07.09.2026. Лекцiя вступ до фаху — Transcript
Full transcript
- 0:00мовознавства.
- 0:01Загальне мовознавство, прикладне
- 0:03мовознавство. Я прошу вас про це не
- 0:05забувати.
- 0:07Бо я неодноразово чув від студентів: "Ми
- 0:10прийшли на цю кафедру, тому що тут
- 0:13англійська мова і сюди простіше
- 0:15вступити, ніж на факультет іноземних
- 0:17мов".
- 0:18От. Можливо, ви так подумки і вважаєте,
- 0:21але все ж таки кафедра загального та
- 0:24прикладного мовознавства. Принаймні, я
- 0:27англійську мову не викладаю.
- 0:30Я її знаю не так добре, як, скажімо,
- 0:32французьку мову.
- 0:34Французьку вас не викладають.
- 0:36І
- 0:39намагаюсь зробити так, щоб кафедра
- 0:42відчувалась саме як кафедра
- 0:44мовознавства,
- 0:45а не кафедра англійської мови.
- 0:48Розумієте? Тому ось так.
- 0:51Тепер щодо нашого предмету. Предмет
- 0:54"Вступ до фаху"
- 0:56це предмет, який з такою назвою лунає в
- 1:00будь-якому предметі, який вивчається,
- 1:03принаймні, на нашому філологічному
- 1:04факультеті.
- 1:06Якщо
- 1:08студенти українського відділення теж
- 1:11мають вступ до фаху, це буде вступ до
- 1:14фаху саме до
- 1:16українська мова, українська література,
- 1:19саме до цього.
- 1:20Ви маєте зі мною вступ до фаху
- 1:24як вступ до мовознавства.
- 1:27І дуже важливо розуміти тут, що м-м
- 1:33не існує підручника
- 1:36"Вступ до фаху" за спеціальністю
- 1:38мовознавство. Він просто відсутній у
- 1:41природі на будь-якій мові.
- 1:43І тому цей курс я створював сам.
- 1:47І я намагався
- 1:49тут дати вам в цьому курсі
- 1:53най- найзагальніші
- 1:55моменти, які стосуються мовознавства. І
- 1:58в той же час
- 2:00намагався підібрати цікаві моменти,
- 2:04от які можуть вам сподобатись своєю саме
- 2:06цікавістю.
- 2:08От, тому
- 2:09так ми працюємо.
- 2:11Мої лекції будуть не дуже великими за
- 2:15обсягом і, можливо, навіть я вас буду
- 2:18відпускати трохи раніше
- 2:20через це.
- 2:22Але я дуже прошу вас дуже ретельно
- 2:24ставитись до змісту моїх лекцій. Справа
- 2:26в тому, що
- 2:29ви маєте протягом нашого курсу, ви маєте
- 2:32дві контрольні роботи
- 2:34і наприкінці залік.
- 2:36За кожну контрольну роботу ви отримаєте
- 2:3830 балів
- 2:40і за залікову роботу 40.
- 2:42Таким чином 100.
- 2:44І і
- 2:46до речі, якщо ви
- 2:48отримаєте, наберете всі 100 балів, я вам
- 2:50100 балів і поставлю. Хоча є така певна
- 2:52тенденція, щоб рівно 100 нікому не
- 2:55ставити, а ставити, принаймні, 99.
- 2:58Я не з таких викладачів. Якщо хтось
- 3:00заробляє 100, я 100 і ставлю.
- 3:02От,
- 3:03ну, одразу скажу, що таких майже немає
- 3:05студентів, які б заробили всі 100.
- 3:10Е-е, я читаю вам лекції. Така форма
- 3:13наших занять.
- 3:15І я прошу вас ці лекції обов'язково
- 3:19фіксувати собі на аудіо.
- 3:21Обов'язково. Якщо ви хочете відео, будь
- 3:25ласка.
- 3:26Я дозволяю вам записувати відео. Ви
- 3:28робите запит тут мені в Зумі і я вам
- 3:31дозволяю робити запис відео, якщо вам
- 3:33так зручніше.
- 3:36Чому це так важливо? Тому що
- 3:40не буде відповідей на контрольній роботі
- 3:42або на заліку, не буде відповіді в
- 3:45інтернеті. Не знайдете.
- 3:47Не знайдете, бо я
- 3:49ну, нам радять так за умов, що ми
- 3:53займаємось онлайн,
- 3:55е, щоб,
- 3:56зробити життя студентів набагато
- 3:59складнішим,
- 4:00от, щоб вони не знаходили правильні
- 4:02відповіді просто відкривши пошуковик в
- 4:04інтернеті і запитавши штучний інтелект,
- 4:07от.
- 4:09Не знає штучний інтелект відповіді на ті
- 4:11питання, які я вам буду ставити, не
- 4:13знає, тому що я їх не пишу в інтернеті.
- 4:16Штучний інтелект знає лише те, що є в
- 4:18інтернеті, розумієте? І
- 4:21той матеріал, що я вам тут даватиму, він
- 4:23є узагальненим матеріалом з дуже-дуже
- 4:27багатьох джерел.
- 4:28Це сотні, якщо не тисячі джерел.
- 4:32Пам'ятаю, як в минулому році
- 4:34одна студентка групи ЛЛ-11 запитала
- 4:37мене: "А де ви берете їх, оці всі ваші?
- 4:41Можете нам порадити джерела?" Я кажу: "Я
- 4:43не можу їх порадити в такій кількості".
- 4:47Це дуже багато джерел. Крім того, є і
- 4:49мої власні висновки,
- 4:52мої власні дослідження,
- 4:55як науковця, тому,
- 4:57ласка, фіксуйте, фіксуйте це на аудіо,
- 5:00обов'язково фіксуйте.
- 5:04>> [прочищення горла]
- 5:07>> Ідемо далі.
- 5:17Наш, я роблю вступ до нашого предмету,
- 5:21має назву "Вступ до фаху". Фах, за яким
- 5:23ви починаєте навчатись, передбачає,
- 5:25звісно, англійську мову, яку ви
- 5:27вивчатимете на рівні не нижчому, ніж на
- 5:30факультеті іноземних мов,
- 5:33на усіх її рівнях, у всіх її дрібницях.
- 5:36Окрім того, ваше навчання на нашій
- 5:38кафедрі передбачає такі предмети, як:
- 5:41математична логіка,
- 5:43основи теорії множин,
- 5:46обчислювальна техніка і програмування,
- 5:49теорія ймовірностей і математична
- 5:51статистика.
- 5:54Курси на вибір: міждисциплінарні
- 5:56критичні підходи до дискурс-аналізу,
- 5:59фольклор і інтернет,
- 6:01мій курс когнітивно-еволюційна теорія
- 6:03мови.
- 6:05М-м.
- 6:08Я створив цю теорію, коли писав
- 6:10докторську дисертацію, а захистив її
- 6:122015 року, тобто 11 років тому.
- 6:17Я це підкреслюю тому, що кожна
- 6:19докторська дисертація має завершуватися
- 6:23певною теорією. Тобто будь-яка
- 6:26кандидатська дисертація, на PhD, вона
- 6:29може бути просто
- 6:31науковий керівник дав вам тему,
- 6:34і ви її собі розробили, захистили, все.
- 6:37Розумієте? А в докторській дисертації ви
- 6:39самі маєте обрати собі тему,
- 6:41бо в докторантуру йде людина вже певною
- 6:44мірою науковець, це PhD, і це доцент, як
- 6:48правило,
- 6:49і він має сам обирати собі тему. От, а в
- 6:53докторській дисертації, будьте ласкаві,
- 6:55самі.
- 6:57Був такий собі
- 6:59в нас
- 7:00Білонічук Олександр Савич, український
- 7:03науковець, за радянських ще часів, а
- 7:05потім і пострадянських часів, в Києві,
- 7:08в Інституті мовознавства імені Потебні
- 7:11працював, на Національній академії наук
- 7:14України, саме там я захищав свою
- 7:15докторську в цьому інституті.
- 7:18І от коли я захищав свою докторську, я
- 7:21пам'ятаю, що наприкінці слово взяв сам
- 7:25е-е
- 7:27голова нашої спеціалізованої вченої
- 7:29ради, пан Григорій Півторак,
- 7:32і він мені сказав: "Сергію Леонідовичу,
- 7:34я уважно слухав вашого наукового
- 7:36консультанта. Зверніть увагу, на
- 7:38кандидатській дисертації науковий
- 7:40керівник, на дипломній роботі науковий
- 7:43керівник.
- 7:44У докторанта науковий консультант.
- 7:47Це евфемізм.
- 7:49Тобто заміна за небажаністю,
- 7:52щоб не називати це керівником, бо як
- 7:54можна керувати готовим доцентом,
- 7:56кандидатом, розумієте?
- 7:58Ним не можна керувати, йому можна лише
- 8:02ласкаво щось радити.
- 8:04От, тому ця посада має назву
- 8:07консультант, науковий консультант. Він
- 8:10сказав, я слухав вашого наукового
- 8:11консультанта, він сказав, що ви самі
- 8:13обрали тему дослідження.
- 8:15І тому я одразу, каже він, пригадав
- 8:17нашого Олександра Савича Мельничука.
- 8:20До речі, в радянському ще лінгвістичному
- 8:24енциклопедичному словнику 90-го року
- 8:26випуску статтю Мова і мислення написав
- 8:29саме він.
- 8:30Григорій Сав.
- 8:33Олександр Савич Мельничук.
- 8:35І
- 8:39він сказав, він розповів таку історію,
- 8:41каже, до Олександра Савича гурьбою
- 8:44приходили доценти, кандидати наук, і
- 8:48отак от, знаєте, заламуючи руки, казали,
- 8:53Олександре Савичу, дайте тему для
- 8:55докторської.
- 8:57І Олександр Савич відповідав, ні, ви ще
- 9:01не готові писати докторську.
