14.09.2026. Вступ до фаху — Transcript
Full transcript
- 0:00в курсах вступ до мовознавства,
- 0:03загальне мовознавство.
- 0:05Окремо ви, як представники нашої
- 0:09кафедри, вивчатимете таку частину
- 0:11загального мовознавства, як історія
- 0:13лінгвістичних учень або історія
- 0:15мовознавства. Це перша частина
- 0:18загального мовознавства, яку вивчають у
- 0:21другому семестрі першого курсу
- 0:22магістратури.
- 0:24Відповідно другу частину загального
- 0:26мовознавства, яка має назву
- 0:28>> Добрий день. Теорія мови ви вивчатимете
- 0:32у першому семестрі другого курсу
- 0:34магістратури.
- 0:36І сьогодні ми зосередимось саме на
- 0:38історії мовознавства і розглянемо ми її
- 0:42дуже стисло.
- 0:44Розглянемо головні її риси і тенденції.
- 0:48Ну, я ж кажу, що цілий семестр
- 0:51відводиться на вивчення історії мого
- 0:55знавства.
- 0:56А зараз я вам головні риси і тенденції
- 0:58покажу
- 1:01і покажу їх так, як не написано в
- 1:04жодному підручнику.
- 1:07Ми виходимо з того, що молознавство - це
- 1:09наука. А тому спочатку
- 1:12ми маємо розглянути
- 1:15момент появи на нашій планеті справжньої
- 1:20теоретичної науки, бо саме з цим
- 1:23моментом пов'язана й поява мовознавства,
- 1:27і його історично найперші особливості.
- 1:32Чому я постійно підкреслюю справжність,
- 1:35тобто теоретичність науки?
- 1:41А тому, що
- 1:43існувала і навіть іноді і сьогодні можна
- 1:47це почути,
- 1:49така думка, що будь-яке практичне
- 1:52дослідження
- 1:54теж є наукою.
- 1:59Бу, ще раз повторюю, є думка, що
- 2:01будь-яке практичне дослідження є наукою.
- 2:04Так, це теж наука, але наука не
- 2:08справжня.
- 2:10Без теоретичних узагальнень практичні
- 2:13дослідження мало чого варте, бо є
- 2:17недоведеним.
- 2:19Ну, давайте пригадаємо, як китайські
- 2:22математики
- 2:26намагалися зрозуміти, чи вірною є
- 2:28правило, що сума квадратів катетів
- 2:30дорівнює квадрату гіпотенузи. Вони
- 2:33переміряли трикутники, малювали їх з
- 2:36різними довжиною сторін, переміряли
- 2:41і за кілька років сказали: "Ну так, ми
- 2:44переміряли там 3 000 трикутників з
- 2:47прямим кутом і це правило працює. Але ми
- 2:50маємо перевірити ще дуже багато
- 2:52трикутників, поки не перемірюємо геть
- 2:54усі".
- 2:56Тобто відсутність абстрактності мислення
- 2:59в ті часи, те століття до нової ери,
- 3:02коли в Греції відбулася так звана
- 3:04когнітивна революція, коли з'явилася
- 3:07теоретична наука.
- 3:09Ну, це багато про що говорить. І
- 3:15якщо залишиться час у нас наприкінці,
- 3:20я вам можу розповісти, чому я не люблю
- 3:24китайців.
- 3:27Ну і
- 3:31от коли китайські математики робили ці
- 3:35переміряння трикутників з прямим кутом і
- 3:38не розуміли, що
- 3:41їхнє число нескінченне,
- 3:45теоретично нескінченне, завжди можна
- 3:49збільшувати довжину сторін трикутника.
- 3:54Ну,
- 3:56це і є практичне дослідження без
- 3:59теоретичного узагальнення.
- 4:01Тому і кажу, що просто практичне
- 4:03дослідження
- 4:05це не теорія,
- 4:07не теоретична наука, справжня наука
- 4:10теоретична.
- 4:12Існує такий суто практичний метод, який
- 4:16має,
- 4:19звертаю вашу увагу, офіційну назву метод
- 4:22перебору.
- 4:24Метод перебору. А неофіційно
- 4:28науковці жартома називають його методом
- 4:32наукового тику.
- 4:36Метод наукового тику - це символ
- 4:38несправжньої науки.
- 4:41До речі, саме таким методом американці,
- 4:44а згодом і інші атомники, ядерники
- 4:48винайшли розщеплення атома.
- 4:51Просто такий винахід потребував дуже
- 4:54багато часу. І при застосуванні такого
- 4:57методу все залежить від того, як воно
- 4:59тобі пощастить. Скоріше підібрати
- 5:02правильний тик.
- 5:05Американцям пощастило. Індійцям,
- 5:08пакистанцям теж. Радянський Союз вкрав
- 5:11цей винахід у американців, потім надав
- 5:14його ще й китайцям. Тобто хтось тиче, а
- 5:17хтось краде готове. Перший шлях не
- 5:20зовсім науковий, другий зовсім не
- 5:22науковий. Саме так у нас прогресує
- 5:25наука.
- 5:29Ну і, як я вже сказав,
- 5:32відповідь на запитання, коли на Землі,
- 5:35коли і де з'являється справжня, тобто
- 5:38теоретична наука. Відповідь така: вона
- 5:41з'являється у Давній Греції
- 5:44і її родоначальником вважається
- 5:47математик Піфагор,
- 5:50який вперше в історії людства довів
- 5:52теорему,
- 5:54яка відтоді носить його ім'я.
- 5:57Він не констатував
- 6:00з наляканим трептінням голосу той факт,
- 6:04що сума квадратів катетів дорівнює
- 6:06квадрату гіпотенузи, як це робилося до
- 6:09нього. Він довів, чому це є саме так.
- 6:15Ви ж вивчали у школі теорему Піфагора,
- 6:19але ж вам навряд чи там розповідали, що
- 6:22про цей факт, що сума квадратів катетів
- 6:25дорівнює квадрату гіпотенузи, знали геть
- 6:28усі давні людські цивілізації: і давній
- 6:32Китай, і давня Індія, і країни
- 6:35Месопотамії, і країни Близького Сходу, і
- 6:39Давній Єгипет.
- 6:41До речі, цікаво, чому вони всі
- 6:44перебували на одній широті?
- 6:47Давайте замислимось над цим. Всі давні
- 6:50цивілізації перебували на одній широті.
- 6:54Єгипет, Близький Схід, Середній Схід,
- 6:57Індія, Китай, все на одній широті.
- 7:03Ну,
- 7:06давайте почнемо з того, що
- 7:09історія нашої планети пережила чотири
- 7:12льодовикових періоди, чотири оледніння.
- 7:17Останнє, четверте олідніння,
- 7:20воно
- 7:23завершилось приблизно
- 7:2610
- 7:28000 років тому.
- 7:31Ну, цей процес був немиттєвий,
- 7:33поступовий. Що таке був льодовик?
- 7:37Це
- 7:39лід, який має товщину до 1 км,
- 7:45який насувався з полярних шапок
- 7:48на південь. І, скажімо, на території
- 7:51України він сягав широти Полтави.
- 7:57і схили цього льодовика, його край, він
- 8:00був похилим.
- 8:02Він не був крутим, як у айсберга, він
- 8:05був похилим. І тому на нього можна було
- 8:08заходити. Ну, доведено, що стада
- 8:11мамонтів туди заходили і ходили по цьому
- 8:14льодовику на великій відстані, в тому
- 8:16числі там до Грінландії чи Ісландії чи
- 8:20навіть Америки, бо можна було пройти по
- 8:23льоду туди пішки. ті часи.
- 8:28Ее
- 8:30і от коли льодовик почав відступати,
- 8:38і з'явилися перші цивілізації:
- 8:43Месопотамія,
- 8:44Єгипет та інші.
- 8:49Таке враження складається, що вони
- 8:51з'явилися тому, що в тих місцях
- 8:53потеплішало.
- 8:57Наприклад, коли з'явилися
- 9:00такі цивілізації, як Шмерів, там або
- 9:02Перші єгипетські царства, то Скандинавія
- 9:06ще була під льодовиком.
- 9:09Вона ще не звільнилася.
- 9:15Але поступово, поступово все
- 9:17відсувалося, відсувалося, відсувалося.
- 9:19Збільшився рівень світового океану.
- 9:26І
- 9:30виникає інше запитання в зв'язку з цим.
- 9:35А коли льодовик панував?
- 9:38Ну, саме в цей період, до речі,
- 9:39з'явилася людина. 10 млн років існувало
- 9:43четверте вольніння.
- 9:45В Африці, де з'явилися перші люди, там
- 9:49було,
- 9:51ну, не так спекотно, як зараз.
- 9:56Ну, достатньо тепло.
- 9:59На кордоні з льодовиком жили
- 10:03неандертальці
- 10:04в Європі західній.
- 10:09Навчилися там виживати.
- 10:13Чому раніше, ну, якщо Льодовик перебував
- 10:17південніше, його край, то чому
- 10:19південніше, ще південніше не створилися
- 10:23перші цивілізації, тобто в Африці
- 10:28не створилися.
- 10:32Ніхто не може відповісти на це
- 10:33запитання. Але те, що цивілізація
- 10:38одностайно, майже одночасно виникли на
- 10:41цілій такій витягнутій площині, ну, це
- 10:46факт. Це факт.
- 10:49Ну, так. І що що з того, що вони знали,
- 10:53що сума квадратів катетів дорівнює
- 10:56квадрату гіпотенузи?
- 10:59Що вони при цьому робили? Що взагалі
- 11:01роблять недолугі люди, коли бачать
- 11:03явища, які вони не можуть пояснити?
