38:08рани. Багато з них гине.
711. 38:12Ну, в них немає там в Австралії
712. 38:15природних хижаків, які б на них
713. 38:17полювали, тому вони якось і підтримують
714. 38:19свою популяцію ще. Але гинуть вони
715. 38:22масово саме від того, що вони не мають
716. 38:25такого комунікативного сигналу, який
717. 38:27виробили такирні круголовки.
718. 38:31Ну, завжди знайдуться деякі скептики.
719. 38:34От, наприклад, деякі дослідники
720. 38:36вважають, що, можливо, про справжню
721. 38:39сигналізацію у такирних круглоголовок не
722. 38:42йдеться. Можливо самка не хоче нічого
723. 38:45повідомити самцю. Просто вона дійсно
724. 38:48відчуває сильні коливання між наміром
725. 38:51вкусити і наміром втекти. Настільки
726. 38:53сильні, що самець встигає помітити цей
727. 38:57конфлікт мотивації. В нього
728. 38:58запускається, знову ж таки, без жодної
729. 39:00участі свідомості поведінка припинити
730. 39:02переслідування. Але увага, відбір сприяє
731. 39:07тим популяціям, де найчастіше
732. 39:09народжуються самки, здатні максимально
733. 39:12ретельно продемонструвати самцю свої
734. 39:14наміри. І самці, які з максимальною
735. 39:17ефективністю розпізнають демонстрацію
736. 39:20самки. Відповідно, у самців формуються
737. 39:23детектори виявлення
738. 39:26характеристичних рис самої пантоміми, а
739. 39:30у самок рухи стають дедалі чіткішими
740. 39:34і стереотипними, такими, щоб їх явно
741. 39:37окреслені кордони максимально добре
742. 39:40розпізнавалися детекторами самця.
743. 39:45Крім того, демонстрація
744. 39:49самки триває помітний час для того, щоб
745. 39:52самець встиг розпізнати сигнал і
746. 39:56запустити відповідну програму поведінки.
747. 40:00Так народжується комунікація
748. 40:03з бажання уникнути небезпеки.
749. 40:09Втім, задля справедливості слід
750. 40:10зазначити, що у такирних руговоловок, як
751. 40:13втім і у нас людей, трапляються так
752. 40:16звані комунікативні невдачі. Тому деякі
753. 40:19самці в результаті стають жертвою
754. 40:21укусів. Але частка таких самців істотну,
755. 40:25статистично значуще, менша, ніж усі
756. 40:28часто круглоголовки.
757. 40:31Цей приклад наочно показує, що для
758. 40:34виникнення комунікативних сигналів
759. 40:37не потрібен геній,
760. 40:40який у пориві натхнення творить знаки,
761. 40:45винаходить в синові поєднання
762. 40:47формсенців.
763. 40:50Не потрібна навіть свідомість.
764. 40:52Необхідно лише, щоб нервова система
765. 40:55могла відслідковувати події, що
766. 40:58відбуваються у зовнішньому світі і
767. 41:00запускати поведінкові програми, що
768. 41:03оптимально їм відповідають.
769. 41:06Якщо для життя виду виявиться важливим,
770. 41:09що про ті чи інші наміри особи, її
771. 41:12родичі могли дізнаватися до того, як ці
772. 41:16намітри втіляться в дію, то насамперед
773. 41:20виживатимуть і даватимуть потомство ті
774. 41:23представники виду, які подбають про те,
775. 41:27щоб зробити відповідні наміри
776. 41:29максимально помітними.
777. 41:31З одного боку, акцентувати деякі
778. 41:34компоненти фізичних проявів відповідного
779. 41:36наміру, з другого налаштувати
780. 41:40детектори
781. 41:42з їхнього розпізнавання.
782. 41:47Цей приклад доводить, що будь-які
783. 41:49комунікативні системи виникають простим,
784. 41:53дуже природним шляхом,
785. 41:56але для їх виникнення потрібна дуже
786. 41:59проблемна ситуація.
787. 42:01Вочевидь, у наших предків,
788. 42:04людських предків, таких проблемних
789. 42:07ситуацій було набагато більше, ніж у
790. 42:12інших тварин.