- 9:04І все. І більше нічого. Розумієте, чому
- 9:07він так казав?
- 9:08Тому що він вважав, що тему докторської
- 9:11[прочищення горла]
- 9:12має обрати сам
- 9:14докторант.
- 9:16Тоді він справжній науковець, якщо він
- 9:18сам обрав собі тему.
- 9:20І те саме я роблю зі студентами.
- 9:24З наукових семінарах я кажу, ви самі
- 9:28обираєте тему. Я не призначаю вам тему,
- 9:31ви самі її обираєте. Якщо ви самі
- 9:33обираєте тему,
- 9:35у вас є бажання її розробляти.
- 9:38Вам це цікаво, тому ви її вибрали,
- 9:41розумієте?
- 9:43Це і є справжня наука. Кожен науковець
- 9:45має займатися тим, що йому цікаво.
- 9:48А не те, що йому наказав хтось робити.
- 9:52Я протягом наших різних зустрічей в
- 9:55різні періоди багато чого вам розповів
- 9:57цікавого
- 9:58про наше мовознавство і про науковців.
- 10:08Так от, коли я робив мою дисертацію, то
- 10:12я і розробив цю теорію. А є дуже багато,
- 10:15на жаль, дуже багато докторів наук у
- 10:17нас, які не мають теорії після захисту
- 10:20своєї докторської дисертації. І такі
- 10:22докторські дисертації,
- 10:25як це не шкода,
- 10:27заочі називають великими кандидатськими.
- 10:32Тобто, якщо не відбулася теорія,
- 10:33докторську приймають як захист, але
- 10:37заочі, за спиною кажуть неприємні слова,
- 10:40що це не докторська, це велика
- 10:43кандидатська.
- 10:44От. І це дуже образливо. Ну, мені в
- 10:47цьому сенсі, бачите, поталанило.
- 10:57Далі.
- 10:59Курс Вступ до мовознавства,
- 11:02те, що читаю я, та німецька мова,
- 11:06педагогіка,
- 11:08методика викладання інформатики. У вас
- 11:11на четвертому курсі буде чотиритижнева
- 11:13педагогічна практика.
- 11:15Ви будете викладати в ліцеях наших, ну,
- 11:19>> [прочищення горла]
- 11:19>> насамперед в ліцеї
- 11:22університетському,
- 11:24ну, і ще в одному, англійську мову та
- 11:26інформатику.
- 11:28Будете вивчати літературу
- 11:30у більш тісному варіанті, ніж її
- 11:33вивчають на інших відділеннях нашого
- 11:35факультету. Це вимога сучасності.
- 11:40Ми не випускаємо вузьких спеціалістів,
- 11:43подібних флюсу. От ми випускаємо
- 11:46різноманітних особистостей наукових,
- 11:49розумієте? І література тому теж
- 11:51включається. І це доручили саме мені.
- 11:55І тому коли ви будете вивчати вступ до
- 11:57мовознавства, у вас будуть
- 12:00на дві пари мовознавства одна пара
- 12:04вступу до літературознавства.
- 12:06І це теж викладатиму я.
- 12:09Вміру критично до цього предмету.
- 12:20Магістратурі, якщо підете до неї,
- 12:23я вас до цього закликаю, ви будете
- 12:25вивчати такі курси, як загальне
- 12:26мовознавство, теж читаю я.
- 12:29Теорія і практика перекладу, теорія і
- 12:31практика ділової комунікації, теорія
- 12:34перекладу усного і писемного мовлення.
- 12:37Теорія міжкультурної комунікації, теорія
- 12:39перекладу наукового, технічного і
- 12:41галузевого перекладу.
- 12:43>> [хекання]
- 12:44>> Синтаксис
- 12:46речення в англійській мові, сучасні
- 12:48проблеми перекладознавства і основи
- 12:50теорії дискурсу.
- 12:53Це все в магістратурі.
- 13:00Що стосується математичних дисциплін,
- 13:02які ви будете вивчати, то вони
- 13:03становлять прикладний аспект
- 13:05мовознавства.
- 13:06А загальномовні курси читаю я.
- 13:10Конкретно мовознавчі курси, маю на увазі
- 13:12англійську, німецьку мову, читають інші.
- 13:15На мій погляд, найкращі у сонячній
- 13:18системі викладачі нашої кафедри. А також
- 13:21не менш славетні викладачі факультету
- 13:23іноземних мов, які працюють на нашій
- 13:25кафедрі за сумісництвом.
- 13:28Окремо треба сказати про те, що
- 13:30програмування на нашій кафедрі - не
- 13:33випадковість.
- 13:34Ще за радянських часів, ще коли я був
- 13:36студентом,
- 13:38а при кафедрі існувала лабораторія,
- 13:42де достатньо примітивну, з сучасної
- 13:45точки зору, електронно-обчислювальну
- 13:48машину
- 13:49Василь Корнійович Войнов
- 13:52вчив машинному перекладу.
- 13:57Ми приходили
- 13:58і дивились, як він цим займається.
- 14:03Ясна річ, комп'ютерів в ті часи не було
- 14:05навіть в Америці.
- 14:07А взагалі, яку машину прийнято вважати
- 14:09першим комп'ютером?
- 14:12Хто мені скаже?
- 14:16І хто її вигадав?
- 14:21Приймається лише швидка відповідь, без
- 14:24того, щоб ви шукали це в інтернеті.
- 14:27Алан Тьюринг.
- 14:29Алан Тьюринг
- 14:31створив машину, яка розшифрувала
- 14:34німецьку шифрувальну програму Енігма
- 14:37під час Другої світової війни.
- 14:39Таким чином, союзники, тобто британці,
- 14:42французи, американці могли читати всі
- 14:45повідомлення,
- 14:46зашифровані цією
- 14:48програмою.
- 14:49От. І Алан Тьюринг, творець першого
- 14:52комп'ютера, коли м-м
- 14:56Стів Джобс
- 14:59мав портрет Алана Тьюринга, і хтось його
- 15:03запитав, хто це,
- 15:06то він відповів:
- 15:07"Це Алан Тьюринг, але я зніму цей
- 15:10портрет". "А чому?" "Ну, тому що ти
- 15:11запитав, хто це".
- 15:13От так.
- 15:20Ну, і машина Алана Тьюринга - була
- 15:22машина, яка займала велику залу.
- 15:26Тим не менше, це є перший комп'ютер.
- 15:30Інтерес до машинного перекладу виник у
- 15:3360-ті роки минулого століття. Саме тоді
- 15:35у Москві, як столиці СРСР, почав
- 15:38виходити дуже популярний науковий журнал
- 15:42"Машинний переклад і прикладна
- 15:44лінгвістика" російською мовою. Саме тоді
- 15:46у назві нашої кафедри з'явився
- 15:48прикметник прикладної. Тобто, те, що ви
- 15:50вивчаєте програмування, це не просто
- 15:52данина моді. Це великою мірою традиція
- 15:56нашої кафедри.
- 15:59Колись у нашому університеті, перед
- 16:01самою Другою світовою війною, встиг
- 16:03трохи повчитися Юрій Кнорозов.
- 16:07Якщо колись чули ви таке ім'я і
- 16:09прізвище, Юрій Кнорозов.
- 16:11Дуже освічена, дуже скромна людина, але
- 16:14одночасно великий лінгвіст,
- 16:17який розшифрував ієрогліфічну писемність
- 16:21майя.
- 16:23Багато хто намагався це зробити до
- 16:25нього,
- 16:26та жоден не мав успіху, а Юрій Кнорозов
- 16:29зумів це зробити, і саме тому він геній.
- 16:33Взагалі-то, ті лінгвісти, які
- 16:35розшифровують
- 16:38давні писемності,
- 16:41це вища каста в лінгвістиці, вища.
- 16:47Не довчившись у нашому університеті, він
- 16:50пішов на війну, [прочищення горла]
- 16:51на ту саму Велику Вітчизняну, що
- 16:54вважається частиною Другої світової
- 16:55війни, де, на щастя, не загинув.
- 16:58Та ще й дійшов до Берліну, та ще й
- 17:00знайшов у Німеччині щоденник іспанського
- 17:04абата
- 17:05Дієго де Ланди XVI століття
- 17:10із записами і деякими спробами
- 17:13перекладів мови майя.
- 17:18Дієго Ланда був
- 17:20разом з конкістадорами
- 17:23в Мексиці.
- 17:25Майбутній Мексиці.
- 17:28З цього і почався його інтерес до
- 17:30розшифровки писемності майя. До речі,
- 17:32він є уродженцем Харківщини.
- 17:34В одному з номерів нашого
- 17:36факультетського вісника.
- 17:38В редколегії якого я довгий час був
- 17:41головним редактором, було надруковано
- 17:43статтю Юрія Кнорозова, написано
- 17:46професором україністики Варшавського
- 17:48університету Іриною Кононенко.
- 17:51Коли я у листі подякував їй за цю
- 17:53статтю, вона відповіла мені, що подала
- 17:55цю статтю саме до нашого віснику, бо
- 17:57дуже хотіла, щоб ця стаття була
- 18:00надрукована на батьківщині цього
- 18:02великого лінгвіста дешифрувальника.
- 18:07А чому Кнорозов став таким геніальним?
- 18:10Власне, і пояснює ця стаття.
- 18:13І це стовідсотково корелює із
- 18:15когнітивною еволюційною теорією мови,
- 18:17яку я розробив і по мірі можливостей
- 18:20розповсюджую.
- 18:23І ви навіть не уявляєте собі, як в СРСР.
- 18:26Кнорозова не лише замовчували, а й
- 18:29висміювали.
- 18:31У.
- 18:33Була така історія, що коли Кнорозова
- 18:36запитали, чому він такий розумний.
- 18:40Що він дешифрував писемність майя. Він.