- 11:07Насамперед первісні люди, наприклад, не
- 11:10можуть пояснити причину грози
- 11:13або причину дорівнювання квадрату
- 11:15гіпотенузи суми квадратів катетів.
- 11:18Тоді вони починають пояснювати ці явища
- 11:21діями вищих сил, тобто сил Божих.
- 11:25І от коли лунає грім, вони кажуть, що це
- 11:29святий Ілля небом на колісниці гід. І те
- 11:34ж саме стосувалося суми квадратів
- 11:36катетів. Якщо люди не могли зрозуміти
- 11:39причину такого збігу,
- 11:41вони пояснювали його Божим промислом.
- 11:46А якщо так, то що з ним робити? А лише
- 11:49дві взаємопов'язані речі: молитися йому
- 11:52і приносити жертви.
- 11:55щоб умилостивити богів.
- 11:58До речі, у сучасних китайців досі
- 12:01існують переконання, що за будь-які речі
- 12:04у житті відповідають різні боги, які
- 12:08потайки, ховаючись мешкають у будинку
- 12:11разом з родиною.
- 12:13Бог їжі, бог кріпості будівлі, бог
- 12:17мишей, щурів.
- 12:20До речі, щур китайською - це просто
- 12:22велика миша.
- 12:24Шу миша. Та шу велика миша - це криса.
- 12:30А у студентів є вірування. У богів
- 12:33іспитів. У кожного іспиту свій бог.
- 12:37Перед іспитами таємно один від одноготи
- 12:41потайки приносять йому маленькі жертви.
- 12:44Запалюють маленьку свічечку або
- 12:46лампадку. Залишають богові іспиту
- 12:49мандарин, цукерку, квітку тощо.
- 12:53Ну, ходиш біля корпусу і постійно
- 12:56знаходиш такі
- 12:58предмети.
- 13:01Знаю про це тому, що Да, тому що бачив
- 13:05все на свої очі.
- 13:08Так от, представники всіх, окрім
- 13:10давньогрецької, давніх цивілізацій, не
- 13:12могли науково пояснити причину такого
- 13:14збігу, як сума квадратів катетів і сума
- 13:16квадрату гіпотенузи. А Піфагор вперше це
- 13:21довів.
- 13:22розклавши це завдання на складові,
- 13:29що сьогодні має назву теорема Піфагора.
- 13:40Тому вважається, що саме з нього
- 13:42починається світова теоретична, тобто
- 13:45справжня наука, а не з перших
- 13:48давньогрецьких філософських систем, як
- 13:51багато хто помилково вважає.
- 13:54Але і у великого Піфагора не обійшлося
- 13:57без курйозу. На жаль, одразу після свого
- 14:01відкриття Піфагор наказав забити 40
- 14:05своїх биків
- 14:07на знак жертви
- 14:10музам.
- 14:12Музам, які, на його переконання
- 14:14надихнули його на це відкриття. Тобто
- 14:17він довів складну для свого часу
- 14:20теорему, але він не міг пояснити, звідки
- 14:24в його голові взялося таке відкриття. І
- 14:27він, як справжня первісна людина,
- 14:29вирішив, що це знання йому підказали
- 14:32божественні створіння,
- 14:34що відповідають за будь-яку творчість,
- 14:37тобто музи.
- 14:39Це свідчить про те, що великий Піфагор
- 14:41однією ногою вступив у теоретичну науку,
- 14:44як у прогресивне майбутнє людства, а
- 14:47другою ногою ще залишався у синкретичній
- 14:50трясовині уявлень первісних людей.
- 14:54сучасні греки,
- 14:56а я був у Греції також,
- 15:00ну, не працював там просто поїздкою,
- 15:02туристичною метою був. Полюбляють
- 15:05наполягати на тому, що саме їм людство
- 15:09має постійно вклонятися за теоретичну
- 15:12науку.
- 15:14Подивіться цікаву американську комедію.
- 15:18Моє велике грецьке весілля.
- 15:21От там
- 15:25грецька родина,
- 15:28донька в них вже доросла донька і
- 15:33між нею та одним Янкі,
- 15:36типовим американцем,
- 15:39сталося кохання. І він вперше приходить
- 15:43до неї додому, до родини. Ну і перше, що
- 15:48він бачить, коли входить до двору, це
- 15:51приватний будинок був, входить до двору
- 15:54гамак
- 15:56підвішений до дерев, а в гамаку лежить
- 15:58батько цієї дівчини. Він лежить в
- 16:01гамаку. І цей молодий хлопчина підходить
- 16:04і дуже ввічливо вітається цим папашею.
- 16:08Дуже ввічливо.
- 16:10Той щось буркає йому відповідь і молодий
- 16:14чоловік іде далі.
- 16:16А папаша йому вслід йому каже: "Коли мої
- 16:21предки вигадували філософію,
- 16:25твої ще бовталися на деревах".
- 16:30Твої ще бовталися на деревах.
- 16:37От таке ставлення в греків існує.
- 16:40Дійсно, тому вважається, що, да, ще одна
- 16:43така цікава бувальщина.
- 16:46Пам'ятаєте, 2000 якогось року була
- 16:49олімпіада, проведена саме в Афінах,
- 16:52Греції.
- 16:54Вони давно наполягали на цьому, бо вони
- 16:57створили Олімпійські ігри, їхні предки
- 17:00створили Олімпійські ігри, вигадали. І
- 17:03вони хотіли теж провести цю Олімпіаду.
- 17:05Ну, провели, але стільки багато
- 17:09витратили грошей на те, що дуже сильно
- 17:11собі підірвали економіку.
- 17:14От і
- 17:18багаті країни Європейського Союзу, такі
- 17:21як Німеччина, Франція, вони довго
- 17:25вирішували, чи надавати грекам неубачним
- 17:28допомогу, чи не давати.
- 17:31Тобто сучасні греки не схожі на таких,
- 17:35як Піфагор, або Арістотель, або Платон,
- 17:39от, або Зенон. От багато було класичних
- 17:43таких греків, які цікаві речі робили.
- 17:47Але самовпевненість їх у тому, що
- 17:50людство їм щось зобов'язано, воно в них
- 17:53присутнє завжди. Ну, це виглядає кумедно
- 17:57дещо.
- 18:02Ну і є інші свідчення того, що
- 18:04незважаючи на свою когнітивну
- 18:06просунутість, давні греки ще багато в
- 18:08чому відставали. Наприклад, великий
- 18:11історик, географ Геродот
- 18:15вважав, що морем до екватора наближатись
- 18:19не можна, бо там кипить вода.
- 18:23Тож віддамо шану мужності хоробровці
- 18:26португальців, які першими з людства
- 18:28наважились це перевірити, пересуваючись
- 18:31вздовж
- 18:33західного узбережжя Африки з півночі на
- 18:36південь.
- 18:37Досягли екватору і що? Не кипить вода,
- 18:40все нормально, проплили далі.
- 18:44У творах великого Гомера,
- 18:47який, щоправда, жив років на 300 раніше
- 18:49класичного періоду, немає жодного
- 18:52абстрактного іменника.
- 18:55А в китайській мові абстрактних
- 18:56іменників не було до X століття.
- 19:01Вони їх тоді запозичили з японської
- 19:03мови.
- 19:05Спочатку японці запозичують китайську
- 19:07ієрогліфіку, а потім китайці запозичують
- 19:10у японців абстрактні іменники.
- 19:13Давні греки, які бачили вже занепад
- 19:15давнього Єгипту, коли єгиптяни того часу
- 19:19вже давно не розуміли єгипетські
- 19:20ієрогліфи,
- 19:22свято вірили в те, що в тих ієрогліфах
- 19:25ховається величезна філософська та інша
- 19:28наукова мудрість давніх єгиптян.
- 19:31І так тяглося до миті, коли шампульйон
- 19:34дослідив написи на розетському камені і
- 19:37знайшов ключі до давньое єгипетських
- 19:40ієрогліфів. [сміх]
- 19:41Йому вдалося розшифрувати ім'я
- 19:43Клеопатра,
- 19:45і він зрозумів логіку єгипетських
- 19:48ієрохліфів, і вони змогли все читати.
- 19:53Справа в тому, що напис на Розецькому
- 19:55камені був виконаний на трьох мовах.
- 19:59От і тому він міг зіставляти з вже
- 20:02відомими мовами.
- 20:07Лінгвісти прочитали всі давні єгипетські
- 20:10папіруси і схопилися за голову, бо
- 20:14відчули величезний за давніх єгиптян
- 20:18сором.
- 20:20Декілька тисяч років у давніх єгиптян не
- 20:24було жодного когнітивного прогресу, а
- 20:26всі їхні записи це описи цілей і
- 20:30процедур релігійних обрядів і
- 20:33господарські підрахунки врожаїв і
- 20:36податків.
- 20:37От і вся, так би мовити, філософія.
- 20:43Ось до чого призводить багатовікова
- 20:45відсутність контактів.
- 20:49Дуже схожі результати спостерігаються і
- 20:52у китайців. Доказ давніми китайськими
- 20:55математиками теореми Піфагора я вам вже
- 20:58розповів.
- 21:00Ну і після такого вступу, почувши, який
- 21:03ви тепер розумієте, як тяжко людству
- 21:05давався когнітивний прогрес, повернемося
- 21:09до Давньої Греції.
- 21:12Згодом в історії давньої Греції, а саме
- 21:14під час їхньої когнітивної революції I
- 21:17століття до нової ери постала ціла низка
- 21:20філософів, у тому числі такий видатний,
- 21:22як Платон,
- 21:24поки нарешті не з'явився Арістотель.
- 21:27Арістотель створив багато чого,
- 21:30але головною його заслугою вважається
- 21:32створення науки логіки.
