07.09.2026. Лекцiя вступ до фаху — Transcript

Full transcript

1. 0:00ного мовознавства, загальне
2. 0:02мовознавство, прикладне мовознавство. Я
3. 0:04прошу вас про це не забувати,
4. 0:07бо я неодноразово чув від студентів, ми
5. 0:10прийшли на цю кафедру, тому що тут
6. 0:13англійська мова і сюда простіше
7. 0:15вступити, ніж на факультет іноземних
8. 0:17мов. От, можливо, ви так подумки і
9. 0:20вважаєте, але все ж таки кафедра
10. 0:23загального та прикладного мовознавства.
11. 0:25Принаймні я англійську мову не викладаю.
12. 0:30Я її знаю не так добре, як, скажімо,
13. 0:32французьку мову. Французьку у вас не
14. 0:35викладають. І
15. 0:39намагаюсь зробити так, щоб кафедра
16. 0:42відчувалась саме як кафедра
17. 0:44мовознавства,
18. 0:45а не кафедра англійської мови.
19. 0:48Розумієте? Тому ось так.
20. 0:51Е, тепер щодо нашого предмету. Предмет
21. 0:55вступ до фаху - це предмет, який з такою
22. 0:58назвою лунає в будь-якому предметі, який
23. 1:01вивчається, принаймні на нашому
24. 1:04філологічному факультеті.
25. 1:06Якщо
26. 1:09студенти українського відділення теж
27. 1:11мають вступ до фаху, це буде вступ до
28. 1:14фаху саме до українська мова, українська
29. 1:18література. Саме до цього ви маєте зі
30. 1:21мною вступ до фаху.
31. 1:24як вступ до мовознавства.
32. 1:27І дуже важливо розуміти тут, що
33. 1:33не існує підручника
34. 1:36вступ до фаху за спеціальністю
35. 1:38мовознавства. Він просто відсутній у
36. 1:41природі на будь-якій мові.
37. 1:43І тому цей курс я створював сам. І я
38. 1:47намагався
39. 1:49тут дати вам в цьому курсі
40. 1:53найзагальніші
41. 1:55моменти, які стосуються мовознавства. І
42. 1:58в той же час
43. 2:00намагався підібрати цікаві моменти, от
44. 2:04які можуть вам сподобатись своєю саме
45. 2:06цікавістю.
46. 2:08От тому так ми працюємо.
47. 2:11Мої лекції будуть не дуже великими за
48. 2:15обсягом і можливо навіть я вас буду
49. 2:18відпускати трохи раніше через це. Але я
50. 2:22дуже прошу вас дуже ретельно ставитись
51. 2:25до змісту моїх лекцій. Справа в тому, що
52. 2:29ви маєте протягом нашого курсу ви маєте
53. 2:32дві контрольні роботи і наприкінці
54. 2:35залік. За кожну контрольну роботу ви
55. 2:37отримаєте 30 балів і за залікову роботу
56. 2:4140. Таким чином 100. І ее до речі, якщо
57. 2:47ви отримаєте, наберете всі 100 балів, я
58. 2:50вам 100 балів і поставлю. Хоча є така
59. 2:52певна тенденція, щоб рівно 100 нікому не
60. 2:55ставити, а ставити принаймні 99.
61. 2:58Я не з таких викладачів. Якщо хтось
62. 3:00заробляє 100, я 100 і ставлю. От. Ее,
63. 3:03ну, одразу скажу, що таких майже немає
64. 3:06студентів, які б заробили всі строе
65. 3:11читаю вам лекції. Така форма наших
66. 3:14занять. І я прошу вас ці лекції
67. 3:18обов'язково фіксувати собі на аудіо.
68. 3:21Обов'язково. Якщо ви хочете відео, будь
69. 3:25ласка, я дозволяю вам записувати відео.
70. 3:28Ви робите запит тут мені в Зумі, і я вам
71. 3:31дозволяю робити запис відео, якщо вам
72. 3:34так зручніше.
73. 3:37Чому це так важливо? Тому що
74. 3:40не буде відповідей на контрольній роботі
75. 3:42або на заліку. Не буде відповіді в
76. 3:45інтернеті. Не знайдете.
77. 3:47не знайдете, бо я, ну, нам радять, так
78. 3:51за умов, що ми займаємось онлайн,
79. 3:55щоб
80. 3:56зробити життя студентів набагато
81. 3:59складнішим. От щоб вони не знаходили
82. 4:02правильні відповіді, просто відкривши
83. 4:04пошуковик в інтернеті і запитавши
84. 4:06штучний інтелект. От
85. 4:09не знає штучний інтелект відповіді на ті
86. 4:12питання, які я вам буду ставити. Не
87. 4:14знаю, тому що я їх не пишу в інтернеті.
88. 4:17Штучний інтелект знає лише те, що є в
89. 4:19інтернеті, розумієте? І той матеріал, що
90. 4:22я вам тут даватиму, він є узагальненим
91. 4:25матеріалом з дуже-дуже багатьох джерел.
92. 4:29Це сотні, якщо не тисячі джерел.
93. 4:32Пам'ятаю, як в минулому році одна
94. 4:35студентка групи Л11 запитала мене: "А де
95. 4:39ви берете їх оці всі ваші? Можете нам
96. 4:41порадити джерела?" Я кажу: "Я не можу їх
97. 4:44порадити в такій кількості".
98. 4:47Це дуже багато джерел. Крім того, є і
99. 4:50мої власні висновки, мої власні
100. 4:53дослідження
101. 4:55як науковця. Тому, будь ласка, фіксуйте,
102. 4:58фіксуйте це на аудіо. Обов'язково
103. 5:01фіксуйте.
104. 5:07Ідемо далі.
105. 5:17наш Я роблю вступ до нашого предмету.
106. 5:21Маю назву вступ до фаху. Фах, за яким ви
107. 5:23починаєте навчатись, передбачає, звісно,
108. 5:26англійську мову, яку ви вивчатимете на
109. 5:28рівні не нижчому, ніж на факультеті
110. 5:30іноземних мов,
111. 5:33на усіх її рівнях, у всіх її дрібницях.
112. 5:36Окрім того, ваше навчання на нашій
113. 5:38кафедрі передбачає такі предмети, як
114. 5:41математична логіка, основи теорії
115. 5:44множин,
116. 5:46обчислювальна техніка і програмування,
117. 5:49теорія ймовірностей і математична
118. 5:51статистика,
119. 5:54курси на вибір, міждисциплінарні
120. 5:56критичні підходи до дискурсаналізу,
121. 5:59фольклори, інтернет, мій курс когнітивно
122. 6:02еволюційна теорія мови.
123. 6:05Мм.
124. 6:08Я створив цю теорію, коли писав
125. 6:10докторську дисертацію, а захистив я її
126. 6:132015 року, тобто 11 років тому.
127. 6:17Я це підкреслюю, тому що кожна
128. 6:19докторська дисертація має завершуватися
129. 6:23певною теорією. Тобто будь-яка
130. 6:26кандидатська дисертація на PhD, вона
131. 6:29може бути просто
132. 6:31науковий керівник дав вам тему і ви її
133. 6:35собі розробили, захистили. Все,
134. 6:37розумієте? А в докторській дисертації ви
135. 6:39самі маєте обрати собі тему, бо в
136. 6:42докторантуру йде людина вже певною мірою
137. 6:45науковець, це PhD і це доцент, як
138. 6:48правило, і він має сам обирати собі
139. 6:51тему. От. А в докторській дисертації
140. 6:55будьте ласкаві самі. Був такий собі в
141. 6:59нас Мельничук Олександр Савич,
142. 7:02український науковець, за радянських ще
143. 7:05часів, а потім і пострадянських часів в
144. 7:07Києві, в інституті мовознавства імені
145. 7:10Потибні працював на Національної
146. 7:13академії наук України. Саме там я
147. 7:15захищав свою докторську в цьому
148. 7:16інституті.
149. 7:18І от коли я захищав свою докторську, я
150. 7:21пам'ятаю, що наприкінці слово взяв саме
151. 7:27голова нашої спеціалізованої вченої ради
152. 7:30пан Григорій Півторак. І він мені
153. 7:32сказав: "Сергію Леонідовичу, я уважно
154. 7:34слухав вашого наукового консультанта.
155. 7:37Зверніть увагу, на кандидатській
156. 7:39дисертації науковий керівник, на
157. 7:41дипломній роботі науковий керівник, у
158. 7:44докторанта науковий консультант".
159. 7:47Це ефемізм, тобто заміна за
160. 7:50небажанністю,
161. 7:52щоб не називати це керівником, бо як
162. 7:54можна керувати готовим доцентом
163. 7:57кандидатом? Розумієте? Їм не можна
164. 7:59керувати, йому можна лише
165. 8:02ласкаво щось радити. От тому ця посада
166. 8:07має назву консультант. Науковий
167. 8:09консультант. І він сказав, я слухав
168. 8:10вашого наукового консультанта, і він
169. 8:12сказав, що ви самі обрали тему
170. 8:14дослідження. І тому я одразу, каже він,
171. 8:17пригадав нашого Олександра Савича
172. 8:19Мельничука.
173. 8:21До речі, в радянській ще лінгвістичному
174. 8:24енциклопедичному словнику 90-го року
175. 8:26випуску статтю "Мова і мислення" написав
176. 8:29саме він, Григорій Са
177. 8:33Олександр Савич Мельничук.
178. 8:36І
179. 8:39він сказав, він розповів таку історію.
180. 8:41каже: "До Олександра Савича гурбою
181. 8:44приходили доценти, кандидати наук і отак
182. 8:49от, знаєте, заламуючи руки казали:
183. 8:53"Олександре Савичу, дайте тему для
184. 8:55докторчки".
185. 8:58І Олександр Савич відповідав: "Ні, ви ще
186. 9:01не готові писати докторську".