- 18:44Не дуже, на мій погляд, дотепно, але все
- 18:47ж таки жартівливо відповів.
- 18:49А.
- 18:51Одного разу він грав з хлопцями на
- 18:54вулиці і його вдарили по голові палкою.
- 18:58І відтоді він став от таким от
- 19:00геніальним.
- 19:03Він сказав це жартома, розумієте,
- 19:05жартома, але.
- 19:08Така собі Єршова
- 19:11з Росії.
- 19:12Вона почала, вона оголосила себе
- 19:15автобіографом, точніше біографом
- 19:18Кнорозова.
- 19:20Написала про нього багато матеріалів.
- 19:24І навіть згадала мультфільм, який з її
- 19:27подачі був
- 19:29випущений на радянському телебаченні.
- 19:32В цьому мультфільмі маленького Юру
- 19:35Кнорозова б'ють палицею по голові.
- 19:38Після чого він розшифровує писемність
- 19:40майя.
- 19:42Уявіть собі ці жахи радянського періоду.
- 19:46От.
- 19:59Ну і свого часу,
- 20:01але ще за часів Російської імперії 19-го
- 20:03століття, так само замовчували, всіляко
- 20:06гальмували Олександра Опанасовича
- 20:10Потебню.
- 20:11А якщо у нас
- 20:15цього, цієї пари залишиться час, я вам
- 20:17розкажу
- 20:19про Потебню.
- 20:27Повертаємось до того, про що я говорив
- 20:29до Кнорозова і Потебні. Зрозуміло, що
- 20:31вивчення англійської мови або
- 20:33програмування - це вельми конкретні
- 20:34речі, а мовознавство поняття дуже
- 20:37широке. Саме йому, мовознавству, наш
- 20:40вступ до фаху і присвячується.
- 20:43Мета цього курсу ознайомити вас
- 20:46головними, найвідомішими і, як мені
- 20:48здається, найцікавішими поняттями
- 20:50мовознавства.
- 20:52І теми я вам завжди буду надсилати в
- 20:55чаті, як і дещо інше. Ось тема
- 20:57сьогоднішнього заняття, дивіться,
- 20:59людська мова як найвища комунікативна
- 21:03система.
- 21:11>> Ще кілька десятиліть тому
- 21:13у наукових колах
- 21:16поширеною була думка, що мова є не лише
- 21:20у людини.
- 21:22Що у тварин теж є мови
- 21:24свої тваринні мови.
- 21:27Деяким тваринам тоді приписувалося
- 21:29навіть безліч розуму.
- 21:32Наприклад, дуже розумними
- 21:36вважалися дельфіни.
- 21:39Бо вони, як казали люди
- 21:42людей, що що тонули
- 21:45підштовхували в бік берега.
- 21:50Врятовані таким чином люди залюбки про
- 21:53це розповідали. Але вже тоді скептично
- 21:57налаштовані люди казали але вже нічого
- 22:00не зможуть розповісти люди
- 22:03яких дельфіни
- 22:06штовхали у протилежний бік.
- 22:10Від берега.
- 22:11Так?
- 22:14Цим вони спростовували те, що дельфіни
- 22:17свідомо підштовхували людей до берега.
- 22:24В ті ж часи, коли генетика, як наука,
- 22:27лише ну починалась, вчені вважали, що
- 22:30людиноподібні мавпи
- 22:32лише трішечки відстають від людини у
- 22:35когнітивному сенсі.
- 22:37А тому треба просто навчити їх людської
- 22:41мови.
- 22:43Було започатковано відповідні проекти.
- 22:47Оскільки голосовий апарат цих мавп
- 22:50виявився непристосованим для вимови
- 22:53звуків людських мов
- 22:56то насамперед в цих проектах
- 23:05>> пристосованим
- 23:06в цих проектах мови англійської було
- 23:09створено йоркіш.
- 23:11Йоркіш спеціальний малюночний алфавіт.
- 23:17Мавпи висловлювали свої бажання,
- 23:20вказуючи на відповідні малюнки.
- 23:24І тут з'ясувалося, що як мавпу, навіть
- 23:27найрозумнішу з мавп шимпанзе бонобо.
- 23:31Бонобо це різновид шимпанзе, їх ще
- 23:33називають карликові шимпанзе, але вони
- 23:37не дуже то маленькі.
- 23:38Не набагато менші за звичайних шимпанзе.
- 23:41Так от, як
- 23:43мавпу, навіть найрозумнішу не вчи,
- 23:46умовному розвитку вона не перевершує
- 23:48дворічну людську дитину.
- 23:52А у когнітивному розвитку не перевершує
- 23:55трьохрічну людську дитину.
- 23:59Після відповідно двох та трьох років,
- 24:01дитина внаслідок мовного і когнітивного
- 24:04вибухів цих періодів
- 24:07стрімко еволюціонує,
- 24:09а шимпанзе бонобо залишається на тому
- 24:12самому рівні.
- 24:15Ба більше, сучасна генетика показала, що
- 24:18у рівнях розвитку ДНК людини
- 24:21і шимпанзе їх розділяють
- 24:24дві амінокислоти.
- 24:27А шимпанзе і польову мишу розділяє лише
- 24:30одна
- 24:32амінокислота.
- 24:34Це означає, що у своєму біологічному,
- 24:37зокрема, когнітивному розвитку шимпанзе
- 24:40перебуває
- 24:41вдвічі далі від людини,
- 24:44ніж від польової миші.
- 24:48І це незважаючи на те, що шимпанзе і
- 24:50людина походять з однієї гілки,
- 24:54на якій розділення між ними відбувалося
- 24:57з 10 до 5 мільйонів років тому.
- 25:03Тобто 5 мільйонів років тому людина і
- 25:05шимпанзе
- 25:07розділилися остаточно.
- 25:14А протягом
- 25:16з 10 до 5 мільйонів років тому
- 25:19вони ще могли мати спільних дітей.
- 25:24І за останні 5 мільйонів років ДНК
- 25:27людини
- 25:28з'явилися дві відмінні від шимпанзе
- 25:31амінокислоти, тобто дві дуже кардинальні
- 25:34зміни генетичного коду.
- 25:38Це свідчить про важкий
- 25:40повний небезпеки для життя шлях
- 25:44когнітивної еволюції людства.
- 25:47Тому треба було б це згадати, перш ніж
- 25:50започатковувати мовні проекти для
- 25:53шимпанзе.
- 25:57До речі, у цих мовних проектах брали
- 26:00участь і інші людиноподібні мавпи.
- 26:05А дуже багато галасу наробив випадок з
- 26:09горилою Коко,
- 26:12яка одного дня,
- 26:14спілкуючись на йоркіше з відомою
- 26:16дослідницею Севеджерембо,
- 26:19у відповідь на запитання Коко, хто,
- 26:22видала фразу Коко пташка.
- 26:27Коли дослідниця перепитала Коко, чи це
- 26:29самка горили не помилилася,
- 26:33Коко обрала запис Коко жартує.
- 26:38Ну, уявляєте собі,
- 26:41горила Коко жартує.
- 26:43Дуже багато галасу
- 26:46щодо раніше невідомих мовних здібностей
- 26:49горил,
- 26:50а в подальшому
- 26:51ані сама Коко, ані інші горили нічого
- 26:54схожого не демонстрували.
- 26:58Можливо, це якийсь випадковий збіг.
- 27:01Чи існують комунікативні системи у
- 27:03тварин, розвинутих не так суттєво, як
- 27:06людиноподібні мавпи? Звісно, існують.
- 27:09Навіть у бджіл і мурах існує неабияка
- 27:12комунікація.
- 27:14В курсі моєї теорії я це все розповідаю.
- 27:18Великим досягненням була розшифровка
- 27:20танцю бджіл, коли одна бджола цим танком
- 27:25демонструє усьому роєві, куди треба
- 27:28летіти збирати квітковий пилок.
- 27:33Нобелівський лауреат, австрійський
- 27:36біолог-етолог Конрад Лоренц
- 27:40багато досліджував комунікацію у тварин.
- 27:45Розповім вам трохи про самого Лоренца.
- 27:48Лоренц народився
- 27:51до Другої світової війни. Під час
- 27:53початку Другої світової війни йому вже
- 27:56було там за 20 років.
- 27:59І він вступив нацистську партію. Ви ж
- 28:02пам'ятаєте, він був австрійцем за
- 28:03громадянством. Йому
- 28:07Він добровольцем вступив до Вермахту, де
- 28:11був офіцером.
- 28:14Він потрапив на Східний фронт.
- 28:17На Східному фронті він потрапив
- 28:20у полон.
- 28:22Загалом у полоні перебувало за
- 28:24статистикою близ- близько 600 тисяч
- 28:27німців,
- 28:28австрійців,
- 28:30ельзасців,
- 28:33інших німецькомовних.
- 28:35Близько 600 тисяч. А додому в 50-ті роки
- 28:40дозволили повернутися лише
- 28:44По- повернутися всім дозволили, але
- 28:46повернулися лише 6000.
- 28:50Тобто 600000 мінус 6000.
- 28:53Це ті, хто загинули.
- 28:56На різного роду роботах в Радянському
- 28:58Союзі на відновлення відновленні
- 29:01порушеного.
- 29:02Німцями.
- 29:04Господарства.
- 29:06Так от Конрад Лоренц опинився серед тих
- 29:086000, які вижили.
- 29:12Він повернувся до Австрії.
- 29:14Покаявся.
- 29:16Це було розповсюджене явище для колишніх
- 29:19нацистів.
- 29:20Покаявся і знову зайнявся проблемами
- 29:23етології, тобто розвитку.
- 29:25Біології.
- 29:29І він.
- 29:31Видав багато цікавих книжок. Зокрема
- 29:34книгу рік сірого гуся.
- 29:39Він прожив рік поруч зі зграєю.
- 29:42Сірих гусей.