- 21:35Слово логіка під сучасну пору має два
- 21:38значення. Перше значення - це лад
- 21:40мислення.
- 21:41Це той лад мислення, який людство
- 21:44вистраждало
- 21:46в ході своєї дуже непростої еволюції.
- 21:49І друге значення наука про цей лад
- 21:53мислення.
- 21:55Аристотель описав десятки різновидів
- 21:58сивогізмів.
- 22:02Він створив науку про те, як ми мислимо.
- 22:06Таке неможливо переоцінити.
- 22:08Але так само, як Епіфагор, Арістотель у
- 22:11деяких питаннях не був позбавлений
- 22:14первісного синкретизму. Так, він був
- 22:17переконаний у тому, що ім'я людини є її
- 22:20невід'ємною частиною.
- 22:23Це первісне переконання. Як людину
- 22:25назвати, таке в неї буде життя.
- 22:29Така буде доля.
- 22:32Відомий мандрівник Міклухо Маклай, до
- 22:34речі, справжня перша частина його
- 22:36прізвища була Макуха. Тобто один його
- 22:39предок сам собі зробив Міклухо, бо Макуе
- 22:43соромився, а Маклай у нього від
- 22:44предканої Шотландії. Тобто він не був
- 22:47чистим українцем, але походив з
- 22:49козацького роду. Так от, Міклуха Маклай
- 22:52дуже відомий тим, що довгий час прожив
- 22:54поруч з населен з поселенням папуасів,
- 22:56там де зараз Папуа Нова Гвінея біля
- 22:59Індонезії.
- 23:00>> [хекання]
- 23:00>> І він розповів у своїх спогадах, що
- 23:02папуаси часто приходили до нього по
- 23:04одному і хитро посміхаючись
- 23:08пропонували йому помінятися іменами.
- 23:11Вони міркували: "Так, він біла людина,
- 23:13тобто успішна людина. Його успішність
- 23:15забезпечена його ім'ям".
- 23:18І кожен папуас міркував: "Так, ану-ка
- 23:21візьму його ім'я і теж буду таким
- 23:23успішним". Ну, папуаси в це вірили.
- 23:27Втім, сам Макуха був людиною
- 23:28психологічно неосвідченою, не знав азів
- 23:32етнічної психології, не читав про
- 23:35когнітивні особливості первісних людей у
- 23:38великих авторів свого часу Франца Боаса,
- 23:42Тейлора, тому не міг їх пояснити, просто
- 23:45описував їх і дивувався.
- 23:48Тому мені смішно від того, що на
- 23:49московських болотах інститут етнографії
- 23:52носить його ім'я.
- 23:55Повертаємось до давньої Греції, до
- 23:57логіки Арістотеля. Тож створив він
- 24:00логіку як науку. І от саме цей момент
- 24:03вважається моментом появи мовознавства.
- 24:08Треба зазначити також, що окремо від
- 24:10усіх інших мовознавство виникло в давній
- 24:14Індії в цей самий час. Але це сталося на
- 24:17кілька століть,
- 24:19на цей самий час, на кілька століть
- 24:21пізніше появи грецької мовознавчої
- 24:23традиції. Тому грецьку ми вважаємо
- 24:25першою. І під величезним впливом логіки
- 24:29наука про мову стала і на довгі віки
- 24:34залишилась напрямом, який отримав назву
- 24:38логіцизм.
- 24:41Давні греки почали розглядати мову через
- 24:44призму мислення і приписувати мові
- 24:49сутологічні риси.
- 24:53Лексичні значення стали ототожнювати з
- 24:55логічними поняттями. Хоча насправді
- 24:57лексичні значення мають і те, чого немає
- 25:00в понятті. Лексичне значення ширше за
- 25:03поняття, а поняття лежить в основі
- 25:05лексичного значення.
- 25:09Ми ж називаємо,
- 25:12скажімо, столом будь-який стол, а не
- 25:16лише той, за яким ми зараз сидимо.
- 25:21Первісні люди кожному предмету
- 25:24намагаються дати свою назву. Потім
- 25:27наступає час, коли ваша пам'ять
- 25:30становиться стає переповненою,
- 25:34переповненою
- 25:36цими номінаціями.
- 25:38І тоді приходить так зване абстрактне
- 25:41мислення. Тоді ж починається
- 25:44розділення функцій правої і лівої
- 25:47півкуль мозку.
- 25:54Речення стали ототожнювати з логічними
- 25:56судженнями, хоча бувають речення із
- 25:58одного слова, які судженнями не є.
- 26:02Тексти стали ототожнювати з логучними з
- 26:05логічними умовиводами, але не кожен
- 26:08текст є умовиводом.
- 26:11Мова взагалі не дуже то логічна. Чому?
- 26:15А тому, що мова народилася задовго до
- 26:18появи Аристотеля,
- 26:20а тому в ній багато нелогічного.
- 26:24От уявіть собі, всі ці логічні
- 26:26перебільшення
- 26:29проіснували аж до X століття.
- 26:34Спочатку у X столітті з'явився напрям
- 26:38порівняльно-історичного мовознавства.
- 26:40Він з'явився раптово.
- 26:42Можна, можна було б сказати ні з того,
- 26:45ні з цього, ні з цього. Ні, насправді
- 26:47причина була
- 26:49в Індії, а Індія на той час була
- 26:52британською колонією,
- 26:54там работав такий собі суддя Джонс. От.
- 26:58І він
- 27:00одного разу зацікавився санскритом,
- 27:04давньою писемною індійською мовою, мовою
- 27:07священних текстів. Вед
- 27:10зацікавився
- 27:13в ті часи, коли 2000 років вже санскрит
- 27:15не використовувався
- 27:17для спілкування.
- 27:19І побачив, що санскрит дивним чином
- 27:23схожий на давнюгрецьку мову, на латину.
- 27:28Дуже схожий
- 27:30своєю структурою, лексикою і таке інше.
- 27:36Коли він зробив про це доповідь,
- 27:41це досягло Європи.
- 27:44І європейці зацікавились, чому ж це так,
- 27:47і почали досліджувати інші
- 27:49спорідненості,
- 27:50те, що зараз ми називаємо
- 27:52індоєвропейською мовною сім'єю.
- 27:58і стали досліджувати відмінності і
- 28:02схожості мов лише в межах
- 28:05індоєвропейської мовної родини. Так
- 28:07з'явилося порівняльно-історичне
- 28:10мовознавство.
- 28:11Його недолік був у тому, що він,
- 28:15ну, засвідчував саме такі речі, тость,
- 28:19тобто лише споріднені мови, лише
- 28:23споріднені. А порівнювати, перепрошую,
- 28:28хочеться будь-які мови, не лише
- 28:30споріднені.
- 28:32Тому це недолік порівняльно історичного
- 28:34мовознавства.
- 28:37Потім виник напрям, який отримав назву
- 28:40психологізм.
- 28:42Представники психологічного напряму
- 28:46у мовознавстві почали активно
- 28:48критикувати логіцизм.
- 28:50І як це у нас в науці часто трапляється,
- 28:53впали у крайність.
- 28:56Стали казати, що в мовах взагалі немає
- 28:59нічого логічного.
- 29:04А це неправда.
- 29:06Мова не може бути зовсім нелогічною,
- 29:08тому що мова теж базується в голові і
- 29:12через роботу мозку постійно корелює з
- 29:15мисленням,
- 29:17а отже, із його ладом, логікою. А тому
- 29:20логіка, як лад мислення, постійно
- 29:23впливає на мову.
- 29:26І мово, мова поступово стає логічнішою.
- 29:31Наприклад, сьогодні ніхто не скаже: "Мій
- 29:34батько і мати".
- 29:38Скажуть: "Мої батько і мати".
- 29:41А раніше казали: "Мій, мій батько і
- 29:44мати".
- 29:46Ну і у X столітті виникло багато
- 29:50лінгвістичних шкіл.
- 29:53На п'ятому курсі вони всі ретельно
- 29:56вивчаються.
- 29:58Один з напрямів кінця X століття,
- 30:01пов'язаний з Десусюром,
- 30:04отримав назву структуралізм.
- 30:07Сосюр сказав: "Треба вивчати мову саму в
- 30:11собі,
- 30:13тобто структуру мови".
- 30:16те, як вона влаштована,
- 30:20причому лише в синхронії, що було його
- 30:23помилкою, діахронією, тобто історію мови
- 30:26він вважав суцільним хаосом, який не
- 30:30вартий дослідження. Це неправда.
- 30:33Ну, суперечку між логіцизмом і
- 30:35психологізмом
- 30:37відкинули геть як не потрібну.
- 30:41Ну, тобто, що не сподобалось Десосюру?
- 30:44Він, е, помітив, що
- 30:46порівняльно-історичні дослідження, до
- 30:48речі, він сам починав, як, е,
- 30:52представник порівняльно-історичного
- 30:53мовознавства. Він захищав дисертацію на
- 30:56тему
- 30:57ларен ларенгалів. Це такі звуки,
- 31:00подивіться по потім. Ларенгали, які
- 31:04існували в індоєвропейській прамові.
- 31:09І цю його теорію
- 31:12не сприйняли навіть його найближчі
- 31:14вчителі, які його вчили в університеті.
- 31:17А потім
- 31:20на території Туреччини
- 31:23було відкопано найдавнішу з писемних
- 31:28індоєвропейських мов, хецьську мову.
- 31:32І з'ясувалося, що Сусюр був правий.
- 31:36Тобто в ньому знайшли
- 31:39це явище, яке описав Сосюр раніше.
- 31:43І його теорія отримала назву
- 31:45ларенгальна. Ларенгальна теорія.