791. 42:14І вони вижили, хоча й не всі.
792. 42:19І от вам цікава аналогія.
793. 42:23Чому Путін не нападає на країни НАТО?
794. 42:29Тому що НАТО постійно демонструє свою
795. 42:32військову міць. Саме ця демонстрація
796. 42:35Путіна і стримує.
797. 42:38Погодьтеся, аналогія сітчастою та
798. 42:41такирною круглоголовками тут так і
799. 42:43напрошується.
800. 42:49Ну, стосовно проблеми походження мови,
801. 42:52хочу вам сказати і про такого видатного,
802. 42:57геніального
803. 42:59радянського періоду вченого, як Борис
804. 43:01Федорович Поршнєв.
805. 43:05Сьогодні несправедливо підзабутий. Він
806. 43:08описав
807. 43:09фізіологічні
808. 43:11передумовинення
809. 43:14мови.
810. 43:17фізіологічні. Поговоримо про нього та
811. 43:20його вчення в курсі вивчення
812. 43:24когнітивно-еволюційної
813. 43:25теорії мови.
814. 43:38Ну,
815. 43:46то есть все, то є все, що я мав вам
816. 43:49сьогодні розповісти.
817. 43:51Маєте до мене якісь запитання?
818. 43:56>> А можна дещо уточнити? Я може
819. 43:57неправильно вас зрозуміла, чи що? Ви
820. 44:00казали там про те, що ее діти, коли ще
821. 44:06е в мамі, то вони
822. 44:10можуть розуміти якісь слова. Я правильно
823. 44:13вас зрозуміла?
824. 44:14>> Правильно. Правильно. Ви правильно мене
825. 44:16зрозуміли? Принаймні, ну, сам я цього не
826. 44:19досліджував, но я читав про це
827. 44:21неодноразово.
828. 44:23Я сам точно не знаю методику, як вони це
829. 44:27розуміють ті вчені. Ну, це пов'язано з
830. 44:31вимірами якимись, ну, з електродами
831. 44:36якимись, якось так, якоюсь активністю
832. 44:38мозку, то щось вони так досліджують. Як
833. 44:41вони це роблять, я не знаю. Можливо, я і
834. 44:44читав про це, но я не пам'ятаю. Але це
835. 44:46доведений факт. Кілька десятків слів
836. 44:49діти чують ще, будучи в утробі матері.
837. 44:52Ну, дивіться, між дитиною, що в утробі,
838. 44:54і між дитиною, що вже народилася,
839. 44:57ну, нема великої відмінності. Якщо ми
840. 45:00кажемо, що дитина,
841. 45:03що народилася, сприймає, коли до неї
842. 45:06звертаються, а це доведений факт, тобто
843. 45:09її досліджують, у неї збуджуються певні
844. 45:12центри в корі мозку і так вчені
845. 45:16розуміють, що вона це розуміє, то я
846. 45:17думаю, таким самим чином досліджують
847. 45:19малюків, коли вони ще не народились.
848. 45:22Апаратура сучасна дозволяє це робити.
849. 45:26Думаю, так.
850. 45:31Ви, Мілено, ви можете себе уявити в тому
851. 45:34віці. Я, наприклад, не дуже.
852. 45:37>> Ну, ні, це ж було хто зна коли.
853. 45:40>> Так, важко, важко це уявити. Ну, я хочу
854. 45:43сказати просто, що
855. 45:46коли намагаюсь згадувати своє дитинство,
856. 45:49то у мене це лише якісь окремі
857. 45:53окремі фактори,
858. 45:55окремі події, які я можу пригадати.
859. 45:59І навіть з віку, там, коли мені два роки
860. 46:02чи три роки, я теж можу дещо пам'ятати,
861. 46:04але це окремі лише такі чанки, знаєте.
862. 46:08От. Ну, з іншого боку,
863. 46:12м я дуже добре усвідомлюю, що в той час
864. 46:16я
865. 46:18взагалі не не міг би сказати, що я над
866. 46:21чимось там розмірковував,
867. 46:23що я намагався там щось дізнатися там.