- 29:44І написав про це цю книгу. Я залюбки її
- 29:47прочитав і вам теж раджу.
- 29:50Якщо матимете, як то кажуть, час і
- 29:51натхнення, то почитайте.
- 29:55Гусі.
- 29:57Свої комунікації демонструють різні.
- 30:02Пози.
- 30:03Їх можна вважати позами, жестами.
- 30:06Є.
- 30:07Все це знаки, з якими вони народжуються.
- 30:13Тобто.
- 30:14Знак, наприклад, я не винен.
- 30:18Знак, це не я зробив.
- 30:22Знак заборони своїй гусині іти до
- 30:25суперника.
- 30:27Такий знак теж існує.
- 30:30Знак перемоги. Ну, він нарахував кілька
- 30:33десятків за рік. Кілька десятків
- 30:36комунікативних
- 30:37сигналів.
- 30:39Дикого сірого гуся.
- 30:44Чому ж ми не називаємо спілкування
- 30:46тварин мовою? Причина проста.
- 30:49Людська мова може змінюватись.
- 30:52Вона може добудовуватись.
- 30:55Може економно скорочуватись.
- 30:58Але людська дитина з мовою не
- 31:01народжується.
- 31:03Вона отримує отримує мову лише завдяки
- 31:07її пасивному сприйняттю від оточуючих
- 31:11дорослих.
- 31:13І існує
- 31:15вивірене багато разів правило.
- 31:18Якщо поряд з дитиною
- 31:20до п'ятирічного її віку
- 31:22не було інших людей,
- 31:26то навіть після потрапляння в період
- 31:28після п'яти років у людське середовище,
- 31:30дитина ніколи говорити не навчиться.
- 31:35Чому?
- 31:37Тому що з якихось природних причин
- 31:41до п'ятирічний вік є чуттєвим
- 31:45для розвитку мови під впливом мови
- 31:48дорослих,
- 31:50яку дитина просто сприймає на слух.
- 31:53Ніхто її мови спеціально не вчить.
- 31:57Якщо в цей період
- 31:58мову сприймати немає від кого,
- 32:03дитина потім ніколи не заговорить.
- 32:09Це навіть логічно з еволюційної точки
- 32:11зору.
- 32:12Логічно засвоювати мову в перші роки
- 32:17життя, ніж пізніше.
- 32:19І людська еволюція
- 32:22дійшла до того, щоб після досягнення
- 32:24п'яти років
- 32:26засвоєння мови від оточуючих дорослих
- 32:28було вже неможливим.
- 32:31Це обмежувач
- 32:33генетичного рівня,
- 32:35вистражений людською еволюцією.
- 32:39>> [сопіння]
- 32:41>> І навіть оточення дорослих заговорити
- 32:44такій дитині не допоможе,
- 32:46якщо дитина,
- 32:47наприклад, від народження глуха,
- 32:50а дорослі цього не знають.
- 32:53Є такий автор Стівен Пінкер,
- 32:56який написав книгу з дивним з дивною
- 32:58назвою Мова як інстинкт. Ну, це тому, що
- 33:01він так званий Хомськіанець.
- 33:04Він послідовник
- 33:05теорії генеративізму Ноема Хомського. Є
- 33:09такий дослідник, можете трохи почитати
- 33:11про нього, Ноем Хомський, Чомський
- 33:13взагалі-то. Мовою англійською він
- 33:15пишеться як Чомський,
- 33:17але за старою традицією його часто
- 33:19називають Хомський, хоча в деяких працях
- 33:21я вже бачу прізвище Чомський.
- 33:25Він
- 33:27дуже дивна людина, цей Чомський, він
- 33:31не полюбляє Україну, він захищає Росію.
- 33:34Йому 98 чи 99 років, вже подивіться в
- 33:37Вікіпедії.
- 33:39Ну, той і він все життя своє доводив, що
- 33:42людина народжується з синтаксичними
- 33:45структурами,
- 33:46з готовими синтаксичними структурами,
- 33:48він
- 33:49зневажав на те, що
- 33:52синтаксис найвищий рівень мови.
- 33:55Він на це не звертав уваги. От каже, з з
- 33:58готовим синтаксисом всі народжуються,
- 34:00потім різним наповненням його
- 34:02заповнюють, от і все.
- 34:04Так от, в книзі Стівена Пінкера була
- 34:08дуже повчальна історія про дівчинку
- 34:11Челсі.
- 34:12Ім'я умовне.
- 34:14Е-е, Челсі народилася в Сіетлі. Що таке
- 34:18Сіетл? Північний Захід Сполучених Штатів
- 34:21Америки, вважається дуже провінціальною
- 34:24територією,
- 34:26де нема
- 34:28нормальної науки, медицини, тощо.
- 34:32Коли вона народилася, місцеві лікарі
- 34:35постановили їй діагноз розумова
- 34:37відсталість, тому що вчасно вона не
- 34:40заговорила.
- 34:42Розумова відсталість.
- 34:44Із цим вона жила більше 10 років.
- 34:48Коли їй виповнилося вже років 12, її
- 34:50повезли на
- 34:52схід цієї країни,
- 34:54більш просунутий когнітивно.
- 34:58І
- 34:59там з'ясувалося, що вона від народження
- 35:02глуха.
- 35:04Тобто вона не могла чути мову оточуючих
- 35:07дорослих і через це не говорила.
- 35:12Це те ж саме, що опинитися серед тварин,
- 35:15де ви не чуєте людську мову, просто там
- 35:17ви чуєте принаймні комунікативні сигнали
- 35:19тварин, а вона взагалі нічого не чула.
- 35:22Ну, що зробили тоді науковці? Вони,
- 35:24по-перше,
- 35:26надали їй слуховий апарат.
- 35:30Вона стала чути.
- 35:32Але це не допомогло, і вони розробили
- 35:35спеціальну програму для навчання Челсі
- 35:38англійської мови.
- 35:40Теж не допомогло.
- 35:41Врешті-решт Челсі вивчила близько 100
- 35:44слів.
- 35:45Вона не могла нормально поєднувати їх у
- 35:48речення.
- 35:50Не могла.
- 35:51І вона
- 35:53розмовляла так званим телеграфним
- 35:55мовленням.
- 35:56Такий період існує в дитячому мовленні,
- 35:59телеграфне мовлення, коли дитина випалює
- 36:02безліч слів, але синтаксичного ладу в
- 36:05тих словах немає.
- 36:07Це дуже короткий період у розвитку мови
- 36:09дитини. І от у Челсі було саме таке
- 36:12мовлення, тобто зрозуміти її було дуже
- 36:14важко, коли вона розмовляла.
- 36:25Якщо дитина була вихована
- 36:28і вигодувана
- 36:31вовками, наприклад, це найчастіше
- 36:33трапляється, якщо брати тварин,
- 36:37то вона буде поводитися, спілкуватися,
- 36:39як вовки.
- 36:42Ну, знову таки, є історія про те, як
- 36:44було знайдено двох дівчат.
- 36:47Одній на вигляд було років сім, іншій
- 36:50близько 10 або 12 років.
- 36:53На вигляд.
- 36:55Їх почали виховувати в людському
- 36:57середовищі, почали їм давати
- 37:01мову
- 37:02за спеціальною програмою.
- 37:04Нічого не виходило, не виходило навіть
- 37:06від- відучити їх бігати на чотирьох
- 37:09кінцівках.
- 37:11Вони гарчали і вили по-вовчому, і вони
- 37:13бігали на чотирьох кінцівках. До речі,
- 37:16серед комунікативних систем тварин вовки
- 37:19одні з найбільш загадкових.
- 37:21І є лише розшифрованим лише один крик,
- 37:25крик самотності, і все.
- 37:28От, все інше, всі інші звуки, які
- 37:30видають вовки, науковцям невідомі. Вони
- 37:33не можуть поки що їх розшифрувати, при
- 37:35тому що вони добилися
- 37:38багатьох успіхів у розшифруванні
- 37:40комунікативних сигналів інших тварин. З
- 37:43вовками нічого не можуть поробити. Так
- 37:45от, ці дві дівчинки, вони
- 37:47бігали на чотирьох кінцівках, коли ніхто
- 37:49не бачив.
- 37:50Тобто, їх привчили ходити на двох, але
- 37:52вони, коли ніхто не дивився, вони
- 37:54ставали на чотири, вили, бігали, вили,
- 37:57гарчали і таке інше.
- 38:00Старша дівчинка
- 38:02достатньо с- достатньо скоро,
- 38:06як помирають дикі тварини в неволі.
- 38:10А молодша ще прожила років 10, здається,
- 38:14я точно не пам'ятаю,
- 38:17і теж померла рано.
- 38:19І вона так і не навчилася нічого
- 38:21говорити.
- 38:22Розумієте?
- 38:23Ось що значить втратити час
- 38:26для
- 38:27опанування.
- 38:30І, звісно, не мають жодного значення, в
- 38:32якому в якій родині людській ти
- 38:36опинився, якщо тебе народили
- 38:38африканські батьки, чорношкірі, а ти
- 38:40опинився серед американських
- 38:43білих,
- 38:45і вони тебе виховали, ну, ти будеш
- 38:47говорити їхньою мовою, звісно.
- 38:51Здатність до засвоєння мови абсолютно
- 38:53однакова у всього людства.
- 38:59Ну, а Мауглі
- 39:02Редьярда Кіплінга,
- 39:04який виріс серед вовків, а потім вже в
- 39:07юнацькому віці повернувся до людей і
- 39:10нормально спілкувався з ними людською
- 39:11мовою, це, звісно, суцільна брехня.
- 39:15Зневажив британський колонізатор Редьярд
- 39:18Кіплінг, написав чудову казочку.
- 39:22До речі, вчені зараз знають дуже багато
- 39:25про спілкування багатьох тварин.