- 31:53І протягом століття в мо Да, ну, ще про
- 31:55хеттів пару слів. Хетти, індоєвропейці,
- 32:00які оселилися, ну, там, де вони
- 32:02оселилися, на території Туреччини.
- 32:06сучасної.
- 32:08Ну і жили собі ні на кого особливо не
- 32:10нападали, особливо на Єгипет. Але Рамзес
- 32:13I одного разу не витримав, що там десь
- 32:17на півночі маячать якісь хетти. Зібрав
- 32:19військо і сунув на них.
- 32:22сталася битва на території хетів, тобто
- 32:26там
- 32:27ближче до них на близькому сході. І
- 32:33Рамзес повернувся після цієї битви і
- 32:36наказав зобразити його перемогу на
- 32:40барельєфах в Луксорі.
- 32:44Ну, зобразили. Вони й досі там. Тобто
- 32:47можна поїхати до Єгипту і побачити
- 32:50ці ієрогліфи. ці зображення, вибачте,
- 32:53неєрогліфи,
- 32:54от як сам Рамзес I топче ногою
- 33:00повержених хетів. От.
- 33:03Але це була справжня така
- 33:08імперська пропаганда,
- 33:10тобто пропаганда
- 33:12і брехня.
- 33:14Тому що вже у XX столітті,
- 33:17коли навчилися читати хеську мову,
- 33:21з'ясувалося, що в тій битві Ні-ні-ні,
- 33:24там
- 33:27перемогли хетти,
- 33:29а сам Ремзис Iв тоді.
- 33:33От тож рано чи пізно правда випливає.
- 33:43Протягом століття після Диссюра в
- 33:47мовознавстві панував структуралізм.
- 33:52Але цей напрям дійсно був потрібний.
- 33:56Ну, не можна було займатися історичними
- 33:59дослідженнями мов і їх порівнянням, поки
- 34:02не досліджені структури сучасних наших
- 34:05мов. Саме до цього він і закликав.
- 34:13І саме цей напрям і зробив усі
- 34:16граматики, словники, підручники, якими
- 34:20ми зараз користуємось.
- 34:22Це був необхідний етап розвитку
- 34:24мовознавства,
- 34:26але на сьогодні в тих мовах, що дов
- 34:29вивчені, ну, можна сказати, він себе
- 34:32вичерпав.
- 34:36У цивілізованому світі не залишилось
- 34:38мов, які б не були досліджені за
- 34:40принципами структуралізму.
- 34:45І в цей час ніхто не думав про те, що
- 34:48більше половини мов нашої планети,
- 34:50насамперед в Африці та Австралії,
- 34:53взагалі невідомі лінгвістам.
- 34:55Для дослідження цих мов
- 34:58принципи структуралізму стали б у
- 35:00нагоді.
- 35:02І сучасна африканістика
- 35:05зараз поступово розвивається.
- 35:09На землі більше 5 000 мов.
- 35:14Із них досліджено трохи більше 2 000. Це
- 35:17я кажу для того, щоб ми, лінгвісти, не
- 35:20зазнавалися.
- 35:25Але оскільки наприкінці XX століття про
- 35:28африканські та австралійські мови було
- 35:30згадано не одразу,
- 35:33з'явився новий напрям когнітивізм,
- 35:38а ширше
- 35:39антропоцентризм.
- 35:41Антропос людина, людина в центрі,
- 35:44антропоцентризм.
- 35:48В центрі уваги зв'язок мови і мислення.
- 35:52В центрі уваги людина.
- 35:56Є науки, які звуться антропонауками,
- 35:59тобто науками про людину.
- 36:03Окрім науки про мову людини є ще
- 36:05психологія, біологія, фізіологія,
- 36:08нейробіологія, нейропсихологія,
- 36:11нейролінгвістика,
- 36:12педагогіка, соціологія і багато інших.
- 36:17Все це антропонауки.
- 36:19Всі вони перетинаються з лінгвістикою.
- 36:23І головне запитання структуралізму,
- 36:26як
- 36:27головне запитання когнітивізму. Чому?
- 36:33Паралельно продовжує існувати
- 36:35порівняльно-історичне мовознавство.
- 36:39Його недолік
- 36:41лише в тому, що воно займається лише
- 36:44спорідненими мовами,
- 36:47а реконструкції мертвих мов є
- 36:50гіпотетичними,
- 36:52а не доказовими.
- 36:54Але для неспоріднених мов існує напрям
- 36:56контрастивної лінгвістики.
- 36:59Існує багато інших напрямів і теорій
- 37:02мовознавства,
- 37:04які я зараз перелічувати не буду, бо
- 37:07більше існують суміжні з мовознавством
- 37:10науки
- 37:12на стику мовознавства з іншими науками,
- 37:15наприклад, психолінгвістика,
- 37:17соціолінгвістика, нейролінгвістика.
- 37:21Дуже багато є всього в лінгвістиці на
- 37:24стиках з нею інших антропонаук, тобто
- 37:27наук про людину.
- 37:30І все це ми розглядатимемо під час
- 37:32вивчення курсів. Вступ до мовознавства,
- 37:34загальне мовознавство.
- 37:36Соціолінгвістика у вас також буде на
- 37:38четвертому курсі. Ну і на третьому
- 37:41вашому курсі матимете зі мною курс
- 37:44когнітивно-еволюційна теорія мови. Це
- 37:47теорія, яку запропонував я.
- 37:52Тут я маю вам дещо пояснити, чому я це
- 37:55підкреслюю, що це теорія, яку
- 37:57запропонував я. Не просто тому, що я цим
- 38:00дуже хизуюся.
- 38:01Насправді, якщо
- 38:05викладач
- 38:07є доктор наук, ну, в нашому випадку
- 38:10доктор філологічних наук, то будь-яка
- 38:14докторська дисертація
- 38:16має
- 38:19створити нову теорію, має являти собою
- 38:24нову теорію.
- 38:28Але, на жаль,
- 38:30переважна більшість докторів наук
- 38:34власної теорії не мають.
- 38:37А якщо немає власної теорії, то
- 38:42про них,
- 38:44і це дуже неприємно,
- 38:46за очі, за спиною кажуть:
- 38:51"Це у нього не докторська,
- 38:54це велика кандидатська.
- 38:58Велика кандидатська дисертація - це
- 39:01найгірша образа для того, хто написав
- 39:05докторську і захистив її.
- 39:09Ось так. Тож я цю теорію створив. Я
- 39:13цього року почав викладати цю теорію на
- 39:16третьому курсі 31. Зараз слухають
- 39:21відповідні лекції мої.
- 39:24От довелося мені, я три роки, як я
- 39:29повернувся з другого перебування у
- 39:32Китаї, і я одразу ж сказав кафедрі, що я
- 39:36хотів би викладати таку теорію, на що
- 39:39Марія Павлівна, як зам декана мені
- 39:41сказала, що м вона поставить це для того
- 39:47курсу, який зараз вступив на перший
- 39:49курс, бо всі навчальні дисципліни вони
- 39:52Вони плануються на всі чотири роки
- 39:55бакалаврату.
- 39:57Наперед плануються. Не можна всередині
- 40:00там, коли ви на другому чи третьому
- 40:02курсі раптом ввести новий предмет. Це
- 40:05можна робити на предмети за вибором. От.
- 40:08А
- 40:10таких фундаментальних дисциплінах там не
- 40:12можна. Не можна. [хекання]
- 40:14Моя теорія пояснює, чому мови різні,
- 40:20чому культури різні.
- 40:23Ви можете побачити велику кількість
- 40:26книжок науково популярних,
- 40:30які починаються словами: "Чому всі мови
- 40:33різні?" Відкриваєте цю книжку і бачите,
- 40:37що там описано лише міжмовні
- 40:39відмінності.
- 40:40Лише відмінності.
- 40:43От в цій мові отак, а в цій отак. Оцій
- 40:45отак, а в цій отак. Відповідь на
- 40:48запитання, чому воно так. це відсутнє.
- 40:54Тож дочекайтеся. Сподіваюсь, що і я
- 40:56доживу.
- 40:59Ще хотів вам
- 41:01розповісти на останок про
- 41:05м походження індоєвропейців. Скажіть,
- 41:08будь ласка, я минулого разу не
- 41:10розповідав вам про це?
- 41:12>> Ні.
- 41:13>> Ні. Добре, бо в мене іноді трапляється,
- 41:17я
- 41:19неплановано починаю про щось
- 41:21розповідати, що мені спадає на спогад, а
- 41:24потім не пам'ятаю, чи я розповідав про
- 41:27це, чи ні. Добре, тоді розповім.
- 41:30Дивіться, багато-багато десятиліть, ну,
- 41:34з появи порівняльно історичного
- 41:35мовознавства, по суті, була теорія
- 41:41про те, що всі індоєвропейці походять
- 41:46з Європи,
- 41:49[сміх]
- 41:49звісна річ, з Німеччини скоріш за все.
- 41:53От походять з Європи, що то начебто
- 41:55європейці
- 41:57приблизно 2 000 років тому знялися і
- 42:01пішли.
- 42:03Пішли через Україну,
- 42:06через Північне Причорномор'я, Прикаспій,
- 42:11через Середню Азію і дісталися до Ірану
- 42:17і Індії
- 42:19майбутніх
- 42:21держав.
- 42:23що отак от це відбулося.
- 42:26Ну і ця теорія панувала достатньо довгий
- 42:29час, поки не з'явилася одна геніальна
- 42:33людина, яку разом з іншою геніальною
- 42:36людиною не довели інше.
- 42:39Я кажу вам про людину, яку звати
- 42:42В'ячеслав Всеволодович Іванов.
- 42:46Він робить наголос саме на А Івану не
- 42:49Іванов.
- 42:51Ну, він помер вже, на жаль.