187. 9:04І все. І більше нічого. Розумієте, чому
188. 9:07він так казав?
189. 9:09Тому що він вважав, що тему докторської
190. 9:12має обрати сам докторант.
191. 9:16Тоді він справжній науковець, якщо він
192. 9:18сам обрав собі тему. І те ж саме я роблю
193. 9:23зі студентами з нау на наукових
194. 9:26семінарах. Я кажу: "Ви самі обираєте
195. 9:28тему. Я не призначаю вам тему, ви самі
196. 9:31її обираєте. Якщо ви самі обираєте тему,
197. 9:35у вас є бажання її розробляти. Вам це
198. 9:39цікаво, тому ви її вибрали. Розумієте?
199. 9:43Це і є справжня наука. Кожен науковець
200. 9:45має займатися тим, що йому цікаво, а не
201. 9:48те, що йому наказав хтось робити.
202. 9:52Я протягом наших різних зустрічей в
203. 9:55різні періоди багато чого вам розповім
204. 9:57цікавого про наше мовознавство і про
205. 10:01науковців.
206. 10:08Так от, коли я робив мою дисертацію, то
207. 10:12я і розробив цю теорію. А є дуже багато,
208. 10:15на жаль, дуже багато докторів наук у
209. 10:17нас, які не мають теорії після захисту
210. 10:20своєї докторської дисертації. І такі
211. 10:23докторські дисертації,
212. 10:25як це не шкода,
213. 10:27заочі називають великими кандидатськими.
214. 10:32Тобто, якщо не відбулася теорія
215. 10:34докторську, приймають захист, але за
216. 10:37очі, за спиною кажуть неприємні слова,
217. 10:40що це не докторська, це велика
218. 10:43кандидатська.
219. 10:44От. І це дуже образливо. Ну, мені в
220. 10:47цьому сенсі, бачите, поталанило.
221. 10:57Далі
222. 10:59курс вступ до мовознавства теж, що читаю
223. 11:04я. Тани, німецька мова, педагогіка,
224. 11:08методика викладання інформатики. У вас
225. 11:11на четвертому курсі буде чотиритижнева
226. 11:13педагогічна практика.
227. 11:15Ви будете викладати в ліцеях наших, ну,
228. 11:19насамперед в ліцеї
229. 11:22університетському,
230. 11:24ну, і ще в одному, англійську мову та
231. 11:26інформатику.
232. 11:28Будете вивчати літературу у більш
233. 11:31тислому варіанті, ніж її вивчають на
234. 11:34інших відділеннях нашого факультету. Це
235. 11:36вимога сучасності.
236. 11:40Ми не випускаємо вузьких спеціалістів
237. 11:43подібних флюсу. От ми випускаємо
238. 11:46різноманітних особистостей наукових,
239. 11:49розумієте? І література тому теж
240. 11:51включається. І це доручили саме мені. І
241. 11:55тому, коли ви будете вивчати вступ до
242. 11:57мовознавства, у вас будуть
243. 12:00на дві пари мовознавства одна пара
244. 12:04вступу до літературознавства.
245. 12:06І це теж викладатиму я в міру критично
246. 12:11до цього предмету.
247. 12:20магістратурі, якщо підете до неї, я вас
248. 12:23до цього закликаю. Ви будете вивчати
249. 12:25такі курси, як загальне мовознавство,
250. 12:27теж читаю я. Теорія і практика
251. 12:30перекладу, теорія і практика ділової
252. 12:33комунікації, теорія перекладу усного і
253. 12:35писемного мовлення, теорія міжкультурної
254. 12:38комунікації, теорія перекладу наукового,
255. 12:41технічного і галузевого перекладу.
256. 12:45Синтаксис речення в англійській мові,
257. 12:48сучасні проблеми перекладознавства і
258. 12:50основи теорії дискурсу.
259. 12:53Все це в магістратурі.
260. 12:58Е-е,
261. 13:00що стосується математичних дисциплін,
262. 13:02які ви будете вивчати, то вони
263. 13:03становлять прикладний аспект
264. 13:05мовознавства, а загальномовознавчі курси
265. 13:08читаю я.
266. 13:10Конкретно мовознавчі курси, маю на увазі
267. 13:12англійську, німецьку мову, читають інші,
268. 13:15на мій погляд, найкращі у сонячній
269. 13:18системі викладачі нашої кафедри, а також
270. 13:21не менш славетні викладачі факультету
271. 13:23іноземних мов, які працюють на нашій
272. 13:25кафедрі за сумісництвом.
273. 13:28Окремо треба сказати про те, що
274. 13:30програмування на нашій кафедрі
275. 13:33невипадковість.
276. 13:34Ще за радянських часів, ще коли я був
277. 13:37студентом,
278. 13:39при кафедрі існувала лабораторія,
279. 13:42де достатньо примітивну із сучасної
280. 13:45точки зору електронно-обчислювальну
281. 13:48машину
282. 13:50Василь Корнійович Войнов
283. 13:53вчив машинному перекладу.
284. 13:57Ми приходили і дивились, як він цим
285. 14:00займається.
286. 14:03Ясна річ, комп'ютерів в ті часи не було
287. 14:05навіть в Америці. А взагалі, яку машину
288. 14:09прийнято вважати першим комп'ютером?
289. 14:12Хто мені скаже?
290. 14:16І хто її вигадав?
291. 14:22Приймається лише швидка відповідь без
292. 14:24того, щоб ви шукали це в інтернеті.
293. 14:27Антюрнг.
294. 14:29Алан Тюрінг
295. 14:31створив машину, яка розшифрувала
296. 14:34німецьку шифрувальну програму Енігма під
297. 14:37час Другої світової війни. Таким чином,
298. 14:40союзники, тобто британці, французи,
299. 14:42американці, могли читати всі
300. 14:45повідомлення, зашифровані цією
301. 14:48програмою. От і Алан Тюрінг, творець
302. 14:52першого комп'ютера, коли
303. 14:56Стів Джобс
304. 14:59мав портрет Аллана Тюринга і хтось його
305. 15:03запитав, хто це, то він відповів: "Це
306. 15:08Алан Тюрінг, але я зніму цей портрет
307. 15:10вже. Чому?" Ну, тому що ти запитав, хто
308. 15:12це? От так.
309. 15:20Ну і машина Аллана Тюрінга - це була
310. 15:22машина, яка займала велику залу. Тим не
311. 15:26менше, це є перший комп'ютер.
312. 15:31Інтерес до машинного перекладу виник у
313. 15:3360-ті роки минулого століття. Саме тоді
314. 15:35в Москві, як столиці СРСР, почав
315. 15:38виходити дуже популярний науковий журнал
316. 15:42Машинний переклад і перекладна
317. 15:44лінгвістика російською мовою. Саме тоді
318. 15:46у назві нашої кафедри з'явився
319. 15:48прикметник прикладної. Тобто те, що ви
320. 15:50вивчаєте програмування - це не просто
321. 15:52данина моді. Це великою мірою традиція
322. 15:56нашої кафедри.
323. 15:59Колись у нашому університеті перед самою
324. 16:01Другою світовою війною встиг трохи
325. 16:04повчитися Юрій Кнорозов.
326. 16:07Якщо колись чули ви таке ім'я і
327. 16:09прізвище, Юрій Кнорозов. дуже освідчена,
328. 16:13дуже скромна людина, але одночасно
329. 16:15великий лінгвіст,
330. 16:18який розшифрував ієрогліфічну писемність
331. 16:21Майя.
332. 16:23Багато хто намагався це зробити до
333. 16:25нього, та жоден не мав успіху, а Юрій
334. 16:29Кнорозов зумів це зробити, і саме тому
335. 16:31він геній.
336. 16:33Взагалі-то ті лінгвісти, які
337. 16:35розшифровують
338. 16:38давні писемності,
339. 16:41це вища каста в лінгвістиці. Вища.
340. 16:48Не довчившись у нашому університеті, він
341. 16:50пішов на війну, на ту саму Велику
342. 16:53Вітчизняну, що вважається частиною
343. 16:55Другої світової війни, де, на щастя, не
344. 16:57загинув, та ще й дійшов до Берліну, та
345. 17:00ще й знайшов у Німеччині
346. 17:02щоденник іспанського абата Дієго Деланди
347. 17:08X століття
348. 17:10із записами і деякими спробами
349. 17:13перекладів мови Майя.
350. 17:18Дієго Деланда був разом з констадорами
351. 17:23в Мексиці,
352. 17:25майбутній Мексиці.
353. 17:28З цього і почався його інтерес до
354. 17:30розшифровки писемності Мая. До речі, він
355. 17:32є уроженцем Харківщини.
356. 17:35В одному з номерів нашого
357. 17:36факультетського вісника,
358. 17:39в редколегії якого я довгий час був
359. 17:41головним редактором, було надруковано
360. 17:43статтю Юрія Кнорозова, написану
361. 17:46професором україністики Варшавського
362. 17:48університету Іриною Кононенко.
363. 17:51Коли я у листі подякував їй за цю
364. 17:53статтю, вона відповіла мені, що подала
365. 17:55цю статтю саме до нашого віснику, бо
366. 17:57дуже хотіла, щоб ця стаття була
367. 18:00надрукована на батьківщині цього
368. 18:02великого лінгвістадешифрувальника.
369. 18:07А чому Кнорозов став таким геніальним,
370. 18:10власне, і пояснює ця стаття.
371. 18:13І це стовідсотково корелює із
372. 18:15когнітивною еволюційною теорією мови,
373. 18:18яку я розробив і по мірі можливостей
374. 18:20розповсюджую.
375. 18:23І ви навіть не уявляєте собі, як в СРСР
376. 18:26Кнорозова не лише замовчували, а й
377. 18:29висміювали.