- 39:29І багато про це я розповідатиму вам,
- 39:33коли будете на третьому курсі. Там є
- 39:35цікаві досліди, хоч ми кажемо, що
- 39:39м-м, тварини своїми сигналами
- 39:42народжуються як з інстинктами,
- 39:44але є певні винятки із цього, які
- 39:47показують, що деякі сигнали розвиваються
- 39:49у тварин після народження.
- 40:00Є так звані сигнали ад хок, латиною, це
- 40:04сигнали, які народжує тварина сама
- 40:07відповідно до певної ситуації.
- 40:10Є і таке. Ну, три
- 40:12докладніше про це за рік поговоримо.
- 40:18Тепер розповім вам про те, як мова
- 40:20функціонує у головному мозку, а потім
- 40:22про те, як діти засвоюють мову завдяки
- 40:24мозковим структурам.
- 40:27Що ми знаємо про
- 40:29головний мозок і про участь головного
- 40:32мозку у функціонуванні мови?
- 40:36Ще півстоліття тому були всі підстави
- 40:39вважати, що знаємо ми про це дуже мало.
- 40:42Саме тоді в СРСР
- 40:45Вадим Львович Деглін [прочищення горла]
- 40:48і майже одночасно з ним, але трохи
- 40:52пізніше в Сполучених Штатах Америки
- 40:55Роджер Сперрі
- 40:57відкрили функціональну диференціацію
- 41:02півкуль мозку.
- 41:05Деглін був першим,
- 41:07але
- 41:09Нобелівську премію за це відкриття
- 41:11отримав Сперрі.
- 41:13Чому?
- 41:17Як ви вважаєте, чому
- 41:20так сталося?
- 41:22Які думки вам спадають?
- 41:24Будь ласка, Мар'яно. Аню, так.
- 41:27>> Е-е, ну, тому що, я думаю, контекст
- 41:30Америки і Радянського Союзу, він
- 41:32доволі-таки різний і у науковців
- 41:35того світу, скажемо так, було більше
- 41:37можливостей патентувати свої досягнення,
- 41:39якось їх захищати,
- 41:42е-е, отрим- отримувати за них визнання,
- 41:44а в Радянському Союзі це було менш
- 41:47можливо.
- 41:48>> Ага.
- 41:49Зрозуміло. Але і-и,
- 41:52ні, ну, ваша відповідь по-своєму
- 41:53логічна, але не абсолютно логічна, Аню.
- 41:56Дивіться, е-е,
- 41:57в 30-ті роки Нобелівську премію отримав
- 42:01Іван Павлов.
- 42:04Це були часи сталінські взагалі.
- 42:07А він її отримав. [прочищення горла] Ні,
- 42:08не в цьому причина.
- 42:11Хто ще хоче спробувати пояснити причину?
- 42:16Не бійтеся, це не на оцінку, це просто
- 42:18мені цікаво, як ви мислите.
- 42:23>> Може, через те, що був якийсь конкретний
- 42:27досвід проведено і більш обширно.
- 42:32Один описав більше це явище, ніж інший.
- 42:37>> Ні.
- 42:37>> Більше аргументів навів, чи щось таке.
- 42:40>> Ні, ну, ну, дякую, дякую за за це
- 42:42розмірковування, дякую. Ну, добре, я не
- 42:44буду більше вас мучити.
- 42:46Дивіться,
- 42:47якби ви були викладачами, скажімо,
- 42:50ви б здогадалися швидше.
- 42:53Чому? Тому що від нас, викладачів, зараз
- 42:56вимагають обов'язково хоча б принаймні
- 42:59одну на рік статтю опублікувати.
- 43:02І
- 43:04всі викладачі, всі науковці різняться за
- 43:08цим показником.
- 43:10Одні полюбляють писати, інші взагалі не
- 43:13полюбляють.
- 43:14І дуже часто трапляється серед
- 43:16науковців,
- 43:17великих науковців, справжніх, що вони не
- 43:20полюбляють публікуватися.
- 43:22І Вадим Львович Деглін був саме таким.
- 43:26Він був геніальним, але він не любив
- 43:30публікувати статті.
- 43:32І писати книжки тим більше, не любив.
- 43:34А Сперрі, Роджер, любив.
- 43:37Ось чому він першим це зробив і саме він
- 43:41отримав Нобелівську премію.
- 43:43Розумієте?
- 43:45От, є такі. Був ще один такий великий у
- 43:47нас лінгвіст, Бодуен де Куртене, він мав
- 43:50таку саму проблему.
- 43:52Е-е, трудів, е-е, праць якихось Бодуена
- 43:55де Куртене знайти дуже важко.
- 43:57От, бо він їх не писав майже, а те, що
- 43:59писав, ну, воно на вагу золота,
- 44:01розумієте?
- 44:02От, є такі люди, їх, вони складають
- 44:05меншість від всіх науковців.
- 44:09Переважно меншість, так можна сказати,
- 44:12але все ж таки вони існують. І Деглін
- 44:14був саме таким.
- 44:15Так от, повертаємось до їхнього
- 44:17відкриття.
- 44:20Е-е.
- 44:23Ліва півкуля сприймає все
- 44:25диференційовано.
- 44:28Відповідає за логіку, мову, аналітику.
- 44:32В цілому за науку.
- 44:34Завдяки лівій півкулі будуємо наше
- 44:35мовлення слово за словом, фраза за
- 44:37фразою.
- 44:39Права півкуля
- 44:41сприймає все цілісно,
- 44:43синкретично, відповідає за мистецтво в
- 44:47усіх його проявах, в тому числі в
- 44:49поезії.
- 44:50Відповідає за емоції. Це все права
- 44:52півкуля.
- 44:54І, розумієте, права півкуля це, ну,
- 44:59е-е,
- 45:01образ.
- 45:03Образ.
- 45:04Як в мистецтві образ.
- 45:07Який важко пояснити словами.
- 45:10Важко розкласти на складові.
- 45:14Ну, скажімо, літературні образи, е-е,
- 45:17літературознавці якось препарують, якось
- 45:20розкладають їх по поличках,
- 45:22але
- 45:26не дуже переконливо це виглядає. І як
- 45:29дивуються самі поети, наприклад,
- 45:32письменники, як дивуються
- 45:35художники, які намалювали якусь картину,
- 45:39коли
- 45:41ті
- 45:43знавці мистецтва, мистецтвознавці, вони
- 45:46препарують їхню творчість, розкладають
- 45:48по поличках і і знаходять певні
- 45:50тенденції.
- 45:52Люди, які творять правою півкулею,
- 45:55ніколи над цим не замислюються.
- 45:58І вони не можуть робити це навмисно.
- 46:01Коли поет пише вірші,
- 46:04він не може себе примусити сісти і
- 46:06написати вірша. Вірші приходять до них
- 46:09раптово у готовому вигляді.
- 46:14Справжній поет прокидається вночі від
- 46:17того, що його душить вірш.
- 46:21І він хапає олівець і записує його на
- 46:25шпалерах біля кроваті, біля ліжка.
- 46:28Записує, тому що на ранок він не згадає.
- 46:31Ось так працює права півкуля.
- 46:34>> [хекання]
- 46:35>> Ну і
- 46:44права півкуля працює так само і в
- 46:46процесі мовлення. Вона видає готові
- 46:48фрази,
- 46:50а не будує їх.
- 46:54У минулому році
- 46:57у позаминулому вже одна моя дипломниця,
- 46:59Катя Супрун, блискуче захистила
- 47:01бакалаврську роботу
- 47:03про дитяче засвоєння мови лівою і правою
- 47:06півкулями головного мозку.
- 47:08Вона викладає малювання
- 47:10малюкам, тобто спілкується з дітлахами
- 47:13та їхніми батьками. Тому вона мала таких
- 47:16можливість здійснити відповідне
- 47:18дослідження. І до цього дослідження, до
- 47:20таких різновидів засвоєння мови ми
- 47:22сьогодні ще повернемось.
- 47:27Е-е, цього року, до речі, вона
- 47:29захищатиме вже магістерську роботу, в
- 47:32якій вона доводить
- 47:35на на базі моєї теорії, вона показує, як
- 47:38різні види сприйняття функціонують у
- 47:41дітей
- 47:43другого класу національної української
- 47:45школи.
- 47:47Другий клас. Вона проводила спеціальні
- 47:50експерименти.
- 47:53Метод асоціативний кущ.
- 47:57І вона з'ясувала що всі діти чітко
- 47:59розподіляються за різними рівнями
- 48:01сприйняття.
- 48:03От.
- 48:06Ну,
- 48:07вважається що права півкуля не сприймає
- 48:10усне мовлення, сприймає лише писемне.
- 48:13Зверніть увагу на те як ми читаємо.
- 48:15Слова складаються зі звуків, позначених
- 48:17літерами. Але читаємо ми, сприймаючи
- 48:21слова у готовому вигляді.
- 48:24Це теж правопівкульне сприйняття.
- 48:27Є йотовані літери, що одним знаком
- 48:30позначають два звуки, такі з літери
- 48:32звуть також синкретичними. А як ми
- 48:34пишемо йотовані літери? А так,
- 48:36сприймаючи їх цілісно.
- 48:38А як пишемо слова? Хіба проговорюємо їх
- 48:41звук за звуком?
- 48:43Літера за літерою? Ні, ми їх теж
- 48:45сприймаємо відносно цілісно.
- 48:49Тепер розглянемо що відомо про
- 48:51функціонування мови в лівій півкулі.
- 48:56Це знання, які ми, як це часто
- 48:58трапляється в науці, отримали випадково.
- 49:03Були собі два лікарі, французький
- 49:05хірург, анатом, антрополог Поль Брока,
- 49:11роки життя 1824-1880,
- 49:15і німецький хірург, невролог і психіатр
- 49:19Карл Верніке.
- 49:21Роки життя 1848-1905.