- 42:54Це був радянський, радянського
- 42:56[прочищення горла] періоду мовознавець.
- 42:58У нього дуже непросте життя було. У
- 43:00нього з дитинства, з народження була
- 43:02якась хвороба,
- 43:04через яку він не міг ходити.
- 43:08І
- 43:10весь світ, який він бачив, це коли
- 43:12возили його раз на тиждень до лікарів на
- 43:15машині. Оцей весь світ, який він бачив.
- 43:18до школи не ходив, займався виключно
- 43:21так. Але по мірі того, як він
- 43:22дорослішав,
- 43:24хвороба відступала.
- 43:26Можливо, і лікарі приклалися до цього.
- 43:29Хвороба відступала і він одужав, тобто
- 43:32він став ходити. Він вступив до
- 43:36Московського університету на
- 43:37мовознавство, закінчив м став
- 43:40спеціалізуватися на давніх мовах,
- 43:46давніх культурах і мовах.
- 43:48І коли стався 1968
- 43:52рік, а я нагадаю вам, 1968 рік - це рік,
- 43:57коли
- 43:59в Празі сталася так звана празька весна,
- 44:04тобто коли
- 44:07Васлав Гавел очолив народний рух, який
- 44:11позбавився комуністичного режиму, який
- 44:13був на ті часи в Чехословаччині, як
- 44:16насаджений після після Другої світової
- 44:18війни.
- 44:25Як відреагувала спільнота Варшавського
- 44:27договору на це? Ну, звісно, як там була
- 44:30стаття в цьому договорі, що якщо
- 44:35устрою якоїсь країн Варшавського довору
- 44:38загрожує небезпека, то інші країни
- 44:41втручаються і допомагають цій країні.
- 44:44Тож Радянський Союз, Германська
- 44:46демократична Республіка,
- 44:49Польща і інші країни соціалістичного
- 44:52табору ввели свої війська до Чехії. До
- 44:56Праги ввійшли танки і придушили
- 45:00цю празьку весну, це повстання. І була
- 45:03невеличка купка людей, які в цей час
- 45:07вийшли на Червону площу у Москві
- 45:11з певними гаслами.
- 45:13що вони проти
- 45:17вводу військ до Чехословаччини, вони
- 45:19проти придушення Празької весни і таке
- 45:21інше. Серед цих декількох людей,
- 45:24дисидентів був і наш В'ячеслав
- 45:26Цеволодович Іванов. Він був там. А забув
- 45:30ще одну річ цікаву сказати про нього.
- 45:32Коли він захистив свою першу дисертацію,
- 45:35тобто кандидатську,
- 45:37його кандидатська дисертація була такою
- 45:39ґрунтовною,
- 45:41що вчена рада, спеціалізована вчена
- 45:44рада, присудила йому одразу докторський
- 45:48ступінь.
- 45:50Одразу докторський ступінь. Сказали так,
- 45:52ну, тут така глибина, така ширина, тому
- 45:56ми одразу доктора йому даємо за захист
- 45:59кандидатської дисертації.
- 46:01Ну, він сказав: "Добре". Але потім, коли
- 46:04дійшла справа до оформлення
- 46:08цього
- 46:10адміністративного оформлення, то
- 46:12з'ясувалося, що у Вакуща
- 46:15атестаційна колегія
- 46:17при Міністерстві освіти, у Ваку десь
- 46:20загубилися його документи про захист.
- 46:24Десь загубилися і все. І йому дали
- 46:28кандидата наук, а професора, доктора
- 46:30йому не дали. То він вже вдруге писав
- 46:33докторську дисертацію, захищав її, потім
- 46:35отримував звання професора. Так це
- 46:38відбувалося, В'ячеслава Севоди. Він
- 46:40написав безліч статей, декілька цікавих
- 46:44книжок. Але повернемося на Червону площу
- 46:4768го року. За те, що він прийняв участь
- 46:51у такій акції, його вигнали з роботи.
- 46:55Ну, це був початок Брежнівської епохи.
- 46:59Воно ж було вже не так, як при Сталіні,
- 47:01розумієте? І його просто
- 47:06вигнали з викладацької роботи у Москві,
- 47:10заборонили перебувати у Москві
- 47:15і все. І він поїхав до свого старого
- 47:19друга
- 47:21Тамаза Гамкрелідзе
- 47:24у Тбілісі.
- 47:26Тамасгамкрелідзе був теж спеціалістом із
- 47:29східних давніх мов.
- 47:33За кілька років вони з Тамазо
- 47:37Гункерлідзе зробили відкриття.
- 47:42Це відкриття
- 47:44вилилось у книгу, яку вони видали у
- 47:46Тбілісі російською мовою.
- 47:49Індоєвропейська мова та індоєвропейці. Я
- 47:52перекладаю, назва російська.
- 47:55І книга видана російською саме мовою,
- 47:59не в Москві, бо в Москві ніхто б не
- 48:03погодився видати книгу авторства
- 48:05Іванова.
- 48:08Він був в опалі.
- 48:10Ну і
- 48:13вони довели, що індоєвропейці походять
- 48:19з території сучасного Курдистану.
- 48:23Курдистан - це умовна територія, бо це
- 48:25не є держава. Це територія, яка
- 48:29на перетині трьох країн. Це Турція,
- 48:34Сирія і Ірак.
- 48:38Отам, де вони всі трі перетинаються на
- 48:40мапі, можете подивитись, отам і живуть
- 48:43курди компактно.
- 48:45Зараз їх десь приблизно мільйонів 15.
- 48:47Звісно, курди хочуть своєї країни.
- 48:52Вони сепаратисти, записні сепаратисти.
- 48:55Ніхто, звісно, з цих трьох країн їм
- 48:58цього не дозволяє, бо це означало би, що
- 49:01від них відтяпають частину території.
- 49:04Ну, Курдів,
- 49:06Саддам Хусейн в Іраку травив їх газами.
- 49:10Турки їх бомбили з літаків. Чого только
- 49:13не пережили ці курди. Тому вони завжди
- 49:16озброєні, вони завжди у стані війни. От
- 49:20коли скидали того Хафиза Асада в Сирії,
- 49:23там курди теж приймали участь в цьому,
- 49:26брали участь, точніше.
- 49:28От.
- 49:30Ну і
- 49:33це територія гірська,
- 49:37що відбито в праіндоєвропейській
- 49:39лексиці. Але головний доказ полягав не в
- 49:42тому. Головний доказ полягав в тому, що
- 49:44вони знайшли
- 49:46в європейських мовах, в
- 49:49західноєвропейських мовах, вони найшли
- 49:52архаїчні старі слова в старих текстах,
- 49:57які позначають тварин
- 50:00і рослини,
- 50:03які в Європі
- 50:05не зустрічаються.
- 50:08Ці тварини і рослини зустрічаються там,
- 50:10в Продестані.
- 50:14питання: а яким чином ці слова потрапили
- 50:18до тих європейських мов? Та лише в
- 50:21одному випадку, коли ці індоєвропейці з
- 50:24собою їх принесли
- 50:27з тих місць. І оскільки таких сутностей
- 50:31там не було, ці слова достатньо швидко
- 50:33вийшли із вжитку. Нічим було там
- 50:37називати цими словами, тому вони швидко
- 50:40дуже архаїзувалися.
- 50:42Але Іванов і Гемкралізи їх знайшли
- 50:47і довели, що індоєвропейці пішли звідти.
- 50:51Вони провели ряд, низку, точніше, інших
- 50:54досліджень. І в тих дослідженнях вони
- 50:56показали, як цей рух відбувався. Він
- 50:59відбувався різними хвилями.
- 51:02Найперша хвиля була греко-вірменська.
- 51:05Як це не дивно здається, але греки і
- 51:08вірмени колись складали один етнос.
- 51:12Частина їх осіла там, де зараз Вірменія.
- 51:18А там, що ви маєте на мапі Вірменію, то
- 51:21пам'ятайте, що це лише четверта частина
- 51:24історичної Вірменії, а 3/4
- 51:28історичної Вірменії перебуває на
- 51:30території Східної Туреччини.
- 51:33І саме там і відбувся 100 років тому
- 51:36геноцид Вірмен, коли їх знищували
- 51:38мільйонами турки тих часів.
- 51:44Чому знищували? Ну, чесно чому.
- 51:48Як будь-який давній народ, будь-який
- 51:50давній народ з давньою історією, з
- 51:52давньою культурою
- 51:55вміє робити гроші.
- 51:59Тому серед вірмен завжди було багато
- 52:01заможних людей.
- 52:05А хто в них працював батраками?
- 52:08А прийшли турки, сільджуки. Та хто ж це
- 52:12буде терпіти? Мало того, що вірмени
- 52:16християни,
- 52:17так тут турки мусульмани і ще мусульмани
- 52:20працюють на християн. Та як це? Ну от
- 52:23так народжувалася ця ненависть
- 52:26турків до вірмен.
- 52:30Ну і коли вони розділилися, вірмени
- 52:31осіли там, а
- 52:34інші греки майбутні, вони пішли далі
- 52:37територію Туреччини. саме територію
- 52:40Туреччини. Вони рухались, поки не дійшли
- 52:42до
- 52:43протоків Босфордане,
- 52:48переплили через них і опинилися там, де
- 52:51вони зараз, давні греці. Були інші
- 52:53народи,
- 52:54бо греки ж були ті, що осіли там на
- 52:57Пелепоноїся, то були греки ахейці, так
- 53:00звані, а за кілька століть туди прийшли
- 53:03з півночі дорійці, теж греки, але з
- 53:06іншою мовою, з трохи іншою культурою.