378. 18:33Була така історія, що коли Кнорозова
379. 18:36записали, чому він такий розумний,
380. 18:40що він дешифрував писемність Мая, він не
381. 18:44дуже, на мій погляд, дотепно, але все ж
382. 18:47таки жартівливо відповів.
383. 18:49А
384. 18:51одного разу він грав з хлопцями на
385. 18:54вулиці і його вдарили по голові палкою,
386. 18:58і відтоді він став от таким от
387. 19:00геніальним.
388. 19:03Він сказав: "Це жартома", розумієте,
389. 19:05жартома. Але
390. 19:08така собі Єршова з Росії, вона почала,
391. 19:14вона оголосила себе автобіографом,
392. 19:17точніше біографом Кнорозова, написала
393. 19:20про нього багато матеріалів
394. 19:24і навіть згадала мультфільм, який з її
395. 19:27подачі був випущений на радянському
396. 19:30телебаченні.
397. 19:32В цьому мультфільмі маленького Юру
398. 19:35Кнорозова б'ють палицею по голові, після
399. 19:38чого він іде і розшифровує писемність
400. 19:40має.
401. 19:42Уявіть собі ці жахи радянського періоду.
402. 19:46От.
403. 19:59Ну і свого часу, але ще за часів
404. 20:02Російської імперії X століття, так само
405. 20:05замовчували і всіляко гальмували
406. 20:08Олександра Опанасовича Потемню. А якщо у
407. 20:12нас наприкінці
408. 20:15цього цієї пари залишиться час, я вам
409. 20:17розкажу
410. 20:19про потебню.
411. 20:27Повертаємось до того, про що я говорив
412. 20:29до КНРозової потибні. Зрозуміло, що
413. 20:31вивчення англійської мови або
414. 20:33програмування - це вельми конкретні
415. 20:35речі, а мовознавство поняття дуже
416. 20:37широке. Саме йому мовознавству наш вступ
417. 20:40до фаху і присвячується.
418. 20:43Мета цього курсу - ознайомити вас з
419. 20:46головними, найвідомішими і, як мені
420. 20:48здається, найцікавішими поняттями
421. 20:50мовознавства.
422. 20:52І теми я вам завжди буду надсилати в
423. 20:55чаті, як і дещо інше. Ось тема
424. 20:58сьогоднішнього заняття. Дивіться,
425. 20:59людська мова, як найвища комунікативна
426. 21:03система.
427. 21:11Ще кілька десятиліть тому у наукових
428. 21:14колах поширеною була думка, що мова є не
429. 21:19лише у людини.
430. 21:22що у тварин теж є мови, свої тваринні
431. 21:26мови.
432. 21:27Деяким тваринам тоді приписувалася
433. 21:29навіть безліч розуму. Наприклад, дуже
434. 21:33розумними
435. 21:36вважалися дельфіни,
436. 21:40бо вони, як казали люди, людей, що що
437. 21:44тонули,
438. 21:45підштовхували в бік берега.
439. 21:50Врятовані таким чином люди залюбки про
440. 21:53це розповідали, але вже тоді скептично
441. 21:57налаштовані люди казали: "Але вже нічого
442. 22:00не зможуть розповісти люди, яких
443. 22:03дельфіни
444. 22:06штовхали у протилежний бік
445. 22:10від берега". Так,
446. 22:14цим вони спростовували те, що дельфіни
447. 22:17свідомо підштовхували людей до берега.
448. 22:24В ті ж часи, коли генетика, як наука,
449. 22:27лишено починалась, вчені вважали, що
450. 22:30людиноподібні мавпише
451. 22:33трішечки відстають від людини у
452. 22:35когнітивному сенсі, а тому треба просто
453. 22:39навчити їх людської мови.
454. 22:44було започатковано відповідні проєкти.
455. 22:47Оскільки голосовий апарат цих мавп
456. 22:50виявився непристосованим для вимови
457. 22:53звуків людських мов,
458. 22:56то насамперед в цих проєктах
459. 23:05пристосованим
460. 23:06в цих проектах мови англійської було
461. 23:09створено йоркіш
462. 23:12Йоркіш.
463. 23:13спеціальний малюночний алфавіт.
464. 23:17Мавпи висловлювали свої бажання,
465. 23:20вказуючи на відповідні малюнки.
466. 23:24І тут з'ясувалося, що як мавпу, навіть
467. 23:27найрозумнішу з мавп шимпанзе бонобо.
468. 23:31Бонобо - це різновид шимпанзе. Їх ще
469. 23:33називають карликові шимпанзе, але вони
470. 23:37не дуже то маленькі, не набагато менші
471. 23:39за звичайних шампанзе. Так от, як мавпу,
472. 23:43навіть найрозумнішу не вчи умовному
473. 23:46розвитку вона не перевершує дворічну
474. 23:50людську дитину,
475. 23:52а у когнітивному розвитку не перевершує
476. 23:55трьохрічну людську дитину.
477. 23:59Після, відповідно, двох та трьох років
478. 24:01дитина внаслідок мовного і когнітивного
479. 24:05вибухів цих періодів стрімко
480. 24:07еволюціонує,
481. 24:09а шимпанзебонобо
482. 24:11залишається на тому самому рівні.
483. 24:15Ба більше, сучасна генетика показала, що
484. 24:18у рівнях розвитку ДНК людини
485. 24:21і шимпанзе їх розділяють дві
486. 24:25амінокислоти,
487. 24:27а шимпанзе і польову мишу розділяє лише
488. 24:30одна амінокислота.
489. 24:34Це означає, що у своєму біологічному,
490. 24:37зокрема когнітивному розвитку, шимпанзе
491. 24:40перебуває вдвічі далі від людини, ніж
492. 24:44від польової миші.
493. 24:48І це незважаючи на те, що шимпанзе і
494. 24:50людина походять з однієї гілки,
495. 24:54на якій розділення між ними відбувалося
496. 24:57з 10 до 5 млн років тому.
497. 25:03Тобто 5 млн років тому людина і шимпанзе
498. 25:07розділилися остаточно.
499. 25:14А протягом
500. 25:16з 10 до 5 млн років тому вони ще могли
501. 25:20мати спільних дітей.
502. 25:24І за останні 5 млн років ДНК людини
503. 25:28з'явилися дві відмінні від шимпанзи
504. 25:31амінокислоти, тобто дві дуже кардинальні
505. 25:34зміни генетичного коду.
506. 25:38Це свідчить про важкий,
507. 25:41повний небезпеки для життя шлях
508. 25:44когнітивної еволюції людства.
509. 25:47Тому треба було б це згадати, перш ніж
510. 25:50започатковувати
511. 25:52мовні проєкти для шимпанзе.
512. 25:57До речі, у цих мовних проєктах брали
513. 26:00участь і інші людиноподібні мавпи.
514. 26:06Дуже багато галосу наробив випадок з
515. 26:09горілою Коко,
516. 26:12яка одного дня, спілкуючись на Йоркіші з
517. 26:16відомою дослідницею Севіж РМБО, у
518. 26:19відповідь на запитання Коко хто, видала
519. 26:23фразу Ко-ко пташка.
520. 26:27Коли дослідниця перепитала Коко, чи це
521. 26:29самка горіли, не помилилася,
522. 26:33Коко обрала запис. Коко жартує.
523. 26:38Ну, уявляєте собі,
524. 26:41горила Коко жартує.
525. 26:44дуже багато галосу щодо раніше невідомих
526. 26:48мовних здібностей горил, а в подальшому
527. 26:51ані сама Коко, ані інші горили нічого
528. 26:54схожого не демонстрували.
529. 26:58Можливо, це якийсь випадковий збіг.
530. 27:01Чи існують комунікативні системи у
531. 27:03тварин, розвинутих не так суттєво, як
532. 27:06людиноподібні мавпи? Звісно, існують.
533. 27:09Навіть у бджіл мурах існує неабияка
534. 27:12комунікація.
535. 27:14В курсі моєї теорії я це все розповідаю.
536. 27:18Великим досягненням була розшифровка
537. 27:21танку бджіл, коли одна бджола цим танком
538. 27:25демонструє усьому роєві, куди треба
539. 27:28летіти, збирати квітковий пивок.
540. 27:33Нобелевський лауреат, австрійський
541. 27:36біолог-етолог Конрад Лоренц
542. 27:40багато досліджував комунікацію у тварин.
543. 27:45Розповів вам трохи про самого Лоренса.
544. 27:49Лоренс народився
545. 27:51до Другої світової війни. Під час
546. 27:53початку Другої світової війни йому вже
547. 27:56було там за 20 років.
548. 27:59І він вступив в нацистську партію. Ви ж
549. 28:02пам'ятаєте, він був австрійцем за
550. 28:03громадянством. йому
551. 28:08він добровольцем вступив до вермахту, де
552. 28:11був офіцером.
553. 28:14Він потрапив на східний фронт.
554. 28:17На східному фронті він потрапив
555. 28:20у полон.
556. 28:22Загалом у Полонії перебувало за
557. 28:24статистикою близько 600 000 німців,
558. 28:29австрійців,
559. 28:31ельзасців,
560. 28:33інших німецькомовних.
561. 28:35Близько 600 000. А додому в 50-ті роки
562. 28:41дозволили повернутися лише
563. 28:45повернутися всім дозволили, але
564. 28:47вернулися лише 6 000.
565. 28:50Тобто 600 000 міну 6 000
566. 28:53ті, хто загинули
567. 28:56на різного роду роботах в Радянському
568. 28:58Союзі, на відло на відноловленні
569. 29:01порушеного німцями господарства.
570. 29:06Так от, Конрад Лоренс опинився серед тих
571. 29:086 000, які вижили.
572. 29:12Він повернувся до Австрії,
573. 29:14покаявся.
574. 29:16Це було розповсюджене явище для колишніх
575. 29:19нацистів. Покаявся і знову зайнявся
576. 29:22проблемами етології, тобто розвитку в
577. 29:25біології.