- 49:25Як бачите, Верніке був на 24 роки
- 49:28молодшим за Брока
- 49:30і прожив приблизно настільки ж довше за
- 49:33Брока.
- 49:34І обидва померли у віці відповідно 56-57
- 49:39років.
- 49:40Тобто не дуже старими. Лише Брока помер
- 49:43від геморагічного інсульту, а Верніке
- 49:46помер за рік від травми, отриманих в
- 49:48аварії
- 49:50під час їзди на велосипеді
- 49:52в Тюрингенському
- 49:54лісі.
- 49:55Тюрінгенський ліс це гори середньої
- 49:58височини в Тюрінгії в центрі Німеччини.
- 50:02Довжина близько 150 км, ширина 35 км.
- 50:05Найвища точка 982 м.
- 50:10Самі розумієте, їзда на веломашині по
- 50:12гірським схилам може бути дуже
- 50:13небезпечною.
- 50:15То що ж і коли відкрили ці два науковці
- 50:18і чи вони були першими?
- 50:21Поль Брока відкрив у головному мозку, а
- 50:23саме у лівій його півкулі, центр мови,
- 50:27який було названо на його честь, центр
- 50:29Брока. Цей центр є ядром
- 50:32рухового аналізатора артикуляції
- 50:35мовлення.
- 50:37Пошкодження цього центру викликає афазію
- 50:40Брока,
- 50:41при якій пацієнт не в змозі виконувати
- 50:44певні мовні рухи, тобто не може
- 50:47артикулювати.
- 50:50От коли людина, яка сильно випила, не
- 50:54може нормально розмовляти,
- 50:56це тому, що
- 50:58алкоголь розповсюдився на зону Брока і
- 51:02вона так і таким чином гальмує
- 51:05вимовляння слів.
- 51:09Такий розлад зветься сенсорною афазією
- 51:11Брока і має кілька підвидів.
- 51:15Це відкриття було зроблено випадково за
- 51:18результатами патологоанатомічного
- 51:20дослідження лише двох хворих.
- 51:23Перший хворий Леборн
- 51:26до спостереження у Брока протягом 21
- 51:29року був позбавлений мови. Він міг
- 51:31вимовляти лише два слова рідною
- 51:33французькою мовою: там, пора
- 51:36і сакреномде,
- 51:39чорт візьми.
- 51:41Другий хворий Лелон,
- 51:43до спостереження у Брока протягом
- 51:45дев'яти років не міг говорити, лише
- 51:48спонтанно вимовляв п'ять слів.
- 51:51А-а,
- 51:52"туа" спотворене "труа" три, "нон" ні,
- 51:56"уї" так, "тужур" завжди і "лело".
- 52:00Це його прізвище, Лелонг.
- 52:03Лікувати хворих не намагалися, оскільки
- 52:05причини
- 52:07мовних порушень були в той час невідомі.
- 52:10Після смерті Таростона було визначено,
- 52:13що у обох хворих різними захворюваннями
- 52:16були уражені одні і ті самі області
- 52:20лівої півкулі,
- 52:21що і дозволило Полю Брока зробити
- 52:23висновки щодо локалізації мовного
- 52:25центру.
- 52:27Публікація була 1865
- 52:29року.
- 52:31Центр Верніке
- 52:33відповідає за розуміння мовлення,
- 52:35розуміння. Його відкрито Карлом Верніке
- 52:38у 1874
- 52:40році, тобто через дев'ять років після
- 52:42відкриття Брока.
- 52:43Верніке виявив, що ушкодження цієї
- 52:46області призводить до порушення
- 52:47розуміння мовлення.
- 52:50Коротко кажучи, при ушкодженні центра
- 52:52Брока ви мовлення розумієте, але самі
- 52:55вимовити нічого не можете, бо не
- 52:58працюють відповідні м'язи,
- 53:00м'язи артикуляції.
- 53:02А при ушкодженні центра Верніке
- 53:03артикулювати ви можете, але не
- 53:05розумієте, що кажуть інші.
- 53:10Ось зараз
- 53:15надішлю вам схему.
- 53:22А ви собі
- 53:23скопіюйте.
- 53:26Схема нашого мозку,
- 53:29де показано різні зони, які за що
- 53:34відповідають.
- 53:38Тепер [прочищення горла] перейдемо до до
- 53:40як діти засвоюють мову.
- 53:44Да, ну, давайте по- давайте подивимось
- 53:47на цю схему і знайдемо тут ділянку Брока
- 53:51і ділянку Верніке.
- 53:53Бачите їх?
- 53:55Тобто, вам тут показана ліва сторона
- 53:58мозку. І ось вона ділянка Брока
- 54:01формування слів, і ось вона ділянка
- 54:03Верніке розуміння мови, інтелект.
- 54:09Тепер перейдемо до останнього, як діти
- 54:10засвоюють мову. Здавалося б, що оскільки
- 54:13мовні центри Брока і Верніке розташовані
- 54:16у лівій півкулі,
- 54:18то саме цією півкулею мова і має
- 54:21засвоюватися. Це нібито логічно.
- 54:26Але так відбувається не завжди,
- 54:29бо дитина може засвоїти мову і правою
- 54:31півкулею,
- 54:33що не дуже добре, як ми з'ясували. Від
- 54:36чого ж те чи інше засвоєння залежить?
- 54:40Виявилось, залежить дуже просто.
- 54:43Залежить від типу матері.
- 54:47А психологи відкрили, що матері бувають
- 54:50двох типів.
- 54:52Декларативного типу
- 54:54та імперативного типу.
- 54:58Мати декларативного типу постійно
- 55:01комунікує з дитиною,
- 55:03щось їй розповідаючи,
- 55:06від- викликаючи її на діалог.
- 55:09Наприклад, коли така матір гуляє з
- 55:11дитиною,
- 55:12вона їй весь час щось говорить, щось
- 55:14коментує. Он, дивись, пташка прилетіла,
- 55:17а ось котик повз нас проходить, а там
- 55:19дядя Вася нам рукою махає. Давай ми йому
- 55:22помахаємо. Привіт, дядя Васю.
- 55:24У таких матерів
- 55:26діти засвоюють мову лівою півкулею,
- 55:29[прочищення горла]
- 55:30як і треба.
- 55:33А от матері імперативного типу лише
- 55:36кричать на дитину.
- 55:38Постійно її смикають, кажуть "Не можна,
- 55:41замовкни, сиди", тощо.
- 55:44Ну, такі діти під таким впливом
- 55:48засвоюють мову правою півкулею.
- 55:51І це дуже збіднює їхню мову, відповідно,
- 55:54мовлення. Такі діти мають проблеми з
- 55:57навчанням
- 55:58з перших же класів школи.
- 56:03З перших же класів школи вони починають
- 56:05відставати.
- 56:07Так от,
- 56:09моя дипломниця Катя Супрун спеціальними
- 56:11методами виявила серед дітей, яких вона
- 56:14навчала, саме таких правопівкульових.
- 56:17Розробила анкету для батьків, уявляєте?
- 56:20Метою якої було виявити особливості
- 56:23спілкування батьків з батьків з дитиною
- 56:26у родині.
- 56:27І отримавши певні результати, що
- 56:29підтвердили її передбачення щодо
- 56:31імперативності відповідних матерів,
- 56:34Катя розробила пам'ятку для батьків
- 56:38про те, як спілкуватися з дитиною, щоб
- 56:41вона зростала розвинутою мовною
- 56:43особистістю.
- 56:46І що ви думаєте? Батьки послухалися її,
- 56:49відгукнулися
- 56:51і стали виконувати рекомендації
- 56:53пам'ятки.
- 56:54І за кілька тижнів Катя провела повторне
- 56:57обстеження тих дітей.
- 57:00І результат виявився дуже оптимістичним.
- 57:02Я навіть змахував сльозу, коли читав
- 57:05результати її експериментів.
- 57:08Тож вам раджу, будьте батьками
- 57:10декларативного типу. Це стосується не
- 57:13лише матерів, а всіх, хто в родині
- 57:16спілкується з дитиною. І тоді з вашими
- 57:18дітьми в мовному сенсі все буде добре.
- 57:22І взагалі в розумовому, не лише в
- 57:24мовному.
- 57:27Підіб'ємо підсумок щодо
- 57:31людської мови.
- 57:34Вона може змінюватися історично,
- 57:38добудовуватися
- 57:39або навпаки економно спрощуватися.
- 57:44І треба давати собі раду в тому,
- 57:48що мова це робить не сама.
- 57:53Це робимо ми, носії мови.
- 57:56І робимо це підсвідомо.
- 58:01І з мовою діти не народжуються. Вони без
- 58:05будь-якого примусу сприймають мову лише
- 58:08від дорослого оточення.
- 58:10І лише до п'яти років віку.
- 58:13Це дві умови засвоєння мови.
- 58:16Якщо вони разом не виконуються,
- 58:18мова не засвоюється.
- 58:22Ситуації бувають різні.
- 58:25От у мене на дачі,
- 58:27яка вже зруйнована під час цієї війни,
- 58:30зараз перебуває в двохстах метрах від
- 58:32нашої дачі лінія
- 58:34зіткнення,
- 58:35на північ від Харкова.
- 58:38У мене там був такий сусід по дачі,
- 58:43Вітя, і він мені розповів, і я помітив,
- 58:46що в нього, ну, таке, знаєте,
- 58:49не дуже розвинуте мовлення. Тобто, він
- 58:52теж говорить здебільшого штампами, у
- 58:54нього якісь дивні слова,
- 58:58просторічні.
- 58:59М-м, він мені сказав, що його батьки
- 59:03були глухі внаслідок хвороби,
- 59:08яку вони перенесли.
- 59:11Але двір був великий,
- 59:13і в ньому жили кілька родин.
- 59:16І діти гуляли всі разом в одному
- 59:18великому дворі,
- 59:20і так він і сприйняв мову.