- 53:08Вони завоювали ехейців, як це було в ті
- 53:11часи притаманно, зробили ехейців своїми
- 53:14рабами. Але вони ж запозичили у ехейців
- 53:18їхню міфологію.
- 53:20То вся, весь цей пантеон богів із Зевсом
- 53:23на вершині і всі ці історії про героїв,
- 53:27це все ахейська міфологія. Ахейська. А
- 53:31уявіть собі подив цих людей, які йшли і
- 53:35шли сушею і раптом вийшли до моря.
- 53:41Це був неабиякий подив. От і навчилися
- 53:45будувати те, на чому можна плавати.
- 53:48і створили багату міфологію про те, що
- 53:52їх навкруги оточувало. І бог моря, і бог
- 53:55неба, і бог краси. Чого то тільки не
- 53:58було. Ну, римський пантеон богів - це ж
- 54:02калька з грецького.
- 54:05Багато чого римляни взяли в греків і
- 54:07мало чого створили свого.
- 54:10От і
- 54:13це була одна хвиля. І, до речі, історія,
- 54:19історія про Трою, Трою, про троянців,
- 54:24троянського коня і таке інше, то була
- 54:27історія, яку варто переписати, тому що
- 54:32не плавав туди ніхто, здається, а просто
- 54:35греки надибали на цю трою, коли йшли зі
- 54:39сходу.
- 54:41Вони йшли зі сходу, вийшли до моря і там
- 54:44надибали на цю трою. Нащо їм потім було
- 54:47туди плавати? То вже Гомер
- 54:52на навигадував
- 54:54цікавостей.
- 54:57Інші хвилі ішли не так. Інші хвилі йшли
- 55:01через Середню Азію. Подивіться на мапу.
- 55:05через Середню Азію з Кордистану до
- 55:08півдня Уралу.
- 55:10На півдні Уралу вони робили розворіт на
- 55:1390° на захід і далі рухались вже на
- 55:17захід до самого кінця. Першою хвилею
- 55:20були кельти.
- 55:23Кельти. Їхні нащадки кельтів. Ну, це
- 55:27хіба що шотландці і ірландці, от яких ми
- 55:30маємо там справжні такі скотти, пікти.
- 55:36А були також такі кельти, які жили на
- 55:40території Франції, Гали. От були
- 55:42кельтибери на території Іспанії. От це
- 55:46кельти, на найперші європейці в тій
- 55:49частині Європи. І вони просунулись
- 55:51якомога далі на захід. Як ви бачите, за
- 55:54ними йшли інші хвилі. То була одна хвиля
- 55:57романська, римляни від якої пішли. Друга
- 55:59хвиля була ще ільрійська.
- 56:04Ілерійці. Це люди, які мешкали на
- 56:07півночі від Пеленесу, там, де зараз
- 56:11колишня Югославія, там жили ілірийці. І
- 56:14албанська мова, до речі, це єдиний
- 56:17залишок від ілерійців, який залишився.
- 56:20Це стовідсотково не доведено, але
- 56:23переважна більшість схиляється саме до
- 56:25цього, що албанська мова - це єдиний
- 56:27нащадок алерійської мови.
- 56:30От і
- 56:34була ще хвиля
- 56:36німецько балтослов'янська.
- 56:40Тобто німці, балти і слов'яни. Це одна
- 56:44хвиля.
- 56:46Одна хвиля, які потім розділилися. Ну,
- 56:48слов'яни жили набагато західніше, ніж
- 56:52ми звикли зараз вважати. На території
- 56:55Німеччині, Німеччини, там мешкали
- 56:58слов'яни полапські слов'яни лужецькі
- 57:02серби, лужичани з двома мовами:
- 57:05верхньолжацькою, нижньолужицькою. Там
- 57:07багато чого було і балтійських мов було
- 57:10більше набагато. І остання, яка зникла,
- 57:14була пруська мова на території Прусії.
- 57:17Пруська мова така ж сама балтійська, як
- 57:20латиська і литовська. Ну, а естонська
- 57:22мова, звісно, вона не індоєвропейська,
- 57:24вона належить до угрофінської сім'ї,
- 57:29уральської мовної, угрофінської родини,
- 57:33угрофінської групи
- 57:35уральської сім'ї. Там є ще самодійська
- 57:40група, яка на північ від Уралу пішла.
- 57:44От. Е, ну і
- 57:52коли
- 57:54вихідці з Курдистану дісталися Європи,
- 57:57звісно, там жили люди. Там жили люди. І
- 58:01ці люди були, мабуть, скоріш за все
- 58:04просто асимільовані прийшлими
- 58:06індоєвропейцями.
- 58:08А залишки,
- 58:10які ще є, це насамперед
- 58:15Толедо,
- 58:17тобто
- 58:19на території сучасної Іспанії.
- 58:23От
- 58:26і
- 58:29мова їхня
- 58:32басків, басська мова. Баски, королевство
- 58:36Толедо, Королевство Басків, високогірна
- 58:38країна теж. Вважається, що вони
- 58:41автохтонне населення Європи, тобто вони
- 58:47ніхто не знає точно з яких саме часів
- 58:50там, але вони автохтони. І тим не менш
- 58:54вони мають мову, яка відрізняється від,
- 58:57ну, баськська мова вважається мовою
- 59:00індоєвропейської сім'ї,
- 59:03яка сама являє собою окрему групу, група
- 59:07баськська мова. От. Хоча взагалі-то вони
- 59:10за походженням не індоєвропейці.
- 59:13От так само група грецька мова, немає
- 59:16інших мов в цій групі, окрім грецької.
- 59:19От група албанська мова од однією мовою
- 59:23представлена. Ну, звісно, слов'янські
- 59:25мови, германські мови, романські мови
- 59:28представлені багатьма мовами. От така
- 59:32історія про м відкриття праро прароди
- 59:38прабатьківщини всіх індоєвропейців.
- 59:41Відомо також, що індоєвропейська мова
- 59:44була мовою активного ладу.
- 59:47Активний лад - це лад, який передує
- 59:50номінативному ладу. У нас зараз мови
- 59:53номінативного ладу, якими ми
- 59:55користуємось, а то мови активного ладу.
- 59:57Активний лад - це мови, в якій
- 1:00:01граматичні показники
- 1:00:04існують лише активності і неактивності,
- 1:00:07пасивності. Активності і пасивності. І
- 1:00:09ці граматичні показники пронизують усі
- 1:00:12частини мови:
- 1:00:15і іменники, і дієслова,
- 1:00:18і прислівники навіть. А прикметників в
- 1:00:21мовах активного ладу ще немає. Вони там
- 1:00:24ще відсутні
- 1:00:27ще не створилися. Від активного ладу
- 1:00:29можна робити перехід до мов егативного
- 1:00:32ладу. Ну, на Кавказі таких мов багато
- 1:00:35ергативних. Це мови такі, знаєте, наче
- 1:00:39навмисно створені для того, щоб не
- 1:00:42показати буда яким чином
- 1:00:45активність суб'єкта дії. Там суб'єкт дії
- 1:00:48завжди
- 1:00:51схований.
- 1:00:53Його ніколи нема з прямим вираженням.
- 1:00:54Наприклад, якщо дієслово перехідне,
- 1:00:58то з ним вживається
- 1:01:02е-е
- 1:01:04ергативний відмінок. Аргативний відмінок
- 1:01:07схож на наш урудний відмінок. Ну,
- 1:01:11скажімо, не будівельники побудували
- 1:01:14будинок, а будинок, побудований
- 1:01:17будівельниками.
- 1:01:18Ее
- 1:01:20з іншої точки зору ситуація пасива.
- 1:01:24І от в ргативних мовах ргатив всього два
- 1:01:26відмінки. Є відмінок абсолютний і
- 1:01:28ергативний. Абсолютний схожий на
- 1:01:31називний, але він вживається лише з
- 1:01:34неперехідними дієсловами. щоб не дай
- 1:01:36боже не перенести
- 1:01:39перехідність на об'єкт, бо перенести дію
- 1:01:44на об'єкт можна лише відчуваючи
- 1:01:51не лише самостійність,
- 1:01:53а й відповідальність.
- 1:01:58Коли Михайло Епштейн, відомий лінгвіст і
- 1:02:01літературознавець, він взагалі геніальна
- 1:02:04людина, працює в університеті Еморі в
- 1:02:06Сполучених Штатах. От він походить сам з
- 1:02:10Росії і він
- 1:02:12великий друг України. Він засуджує
- 1:02:14Путіна і все таке інше. І він каже:
- 1:02:19"Треба розвивати перехідність дієслів в
- 1:02:21російській мові. Та так само і в
- 1:02:23українській, до речі, бо що в
- 1:02:24російській, що в українській.
- 1:02:27Лише 30% дієслів є перехідними,
- 1:02:31а в мовах,
- 1:02:33в мові англійській, наприклад, майже всі
- 1:02:36дієслова є перехідними. Для наших мов не
- 1:02:40мислимо, щоб можна було вжити дієслово
- 1:02:45руху як перехідне,
- 1:02:48а в англійській мові, будь ласка, flly
- 1:02:50me to the moon. Відома пісня Флаймі
- 1:02:55Полети мене. Ми не можемо так сказати
- 1:02:58українською мовою. Ну, сказати можемо,
- 1:03:00але це буде вважатись граматично
- 1:03:02неправильним.
- 1:03:09І в регативних мовах все зроблено наче
- 1:03:12навмисно, так, щоб не можна було
- 1:03:15перенести суб'єкту, активному, дію на
- 1:03:18об'єкт
- 1:03:20прямо. не можна.
- 1:03:23З перехідним дієсловом лишегативний
- 1:03:25відмінок, з неперехідним дієсловом лише
- 1:03:28абсолютний відмінок. І все, інших нема.