578. 29:29І він
579. 29:31видав багато цікавих книжок, зокрема
580. 29:34книгу Рік сірого гуся.
581. 29:39Він прожив рік поруч зі зграєю сірих
582. 29:43гусей і написав про це цю книгу. Я
583. 29:46залюбки її прочитав і вам теж раджу.
584. 29:50Якщо матимете, як то кажуть, час і
585. 29:51натхнення, то почитайте.
586. 29:55Гусі
587. 29:57в своїй комунікації демонструють різні
588. 30:02пози. Їх можна вважати позами, жестами.
589. 30:06є
590. 30:08все це знаки, з якими вони народжуються.
591. 30:13Тобто знак, наприклад, я не винен,
592. 30:19знак це не я зробив,
593. 30:22знак заборони своїй гусині іти до
594. 30:26суперника.
595. 30:27Такий знак теж існує.
596. 30:30Знак перемоги. Ну, він нарахував кілька
597. 30:33десятків за рік. кілька десятків
598. 30:36комунікативних сигналів
599. 30:39дикого сірого уся.
600. 30:44Чому ж ми не називаємо спілкування
601. 30:46тварин мовами? Причина проста. Людська
602. 30:49мова може змінюватись,
603. 30:52вона може добутовуватись,
604. 30:55може економно скорочуватись,
605. 30:58але людська дитина з мовою не
606. 31:01народжується.
607. 31:03Вона отримає отримує мову лише завдяки
608. 31:07її пасивному сприйняттю від оточуючих
609. 31:11дорослих.
610. 31:13І існує
611. 31:15вивірене багато разів правилу. Якщо
612. 31:18поряд з дитиною до п'ятирічного її віку
613. 31:23не було інших людей,
614. 31:25то навіть після потрапляння в період
615. 31:28після пяти років у людське середовище
616. 31:31дитина ніколи говорити не навчиться.
617. 31:35Чому?
618. 31:37Тому що з якихось природних причин
619. 31:41до п'ятирічний вік є чуттєвим
620. 31:45для розвитку мови під впливом мови
621. 31:48дорослих,
622. 31:50яку дитина просто сприймає на слово.
623. 31:53Ніхто її мови спеціально не вчить.
624. 31:57Якщо в цей період мову сприймати нема
625. 32:01від кого,
626. 32:04дитина потім ніколи не заговорить.
627. 32:09Це навіть логічно з еволюційної точки
628. 32:11зору. Логічно засвою засвоювати мову в
629. 32:16перші роки життя, ніж пізніше. І людська
630. 32:20еволюція
631. 32:22дійшла до того, що після досягнення пти
632. 32:25років засвоєння мови від оточуючих
633. 32:28дорослих було вже неможливим.
634. 32:31Це обмежувач генетичного рівня,
635. 32:36вистражений людською еволюцією.
636. 32:41І навіть оточення дорослих заговорити
637. 32:44такій дитині не допоможе. Якщо дитина,
638. 32:48наприклад, від народження глуха, а
639. 32:50дорослі цього не знають, є такий автор
640. 32:54Стівен Пінкер,
641. 32:56який написав книгу з дивним, з дивною
642. 32:58назвою "Мова як інстинкт". Ну, це тому,
643. 33:01що він так званий хомскеанець.
644. 33:04Він послідовник теорії генеративізму
645. 33:07Ноема Хомського. Є такий дослідник,
646. 33:10можете трохи почитати про нього. Ноем
647. 33:12Хомський, Чомський. Загалом то мовою
648. 33:14англійською він пишеться як чомський,
649. 33:17але за старою традицією його часто
650. 33:19називають хомський, хоча в деяких працях
651. 33:21я вже бачу прізвище Чомський.
652. 33:25Він
653. 33:27дуже дивна людина цей Чомський. Він
654. 33:31не полюбляє Україну. Він захищає Росію.
655. 33:34Йому 98 чи 99 років вже. Подивіться в
656. 33:38Вікіпедії.
657. 33:40От. І він все життя своє доводив, що
658. 33:43людина народжується з синтаксичними
659. 33:45структурами,
660. 33:47з готовими синтаксичними структурами.
661. 33:49Він зневажав на те, що
662. 33:52синтаксис найвищий рівень мови. Він на
663. 33:56це не звертав уваги. От каже, з готовим
664. 33:58синтаксисом всі народжуються, потім
665. 34:00різним наповненням його заповнюють. От і
666. 34:03все.
667. 34:05Так от, в книзі Стівена Пінкера була
668. 34:08дуже повчальна історія про дівчинку
669. 34:11Челсі, ім'я умовне.
670. 34:15Челсі народилася в Сіетлі. Що таке
671. 34:18Сіетл? Північний захід Сполучених Штатів
672. 34:21Америки вважається дуже провінціальною
673. 34:24територією,
674. 34:26де нема
675. 34:28нормальної науки, медицини тощо.
676. 34:32Коли вона народилася, місцеві лікарі
677. 34:35постановили їй діагноз розумова
678. 34:38відсталість, тому що вчасно вона не
679. 34:40заговорила
680. 34:42розумову відсталість. Із цим вона жила
681. 34:46більше 10 років.
682. 34:48Коли їй виповнилося вже років 12, її
683. 34:51повезли на схід цієї країни, більш
684. 34:55просунутий когнітивно.
685. 34:58І там з'ясувалося, що вона від
686. 35:02народження глуха. Тобто вона не могла
687. 35:05чути мову оточуючих дорослих і через це
688. 35:08не говорила.
689. 35:12Це те ж саме, що опинитися серед тварин,
690. 35:15де ви не чуєте людську мову, просто там
691. 35:17ви чуєте принаймні комунікативні сигнали
692. 35:19тварин, а вона взагалі нічого не чула.
693. 35:22Ну що зробили тоді науковці? Вони,
694. 35:25по-перше,
695. 35:26надали їй слуховий апарат.
696. 35:30Вона стала чути.
697. 35:32Але це не допомогло, і вони розробили
698. 35:35спеціальну програму для навчання Челсі
699. 35:38англійської мови. Теж не допомогло.
700. 35:41Врешті-решт, Челсі вивчила близько 100
701. 35:44слів. Вона не могла нормально поєднувати
702. 35:48їх у речення.
703. 35:50Не могла. І вона
704. 35:53розмовляла так званим телеграфним
705. 35:55мовленням. Такий період існує в дитячому
706. 35:59мовлені. Телеграфне мовлення, коли
707. 36:01дитина випалює безліч слів, але
708. 36:04синтаксичного ладу в тих словах немає.
709. 36:08Це дуже короткий період в розвитку мови
710. 36:10дитини. І от у Челсі було саме таке
711. 36:12мовлення. Тобто зрозуміти її було дуже
712. 36:14важко, коли вона розмовляла.
713. 36:25Якщо дитина була вихована і вигодувана
714. 36:31вовками, наприклад, це найчастіше
715. 36:33трапляється, якщо брати тварин,
716. 36:37то вона буде поводитися спілкуватися як
717. 36:40вовки.
718. 36:42Зновутаки, є історія про те, як було
719. 36:44знайдено двох дівчат.
720. 36:47Одній на вигляд було років сім, іншій
721. 36:50близько 10 або 12 років на вигляд.
722. 36:55Їх почали виховувати в людському
723. 36:57середовищі. Почали їм давати
724. 37:01мову за спеціальною програмою. Нічого не
725. 37:04виходило. Не виходило навіть відучити їх
726. 37:08бігати на чотирьох кінцівках. Вони
727. 37:11гарчали і вили по вовчому. І вони бігали
728. 37:14на чотирьох кінцівках. До речі, серед
729. 37:16комунікативних систем тварин вовки одни
730. 37:19з найбільш загадкових.
731. 37:22І є лише розшифрованим лише один крик:
732. 37:25крик самотності і все. От все інше, всі
733. 37:29інші звуки, які видають вовки, науковцям
734. 37:32невідомі. Вони не можуть поки що їх
735. 37:35розшифрувати, при тому, що вони добилися
736. 37:38багатьох успіхів у розшифруванні
737. 37:40комунікативних сигналів інших тварин. З
738. 37:43вовками нічого не можуть поробити. Так
739. 37:45от ці дві дівчинки, вони бігали на
740. 37:47чотирьох кінцівках, коли ніхто не бачив.
741. 37:50Тобто їх привчили ходити на двох, але
742. 37:52вони, коли ніхто не дивився, вони
743. 37:54ставали на чотири, бигали, бігали, били,
744. 37:57гарчали і таке інше.
745. 38:00Старша дівчинка достатньо достатньо
746. 38:04скоро,
747. 38:07як помирають дикі тварини в неволі.
748. 38:10А молодша ще прожила років 10, здається.
749. 38:14Я точно не пам'ятаю,
750. 38:17і теж померла рано. І вона так і не
751. 38:20навчилася нічого говорити, розумієте?
752. 38:23Ось щось значить втратити час для
753. 38:27опанування.
754. 38:30І, звісно, не мають жодного значення, в
755. 38:33якому, в якій родині людській ти
756. 38:36опинився. Якщо тебе народили африканські
757. 38:39батьки, чорношкірі, а ти опинився серед
758. 38:41американських
759. 38:43білих і вони тебе виховали. Ну, ти будеш
760. 38:47говорити їхню. Звісно,
761. 38:51здатність до засвоєння мови абсолютно
762. 38:53однакова у всього людства.
763. 38:59Ну, а Мауглі,
764. 39:02Редярда Кіплінга,
765. 39:05який виріс серед вовків, а потім вже в
766. 39:07юнацькому віці повернувся до людей і
767. 39:10нормально спілкувався з ними людською
768. 39:12мовою, це, звісно, суцільна брехня.
769. 39:15Зневажив британський колонізатор Редярд
770. 39:18Кіплінг написав чутливу казочку.