- 59:23У нього ще три брати і одна сестра.
- 59:26Всі вони росли в такій родині, в
- 59:28сільській.
- 59:30А у комунікативних систем тварин
- 59:34протилежні характеристики.
- 59:36Тварини з цими системами народжуються
- 59:39як з інстинктами
- 59:41і ці системи змінюватись не можуть
- 59:44ну, з певними винятками.
- 59:46І кількість складників таких систем є
- 59:49обмеженою.
- 59:51Ось чому ці комунікативні системи
- 59:53сьогодні ніхто не зве мовами.
- 59:56Ось чому людська мова є найвищою
- 59:59комунікативною
- 1:00:01системою.
- 1:00:04І останній висновок.
- 1:00:06Діти засвоюють мову або лівою, що
- 1:00:09нормально, або правою, що не нормально,
- 1:00:11півкулею мозку. Таке засвоєння мови
- 1:00:14залежить від типу матері.
- 1:00:17Матері імперативного типу своїм
- 1:00:18спілкуванням з дитиною обумовлюють
- 1:00:20засвоєння дитиною мови правою півкулею.
- 1:00:24А матері декларативного типу своїм
- 1:00:26спілкуванням з дитиною обумовлюють
- 1:00:27засвоєння дитиною мови лівою півкулею.
- 1:00:30[прочищення горла]
- 1:00:31Поняття матір умовне.
- 1:00:33Ясно, що частіше за всіх з дитиною
- 1:00:36спілкується матір.
- 1:00:37Але зрештою не лише вона.
- 1:00:40Всі, хто є в хаті мають брати участь у
- 1:00:43когнітивному розвитку дитини і мовний
- 1:00:46розвиток є найпершим.
- 1:00:49М-м.
- 1:00:51Мене інколи запитували, а як бути, коли
- 1:00:55в родині
- 1:00:56скажімо, батьки спілкуються однією
- 1:00:58мовою, а бабусь з дідуш- дідусь з
- 1:01:01бабусею іншою мовою і дитина чує і те, і
- 1:01:06те.
- 1:01:12Ну.
- 1:01:15Дитина засвоїть і те, і те.
- 1:01:18Але
- 1:01:20говорити вона буде більше тією мовою,
- 1:01:23якою з нею говорили саме батьки.
- 1:01:26Особливо мама.
- 1:01:31Я маю такий самий приклад з нашою
- 1:01:34онукою.
- 1:01:36Нашій онуці чотири роки.
- 1:01:39Аню, я потім надам вам слово, добре? Я
- 1:01:42обов'язково
- 1:01:43дам можливість поставити запитання
- 1:01:46різні.
- 1:01:48>> [кашель]
- 1:01:55>> Ми з нею спілкуємося
- 1:01:58виключно українською мовою.
- 1:02:00Виключно.
- 1:02:06Але коли ми спілкуємось між собою,
- 1:02:10ну, наприклад, ми з дружиною або ми з
- 1:02:13нашими дітьми,
- 1:02:15то ми говоримо російською мовою.
- 1:02:18Тому що ми так звикли.
- 1:02:21З дитинства, ми харків'яни.
- 1:02:26Але наша онука
- 1:02:29ніколи не говорить російською мовою.
- 1:02:34Розумієте, чому? Це моє припущення, тому
- 1:02:37що ми з нею ніколи цією мовою не
- 1:02:41говоримо.
- 1:02:43Тобто, засвоєння мови дитиною, на мій
- 1:02:47погляд, має суттєве уточнення.
- 1:02:50Не просто дитина перебуває в мовному
- 1:02:53оточенні, де всі говорять, вона слухає і
- 1:02:55говорить. Треба із самою дитиною теж
- 1:02:58говорити.
- 1:03:00От ми говоримо з нашою Сонею лише
- 1:03:03українською мовою і вона лише
- 1:03:05українською говорить. Був навіть такий
- 1:03:07випадок, коли підходимо до під'їзду, там
- 1:03:10сидять якісь бабусі і бабусі російською
- 1:03:12мовою починають їй щось говорити.
- 1:03:16Вона на них дивиться і мовчить.
- 1:03:20Тоді мама її
- 1:03:23її питає.
- 1:03:25Соню, бабуся тебе запитує, де ти є ти. І
- 1:03:28тоді Соня відповідає.
- 1:03:31Цікавий факт, погодьтеся, дуже цікавий.
- 1:03:35От, е,
- 1:03:36будь ласка, що ви хотіли запитати у
- 1:03:38мене?
- 1:03:40>> А я хотіла запитати, чи можна десь
- 1:03:42прочитати, е,
- 1:03:44дослідження, яке проводила ваша
- 1:03:46студентка?
- 1:03:48>> О,
- 1:03:49звісно, я, я можу навіть надіслати все
- 1:03:52це дослідження вам.
- 1:03:54Ну, я надішлю старості
- 1:03:57Ані.
- 1:03:57>> Угу, так, буду вдячна.
- 1:03:58>> але вона надішле до вашої групи і ви
- 1:04:01можете ознайомитись з ним, звісно.
- 1:04:03Зроблю.
- 1:04:04>> А, дякую.
- 1:04:40>> Він мені зараз написав, що він
- 1:04:42повернеться.
- 1:04:43>> А що трапилось? Я тільки що вийшов.
- 1:04:48>> [сміх]
- 1:04:50>> Давайте.
- 1:04:54Ребята, ну, блін. [сміх]
- 1:04:57Закривай.
- 1:05:07>> Кажемо, нас викинуло.
- 1:05:53>> Дякую.
- 1:07:26>> Так.
- 1:07:30Я перепрошую за цю технічну проблему.
- 1:07:34Інколи, [прочищення горла]
- 1:07:36коли я можу так злетіти, але я швидко
- 1:07:39повертаюся. У мене є засоби для того,
- 1:07:42щоб швидко повернутись.
- 1:07:46Тож, [прочищення горла] що я хотів ще
- 1:07:47вам розказати? Я хотів декілька слів вам
- 1:07:49сказати про Олександра Опанасовича
- 1:07:51Потебню.
- 1:07:53Ми пишаємося тим, що він працював в
- 1:07:56нашому університеті.
- 1:07:59Він очолював у нас кафедру російської
- 1:08:01мови. Що ж тут поробиш?
- 1:08:03В царські часи, самі розумієте.
- 1:08:05Українську мову не вивчали взагалі,
- 1:08:08ніде.
- 1:08:09Але він
- 1:08:12у нас
- 1:08:14в минулому, позаминулому році була
- 1:08:16конференція,
- 1:08:17присвячена 190-річчю з дня народження
- 1:08:20Олександра Опанасовича, і я
- 1:08:24виступав там з доповіддю на пленарному
- 1:08:26засіданні про самостійність і сміливість
- 1:08:30Потебні, як мовознавця, як людини.
- 1:08:35І деякі риси з цього я вам зараз
- 1:08:37розповім.
- 1:08:38>> [прочищення горла][кашель]
- 1:08:39>> Значить, Олександр Опанасович народився
- 1:08:42в дворянській родині, офіцерській
- 1:08:45родині. Його батько з потомствених таких
- 1:08:49козаків, він був
- 1:08:53військовим офіцером
- 1:08:55і мріяв про те, щоб всі його сини теж
- 1:08:57стали офіцерами, за традицією.
- 1:09:00Олександр був старшим сином з п'яти
- 1:09:03дітей і мама його
- 1:09:06вона відстояла його перед чоловіком і
- 1:09:09сказала: "Ні, ні, ні, я тобі не віддам
- 1:09:11його на військову службу, він буде
- 1:09:17громадянським шляхом розвиватися, не
- 1:09:19військовим".
- 1:09:20Потім його відправили до Радомської
- 1:09:22гімназії у Польщу. Польща в ті часи, як
- 1:09:25ви пам'ятаєте, входила до складу
- 1:09:26Російської імперії. Тоді Польща відійшла
- 1:09:29до Росії після перемоги над Наполеоном
- 1:09:33за тим миром.
- 1:09:35І
- 1:09:38там в гімназії він вивчав багато різних
- 1:09:40мов.
- 1:09:42Потім він повернувся і вступив до нашого
- 1:09:45університету. Спочатку на історичний
- 1:09:47факультет, а потім достатньо швидко, за
- 1:09:49рік, перевівся на філологічний
- 1:09:51факультет.
- 1:09:53Був студентом дуже талановитим, дуже
- 1:09:56подобався викладачам.
- 1:09:58І старший і його наставник, так би
- 1:10:01мовити, викладач Лавровський, його
- 1:10:04портрет теж у нас там висить в
- 1:10:05університеті.
- 1:10:07От, Лавровський
- 1:10:12запропонував йому залишитись на кафедрі.
- 1:10:15Ну, як це буває з талановитими
- 1:10:17дослідниками, залишитись на кафедрі.
- 1:10:21І працювати далі над науковим
- 1:10:23зростанням.
- 1:10:25От, і він опинився на кафедрі.
- 1:10:27В ті часи було дуже модно займатися
- 1:10:32порівняльно-історичними дослідженнями,
- 1:10:34як я
- 1:10:35ще розповім вам пізніше.
- 1:10:38Бо було відкрито санскрит і всі кинулись
- 1:10:41досліджувати всі споріднені мови в
- 1:10:43історичному аспекті.
- 1:10:46Ніхто не хотів досліджувати сучасний
- 1:10:47стан мов.
- 1:10:50І Лавровський виклопотав для Потебні
- 1:10:56виклопотав нього
- 1:10:59стажування
- 1:11:01у Німеччині.
- 1:11:03У німецьких лінгвістичних професорів.
- 1:11:06Які ще були знайомі з самим великим
- 1:11:09Вільгельмом фон Гумбольдтом.