- 1:03:31Мови
- 1:03:33після активного ладу можуть розвиватися
- 1:03:38через ергативну до номінативної, а
- 1:03:40можуть
- 1:03:42перестрибувати ергативний етап. От
- 1:03:45індоєвропейські мови ергативний етап
- 1:03:48перестрибнули, тобто не були в ньому.
- 1:03:51Але, скажімо, в російській мові є
- 1:03:53конструкція
- 1:03:55егативна.
- 1:03:57Вона є і в українській мові, але в
- 1:03:59українській мові з нею треба боротися,
- 1:04:02не вживати її, бо це русизм. Це
- 1:04:05конструкція у мене є. У мене є що? Хто
- 1:04:10це? Ергативна конструкція. Ви ж знаєте,
- 1:04:13що в англійській мові так не скажеш. У
- 1:04:15французькій мові так не скажеш. I have
- 1:04:20у французькій
- 1:04:21та сама конструкція.
- 1:04:23А от у мене є цей гатив і
- 1:04:30і
- 1:04:32[прочищення горла]
- 1:04:36звідки
- 1:04:40в в російській мові з'явилася така
- 1:04:42конструкція відомо одному Богові,
- 1:04:46але вона там з'явилася і вживається.
- 1:04:49Коли ми кажемо: "У мене є що".
- 1:04:52ми не маємо активності. А коли ми
- 1:04:53кажемо: "Я маю, що от тоді ми активні і
- 1:04:57відповідальні.
- 1:04:59Активні і відповідальні.
- 1:05:03Вот
- 1:05:10власне все на сьогодні, дорогі мої
- 1:05:13лінгвісти.
- 1:05:15Маєте до мене якісь запитання?
- 1:05:19>> Немає запитань.
- 1:05:21Було цікаво.
- 1:05:26>> Так, так, так, так.
- 1:05:29[сміх]
- 1:05:30>> Дякую, дякую, дякую. Мені це потрібно.
- 1:05:34Знаєте, зворотній дяку
- 1:05:36>> зв'язок завжди потрібен викладачу.
- 1:05:39Я вас хочу попередити, коли ви зі мною
- 1:05:42будете вивчати вступ до мовознавства в
- 1:05:44наступному семестрі, воно не буде
- 1:05:48напічкано такою великою кількістю
- 1:05:50цікавих фактів, як тут я вам даю. От не
- 1:05:54буде. Приготуйтесь до цього, бо там є,
- 1:05:56ну, багато традиційного знання. Це
- 1:05:59структура мови, це функції мови. Це це
- 1:06:01таке, знаєте, воно не таке цікаве, як
- 1:06:04те, що я вам тут розповідаю. А для цього
- 1:06:07курсу я навмисно роблю такі речі, такі,
- 1:06:11розумієте, саме такі.
- 1:06:15Все, дорогі лінгвісти, відпускаю вас
- 1:06:16раніше. На наших лекціях в цьому
- 1:06:19семестрі таке траплятиметься. Це
- 1:06:21нормально. Тому
- 1:06:23>> я перепрошую, ви казали, що якщо буде
- 1:06:25вільний час, ви можете розказати за свій
- 1:06:27досвід у вибіталі. Добре, добре.
- 1:06:30>> Миго чекали, якщо
- 1:06:31>> роз розповім, розповім. Так. Ну,
- 1:06:33дивіться, як ви вже зрозуміли про
- 1:06:36китайських математиків давніх, е, люди з
- 1:06:40які мають достатньо багато проблем саме
- 1:06:43з абстрактним мисленням.
- 1:06:45Абстрактне мислення виникає тому, що
- 1:06:47коли людина пізнала дуже багато, вона не
- 1:06:49може без нескінченно давати назви різним
- 1:06:53різним предметам різні назви. І тому
- 1:06:56вона починає їх узагальнювати.
- 1:06:58От стіл, не лише цей стіл, а будь-який
- 1:07:00стіл, да? От таким чином. Ну, а у
- 1:07:03китайців із цим проблеми великі. Тобто
- 1:07:06вони когнітивно відсталі люди. Ну,
- 1:07:08наприклад, ее
- 1:07:12був такий китаїст Пешнєв. Е, він
- 1:07:17народився в Харбіні, ну, тобто в родині
- 1:07:19білоемігрантів.
- 1:07:21І він казав: "У китайців погано з
- 1:07:23абстрактним мисленням. Китайці не
- 1:07:25розуміють басню Крилова Квартет".
- 1:07:29Я розумію, що ви маєте повне право не
- 1:07:31знати цю басню, бо не вивчаєте російську
- 1:07:34літературу. Ну, басня проста. Там чотири
- 1:07:37тваринки зібралися, щоб зіграти квартет.
- 1:07:39Почали грати, нічого не виходить. Там
- 1:07:41осел, козел,
- 1:07:45ведмідь і мавпочка. Чотири тваринки.
- 1:07:50Вони сіли грати, нічого не виходить.
- 1:07:53Вони покумекали і кажуть: "Мабуть, треба
- 1:07:56по-іншому сісти". сіли по-іншому,
- 1:07:58помінялися місцями, не виходить. Ще раз
- 1:08:01помінялося, не виходить. І тут прилітає
- 1:08:04соловий і каже їм: "А ви, друзі, як не
- 1:08:07сідайте, а музик з вас не вийде, бо щоб
- 1:08:10бути музикою, треба мати вміння
- 1:08:13і вуха поніжніші, ніж ваші". Ну, це я
- 1:08:17перекладаю вам з російської мови. І він
- 1:08:20каже, вони не розуміють цю басню. Вони
- 1:08:23кажуть:
- 1:08:24"А чому?
- 1:08:26Чому це Соловей зробив такий висновок?
- 1:08:30Чому вони спробували лише два положення,
- 1:08:35а їх четверо? Вони б могли помінятися ще
- 1:08:38там якось кілька разів. Можливо, тоді б
- 1:08:41щось вийшло- кажуть китайці.
- 1:08:44Або такий м
- 1:08:46така річ, як анекдот, коли ви
- 1:08:49розповідаєте китайцю якийсь достатньо
- 1:08:51тонкий анекдот,
- 1:08:53то ви отримуєте ефект два в одному.
- 1:08:56Сам анекдот смішний і реакція з китайця
- 1:08:59смішна. От, наприклад,
- 1:09:01молодий чоловік приходить до цирку і
- 1:09:04каже: "У мене є такий номер,
- 1:09:08я
- 1:09:10виходжу на арену, ви підіймаєте мене під
- 1:09:12самий купол цирку, і я звідти лечу
- 1:09:16головою вниз на чавунну плиту і б'юся
- 1:09:20головою об цю плиту". А потім встаю і
- 1:09:23кланяюсь, начебто нічого не сталося.
- 1:09:26Директор цирку каже: "Ну не знаю. Ну
- 1:09:29давайте спробуємо сьогодні вечірню
- 1:09:31програму, поставимо ваш номер,
- 1:09:33подивимось". Ну дійсно, оголошують його
- 1:09:36номер, він виходить, його піднімають під
- 1:09:37купол цирку, він летить вниз на цю
- 1:09:40головою, на цю плиту, б'ється об'єх,
- 1:09:44потім встає, посміхається, кланяється.
- 1:09:47Все добре в нього. Ну, глядачі
- 1:09:50шаленіють. Він виходить за куліси,
- 1:09:53директор цирку підбігає до нього, трясе
- 1:09:56йому руку і каже: "Молодий чоловік:
- 1:10:00"Контракт на будь-яких умовах назвіть
- 1:10:03вашу суму. Контракт, любі гроші".
- 1:10:08А цей молодий чоловік дивиться так сумно
- 1:10:10в підлогу і каже: "Ні, я більше не буду
- 1:10:14виступати".
- 1:10:16Але чому? Чому? І він каже: "Мені
- 1:10:19боляче,
- 1:10:22мені боляче".
- 1:10:24І коли китаєць слухає, він потім
- 1:10:27запитує: "Ну так, а справді з такої
- 1:10:31височини і головою на чавуну плиту, що
- 1:10:34не боляче?"
- 1:10:36Ви розумієте, про що я? Тобто почуття
- 1:10:39гумору
- 1:10:41на рівні фільмів з участю Чарлі Чапліна
- 1:10:46або містера Біна. У них крутять в
- 1:10:48автобусах це відео там. І в той же самий
- 1:10:53час нація, яка дуже сильно
- 1:10:56[прочищення горла]
- 1:10:57зазналася,
- 1:10:59це політика Сідзіньпіна.
- 1:11:02Він веде себе як імператор.
- 1:11:06Коли був Ден Сяупін,
- 1:11:09він створив диво.
- 1:11:13Він оголосив, по-перше, про два терміни
- 1:11:15для партійних босів. Лише два терміни
- 1:11:18більше не можна. Що Цидзінпін скасував
- 1:11:21кілька років тому. От і вони
- 1:11:25ее
- 1:11:30запровадили
- 1:11:33відкриту економіку із великим залученням
- 1:11:36іноземного капіталу, дешева робоча сила
- 1:11:38і таке інше.
- 1:11:41І потік, величезний потік стався
- 1:11:46західних інвестицій туди.
- 1:11:49Виробляти дешевше було в Китаї. Тому
- 1:11:52побудували масу підприємств у Китаї. І
- 1:11:55зараз у нас Китай перебуває на другому
- 1:11:58місці
- 1:12:00за розвитком економіки.
- 1:12:02Ну, особливо мене це дуже сильно дратує.
- 1:12:07Самі китайці люди,
- 1:12:11люди достатньо підступні.
- 1:12:14Вони не знають, що таке справжня дружба.