771. 39:23До речі, вчені зараз знають дуже багато
772. 39:25про спілкування багатьох тварин
773. 39:29і багато про це я розповідатиму вам,
774. 39:33коли будете на третьому курсі. Там є
775. 39:36цікавий дослід, хоть ми кажемо, що
776. 39:40тварини з своїми сигналами народжуються
777. 39:42як з інстинктами,
778. 39:44але є певні винятки із цього, які
779. 39:47показують, що деякі сигнали розвиваються
780. 39:50у тварин після народження.
781. 40:00є так звані сигнали адхок латиною. Це
782. 40:04сигнали, які народжує тварина сама
783. 40:07відповідно до певної ситуації.
784. 40:10Є і таке. Ну,
785. 40:12докладніше про це за рік поговоримо.
786. 40:18Тепер розповім вам про те, як мова
787. 40:20функціонує у головному мозку, а потім
788. 40:22про те, як діти засвоюють мову завдяки
789. 40:24мозковим структурам.
790. 40:27Що ми знаємо про головний мозок і про
791. 40:31участь головного мозку у функціонуванні
792. 40:34мови?
793. 40:36Ще півстоліття тому були всі підстави
794. 40:39вважати, що знаємо ми про це дуже мало.
795. 40:42Саме тоді в СРСР
796. 40:45Вадим Львович Деглін
797. 40:48і майже одночасно з ним, але трохи
798. 40:52пізніше в Сполучених Штатах Америки
799. 40:55Роджерс Перрі
800. 40:57відкрили функціональну диференціацію
801. 41:02півкуль мозку.
802. 41:05Деглін був першим,
803. 41:07але
804. 41:09Нобелевську премію за це відкриття
805. 41:11отримав в спері.
806. 41:13Чому?
807. 41:17Як ви вважаєте, чому
808. 41:20так сталося?
809. 41:22Які думки вам спадають? Будь ласка, Мар,
810. 41:25Аню. Так,
811. 41:27>> ну тому що, я думаю, контекст Америки і
812. 41:31Радянського Союзу, він доволі таки
813. 41:33різний. І у науковців
814. 41:35того світу, скажемо так, було більше
815. 41:37можливостей патентувати свої досягнення,
816. 41:40якось їх захищати,
817. 41:42е, отри отримувати за них визнання, а в
818. 41:44Радянському Союзі це було менш можливим.
819. 41:48>> Ага, зрозуміло. Але ні, ну, ваша
820. 41:52відповідь по-своєму логічна, але не
821. 41:54абсолютно логічна. Аню, дивіться,
822. 41:58в 30 роки Нобелевську премію отримав
823. 42:01Іван Павлов.
824. 42:04Це були часи сталінські взагалі, а він
825. 42:07її отримав. Ні, не в цьому причина.
826. 42:11Хто ще хоче спробувати пояснити причину?
827. 42:16Не бійтеся. Це не на оцінку. Це просто
828. 42:19мені цікаво, як ви мислите.
829. 42:23>> Може через те, що був якийсь конкретний
830. 42:27дослід проведено і більш обширно
831. 42:32один описав більше це явища, ніж інший.
832. 42:37>> Ні.
833. 42:37>> Більше аргументів навів чи щось?
834. 42:40>> Ні. Ну, ну дякую, дякую за за це
835. 42:42розмірковування. Дякую. Ну добре, я не
836. 42:44буду більше вас мучити. Дивіться, якби
837. 42:48ви були викладачами, скажімо,
838. 42:51ви б здогадалися швидше. Чому? Тому що
839. 42:54від нас, викладачів, зараз вимагають
840. 42:57обов'язково хоча б принаймні одну на рік
841. 43:00статтю опублікувати.
842. 43:03І
843. 43:04всі викладачі, всі науковці різняться за
844. 43:08цим показником.
845. 43:10Одні полюбляють писати, інші взагалі не
846. 43:13полюбляють. І дуже часто трапляється
847. 43:15серед науковців, великих науковців,
848. 43:19справжніх, що вони не полюбляють
849. 43:21публікуватися. І Вадим Львович Дехлін
850. 43:24був саме таким.
851. 43:26Він був геніальним, але він не любив
852. 43:30публікувати статті і писати книжки, тим
853. 43:33більше не любив. А Спері Роджер любив.
854. 43:37Ось чому він першим це зробив. І саме
855. 43:41він отримав Нобелівську премію.
856. 43:44Розумієте? От є такі був ще один такий
857. 43:47великий у нас лінгвіст Бодуен Де
858. 43:49Кортине. Він мав таку саму проблему.
859. 43:53Трудів, праць якихось Будена Дортине
860. 43:55знайти дуже важко. От. Бо він їх не
861. 43:58писав майже. А те, що писав, ну, воно на
862. 44:01вагу золота, розумієте? От є такі люди,
863. 44:04їх вони складають меншість від всіх
864. 44:07науковців.
865. 44:09Переважну меншість, так можна сказати.
866. 44:12Але все ж таки вони існують. І Деглін
867. 44:14був саме таким. Так от, повертаємось до
868. 44:16їхнього відкриття.
869. 44:20Е-е,
870. 44:23ліва півкуля сприймає все
871. 44:26диференційовано,
872. 44:28відповідає за логіку, мову, аналітику,
873. 44:32в цілому за науку. Завдяки лівій півкулі
874. 44:35будуємо наше мовлення слово за словом,
875. 44:37фраза за фразою. Права півкуля сприймає
876. 44:42все цілісно, синкритично, відповідає за
877. 44:46мистецтво в усіх його проявах, в тому
878. 44:48числі в поезії, відповідає за емоції. Це
879. 44:52все права півкуля.
880. 44:54І, розумієте, права півкуля - це, ну,
881. 44:59а
882. 45:01образ,
883. 45:03образ, як в мистецтві, образ,
884. 45:07який важко пояснити словам,
885. 45:10важко розкласти на складові. Ну,
886. 45:14скажімо, літературні образи
887. 45:17літературознавці якось припарують, якось
888. 45:20розкладають їх полочках, але
889. 45:26не дуже переконливо це виглядає. І як
890. 45:29дивуються самі поети, наприклад,
891. 45:32письменники, як дивуються
892. 45:35художники, які намалювали якусь картину,
893. 45:39коли
894. 45:41ті
895. 45:43знавці мистецтва, мистецтвознавці, вони
896. 45:46припарують їхню творчість, розкладають
897. 45:48по паличках і і знаходять певні
898. 45:50тенденції. Люди, які творять правою
899. 45:54півкулею, ніколи над цим не
900. 45:56замислюються,
901. 45:58і вони не можуть робити це навмисно.
902. 46:01Коли поет пише вірші,
903. 46:04він не може себе примусити сісти і
904. 46:06написати вірша. Вірші приходять до них
905. 46:09раптово, у готовому вигляді.
906. 46:14Справжній поет прокидається вночі від
907. 46:17того, що його душить вірш.
908. 46:21І він хапає олівець і записує його на
909. 46:25шпалерах біля кроваті, біля ліжка.
910. 46:28Записує, тому що на ранок він не згадає.
911. 46:32Ось так працює права півкуля.
912. 46:35Ну і
913. 46:44права півкуля працює так само і в
914. 46:46процесі мовлення. Вона видає готові
915. 46:49фрази.
916. 46:50а не будує їх.
917. 46:54У минулому році,
918. 46:57у позаминулому вже одна моя дипломниця
919. 46:59Катя Сопрун блискуче захистила
920. 47:01бакалаврську роботу про дитяче засвоєння
921. 47:04мови лівою і правою півкулями головного
922. 47:07мозку. Вона викладає малювання малюкам,
923. 47:11тобто спілкується з дітлахами та їхніми
924. 47:13батьками. Тому вона мала таких
925. 47:16можливість здійснити відповідне
926. 47:18дослідження. І до цього дослідження, до
927. 47:20таких різновидів засвоювання мови ми
928. 47:23сьогодні ще повернемось.
929. 47:28Цього року, до речі, вона захищатиме вже
930. 47:30магістерську роботу, в якій вона
931. 47:33доводить
932. 47:35на на базі моєї теорії вона показує, як
933. 47:39різні види сприйняття функціонують у
934. 47:41дітей
935. 47:43другого класу національної української
936. 47:45школи.
937. 47:47другий клас. Вона проводила спеціальні
938. 47:50експерименти,
939. 47:54метод асоціативний кущ. І вона
940. 47:57з'ясувала, що всі діти чітко
941. 47:59розподіляються за різними рівнями
942. 48:01сприйняття.
943. 48:03От.
944. 48:06Ну, вважається, що права півкуля не
945. 48:09сприймає усне мовлення, сприймає лише
946. 48:12писемне.
947. 48:13Зверніть увагу на те, як ми читаємо
948. 48:15слова. складаються зі звуків, позначених
949. 48:18літерами, але читаємо ми, сприймаючи
950. 48:21слова у готовому вигляді.
951. 48:24Це теж правопівкульне сприйняття.
952. 48:27Є ютовані літери, що одним знаком
953. 48:30позначають два звуки. Такі літери звуть
954. 48:32також синкретичними. А як ми пишемо
955. 48:34ютовані літери? А так сприймаючи їх
956. 48:37цілісно.
957. 48:38А як пишемо слова? Хіба проговорюємо ї
958. 48:42звук за звуком, літера за літерою? Ні,
959. 48:45ми їх теж сприймаємо відносно цілісно.
960. 48:49Тепер розглянемо, що відомо про
961. 48:51функціонування мови в лівій півкулі.
962. 48:56Це знання, які ми, як це часто
963. 48:58трапляється в науці, отримали в випадку.
964. 49:03Були собі два лікарі: французький
965. 49:05хірург, анатом, антрополог Поль Брука.
966. 49:11Роки життя 1824-180.