868. 46:26Ну, не пам'ятаю такого. Не пам'ятаю. І я
869. 46:30взагалі був дитиною такою, що вже у віці
870. 46:34сти місяців
871. 46:36я опинився у яслях.
872. 46:39Тобто мамі потрібно було працювати
873. 46:42скоріше. От і вже з шестимісячного віку
874. 46:46ще ходити не міг. От. А вже був у яслях.
875. 46:51От потім автоматично з ясель перейшов до
876. 46:53дитячого садку,
877. 46:55потім школа. Ну, тобто я був соціальна
878. 46:58дитина абсолютно. То, тобто за за
879. 47:01психологію Лигодського я був
880. 47:04соціально обумовленим з шести місяців.
881. 47:07От є такі діти, які не то що там до
882. 47:10ясель, вони до садка ніколи не ходять. Є
883. 47:13такі діти, а потім перше опиняються в
884. 47:15соціумі саме в школі. Таке є. Так, ну
885. 47:21тема цікава. Можливо у вас є ще інші
886. 47:23якісь запитання? Запитуйте.
887. 47:26Час маємо.
888. 47:30>> Ні, ну я просто спитала, тому що
889. 47:33ви просто так сказали.
890. 47:36нібито діти прямо розуміють слова. Я не
891. 47:40думаю, що то прямо розуміння. В них є,
892. 47:43звичайно, pattern recognition оцей
893. 47:48і голос мами вони відрізняють від інших,
894. 47:51але прямо такого, щоб свідомого
895. 47:52розуміння, я не думаю, що там було. Може
896. 47:54там якісь
897. 47:55>> вони не Я не думаю, що вони
898. 47:58співвідносять їх з денотатом, тому що
899. 48:00вони просто не бачать цей денотат.
900. 48:02Звісно, я погод
901. 48:04>> я погоджуюсь з вами. Так, це не це не в
902. 48:06тому сенсі знання. Вони просто, якщо
903. 48:10вони їх ще раз чують, вони їх
904. 48:11розрізняють, от і все. Вони можуть не
905. 48:13означати, що вони означають. Це правда.
906. 48:18Але вже коли вони починають бачити, а
907. 48:20бачити діти починають теж не з самого
908. 48:23початку. Тобто коли дитина щойно
909. 48:25народжується, в неї з зором як власне
910. 48:28проблеми. Тобто там декілька тижнів,
911. 48:33а потім потім зір вже прорізається і
912. 48:36починає наздоганяти і переганяти всі
913. 48:39інші можливості дитини і виходить на
914. 48:43перше місце. Взагалі
915. 48:47інвалідність, найбільша група
916. 48:50інвалідності надається сліпим людям.
917. 48:56Зір. Так.
918. 49:00зорове сприйняття. Згадайте також
919. 49:04про назви кольорів.
920. 49:08От у нас назви кольорів
921. 49:11це, як не крути достатньо узагальнени
922. 49:13назови. Тобто ми називаємо червоним
923. 49:16кольором багато різних відтінків
924. 49:19такого кольору.
925. 49:22Це тому, що ми люди, які мають вже
926. 49:26достатньо розвинену мову.
927. 49:29А є такі мови. Був такий собі Олександр
928. 49:32Романович Лурія, психолог середини 20
929. 49:36століття. Він якось поїхав з експедицію
930. 49:40в гірські регіони Середньої Азії. І там
931. 49:45він зустрів людей, які
932. 49:51не мали узагальнених назв кольорів. Не
933. 49:55мали.
934. 49:56Вони
935. 49:58мали назви кольорів дуже конкретних,
936. 50:01прив'язаних до конкретних предметів.
937. 50:04Наприклад, колір хлопка,
938. 50:07коли він зрілий, [прочищення горла]
939. 50:09колір зіпсованого хлопка, колір гнилих
940. 50:13зубів, е, колір там ще чогось. Тобто все
941. 50:17прив'язано було до конкретного цього.
942. 50:21Якщо ми пригадаємо такі назви, як,
943. 50:23скажімо,
944. 50:25оранжевий
945. 50:26колір, помаранчевий українською, так,
946. 50:28помаранчевий.
947. 50:30От. А если, якщо в російській мові
948. 50:32оранжевий, то це означає від orangнж.