- 1:12:18У нас дружба - це коли один друг іншому
- 1:12:21другу допомагає абсолютно
- 1:12:24безкорисливо,
- 1:12:28без будь-яких натяків на гроші і таке
- 1:12:30інше. У китайців не так. Китайці прямо у
- 1:12:34вічі мені казали: "Ти мій друг, тому що
- 1:12:38мені потрібна твоя допомога".
- 1:12:45брехливі, неймовірно брехливі.
- 1:12:50І коли ти їх ловиш на брехні,
- 1:12:53вони посміхаються і кажуть: "Не вдалося
- 1:12:56тебе обдурити". Для них брехня - це
- 1:13:00непогано.
- 1:13:03Хитрість до іншого - це непогано. Це те,
- 1:13:07за що людину можна похвалити. Людина
- 1:13:09розумна, вона змогла когось обдурити.
- 1:13:14Ну, як можна до цього ставитись,
- 1:13:15розумієте? І
- 1:13:21те, що вони думають про себе, це щось
- 1:13:24страшне, розумієте? Тобто найвища раса
- 1:13:28на землі і в сонячній системі взагалі.
- 1:13:31Слухаю вас, Мілен,
- 1:13:33>> ви впевнені, що оця ситуація, де вони
- 1:13:36так сказали вам напряму, що хотіли вас
- 1:13:39обманути, пов'язана саме з тим, що в них
- 1:13:42такий менталітет, а не з тим, що ви
- 1:13:43інозейця, вони расисти? Бо я знаю, що в
- 1:13:45Азії дуже расистські країни.
- 1:13:49>> Я не можу сказати, що у всій Азії
- 1:13:51російські країни. Ні, ні, не мож.
- 1:13:53>> Ні, ну не всі, але багато. Я знаю в
- 1:13:55Кореї багато
- 1:13:57расизму і в Японії, в Китаї. Та
- 1:13:59>> в Японії, да. Та є таке. Ну, розумієте,
- 1:14:03китайці особливо, ну, японці і корейці
- 1:14:05живуть демократичним ладом, так? А
- 1:14:09китайці ні. От китайці мають дуже багато
- 1:14:13недолуго. Ну, от вам приклад такий. Мій
- 1:14:15колега телефонує мені і каже: "Китаєць"
- 1:14:19і каже: "Я тут текст маю в підручнику,
- 1:14:22новий підручник. Я вперше ним викладаю.
- 1:14:24І в тому тексті сказано, що в
- 1:14:26майбутньому може бути створена така
- 1:14:29організація міжнародна, яка буде
- 1:14:32займатися проблемами
- 1:14:34е людства.
- 1:14:36І там будуть такі відділи, такий відділ,
- 1:14:38такий, такий, такий, такий. Я кажу: "І
- 1:14:41що?" Він каже: "Так як же ж вони можуть
- 1:14:44думати про конкретні відділи, коли
- 1:14:46організацію ще не створено?"
- 1:14:49Уявляєте? От, тобто [сміх]
- 1:14:54і і вони
- 1:14:56ставляться зверхньо зараз до іноземців.
- 1:14:59Я ж двічі був у Китаї, розумієте? Перший
- 1:15:01раз я був з третього по шостий рік. Там
- 1:15:02мене там на руках носили, мені концерти
- 1:15:06влаштовували, мені казали: "Який я
- 1:15:08молодець". Мене грамотами нагороджували,
- 1:15:10там різними подарунками і таке інше.
- 1:15:12Інше було ставлення. А приїхав за 13
- 1:15:15років після того, як повернувся перший
- 1:15:18раз звідти. І там зовсім інше, зовсім.
- 1:15:21Ніхто нічого не носить, ніхто нічого не
- 1:15:23прославляє, ніхто нічого. І всі
- 1:15:26дивляться на тебе так зверхня. Каже: "А
- 1:15:29понаїхали тут
- 1:15:31грошіки наші заробляти". От. От таке
- 1:15:34ставлення, розумієте? Тому, ну, і в
- 1:15:38нашій війні, вибачте мені, ну,
- 1:15:41[зітхання][хекання]
- 1:15:42саме початок
- 1:15:4524 лютого 22-го року ми з дружиною були
- 1:15:49там. І коли це сталося, ну, важко
- 1:15:53переживати, коли ти в в ну далеко від
- 1:15:57своїх перебуваєш. Розумієте? Навкруги
- 1:15:59лише китайці та інші іноземці. От нема
- 1:16:02українців, нема з ким поговорити, нема з
- 1:16:05ким побіткуватися і таке інше. І єдине,
- 1:16:08що через відчат, це їх месенджер, от ми
- 1:16:12спілкувалися там з родиною, з сином
- 1:16:15нашим і так далі. От а все інше там
- 1:16:19глушиться. Viber там не працює,
- 1:16:23Telegram не працює, WhatsApp не працює,
- 1:16:26лише від чат. От
- 1:16:31і
- 1:16:32почалася війна.
- 1:16:36І вони вам в очі дивляться і кажуть: "Ну
- 1:16:39ви,
- 1:16:41ми розуміємо, вам тяжко, тримайтеся там
- 1:16:44і таке інше". А потім від інших
- 1:16:47китайців, бо вони між собою там як вовки
- 1:16:50живуть. От інші китайці нам кажуть: "А
- 1:16:53от ті двоє взяли російські джерела про
- 1:16:58славу російської зброї, як вона добре
- 1:17:02воює в Україні, переклали їх на
- 1:17:05китайську мову, зробили статті з них і
- 1:17:08понесли до парткому". Каза: "Хочемо
- 1:17:10надрукувати статті".
- 1:17:14Розумієте, яка підступність?
- 1:17:16От тому ні, ні, ні, ні. Я і я не вірю. І
- 1:17:20зараз же зараз ви ж знаєте, що Китай
- 1:17:23постійно допомагає Росії. Постійно.
- 1:17:27>> Ну так і так. Може то ви їм не
- 1:17:28подобалися би ви з України, а вони вже в
- 1:17:30цей час, ну, Росія, я маю на увазі, вже
- 1:17:33ж воювали з нами.
- 1:17:34>> Всі ні, всі всі іноземці, всі іноземці
- 1:17:37вважали так само, як я, про ставлення
- 1:17:39китайців до них і таке інше. Дехто з
- 1:17:42іноземців там, ну, абстрагувався від
- 1:17:45цього, не хотів звідти виїжджати. Ну, ми
- 1:17:49просто не знаю,
- 1:17:52зрозуміло, що їхали заробляти гроші, це
- 1:17:55зрозуміло. Але
- 1:17:58в очі китайцям ми не казали, що вони там
- 1:18:01підступні, що вони погані, що вони там
- 1:18:03такі. Коли зі студентами маєш справу, зі
- 1:18:07студентами начебто все нормально.
- 1:18:10Є були, ну, одиниці такі студенти, які
- 1:18:13приходили і казали:
- 1:18:16"Я знаю правду, тому що у мене на
- 1:18:18телефоні є ВПН. Є на телефоні ВПН і я
- 1:18:21читаю правильні новини, не ті, що в
- 1:18:24китайських газетах пишуть і в
- 1:18:26телебаченні кажуть. От такі студенти
- 1:18:29були, але їх було дуже-дуже мало. Дуже
- 1:18:32мало.
- 1:18:34І я ще помітив таку закономірність. Коли
- 1:18:38людина китайська ще молода, вона ще
- 1:18:40достатньо чиста подумки. А коли вона
- 1:18:44починає дорослішати, вона набирається от
- 1:18:46всього цього. І
- 1:18:49дуже це погано виглядає. Дуже. От я
- 1:18:52думаю, що
- 1:18:55якщо китайці в майбутньому, ну, я з
- 1:18:58радістю бачу, що економіка їх поступово
- 1:19:01загинається.
- 1:19:03От я радію цьому, чесно вам скажу, але,
- 1:19:08ну, не впаде вона швидко така економіка.
- 1:19:12Ну, і, звісно, будь-яка свобода слова. У
- 1:19:14нас були дуже непогані стосунки з нашим
- 1:19:16деканом Суньє. Вона нам співчувала, щиро
- 1:19:21співчувала. Е, ми казали їй: "Ну так, а
- 1:19:24ви можете якось там сказати правду там?
- 1:19:26Ана: "Це політика, це політика. Я в
- 1:19:29політику не не От і все". Розумієте?
- 1:19:33Відокремлено все. Все відокремлено і ні
- 1:19:36на що вони не впливають, нічого не
- 1:19:38кажуть і таке інше.
- 1:19:40Все.
- 1:19:44Все, мої дорогі лінгвісти, на цьому
- 1:19:45завершуємо.
- 1:19:48Нема більше запитань?
- 1:19:50>> Ні, немає. Дякую за розповідь.
- 1:19:53>> Добре, добре.
- 1:19:55Тримаємося.
- 1:19:58Будьте здорові. До побачення.
About this transcript
This page contains the full transcript of 14.09.2026. Вступ до фаху by Шевчук Владислав, generated from the public captions YouTube serves with the video. The transcript has 7,672 words across 1,567 segments, with the original timestamps preserved so you can click any line to jump to that moment in the embedded player.
What you can do with it
Use the transcript to take notes, quote the speaker, build a study guide, generate a summary with ChatGPT or Claude via the YouTube Summary tool, or export it as a timed subtitle file with YouTube to SRT. You can also re-open it in the transcriber to translate the transcript into 100+ languages.
Free YouTube transcript tool
YouTube2Text is a free YouTube transcript generator — no signup, no daily limit. Paste any YouTube link and get the full transcript instantly, with timestamps, click-to-jump, translation to 100+ languages, AI prompts for ChatGPT, Claude, and Gemini, and exports to TXT, SRT, VTT, or Markdown.