967. 49:15І німецький хірург, невролог і психіатр
968. 49:19Карл Верніке.
969. 49:21Роки життя 1848-1905.
970. 49:25Як бачите, Верніке був на 24 роки
971. 49:28молодшим за Брока
972. 49:31і прожив приблизно настільки ж довше за
973. 49:33Брока. І обидва померли у віці
974. 49:36відповідно 56
975. 49:3857 років. Тобто не дуже старими. Лише
976. 49:42Брука помер від геморгічного інсульту, а
977. 49:45Верніке помер за рік від травми,
978. 49:48отриманих в аварії під час їзди на
979. 49:50велосипеді в Тю в Тюрінгенському лісі.
980. 49:55Тюрінгенський ліс - це гори середньої
981. 49:58височини в Тюрінгі, в центрі Німеччини.
982. 50:02Довжина близько 150 км, ширина 35 км,
983. 50:05найвища точка 982 м.
984. 50:10Самі розумієте, їзда на веломашині по
985. 50:12гірським схилам може бути дуже
986. 50:13небезпечною.
987. 50:15То що ж і коли відкрили ці два науковці
988. 50:18і чи вони були першими? Поль Брока
989. 50:22відкрив у головному мозку, а саме у
990. 50:24лівій його півкулі, центр мови, який
991. 50:27було названо на його честь, центр брока.
992. 50:30Цей центр є ядром рухового аналізатора
993. 50:34артикуляції мовлення.
994. 50:37Пошкодження цього центру викликає афазію
995. 50:40брока, при якій пацієнт не в змозі
996. 50:43виконувати певні мовні рухи, тобто не
997. 50:46може артикулювати.
998. 50:50От коли людина, яка сильно випила, не
999. 50:54може нормально розмовляти,
1000. 50:57це тому, що алкоголь розповсюдився на
1001. 51:01зону брока і вона так і таким чином
1002. 51:04гальмує вимовляння слів.
1003. 51:09Такий розлад зветься сенсорною афазію
1004. 51:11брока і має кілька підвидів.
1005. 51:15Це відкриття було зроблено випадково за
1006. 51:18результатами паталогоанатомічного
1007. 51:20дослідження лише двох ворих. Перший
1008. 51:24хворий Леборн.
1009. 51:26До спостереження у Брака протягом 21
1010. 51:29року був позбавлений мови. Він міг
1011. 51:32вимовляти лише два слова рідною
1012. 51:33французькою мовою. Там пора і сакраном
1013. 51:37д. Чорт візьми.
1014. 51:41Другий хворий Лелон до спостереження у
1015. 51:45Брука протягом дев'яти років не міг
1016. 51:47говорити, лише спонтанно вимовляв п'ять
1017. 51:49слів.
1018. 51:52Туа спотворене труа три. Нон ні. Уі так.
1019. 51:57Тужур завжди. І лело - це його прізвище.
1020. 52:01Лелонг.
1021. 52:03Лікувати хворих не намагалися, оскільки
1022. 52:06причини мовних порушень були в той час
1023. 52:09невідомі. Після смерті та розтину було
1024. 52:12визначено, що у обох хворих різними
1025. 52:15захворюваннями були уражені одні і ті
1026. 52:18самі області лівої бійкулі, що і
1027. 52:22дозволило Полю Брока зробити висновки
1028. 52:24щодо локалізації мовного центру.
1029. 52:27Публікація була 1865
1030. 52:29року.
1031. 52:31Центр Верніке
1032. 52:33відповідає за розуміння мовлення,
1033. 52:35розуміння. Його відкрито Карлом Верніке
1034. 52:38у 1874 році, тобто через 9 років після
1035. 52:42відкриття брока. Вернікев виявив, що
1036. 52:45ушкодження цієї області призводить до
1037. 52:47порушення розуміння мовлення.
1038. 52:50Коротко кажучи, при ушкодженні центра
1039. 52:52Брука ви мовлення розумієте, але самі
1040. 52:55вимовити нічого не можете, бо не
1041. 52:58працюють відповідні м'язи, м'язи
1042. 53:00артикуляції. А при ушкодженні центра
1043. 53:03верники артикулювати ви можете, але не
1044. 53:05розумієте, що кажуть інші.
1045. 53:10Ось зараз
1046. 53:15надішлю вам схему,
1047. 53:22а ви собі її скопіюйте.
1048. 53:26схема нашого мозку, де показано різні
1049. 53:31зони, які за що відповідають.
1050. 53:39Тепер перейдемо до останнього. Як діти
1051. 53:41засвоюють мову?
1052. 53:44Да. Ну давайте по Давайте подивимось на
1053. 53:47цю схему і знайдемо тут ділянку Брока і
1054. 53:51ділянку Верніке. Бачите їх?
1055. 53:55Тобто вам тут показана ліва сторона
1056. 53:58мозку і ось вона ділянка Брука,
1057. 54:01формування слів. І ось вона ділянка
1058. 54:03верніки, розуміння мови, інтелект.
1059. 54:09Тепер перейдемо до остан. Як діти
1060. 54:10засвоюють мову? Здавалося б, що оскільки
1061. 54:14мовні центри брока і Верніки розташовані
1062. 54:16у лівій півкулі, то саме цією півкулею
1063. 54:21мова і має засвоюватися. Це нібито
1064. 54:24логічно,
1065. 54:26але так відбувається не завжди, бо
1066. 54:29дитина може засвоїти мову і правою
1067. 54:31півкулею,
1068. 54:33що не дуже добре, як ми з'ясували. Від
1069. 54:36чого ж те чи інше засвоєння залежить?
1070. 54:40Виявилось, залежить дуже просто.
1071. 54:43Залежить від типу матері.
1072. 54:47А психологи відкрили, що матері бувають
1073. 54:50двох типів.
1074. 54:52декларативного типу та імперативного
1075. 54:56типу.
1076. 54:58Мати декларативного типу постійно
1077. 55:01комунікує з дитиною,
1078. 55:03щось їй розповідаючи,
1079. 55:06від викликаючи її на діалог.
1080. 55:09Наприклад, коли така матір гуляє з
1081. 55:11дитиною, вона й весь час щось говорить,
1082. 55:14щось коментує. Он дивись пташка
1083. 55:17прилетіла, а ось котик повз нас
1084. 55:19проходить. І там дядя Вася нам рукою
1085. 55:20махає. Давай ми йому помахаємо. Привіт,
1086. 55:23дядя Васю. У таких матерів діти
1087. 55:27засвоюють мову лівою півколою, як і
1088. 55:31треба.
1089. 55:33А от матері імперативного типу лише
1090. 55:36кричать на дитину, постійно її смикають,
1091. 55:40кажуть: "Не можна, замовкни, сиди тощо".
1092. 55:44Ну, такі діти під таким впливом
1093. 55:48засвоюють мову правою півкулию. І це
1094. 55:51дуже збіднює їхню мову, відповідно
1095. 55:54мовлення. Такі діти мають проблеми з
1096. 55:57навчанням з перших же класів школи.
1097. 56:03З перших же класів школи вони починають
1098. 56:05відставати.
1099. 56:08Так от, моя дипломниця Катя Супрон
1100. 56:11спеціальними методами виявила серед
1101. 56:13дітей, яких вона навчала, саме таких
1102. 56:15правопівкульових.
1103. 56:17розробила анкету для батьків, уявляєте,
1104. 56:21метою якої було виявити особливості
1105. 56:23спілкування балків батьків з дитиною у
1106. 56:26родині і отримавши певні результати, що
1107. 56:29підтвердили її передбачення щодо
1108. 56:31імперативності відповідних матерів, Катя
1109. 56:35розробила пам'ятку для батьків
1110. 56:38про те, як спілкуватися з дитиною, щоб
1111. 56:41вона зростала розвинутою мовною
1112. 56:44особистістю.
1113. 56:46І що ви думаєте? Батьки послухалися її,
1114. 56:49відгукнулися
1115. 56:51і стали виконувати рекомендації
1116. 56:53пам'ятки. І за кілька тижнів Катя
1117. 56:56провела повторне обстеження тих дітей. І
1118. 57:00результат виявився дуже оптимістичним. Я
1119. 57:03навіть змахував сльозу, коли читав
1120. 57:05результати її експериментів.
1121. 57:08Тож вам раджу, будьте батьками
1122. 57:10декларативного типу. Це стосується не
1123. 57:13лише матерів, а всіх, хто в родині
1124. 57:16спілкується з дитиною. І тоді з вашими
1125. 57:18діми в мовному сенсі все буде добре.
1126. 57:22І взагалі в розумово, не лише в мовному.
1127. 57:27Підіб'ємо підсумок щодо людської мови.
1128. 57:34Вона може змінюватися історично,
1129. 57:38добудовуватися
1130. 57:39або, навпаки, економно спрощуватися.
1131. 57:44І треба давати собі раду в тому,
1132. 57:49що мова це робить не сама.
1133. 57:53Це любимо мисії мови
1134. 57:56і робимо це підсвідомо.
1135. 58:01Із мовою діти не народжуються.
1136. 58:04Вони без будь-якого примусу сприймають
1137. 58:07мову лише від дорослого оточення і лише
1138. 58:10до пти років віку. Це дві умови
1139. 58:14засвоєння мовою. Якщо вони разом не
1140. 58:17виконуються,
1141. 58:18мова не засвоюється.
1142. 58:22Ситуації бувають різні.
1143. 58:25От у мене на дачі, яка вже зруйнована
1144. 58:29під час цієї війни, зараз перебуває в
1145. 58:31200 мх від нашої дачі лінія зіткнення
1146. 58:36на північ від Харкова.
1147. 58:38У мене там був такий сусід подачі
1148. 58:43Вітя, і він мені розповів, і я помітив,
1149. 58:46що в нього, ну, таке, знаєте,
1150. 58:49не дуже розвинуто мовлення. Тобто він
1151. 58:52теж говорить здебільшого штампами. У
1152. 58:54нього є якісь дивні слова
1153. 58:58просторічні.