949. 50:37От теж достатньо конкретне походження.
950. 50:41От.
951. 50:43Ну і
952. 50:45я можу ще додати, що
953. 50:50те, що я вам вже казав раніше на
954. 50:52лекціях, абстрактність мислення
955. 50:56це не завоювання людства.
956. 50:58[прочищення горла] Абстрактність
957. 51:00мислення - це
958. 51:04вимушена вимушена міра.
959. 51:08От
960. 51:10пам'ять переповнюється.
961. 51:12назвами. Людина пізнає світ і кожному
962. 51:15явищу оточуючого світу дає окрему назву.
963. 51:20Ну, це ж логічно. Кожная окремо.
964. 51:24Переді мною
965. 51:26чотири гори і кожній горі я даю окрему
966. 51:30назву. Вони чимось відрізняються одна
967. 51:32від одної і кожна отримає окрему назву.
968. 51:35А коли кількість таких слів стає
969. 51:38значною,
970. 51:42приходить потреба
971. 51:45узагальнювати
972. 51:47значення таких слів і називати їх
973. 51:49однаково.
974. 51:52А для цього потрібно абстрактне
975. 51:54мислення. Отак воно і формується. Це не
976. 51:56тому, що хтось там вживає
977. 52:01правильну їжу або що. Це результати
978. 52:05пізнання.
979. 52:06Чим більше скоріше пізнає етнос, тим
980. 52:09скоріше він прийде до абстрактності
981. 52:12мислення.
982. 52:13От вам приклад з
983. 52:16алеутської мови. Алеські острови,
984. 52:19пам'ятаєте, там від Аляски відходять
985. 52:21така
986. 52:23низка островів. Це алецькі острови. І
987. 52:26там живуть алеути.
988. 52:29Звісно, вони жили перевісним лазом
989. 52:32ладом, так само як і чукчі та інші там
990. 52:34ескімоси. І якщо ви житем ладом і у вас
991. 52:38нема абстрактного мислення, то в вашій
992. 52:40мові відсутні і слова узагальнені, тобто
993. 52:43родові. Родові слова відсутні.
994. 52:49Є лише конкретні інкорпоруючі комплекси
995. 52:53щодо моржа. Наприклад, у алеутів раніше
996. 52:55раніше було морш, що пірнув одне слово,
997. 52:59мрш, морш, що лежить на льодовику, друге
998. 53:02слово. Третє, морж смажений,
999. 53:07третє слово.
1000. 53:10Не було узагальненого
1001. 53:12родового слова морж.
1002. 53:15І от я прочитав кілька років тому, що в
1003. 53:18алецькій мові з'явилося таке слово:
1004. 53:23"Лелеуцькі острови належать Сполученим
1005. 53:25Штатам". Мабуть, просвітницькі ідеї
1006. 53:31на Олеутів теж розповсюджуються і тому
1007. 53:34вони стають дедалі розумнішими. Те ж
1008. 53:37саме я можу сказати про деякі індіанські
1009. 53:40мови північних індіанців, які вживаються
1010. 53:43на території сучасних Сполучених Штатів
1011. 53:46Америки. Деякі мови, які були дуже в
1012. 53:49первісному стані, а під впливом оточуючи
1013. 53:53їх англійської мови, ну, почали
1014. 53:56змінюватися.
1015. 53:58Деякі навіть переходять до номінативного
1016. 54:00ладу. От таке теж спостерігається. А є
1017. 54:04мови, які
1018. 54:06дуже мало таких мов, таких прикладів.
1019. 54:11Ну, от, скажімо, в грузинській мові є
1020. 54:13дві конструкції: номінативна і
1021. 54:15регативна.
1022. 54:17І
1023. 54:20вони конкурують між собою. Ясна річ, що
1024. 54:22комунікативна конструкці, е, номінативна
1025. 54:25конструкція, вона більш просунута.
1026. 54:28Але
1027. 54:32і можемо сподіватись на
1028. 54:34[прочищення горла] те, що просунута
1029. 54:35номінативна конструкція в грузинській
1030. 54:38мові перемагає.