- 1:11:14І
- 1:11:16на три роки
- 1:11:18з дуже таким солідним фінансуванням
- 1:11:22цього стажування Потебня поїхав туди. По
- 1:11:25дорозі заїхав до Санкт-Петербургу,
- 1:11:27поспілкувався з Срезнєвським Іллею
- 1:11:30Івановичем, який теж встиг попрацювати в
- 1:11:32нашому університеті.
- 1:11:35І
- 1:11:38замість трьох років
- 1:11:40пробув у Німеччині лише один рік
- 1:11:42і повернувся до Харкова. Ще й коли
- 1:11:45повертався, то проїхав всією Україною
- 1:11:48не через Петербург поїхав, а південніше
- 1:11:50і і збирав
- 1:11:52різний фольклор український.
- 1:11:57І
- 1:12:00коли він повернувся, Лавровський його
- 1:12:03запитав, що трапилось, чому ти
- 1:12:04повернувся лише за рік, ти тобі на три
- 1:12:07роки було все профінансовано.
- 1:12:09Він сказав:
- 1:12:10"Та мені вистачило."
- 1:12:13Відповів наш молодий ще тоді Олександр
- 1:12:15Панасович. "Мені вистачило одного року,
- 1:12:18достатньо мені."
- 1:12:20Лавровський був дуже цим шокований
- 1:12:24і дуже
- 1:12:26злий був на Потебню за те, що він так
- 1:12:29самовільно
- 1:12:30вчинив.
- 1:12:32І в подальшому
- 1:12:34це
- 1:12:35давалося взнаки Потебні, поки
- 1:12:37Лавровський аж не помер.
- 1:12:39Та коли Потебня почав науково зростати,
- 1:12:41коли він
- 1:12:43е-е почав писати нові книжки, нові
- 1:12:46дослідження,
- 1:12:48він подав одним із своїх напрямів на
- 1:12:50докторський ступінь.
- 1:12:53І на захисті
- 1:12:54Лавровський
- 1:12:56підмовив раду завалити Потебню.
- 1:12:59Потебню завалили.
- 1:13:01Знаєте, в науці у нас будь-що
- 1:13:03трапляється таким чином. От.
- 1:13:07Його завалили просто із особистої помсти
- 1:13:11Лавровського, розумієте?
- 1:13:13От.
- 1:13:15І
- 1:13:16після того
- 1:13:18Потебня не впав у відчай.
- 1:13:22Скоро Лавровський помер
- 1:13:24і Потебня захистився
- 1:13:26вже за іншою роботою.
- 1:13:29І став доктором, професором
- 1:13:32і став завідувати кафедрою
- 1:13:35і завідував нею 20 років.
- 1:13:38І помер у віці 56 років.
- 1:13:42Від невідомої хвороби.
- 1:13:45Дуже різко
- 1:13:47зле дужав,
- 1:13:49занедужав і все. І за кілька днів, як то
- 1:13:53кажуть, згорів.
- 1:13:55Ніхто не знає, що то було в нього.
- 1:13:59Щодо родини Потебні, теж дуже цікавий
- 1:14:01факт, який каже про його сміливість.
- 1:14:07Одного разу до нього на лекції прийшла
- 1:14:09одна заміжня жінка.
- 1:14:12Вона була заміжня, вона була за
- 1:14:14полтавським поміщиком Ковалевським.
- 1:14:18І вона прийшла вільним слухачем.
- 1:14:21Ну, вони познайомились,
- 1:14:23сталося кохання
- 1:14:25і вони
- 1:14:26хотіли одружитися офіційно,
- 1:14:31а вона хотіла піти від чоловіка. Але в
- 1:14:33ті часи 19 століття
- 1:14:36так просто розлучитися було неможливо.
- 1:14:40Обов'язково погодження чоловіка мало
- 1:14:43бути.
- 1:14:44А чоловік погодження не давав.
- 1:14:46І тому
- 1:14:48Наш Олександр Опанасович разом зі своєю
- 1:14:50дружиною почали жити громадянським
- 1:14:52шлюбом.
- 1:14:54І вона народила йому двох синів.
- 1:14:57Вони жили багато років, більше 20 років
- 1:15:00разом, поки він не помер.
- 1:15:03От і.
- 1:15:05Жити громадянським шлюбом у 19 столітті.
- 1:15:10Це треба мати неабияку неабияку
- 1:15:13сміливість.
- 1:15:15І мужність, розумієте, в ті часи.
- 1:15:18Це було дуже під осудом.
- 1:15:21Дуже сильно. Отаким був наш Олександр
- 1:15:24Опанасович.
- 1:15:26Що він відкрив? Він відкрив багато чого.
- 1:15:29І зокрема, внутрішню форму слова.
- 1:15:33Таке поняття, як внутрішня форма слова,
- 1:15:35це саме завдяки йому.
- 1:15:37Великий Гумбольдт сформулював.
- 1:15:39Внутрішню форму мови.
- 1:15:42А Потебня не підтримав цю ідею, бо ніхто
- 1:15:45досі не розуміє, що це таке. Внутрішня
- 1:15:48форма мови, а от внутрішня форма слова
- 1:15:51це ознака, покладена в основу номінації.
- 1:15:56От наприклад, стіл.
- 1:15:59За яким ми з вами сидимо. Стіл походить
- 1:16:02від скласти.
- 1:16:04Стелити.
- 1:16:09Наше.
- 1:16:11Наше
- 1:16:12вікно.
- 1:16:15Походить від слова око.
- 1:16:20Англійське походить від.
- 1:16:22Вінд.
- 1:16:23Вітер.
- 1:16:28Французьке фенетр походить від.
- 1:16:31Латинського дієслова.
- 1:16:35Майструвати щось з деревини.
- 1:16:38Різні ознаки кладуться в
- 1:16:40основу номінації в різних мовах.
- 1:16:44От, і оце відкрив Потебня, цю внутрішню
- 1:16:47форму слова.
- 1:16:48Ну, за це йому
- 1:16:50велика шана, ну і не лише це.
- 1:16:53Хоча було і те, в чому він помилявся.
- 1:16:56Наприклад, він помилявся в тому, що він
- 1:16:58підтримував ідею Гумбольта про те, що
- 1:17:01мова зумовлює мислення від самого
- 1:17:05початку існування людства, що спочатку
- 1:17:08була мова, а потім мислення. Уявляєте
- 1:17:10собі?
- 1:17:13Запаморочення яке. І це запаморочення
- 1:17:15досі повторюється в деяких підручниках,
- 1:17:18там це можна побачити. Я маю статтю про
- 1:17:20логічну помилку Гумбольта
- 1:17:23і наслідки її для
- 1:17:25мовознавства.
- 1:17:27От.
- 1:17:28>> [прочищення горла]
- 1:17:29>> Є, наприклад,
- 1:17:31сучасна така історія, є нар- є етнос
- 1:17:35саамі,
- 1:17:36які живуть на півночі Фінляндії і
- 1:17:40Норвегії.
- 1:17:42А-а, саамі живуть досі первісним ладом.
- 1:17:45Коли вони живуть первісним ладом, вони
- 1:17:48займаються полюванням.
- 1:17:50Чоловіки ходять на полювання. І от коли
- 1:17:53чоловіки йдуть на полювання, вони
- 1:17:55раптово, зараз, під сучасну пору, бачать
- 1:17:58там тварин, яких раніше ніколи не
- 1:18:00бачили.
- 1:18:02Чому? Тому що ці тварини мігрували з
- 1:18:05півдня.
- 1:18:06Тому що під час глобального потепління
- 1:18:08таке відбувається. Тварини мігрують
- 1:18:10північніше, тому що там теж тепло.
- 1:18:15І от вони
- 1:18:16повертаються назад, і вони не можуть
- 1:18:19розповісти у своєму селищі, кого вони
- 1:18:22бачили.
- 1:18:24Уяву про це вони мають?
- 1:18:27Мають.
- 1:18:29Мислення їх працює
- 1:18:31на цю уяву? Працює. А слова відповідного
- 1:18:35немає.
- 1:18:39Ще немає. В їхній мові навіть немає
- 1:18:43слова тварина.
- 1:18:45Вони не можуть сказати, я бачив якусь
- 1:18:47тварину.
- 1:18:49Бо тварина це родове слово.
- 1:18:51А коли у людей немає абстрактності
- 1:18:53мислення, а у первісних людей немає
- 1:18:55абстрактності мислення,
- 1:18:58не можна [прочищення горла]
- 1:18:59мати в мові родові слова.
- 1:19:02Наприклад, в алеутській мові лише років
- 1:19:0510-15 тому з'явилося родове слово морж
- 1:19:09в мові алеутів.
- 1:19:11А до того було лише
- 1:19:13інакше все. Ну, я не буду вдаватись
- 1:19:15зараз у дрібниці уже. Одну хвилину
- 1:19:19ми перетримали час.
- 1:19:22Добре. Маєте ще якісь запитання до мене?
- 1:19:27Ну, наразі ні. Ну, добре, добре.
- 1:19:30Добре, засвойте, будь ласка, те, що я
- 1:19:31вам сказав.
About this transcript
This page contains the full transcript of 07.09.2026. Лекцiя вступ до фаху by Шевчук Владислав, generated from the public captions YouTube serves with the video. The transcript has 7,372 words across 1,684 segments, with the original timestamps preserved so you can click any line to jump to that moment in the embedded player.
What you can do with it
Use the transcript to take notes, quote the speaker, build a study guide, generate a summary with ChatGPT or Claude via the YouTube Summary tool, or export it as a timed subtitle file with YouTube to SRT. You can also re-open it in the transcriber to choose a caption track available on the video.
Free YouTube transcript tool
YouTube2Text is a free YouTube transcript generator — no signup, no daily limit. Paste any YouTube link and get the full transcript instantly, with timestamps, click-to-jump, caption language selection, AI prompts for ChatGPT, Claude, and Gemini, and exports to TXT, SRT, VTT, or Markdown.