1154. 59:00М він мені сказав, що його батьки були
1155. 59:04глухі внаслідок хвороби,
1156. 59:08яку вони перенесли.
1157. 59:11Але двір був великий, і в ньому жили
1158. 59:14кілька родин.
1159. 59:16І діти гуляли всі разом в одному
1160. 59:18великому дворі. І так він і сприйняв
1161. 59:22мову. У нього ще три брати і одна
1162. 59:25сестра. Всі вони росли в такій родині в
1163. 59:28сільській.
1164. 59:30А у комунікативних систем тварин
1165. 59:34протилежні характеристики.
1166. 59:36Тварини з цими системами народжуються
1167. 59:39як з інстинктами. І ці системи
1168. 59:42змінюватись не можуть. Ну, з певними
1169. 59:45винятками.
1170. 59:47І кількість складників таких систем є
1171. 59:49обмеженою.
1172. 59:51Ось чому ці комунікативні системи
1173. 59:53сьогодні ніхто не зве мовами.
1174. 59:57Ось чому людська мова є найвищою
1175. 59:59комунікативною
1176. 1:00:01системою.
1177. 1:00:04І останній висновок. Діти засвоюють мову
1178. 1:00:08або лівою, що нормально, або правою, що
1179. 1:00:11ненормально, півколою мозку. Таке
1180. 1:00:13засвоєння мови залежить від типу матері.
1181. 1:00:17Матері імперативного типу своїм
1182. 1:00:18спілкуванням з дитиною обумовлюють
1183. 1:00:20засвоєння дитиною мови правою півколою.
1184. 1:00:24А матері декларативного типу своїм
1185. 1:00:26спілкуванням з дитиною обумовлюють
1186. 1:00:28засвоєння дитиної мови лівою півколою.
1187. 1:00:31Поняття матір умовне. Ясно, що частіш за
1188. 1:00:35всіх з дитиною спілкується матір, але
1189. 1:00:38зрештою не лише вона.
1190. 1:00:40Всі, хто є в хаті, мають брати участь у
1191. 1:00:43когнітивному розвитку дитини. І мовний
1192. 1:00:46розвиток є найпершим.
1193. 1:00:51Мене інколи запитували: "А як бути, коли
1194. 1:00:55в родині, скажімо, батьки спілкуються
1195. 1:00:58однією мовою, а бабусь дідусь дідусь з
1196. 1:01:01бабусею іншою мовою? І дитина чує і те,
1197. 1:01:06і те?
1198. 1:01:12Ну,
1199. 1:01:16дитина засвоїть і те, і те, але
1200. 1:01:20говорити вона буде більше тією мовою,
1201. 1:01:23якою з нею говорили саме батьки,
1202. 1:01:26особливо мама.
1203. 1:01:31Я маю такий самий приклад з нашою
1204. 1:01:34онукою.
1205. 1:01:36нашій онуці 4чотири роки.
1206. 1:01:39Аню, я потім надам вам слово. Добре, я
1207. 1:01:42обов'язково
1208. 1:01:44дам можливість поставити запитання
1209. 1:01:46різні.
1210. 1:01:55Ми з нею спілкуємося
1211. 1:01:58виключно українською мовою. Виключно.
1212. 1:02:06Але коли ми спілкуємось між собою,
1213. 1:02:10ну, наприклад, ми з дружиною або ми з
1214. 1:02:13нашими дітьми,
1215. 1:02:15то ми говоримо російською мовою.
1216. 1:02:19Ну, тому що ми так звикли з дитинствами
1217. 1:02:22харків'яни.
1218. 1:02:26Але наша онука
1219. 1:02:29ніколи не говорить російською мовою.
1220. 1:02:35Розумієте, чому? Це моє припущення. Тому
1221. 1:02:37що ми з нею ніколи цією мовою не
1222. 1:02:41говоримо.
1223. 1:02:44Тобто засвоєння мовою дитиною, на мій
1224. 1:02:47погляд, має суттєве уточнення.
1225. 1:02:51Не просто дитина перебуває в мовному
1226. 1:02:53оточенні, де всі говорять, вона слухає і
1227. 1:02:55говорить. Треба із самою дитиною теж
1228. 1:02:58говорити.
1229. 1:03:01От ми говоримо з нашою Сонею лише
1230. 1:03:03українською мовою і вона лише
1231. 1:03:05українською говорить. Був навіть такий
1232. 1:03:07випадок, коли підходимо до під'їзду, там
1233. 1:03:10сидять якісь бабусі і бабусі російською
1234. 1:03:13мовою починають їй щось говорити.
1235. 1:03:16Вона на них дивиться і мовчить.
1236. 1:03:20Тоді мама її
1237. 1:03:24її питає: "Сон, бабусі тебе запитують
1238. 1:03:27те, те і те". І тоді Соня відповідає.
1239. 1:03:31Цікавий факт, погодьтеся. Дуже цікавий.
1240. 1:03:35От будь ласка, що ви хотіли запитати у
1241. 1:03:38мене?
1242. 1:03:40>> А я хотіла запитати, чи можна десь
1243. 1:03:42прочитати ее дослідження, яке проводила
1244. 1:03:45ваша студентка?
1245. 1:03:48>> А, ну звісно, я можу навіть надіслати
1246. 1:03:52все це дослідження вам. Ну, я надішлю у
1247. 1:03:55старості
1248. 1:03:57Ані. Угу. Так. От. А вона надіслить до
1249. 1:03:59вашої групи і ви можете ознайомитись з
1250. 1:04:02ним. Звісно, зроблю.
1251. 1:04:04>> Так, дякую.
1252. 1:04:40Він мені зараз написав, що він
1253. 1:04:42повернеться.
1254. 1:04:43>> А що трапилось? Ти тільки що вийшов.
1255. 1:04:50Давайте,
1256. 1:04:54>> ребята. Ну, блін,
1257. 1:04:57>> закривай.
1258. 1:05:07Кажемо, нас викинуло.
1259. 1:05:53Дякую.
1260. 1:07:26Так,
1261. 1:07:30я перепрошую. за цю технічну проблему.
1262. 1:07:35Інколи, коли зникає світло, то я можу
1263. 1:07:38так злетіти, але я швидко повертаюся. У
1264. 1:07:41мене є засоби для того, щоб швидко
1265. 1:07:43повернутись.
1266. 1:07:46Тож що я хотів ще вам розказати. Я хотів
1267. 1:07:48декілька слів вам сказати про Олександра
1268. 1:07:51Опанасовича Потибнюка.
1269. 1:07:53Ми пишаємося тим, що він працював в
1270. 1:07:57нашому університеті.
1271. 1:07:59Він очолював у нас кафедру російської
1272. 1:08:01мови. Що ж тут поробиш? Ви царські часи,
1273. 1:08:04самі розумієте. Українську мову не
1274. 1:08:06вивчали взагалі ніде.
1275. 1:08:10Але він
1276. 1:08:12у нас в минулому, позаминулому році була
1277. 1:08:16конференція,
1278. 1:08:17присвячена 190-річчю з дня народження
1279. 1:08:20Олександра Апанасовича. І я
1280. 1:08:24виступав там з доповіддю на пленарному
1281. 1:08:26засіданні про самостійність і сміливість
1282. 1:08:30потибні, як мовознавця, як людини.
1283. 1:08:35І деякі риси з цього я вам зараз
1284. 1:08:37розповім.
1285. 1:08:40Значить, Олександр Опанасович народився
1286. 1:08:42в дворянській родині, офіцерській
1287. 1:08:45родині. Його батько з потомственних
1288. 1:08:48таких козаків, він був
1289. 1:08:53військовим офіцером і мріяв про те, щоб
1290. 1:08:56всі його сини теж стали офіцерами. За
1291. 1:08:59традицією
1292. 1:09:00Олександр був старшим сином з п'яти
1293. 1:09:03дітей. І мама його, вона відстояла його
1294. 1:09:08перед чоловіком і сказала: "Ні-ні-ні, я
1295. 1:09:11тобі не віддам його на військову службу.
1296. 1:09:13він буде
1297. 1:09:17громадянським шляхом розвиватися, не
1298. 1:09:19військовим. Потім його відправили до
1299. 1:09:22Радомської гімназії у Польщу. Польща в
1300. 1:09:24ті часи, як ви пам'ятаєте, входила до
1301. 1:09:26складу Російської імперії. Тоді Польща
1302. 1:09:28відійшла до Росії після перемоги над
1303. 1:09:31Наполеоном,
1304. 1:09:33за тим миром. І
1305. 1:09:38там в гімназії він вивчав багато різних
1306. 1:09:40мов.
1307. 1:09:42Потім він повернувся і вступив до нашого
1308. 1:09:45університету. Спочатку на історичний
1309. 1:09:47факультет, а потім достатньо швидко за
1310. 1:09:49рік перевівся на філологічний факультет.
1311. 1:09:53Був студентом дуже талановитим, дуже
1312. 1:09:56подобався викладачам.
1313. 1:09:58І старший і його наставник, так би
1314. 1:10:01мовити, викладач Лавровський. Його
1315. 1:10:04портрет теж у нас там висить в
1316. 1:10:06університеті. От Лавровський
1317. 1:10:12запропонував йому залишитись на кафедрі,
1318. 1:10:15ну, як це буває з талановитими
1319. 1:10:17дослідниками, залишитись на кафедрі
1320. 1:10:21і працювати далі над науковим
1321. 1:10:23зростанням.
1322. 1:10:25Отм'яня опинився на кафедрі. Ее в ті
1323. 1:10:28часи, е було дуже модно займатися
1324. 1:10:32порівняльно-історичними дослідженнями,
1325. 1:10:34як я ще розповім вам пізніше, бо було
1326. 1:10:38відкрито санскрит і всі кинулись
1327. 1:10:41досліджувати всі споріднені мови в
1328. 1:10:44історичному аспекті.