1031. 54:40Але це залежить, мабуть, і від самих
1032. 54:42людей, наскільки прогресивно вони
1033. 54:44мислять, якщо це люди, які належать до
1034. 54:46того політичного табору, який там зараз
1035. 54:48при владі, грузинська мрія, партія, які
1036. 54:53виступають за співробітництво з Росією,
1037. 54:56незважаючи на те, що в 2008 році вони
1038. 54:58отримали від Росії таку велику образу,
1039. 55:03от і раніше і втратили по суті дві
1040. 55:06території і Південну Осетію, і Абхазію.
1041. 55:10Це ж були грузинські території.
1042. 55:13От
1043. 55:17і є мови іранські.
1044. 55:19Ну, ціла група іранських мов. Ее в ході
1045. 55:23вивчення е-е курсу Вступ до мовознавства
1046. 55:27ми будемо вивчати генеалогічну
1047. 55:29класифікацію мов. І ви там побачите, що
1048. 55:33іранські мови - це група, одна з груп
1049. 55:36індоєвропейської мовної сім'ї.
1050. 55:39І іранські мови останніми
1051. 55:44десятиліттями,
1052. 55:46як кажуть іраністи, спеціалісти з цих
1053. 55:49мов, вони деградують від номінативного
1054. 55:53ладу до ергативного.
1055. 55:56І це дуже цікавий факт, який свідчить,
1056. 56:01що оце суспільне життя,
1057. 56:03[прочищення горла] яке ми спостерігаємо
1058. 56:04в Ірані,
1059. 56:08оця влада аятол,
1060. 56:10шиїзм, шиїзм один з двох різновидів
1061. 56:14іслама. Шиїти, у шиїтів не можна
1062. 56:19звертатися безпосередньо до Аллаха.
1063. 56:22Треба робити це лише через мулу.
1064. 56:26нести йому подарунки
1065. 56:28і просити
1066. 56:30мулу, щоб він попросив Аллах. Там таких
1067. 56:34мол не так же й багато на території
1068. 56:35Рану. Черги до них великі стоять. Коли
1069. 56:38людина усвідомлює, що вона сама нічого
1070. 56:42не вирішує, що за неї все вирішують ті,
1071. 56:46хто зверху,
1072. 56:49тоді
1073. 56:50відпадає потреба демонструвати якусь
1074. 56:54самостійність і в мовленні. А
1075. 56:56номінативна конструкція саме так і
1076. 56:59робить.
1077. 57:01А ергативна конструкція, навпаки
1078. 57:03створена наче навмисно для того, щоб
1079. 57:06демонструвати неактивність суб'єкта.
1080. 57:09В регативних мовах лише два відмінки:
1081. 57:12абсолютний і ергативний. Абсолютний
1082. 57:15схожий на наш називний, але
1083. 57:19він вживається лише з неперехідними
1084. 57:21дієсловами. Тобто не дай боже перенести
1085. 57:25дію на
1086. 57:28об'єкт. Це ж яка відповідальність. Хіба
1087. 57:31можна? От. А інший відмінок, ну, дещо
1088. 57:36схожий на наш урудний, але насправді він
1089. 57:39поєднує в собі значення всіх непрямих
1090. 57:42відмінків.
1091. 57:46І
1092. 57:48він вживається з лише з перехідними
1093. 57:52дієсловами. тивний відмінок,
1094. 57:55тобто дія на предмет переносяться, але
1095. 57:57сам суб'єкт в такому відмінку не є
1096. 58:01активним.
1097. 58:03Ну, я виконую роботу і мною виконується
1098. 58:06робота. Робота виконується мною. Мною це
1099. 58:10самі розумієте, у нас його взагалі
1100. 58:12тлумачать або як об'єкт, або як ее
1101. 58:17так званий семантичний підмет.
1102. 58:22семантичний підмет.
1103. 58:27От
1104. 58:30маєте ще запитання,
1105. 58:32шановні лінгвісти?
1106. 58:43Таке трагічне мовчання. Добре, добре.
1107. 58:46Тоді опановуйте те, що я вам розповідаю
1108. 58:49і побачимось наступного тижня. Бережіть
1109. 58:51себе. До побачення.
1110. 58:54>> Дякую.
1111. 58:54>> Дякую.