1329. 1:10:46Ніхто не хотів досліджувати сучасний
1330. 1:10:47стан мов.
1331. 1:10:50І Лавровський вихлопотав для Потебні,
1332. 1:10:56вихлопотав для нього
1333. 1:10:59стажування
1334. 1:11:01у Німеччині,
1335. 1:11:03у німецьких лінгвістичних професорів,
1336. 1:11:06які ще були знайоми з самим великим
1337. 1:11:09Вільгельм Фунгумбультом.
1338. 1:11:14І
1339. 1:11:16на три роки з дуже таким солідним
1340. 1:11:20фінансуванням
1341. 1:11:22цього стажування потебня поїхав туди. По
1342. 1:11:25дорозі заїхав до Санкт-Петербургу,
1343. 1:11:27поспілкувався з Срезневським Ільєю
1344. 1:11:30Івановичем, який теж встиг попрацювати в
1345. 1:11:32нашому університеті.
1346. 1:11:35І
1347. 1:11:38замість трьох років пробув у Німеччині
1348. 1:11:41лише один рік. і повернувся до Харкова.
1349. 1:11:45Ще й коли повертався, то проїхав всією
1350. 1:11:47Україною, не через Петербург поїхав і
1351. 1:11:50південніше і збирав різний фольклор
1352. 1:11:53український.
1353. 1:11:58І
1354. 1:12:00коли він повернувся, Лавровський його
1355. 1:12:03запитав: "Що трапилось? Чому ти
1356. 1:12:04повернувся лише за рік? Тобі на три роки
1357. 1:12:07було все профінансовано". Він сказав:
1358. 1:12:10"Та мені вистачило", - відповів наш
1359. 1:12:14молодий ще тоді Олександр Опанасович.
1360. 1:12:16"Мені вистачило одного року. Достатньо
1361. 1:12:18мені".
1362. 1:12:20Лавровський був дуже цим шокований
1363. 1:12:24і дуже злий був на потибню за те, що він
1364. 1:12:28так свовільно
1365. 1:12:30вчинив.
1366. 1:12:32І в подальшому це давалося в знаки
1367. 1:12:36потибні, поки Лавровський аж не помер.
1368. 1:12:39Тото коли Потибня почав науково
1369. 1:12:41зростати, коли він
1370. 1:12:43почав писати нові книжки, нові
1371. 1:12:46дослідження,
1372. 1:12:48він подав одни із своїх напрямів на
1373. 1:12:50докторський ступінь.
1374. 1:12:53І на захисті Лавровський
1375. 1:12:56підмовив Раду завалити Потебню. Потебню
1376. 1:13:00завалили. Знаєте, в науці у нас будь-що
1377. 1:13:03трапляється таким чином. От його
1378. 1:13:07завалили просто із особистої помсти
1379. 1:13:11Лавровського, розумієте?
1380. 1:13:13От
1381. 1:13:15і після того
1382. 1:13:19Потебня не впав у відчай. Скорі
1383. 1:13:23Лавровський помер і потомня захистився
1384. 1:13:25вже за іншою роботою
1385. 1:13:29і став доктором, професором і став
1386. 1:13:33завідувати кафедрою і завідував нею 20
1387. 1:13:36років
1388. 1:13:38і помер у віці 56 років
1389. 1:13:42від невідомої хвороби.
1390. 1:13:45дуже різко
1391. 1:13:47знедужав,
1392. 1:13:49занедужав і все. І за кілька днів, як то
1393. 1:13:53кажуть, згорів.
1394. 1:13:55Ніхто не знає, що то було в ньому.
1395. 1:13:59Щодо родини Потивній теж дуже цікавий
1396. 1:14:01факт, який каже про його сміливість.
1397. 1:14:07Одного разу до нього на лекції прийшла
1398. 1:14:09одна заміжня жінка.
1399. 1:14:12Вона була заміжня. Вона була за
1400. 1:14:14полтавським поміщиком Ковалевським.
1401. 1:14:18І вона прийшла вільним слухачем. Ну,
1402. 1:14:21вони познайомились, сталося кохання,
1403. 1:14:25і вони хотіли одружитися офіційно,
1404. 1:14:31а вона хотіла піти від чоловіка. Але в
1405. 1:14:34ті часи X століття так просто
1406. 1:14:37розлучитися було неможливо.
1407. 1:14:41Обов'язково погодження чоловіка мало
1408. 1:14:43бути, а чоловік погодження не давав. І
1409. 1:14:46тому наш Олександр Апанасович разом зі
1410. 1:14:50своєю дружиною почали жити громадянським
1411. 1:14:52шлюбом.
1412. 1:14:54І вона народила йому двох синів.
1413. 1:14:58Вони жили багато років, більше 20 років
1414. 1:15:00разом, поки він не помер.
1415. 1:15:03От і
1416. 1:15:05жити громадянським шлюбом у X столітті,
1417. 1:15:10це треба мати неабуку неабияку
1418. 1:15:13сміливість і мужність. Розумієте? В ті
1419. 1:15:17часи це було дуже підсудом,
1420. 1:15:21дуже сильно. Отаким був наш Олександр
1421. 1:15:24Панасович.
1422. 1:15:26Що він відкрив? Він відкрив багато чого
1423. 1:15:29і зокрема внутрішню форму слова. Таке
1424. 1:15:33поняття, як внутрішня форма слова, це
1425. 1:15:35саме завдяки йому. Великий Гумбольт
1426. 1:15:38сформулював внутрішню форму мови,
1427. 1:15:42а Потебня не підтримав цю ідею, бо ніхто
1428. 1:15:45досі не розуміє, що це таке внутрішня
1429. 1:15:48форма мови. А от внутрішня форма слова -
1430. 1:15:51це ознака, покладена в основу номінації.
1431. 1:15:56От, наприклад, стіл, за яким ми з вами
1432. 1:16:00сидимо, стіл походить від стлалити.
1433. 1:16:09Наше
1434. 1:16:11наше
1435. 1:16:13вікно
1436. 1:16:15походить від слова око.
1437. 1:16:20Англійське походить від wind, вітер
1438. 1:16:28французьке фнетр походить від
1439. 1:16:31латинського дієслова
1440. 1:16:35майструвати щось з деревини.
1441. 1:16:38Різні ознаки кладуться в в основу
1442. 1:16:41номінації в різних мовах.
1443. 1:16:44От і оце відкрив Потебняк, цю внутрішню
1444. 1:16:47форму слова. Ну, за це йому велика шана.
1445. 1:16:51Ну, і не лише це, хоча було і те, в чому
1446. 1:16:54він помилявся.
1447. 1:16:56Наприклад, він помилявся в тому, що він
1448. 1:16:58підтримував ідею Гумбальта про те, що
1449. 1:17:01мова зумовлює мислення від самого
1450. 1:17:06початку існування людства, що спочатку
1451. 1:17:08була мова, а потім мислення. Уявляєте
1452. 1:17:10собі?
1453. 1:17:13запаморочення яке. І це запаморочення
1454. 1:17:15досі повторюється в деяких підручниках.
1455. 1:17:18Там це можна побачити. Я маю статтю про
1456. 1:17:21логічну помилку Гумбальта і наслідки її
1457. 1:17:24для мовознавства.
1458. 1:17:27От
1459. 1:17:29є, наприклад,
1460. 1:17:31сучасна така історія. Є є етнос саамі,
1461. 1:17:36які живуть на півночі Фінляндії і
1462. 1:17:40Норвегії.
1463. 1:17:42А самі живуть досі первісним ладом. Коли
1464. 1:17:46вони живуть первісним ладом, вони
1465. 1:17:48займаються полюванням. Чоловіки ходять
1466. 1:17:51на полювання. І от коли чоловіки йдуть
1467. 1:17:54на полювання, вони раптово зараз під
1468. 1:17:56сучасну пору бачать там тварин, яких
1469. 1:17:59раніше ніколи не бачили.
1470. 1:18:02Чому? Тому що ці тварини мігрували з
1471. 1:18:05півдня. Тому що під час глобального
1472. 1:18:08потепління таке відбувається. Тварини
1473. 1:18:10мігрують північніше, тому що там теж
1474. 1:18:13тепло.
1475. 1:18:15І от вони повертаються назад, і вони не
1476. 1:18:19можуть розповісти у своєму селищі, кого
1477. 1:18:22вони бачили.
1478. 1:18:24Уяву про це вони мають.
1479. 1:18:27Мають.
1480. 1:18:29Мислення їх працює
1481. 1:18:31на цю уяву працює. А слова відповідного
1482. 1:18:36немає.
1483. 1:18:39Ще немає. В їхній мові навіть немає
1484. 1:18:43слова тварина.
1485. 1:18:45Вони не можуть сказати: "Я бачив якусь
1486. 1:18:47тварину".
1487. 1:18:49Бо тварина - це родове слово. А коли у
1488. 1:18:52людей нема абстрактності мислення, а у
1489. 1:18:54первісних людей немає абстрактності
1490. 1:18:56мислення,
1491. 1:18:58не можна мати в мові родові слова.
1492. 1:19:02Наприклад, в аледській мові лише років
1493. 1:19:0510-15 тому з'явилося родове слово морж в
1494. 1:19:09мові алеутів, а до того було лише
1495. 1:19:13інакше все. Ну, я не буду вдаватись
1496. 1:19:15зараз у дрібниці. Уже одну хвилину ми
1497. 1:19:20перетримали час. Добре. Маєте ще якісь
1498. 1:19:24запитання до мене?
1499. 1:19:27Наразі ні. Ну, добре, добре, добре.
1500. 1:19:30Засвоюйте, будь ласка, те, що я вам
1501. 1:19:32сказав.